Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №260/5065/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5065/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Іванчулинець Д.В.

при секретарі судового засідання – Грига Н.В.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача – Ковач І.В.,

представник відповідача 1 – не з`явився,

представник відповідача 2 – не з`явився,

представник відповідача 3 – Крупа-Газуда М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. Миру, буд. 42, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 37958089), Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. П. Мирного, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 37975895), Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 жовтня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 22 жовтня 2026 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Ковач Івана Васильовича (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівського управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (далі – відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (далі – відповідач 2), Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі – відповідач 3), яким просить:

1) стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; IBAN НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк») пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 09.02.2022 року по 20.03.2026 року у розмірі 465495,52 грн., (чотириста шістдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 52 коп.), нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в розмірі 20068,00 (двадцять тисяч шістдесят вісім гривень 00 копійок), за серпень 2015 року - 79015,00 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень 00 копійок), за вересень 2015 року – 86047,00 (вісімдесят шість тисяч сорок сім гривень 00 копійок) за жовтень 2015 року - 383777,00 (триста вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 00 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року у справі №260/723/22 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державна казначейська служба України про стягнення коштів з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в розмірі 20 068,00 (двадцять тисяч шістдесят вісім гривень 00 копійок), за серпень 2015 року - 79 015,00 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень 00 копійок), за вересень 2015 - 86 047 (вісімдесят шість тисяч сорок сім гривень, 00 копійок) за жовтень 2015 року - 383 777,00 (триста вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 00 копійок) та пеню в розмірі 13 672,45 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні сорок п`ять копійок), нараховану на суму такої заборгованості за період з 11.11.2021 року по 04.02.2022 року. Вище вказане рішення набрало законної сили 27.06.2023 року, а виконано 20.03.2026 року.

Відповідно до ст.200 п.200.23 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Оскільки бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено із запізненням, підлягає стягненню пеня, нарахована починаючи з днів, наступних за останніми днями нарахування пені, визначених судом по момент заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, тобто з 09.02.2022 року.

Таким чином, період протиправного невідшкодування ПДВ та невиконання судового рішення, за який позивачу не була нарахована та виплачена пеня, тривав з 09.02.2022 року (день, наступний за останнім днем попереднього розрахунку, затвердженого судом) по 20.03.2026 року (день фактичного повного погашення бюджетної заборгованості).

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 серпня 2026 року представником Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Вказує, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Статтею 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно норм чинного законодавства обов`язковою умовою для отримання платником податків пені є написання відповідної заяви та подання її контролюючому органові. Із позовної заяви та додатків до неї випливає, що позивачем не було дотримано вимог Податкового кодексу України, а саме позивач не звертався в органи Державної податкової служби України із заявою для повернення пені. Таким чином, із приписів вищенаведених норм випливає, що органи казначейства здійснюють повернення пені тільки на підставі висновку, який подається контролюючим органом. В межах компетенції Казначейство не уповноважене самостійно встановлювати розмір пені та здійснювати її нарахування. Цей обов`язок покладено на відповідний орган Державної податкової служби України.

Також, 05 серпня 2026 року представником Головного управління ДПС у Закарпатській області через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Вказує, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №260/723/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 в розмірі 20 068,00 грн, за серпень 2015 в розмірі 79 015,00грн, за вересень 2015 в сумі 383777,00 грн та пеню в розмірі 13 672,45 грн.

23.04.2024 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/723/22/2024 щодо стягнення заборгованості за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №260/723/22, яке набрало законної сили 27.06.2023.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету та її відшкодування визначено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 та Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №326 від 03.03.2017.

Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон №1797-VІІІ) зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23.03.2017 №1989-VIII, змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Законом №1797-VІІІ був змінений порядок повернення бюджетного відшкодування і таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог Закону №1797-VІІІ запроваджено Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016. Відповідно до п.56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за яким станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду про стягнення суми заборгованості із відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість виконується органами Казначейства відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі – Порядок №845).

Відповідно до п.1 Порядку №845 рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів – з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників – у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Державна казначейська служба України на підставі оригіналу виконавчого документа (за відсутності ухвали суду про прийняття до розгляду заяви, зазначеної в абзаці першому пункту 3 цього розділу, або обставини, які зумовлюють зупинення (відкладення) безспірного списання коштів) протягом п`яти робочих днів з дня надходження до Державної казначейської служби України такого виконавчого документа (або після надходження документів, які свідчать про усунення обставин, що були підставою для зупинення (відкладення) безспірного списання коштів) перераховує кошти з відповідних бюджетних рахунків державного бюджету на рахунок платника у сумі, визначеній виконавчим документом, або зазначеній платником у його заяві про виконання рішення суду, або узгодженій платником з податковим органом у Довідці.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ внесено зміни до пункту 200.23 статті 200 ПКУ, якими встановлено, що нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена, зокрема, виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан строком на 30 діб. Згодом, Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну Торгово промислова палата розмістила на своєму офіційному сайті лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними та невідворотними.

Вказане вище свідчить про відсутність правових підстав для стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у зв`язку із введенням воєнного стану.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимог у повному обсязі з мотивів наведених у позові, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача 1 та 2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року у справі №260/723/22 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державна казначейська служба України про стягнення коштів з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в розмірі 20 068,00 (двадцять тисяч шістдесят вісім гривень 00 копійок), за серпень 2015 року - 79 015,00 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень 00 копійок), за вересень 2015 - 86 047 (вісімдесят шість тисяч сорок сім гривень, 00 копійок) за жовтень 2015 року - 383 777,00 (триста вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 00 копійок) та пеню в розмірі 13 672,45 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні сорок п`ять копійок), нараховану на суму такої заборгованості за період з 11.11.2021 року по 04.02.2022 року.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року у справі №260/723/22 набрало законної сили 27.06.2023 року.

У подальшому, позивачем було отримано виконавчий лист від 23 квітня 2024 року №260/723/22/24 в частині що стосується стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_3 філія в АТ "Укрексімбанк") заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в розмірі 20 068,00 (двадцять тисяч шістдесят вісім гривень 00 копійок), за серпень 2015 року - 79 015,00 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень 00 копійок), за вересень 2015 року 86047,00 грн. (вісімдесят шість тисяч сорок сім гривень 00 коп.), за жовтень 2015 року - 383 777,00 (триста вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 00 копійок), та пеню в розмірі 13 672,45 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні сорок п`ять копійок), нараховану на суму такої заборгованості за період з 11.11.2021 року по 04.02.2022 року, який було пред`явлено до примусового виконання до органу державної казначейської служби, що підтверджується копією наведеного виконавчого листа.

На виконання вищенаведеного судового рішення, органом державної казначейської служби вищенаведені грошові кошти у сумі 568907,00 грн. бюджетної заборгованості ПДВ та у сумі 13672,45 грн. пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за період з 11.11.2021 по 04.02.2022 року були зараховані на рахунок позивача згідно меморіальних ордерів за №20/03/2026№1421 та 20/03/2026№1422 лише 20.03.2026 року, що підтверджується їх копіями.

Оскільки відповідачами 1 та 2 на виконання судового рішення у справі №260/723/22 бюджетна заборгованість з ПДВ та пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ були зараховані на рахунок позивача лише 20.03.2026 року, що підтверджено вищезгаданими копіями меморіальних ордерів, позивачем за порушення термінів повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ була нарахована пеня за весь період такої затримки, у тому числі і за період з 09.02.2022 по 20.03.2026 року включно виходячи з вимог п.200.23 ст.200 ПК України у розмірі 465495,52 грн., яку позивач просить стягнути з Державного бюджету України у межах заявленого предмету спору у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

При вирішені спору суд виходить із того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням, наведеного у ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За пп. 200.7.2 п. 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України встановлено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом 5 операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету та її відшкодування визначено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 та Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №326 від 03.03.2017.

Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон №1797-VІІІ) зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23.03.2017 №1989-VIII, змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог Закону №1797-VІІІ запроваджено Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016.

Відповідно до п.56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за яким станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду про стягнення суми заборгованості із відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість виконується органами Казначейства відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі – Порядок №845).

Відповідно до п.1 Порядку №845 рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів – з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників – у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Органи Казначейства забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; вживають заходів до виконання виконавчих документів; розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів – учасників виконавчого провадження (п.4 Порядку №845).

Також, наказом Міністерства фінансів України №343 від 09.03.2016 затверджено Порядок взаємодії податкових, митних органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів (далі - Порядок №343).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №343 у разі надходження до органів Казначейства оригіналу виконавчого документа суду його копія не пізніше наступного робочого дня після одержання передається до податкового органу для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування та формування довідки про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітний період за формою згідно з додатком 2 цього Порядку.

Податковий орган протягом п`яти робочих днів після одержання копії виконавчого документа направляє органу Казначейства довідку про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітний період. У разі якщо після одержання копії виконавчого документа або у процесі його виконання сума залишку невідшкодованого податку на додану вартість зменшилася, податковий орган узгоджує протягом п`яти робочих днів таку суму із стягувачем та не пізніше наступного робочого дня направляє органу Казначейства вказану довідку (п.2 розділу ІІІ Порядку №343).

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку орган Казначейства направляє Державній казначейській службі України оригінал виконавчого документа, Довідку (за наявності) та інші документи, які містять відомості, що стосуються виконання рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, зокрема, у разі ненадходження узгодженої платником Довідки до органу Казначейства та/або неподання податковим органом до суду заяви, зазначеної в абзаці першому пункту 3 цього розділу, - протягом десяти робочих днів з дня закінчення строку, визначеного у пункті 2 цього розділу.

Державна казначейська служба України на підставі оригіналу виконавчого документа (за відсутності ухвали суду про прийняття до розгляду заяви, зазначеної в абзаці першому пункту 3 цього розділу, або обставини, які зумовлюють зупинення (відкладення) безспірного списання коштів) протягом п`яти робочих днів з дня надходження до Державної казначейської служби України такого виконавчого документа (або після надходження документів, які свідчать про усунення обставин, що були підставою для зупинення (відкладення) безспірного списання коштів) перераховує кошти з відповідних бюджетних рахунків державного бюджету на рахунок платника у сумі, визначеній виконавчим документом, або зазначеній платником у його заяві про виконання рішення суду, або узгодженій платником з податковим органом у Довідці.

Відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена:

- виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану;

- зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Аналіз викладених норм свідчить, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

Пеня за п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України починає нараховуватися за фактом виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Заборгованість з відшкодування ПДВ у свою чергу виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням державними органами комплексу дій, необхідних для повернення платнику узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 20.03.2024 року у справі №260/1130/18.

Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 року у справі №160/10140/21 виснував, що саме з метою запровадження дієвого механізму контролю за повним та своєчасним виконанням державними органами комплексу дій, спрямованих на повернення платнику сум бюджетного відшкодування, законодавцем було закріплено на рівні закону (пунктом 200.23 статті 200 ПК України) забезпечувальний засіб - нарахування пені за кожен день прострочення зобов`язання протягом усього строку існування заборгованості бюджету.

Вказані положення Податкового кодексу України є тою спеціальною нормою, якою врегульовано відповідний компенсаційний механізм для платника податків у разі невиконання контролюючим органом своїх обов`язків своєчасно та в повному обсязі. Тобто, цей механізм/інструмент одночасно є істотною мірою майнової відповідальності держави в разі невиконання означеного комплексу дій та запобіжником від можливих зловживань, а також компенсаційним механізмом для платника податків.

Такий компенсаційний механізм (нарахування пені) не є та не може бути джерелом збагачення для платника податків, а є мірою відповідальності відповідного контролюючого органу та компенсацією у майновому вираженні за невиконання контролюючим органом своїх обов`язків своєчасно та в повному обсязі.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що позивач набув право на отримання відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з дати набуття узгодження.

Судом було досліджено здійснений позивачем у відповідності до вимог спеціального законодавства розрахунок з 09.02.2022 року по 20.03.2026 року із застосування облікової ставки НБУ, який складає 465495,52 грн.

Судом було обчислено та підтверджено вказаний розрахунок, а саме:

- 568907 грн. * 12,0% (облікова ставка НБУ) * 114 днів (з 09.02.2022 року по 02.06.2022 року) / 365 днів = 21319,94 грн.;

- 568907 грн. * 30,0% (облікова ставка НБУ) * 420 днів (з 03.06.2022 року по 27.07.2023 року) / 365 днів = 195918,66 грн.;

- 568907 грн. * 26,4% (облікова ставка НБУ) * 49 днів (з 28.07.2023 року по 14.09.2023 року) / 365 днів = 20162,13 грн.;

- 568907 грн. * 24,4% (облікова ставка НБУ) * 42 дня (з 15.09.2023 року по 26.10.2023 року) / 365 днів = 15706,44 грн.;

- 568907 грн. * 19,2% (облікова ставка НБУ) * 49 днів (з 27.10.2023 року по 14.12.2023 року) / 365 днів = 14663,37 грн.;

- 568907 грн. * 18,0% (облікова ставка НБУ) * 91 день (з 15.12.2023 року по 14.03.2024 року) / 365 днів = 25455,42 грн.;

- 568907 грн. * 17,4% (облікова ставка НБУ) * 42 дня (з 15.03.2024 року по 25.04.2024 року) / 366 днів = 11354,77 грн.;

- 568907 грн. * 16,2% (облікова ставка НБУ) * 49 днів (з 26.04.2024 року по 13.06.2024 року) / 366 днів = 12329,48 грн.;

- 568907 грн. * 15,6% (облікова ставка НБУ) * 225 днів (з 14.06.2024 року по 24.01.2025 року) / 365 днів = 54532,87 грн.;

- 568907 грн. * 14,4% (облікова ставка НБУ) * 371 день (з 25.01.2025 року по 30.01.2026 року) / 365 днів = 83315,31 грн.;

- 568907 грн. * 13,8% (облікова ставка НБУ) * 49 днів (з 31.01.2026 року по 20.03.2026 року) / 365 днів = 10537,13 грн.;

- Всього – 465495,52 грн.

Зауваження щодо такого розрахунку відповідач під час розгляду справи не надав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сукупності із наведеним вище за винятком вимог щодо здійснення стягнення саме через Державну казначейську службу України, оскільки за правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 24.09.2025 року у справі №359/299/19 щодо того, що резолютивна частина судового рішення із приводу стягнення коштів не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. Миру, буд. 42, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 37958089), Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. П. Мирного, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 37975895), Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; IBAN НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк») пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 09.02.2022 року по 20.03.2026 року у розмірі 465495,52 грн., (чотириста шістдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 52 коп.), нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в розмірі 20068,00 (двадцять тисяч шістдесят вісім гривень 00 копійок), за серпень 2015 року – 79015,00 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень 00 копійок), за вересень 2015 року – 86047,00 (вісімдесят шість тисяч сорок сім гривень 00 копійок) за жовтень 2015 року – 383777,00 (триста вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець