Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №120/14425/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2026 р. Справа № 120/14425/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення індексації його пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121;

- зобов`язати відповідача здійснити з 14.07.2026 індексацію та перерахунок його пенсії шляхом послідовного збільшення зазначеного показника на коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 і виплатити пенсію в перерахованому розмірі з урахуванням раніше виплачених сум. Також позивач просить стягнути на його користь судовий збір у сумі 1065 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням до показника середньої заробітної плати, врахованого при її призначенні, коефіцієнтів збільшення, установлених для індексації у 2023-2026 роках. Позивач зазначає, що встановлення фіксованих доплат у 2023 та 2024 роках і застосування зменшених коефіцієнтів у 2025 та 2026 роках не відповідає частині другій статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що пенсію позивачу призначено з 17.07.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, який перевищує показник за 2014-2016 роки, збільшений відповідно до Порядку №124. Тому у 2023 та 2024 роках установлено доплати по 100 грн, а у 2025 та 2026 роках застосовано коефіцієнти 1,046 і 1,061. Посилається на повноваження Кабінету Міністрів України визначати механізм індексації та на справу Верховного Суду №200/5836/24. Також указує, що звернення представника позивача є адвокатським запитом, а не заявою за формою Порядку №22-1, та заперечує можливість зобов`язання пенсійного органу провести перерахунок.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників, суд виходить із наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 17.07.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн. Обставини призначення пенсії та застосований показник сторони не заперечують.

З 01.03.2023 та з 01.03.2024 до пенсії позивача встановлено щомісячні доплати у розмірі 100 грн без збільшення зазначеного показника на коефіцієнти 1,197 та 1,0796 відповідно. У 2025 році відповідач застосував коефіцієнт збільшення 1,046, а у 2026 році – 1,061.

14.07.2026 представника позивача звернувся до відповідача щодо проведення індексації пенсії, зареєстроване за вхідним №20821/К-0200-26. Листом від 31.07.2026 №21937-20821/К-03/8-0200/26 відповідач повідомив про застосований механізм підвищення пенсії та відсутність підстав для перерахунку із застосуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121 до показника 10846,37 грн.

Не погоджуючись із непроведенням індексації пенсії в заявлений спосіб, позивач звернувся до суду з позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, яке включає право на забезпечення у старості.

Призначення, перерахунок та виплата пенсій у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV).

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт збільшення визначається з урахуванням 50 відсотків показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсотків показника зростання середньої заробітної плати за відповідні трирічні періоди. Розмір та порядок збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України з урахуванням вимог зазначеної норми.

Частина п`ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачає проведення індексації пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" на 2023 рік було зупинено, а пунктом 8 цього розділу передбачено застосування частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення щорічної індексації пенсій" затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі – Порядок №124).

За пунктом 5 Порядку №124 перерахунок пенсій у 2019 році здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, на відповідний коефіцієнт. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника. Пунктом 7 цього Порядку також передбачено застосування збільшеного показника під час наступних перерахунків пенсій.

Водночас використання для індексації пенсій, призначених у наступні роки, єдиного показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн не узгоджується з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, яка пов`язує індексацію з показником, що враховується для обчислення відповідної пенсії.

Згідно зі статтею 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп * Кс, де Зп – заробітна плата застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, а Кс – коефіцієнт страхового стажу. За частиною другою статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою Зп = Зс * (Ск : К), у якій Зс є показником середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Отже, індексації підлягає показник середньої заробітної плати, який є складовою обчислення конкретної пенсії. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розмір його збільшення не означають можливості замінити цей показник іншою розрахунковою величиною.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що під час щорічної індексації збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення відповідної пенсії, а Порядок №124 застосовується виключно в частині, що не суперечить Закону №1058-IV. Встановлення фіксованих доплат замість збільшення зазначеного показника на належні коефіцієнти не відповідає передбаченому законом механізму індексації.

Висновок Верховного Суду щодо застосування фактичного показника середньої заробітної плати суд ураховує відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі – Постанова №168) для перерахунку пенсій з 01.03.2023 установлено коефіцієнт збільшення 1,197. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі – Постанова №185) для перерахунку пенсій з 01.03.2024 установлено коефіцієнт збільшення 1,0796.

Таким чином, у 2023 році показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, врахований при призначенні пенсії позивача, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,197, а у 2024 році отриманий показник – на коефіцієнт 1,0796. Його перевищення над показником, визначеним на основі середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, не виключало такого збільшення. Встановлені відповідачем доплати у розмірі 100 грн не замінюють належної індексації.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі – Постанова №209) для перерахунку пенсій з 01.03.2025 установлено коефіцієнт збільшення 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 передбачено перерахунок пенсій, які не підвищені згідно з пунктом 1 Постанови №209, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів, зокрема 1,046 для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2022 році.

Однак призначення пенсії позивачу у 2022 році саме по собі не виключає її індексації за пунктом 1 Постанови №209. Виходячи з наведеного механізму, коефіцієнт 1,115 підлягає застосуванню до показника, послідовно збільшеного за результатами індексацій попередніх років.

У постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25 Верховний Суд підтримав застосування коефіцієнта 1,115 та вказав на необхідність врахування попередніх коефіцієнтів при визначенні належного показника середньої заробітної плати.

Отже, застосування відповідачем у 2025 році коефіцієнта 1,046 замість 1,115 не забезпечило належного перерахунку пенсії позивача.

Пунктом 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено застосування у 2026 році частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі – Постанова №236) установлено проведення з 01.03.2026 перерахунку пенсій згідно з Порядком №124 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 з урахуванням положень пункту 3 Постанови №236.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 передбачено перерахунок пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли до 31.12.2025 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 Постанови №236, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів. Для пенсій, призначених із застосуванням показників середньої заробітної плати, які враховувались для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, передбачено коефіцієнт 1,061.

Застосування коефіцієнта 1,061 залежить не лише від року призначення пенсії, а й від непідвищення пенсії згідно з пунктом 1 Постанови №236. Належною базою для індексації пенсії позивача у 2026 році є показник 10846,37 грн, послідовно збільшений на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115. Непроведення попередніх індексацій у належний спосіб не змінює вихідної бази та не виключає застосування пункту 1 Постанови №236.

Суд ураховує повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри індексації у 2026 році. Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" безпосередньо не визначає коефіцієнт для пенсії позивача, тому належить установити норму Постанови №236, застосовну до перерахунку. З урахуванням фактичного показника середньої заробітної плати та результатів попередніх індексацій застосуванню підлягає пункт 1 Постанови №236.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що під час індексації пенсії позивача у 2026 році застосуванню підлягає коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 Постанови №236, до показника, збільшеного за результатами попередніх індексацій.

Щодо відсутності заяви за формою Порядку №22-1 суд зазначає, що щорічна індексація за частиною другою статті 42 Закону №1058-IV проводиться без необхідності окремого звернення пенсіонера. Предметом спору є правильність проведених щорічних перерахунків, а не виникнення нового права внаслідок подання заяви. Тому кваліфікація звернення від 14.07.2026 як адвокатського запиту та відсутність окремого рішення про відмову не усувають обов`язку відповідача належно провести індексацію. Посилання на постанову Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №640/1873/22 щодо порядку подання заяв про призначення та перерахунок пенсії не спростовує автоматичного характеру щорічної індексації.

Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження суд зазначає, що в цих правовідносинах пенсійний орган зобов`язаний застосувати передбачений законодавством механізм індексації за наявності відповідних умов. Зобов`язання провести перерахунок із застосуванням належного показника та коефіцієнтів його збільшення не є втручанням у такі повноваження, оскільки безпосереднє обчислення пенсії та сум, належних до виплати з урахуванням індивідуальних показників позивача, здійснює відповідач.

Визначаючись щодо дати перерахунку, суд враховує, що спір стосується відновлення права на щорічну індексацію пенсії, яка мала проводитись з 1 березня відповідного року, а не виникнення нового права на підвищення пенсії внаслідок звернення представника позивача 14.07.2026. Тому положення частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV щодо строків перерахунку за заявою особи не визначають початкової дати відновлення порушеного права.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 14.07.2026. Водночас обов`язок провести щорічну індексацію пенсії у 2026 році виник у відповідача з 01.03.2026 незалежно від звернення позивача. Застосування неналежного механізму індексації вплинуло на розмір пенсії, належної до виплати починаючи із зазначеної дати.

Обмеження перерахунку датою звернення 14.07.2026 залишило б неусунутими наслідки того самого порушення за період з 01.03.2026 до 13.07.2026. Відновлення права за зазначений період пов`язане з оскаржуваними діями відповідача щодо індексації пенсії та не потребує вирішення іншого спору. Тому для повного відновлення порушеного права суд на підставі частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог та визначає початковою датою перерахунку і виплати пенсії 01.03.2026.

Належний розмір пенсії з 01.03.2026 підлягає обчисленню шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2019–2021 роки у розмірі 10 846,37 грн на коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Врахування коефіцієнтів індексації за попередні роки визначає розрахункову основу пенсії, належної до виплати з 01.03.2026, та не означає присудження виплат за період до зазначеної дати. Виплата пенсії у перерахованому розмірі здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України судові витрати при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1065 грн. Водночас установленій законом ставці за подання позову в електронній формі відповідає сума 1064,96 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення його пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення його пенсії, на коефіцієнт 1,197, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, коефіцієнт 1,0796, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, коефіцієнт 1,115, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, і здійснити з 01.03.2026 виплату пенсії у перерахованому розмірі з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Вінницька обл. м. Вінниця, вул. Зодчих,22, ЄДРПОУ: 13322403) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Вінницька обл. м. Вінниця, вул. Зодчих,22, ЄДРПОУ: 13322403

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович