Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №496/1585/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/7520/26

Справа № 496/1585/26

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Присакара О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Погорєлова І.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОПИСОВА ЧАСТИНА.

КОТОКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

26.02.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №4026691 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на виконання якого первісним кредитодавцем відповідачу було надано кредит у розмірі 2 500,00 грн., строком на 360 днів, з фіксованою процентною ставкою 2,00 % в день.

24.05.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №24/05/2024, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 02.10.2023 року № 4026691.

Позичальник належним чином умови договору не виконує, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 20 500,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 11 750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками нарахована первісним кредитором, 6 250,00 грн. – сума заборгованості за відсотками нарахована позивачем в межах строку кредитування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

КОРОТКОИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 21.05.2026 року позовна заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» була задоволена частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за договором №4026691 від 02.10.2023 року у розмірі 7 500,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову БУЛО відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 974,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (а.с.47-55).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» ставить питання про скасування рішення Іванівського районного суду Одеської області від 21.05.2026 року та ухвалення нового судового рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.64-71).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з тим, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.07.2026 року було задоволено клопотання апелянта та зупинено провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи № 552/672/23 (а.с.105), та ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.10.2026 року провадження у справі було поновлено, отже датою ухвалення цього судового рішення є 21.10.2026 року.

Також колегія суддів зазначає, враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), а також через розгляд даними суддями адміністративних справ та інших цивільних справ, а суддею Сегедою С.М. – і кримінальних, що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, датою ухвалення цього судового рішення є 21.10.2026 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.06.2026 року (а.с.91), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.92-93).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Позиція апеляційного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч.1 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», правонаступником якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», та ОСОБА_1 було укладено договір №4026691 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на виконання якого первісним кредитодавцем відповідачу було надано кредит у розмірі 2 500,00 грн., строком на 360 днів, з фіксованою процентною ставкою 2,00 % в день.

Кредитний договір було укладено в електронній формі.

В своїй постанові від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовій формі.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», вказувало, що позичальник належним чином не виконує умови договору, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 20 500,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 11 750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 6 250,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, нарахованими позивачем в межах строку кредитування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Зменшуючи розмір відсотків з 18 000,00 грн. до 5 000,00 грн., суд першої інстанції виходив із того, що розмір заборгованості за відсотками в 7 разів перевищує розмір основного бору, що є несправедливим та суперечить засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.

Разом з тим, частиною 1 ст. 627 ЦК України, встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже зазначалось, зобов`язання має виконуватися належним чином (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Тобто, підписуючи договір, відповідач погодилася з усіма його умовами, у тому числі, зі сплатою відсотків у визначеному у договорі розмірі.

Також слід зазначити, що у встановленому законом порядку зазначений кредитний договір відповідачем спростований не був.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної заяви споживача застосувати не може. Тобто, у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору, про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.09.2026 року у справі №552/672/23.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду

апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи, що умови кредитного договору, у тому числі, в частині розміру відсотків, відповідачем не були спростовані, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про зменшення з власної ініціативи розміру відсотків за користування кредитних коштів з 18 000,00 грн. до 5 000,00 грн.

МІЖНАРОДНЕ І НАЦІОНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає частковому задоволенню, рішення Іванівського районного суду Одеської області від 21.05.2026 року, в частині стягнення відсотків – зміні, зі стягненням з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом у розмірі 18 000,00 грн.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає в тому, що оскаржуване рішення слід змінити, в той час як в апеляційній скарзі апелянт ставив питання про скасування судового рішення. При цьому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 10 000,00 грн., а також у суді апеляційної інстанції – у розмірі 8 000,00 грн.

Зменшуючи розмір судових витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн., суд першої інстанції виходив із того, що заявлений позивачем розмір таких витрат у розмірі 10 000,00 грн. є явно завищеним та неспівмірним зі складністю справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Дана справа є малозначною, незначної складності та розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про зменшення витрат ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на правничу допомогу до 3 000,00 грн.

Також колегія суддів, з врахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3 500,00 грн.

При цьому колегія суддів виходить із принципів розумності та справедливості судових витрат на правничу допомогу, а також із того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року складає 3 328,00 грн. на місяць.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги» підлягають задоволенню у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 993,60 грн.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року, в частині стягнення заборгованості за відсотками та в частині стягнення судового збору, змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 44559822, заборгованість за відсотками за кредитним договором № 4026691 від 02.10.2023 року у загальному розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 44559822, судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

В іншій частині рішення Іванівського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 44559822, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 993,60 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок), а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

О.Я. Присакар