Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №484/2509/26 — Миколаївський апеляційний суд

22.10.26

22-ц/812/1999/26

Провадження № 22-ц/812/1999/26 Головуючий суду першої інстанції Медведєва Н. А.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 484/2509/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Царюк Л.М.,

суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представниця - ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 липня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Медведєвої Н.А. , в залі судового засідання в м. Первомайськ, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2026 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в подальшому, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року у справі № 915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі - КП «Первомайськводоканал») визнаний банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура.

02 лютого 2026 відбувся електронний аукціон № BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту № 4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості вказаного підприємства станом на 31 березня 2025 року. Відповідно до протоколу про результати аукціону від 02 лютого 2026 року позивач є його переможцем.

Згідно з протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02 лютого 2026 року: ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ (шістсот шістдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні 13 копійок без ПДВ); сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн (п`ятсот тридцять дві тисячі чотириста дев`ятсот чотири гривні 76 копійок); винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн (п`ять тисяч триста сімдесят вісім гривень 73 копійки) у т.ч. ПДВ 896,46 грн. Платіжна інструкція № 2557 від 05 лютого 2026 року підтверджує оплату за лот № 4 аукціону № BRD001-UA-20260121 -20415, а саме: 134 468,37 грн.

09 лютого 2026 року на підставі електронного аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_3 укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості КП «Первомайськводоканал» на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.

09 лютого 2026 року КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_3 уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні. Згідно з пунктом 1 Договору на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20260121-20415 від 02 лютого 2026 року, надалі Протокол, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн, обтяження відсутні. Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань та сплати боржниками грошових коштів. Розмір права вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього Договору. Права первісного кредитора переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Пункт 5 Договору зазначає, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.

Отже, позивач є новим кредитором до боржників за комунальними платежами КП «Первомайськводоканал», зокрема й відповідачки, яка є власницею квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Посилаючись на викладене, ФОП ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість в розмірі 1 712.49 грн, яка складається з 1 296.93 грн за житлово комунальні послуги в період з березня 2022 року до лютого 2023 року (включно), інфляційні втрати у розмірі 324.85 грн, 3% річних у розмірі 90,71 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 25 січня 2025 року, складеного працівником КП «Первомайськводоканал», з відповідачкою проведена звірка показів лічильника води та такі покази становили 168 м3.

За розрахунками позивача розрахунок зроблений з показників станом на 28 лютого 2023 року у 202,61м3, однак наявність таких показів спростована представником відповідачки з огляду на надані нею докази. На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність у відповідачки заборгованості за надані послуги за період, вказаний у заяві, у розмірі 1 296,93 грн з урахуванням показників у 202,61м3.

Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_3 , в інтересах якого діяла його представниця - ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги спеціальний порядок визначення обсягів споживання, встановлений Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та той факт що, навіть у разі тривалої відсутності відповідачка мала можливість передати фактичні показники перед виїздом, забезпечити їх щомісячну передачу дистанційно, уповноважити іншу особу здійснювати передачу показників або забезпечити доступ представників виконавця до вузла обліку. Жодного доказу вчинення таких дій суду не надано.

Використання КП «Первомайськводоканал» прогнозних та розрахункових показників не є порушенням закону, а навпаки прямо відповідає встановленому законодавством механізму визначення обсягів споживання у разі невиконання споживачем свого обов`язку щодо передачі показників.

Суд першої інстанції безпідставно поклав негативні наслідки невиконання відповідачкою вимог законодавства на позивача.

Суд першої інстанції, всупереч принципу змагальності, фактично визнав достатніми лише пояснення відповідачки та окремі документи, складені після завершення спірного періоду, не перевіривши їх достовірність та не надавши належної оцінки доказам позивача щодо правомірності здійснених нарахувань.

Надана відповідачкою довідка не містить усіх необхідних реквізитів офіційного документа, що унеможливлює встановлення особи, яка її склала, її повноважень, дати видачі та законності оформлення документа.

Акт звірки складений 25 січня 2025 року, тобто майже через два роки після завершення періоду, за який заявлено позовні вимоги, тобто з березня 2022 року по лютий 2023 року (включно). Відтак він лише відображає інформацію на дату його складення та не підтверджує фактичних показників засобу обліку у спірний період.

Крім того, зміст акту свідчить лише про проведення звіряння взаємних розрахунків між сторонами та фіксацію поточного показника лічильника. При цьому акт не містить інформації про підстави зміни показників лічильника, відомостей про проведення контрольного зняття показників у спірний період, а також інформації щодо здійснення коригування особового рахунку чи відомостей про скасування або визнання помилковими нарахувань, здійснених КП «Первомайськводоканал».

Станом на 14 березня 2022 року останній фактично переданий відповідачкою показник становив 173 м2, тоді як в акті звірки від 25 січня 2025 року зазначено 168 м2, тобто показник лічильника став меншим.

Разом з тим суд першої інстанції не встановив причин такого зменшення та не дослідив, чи проводилась заміна вузла обліку, повірка лічильника, ремонт або встановлення нового лічильника.

Без встановлення зазначених обставин суд не мав правових підстав вважати показник 168 м2 більш достовірним, ніж показники, використані при проведенні нарахувань у спірному періоді.

Повідомлення КП «Первомайськводоканал» за грудень 2022 року є звичайним повідомленням споживачу щодо поточного нарахування та не є первинним документом технічного обліку, який підтверджує фактичні показники вузла обліку або правильність ведення особового рахунку.

Повідомлення не містить жодних відомостей про спосіб визначення зазначених у ньому показників, не містить посилань на акт контрольного зняття показників, результати перевірки вузла обліку чи інші документи, які підтверджують, що показник 174 м2 був фактично зафіксований представниками виконавця саме у грудні 2022 року.

Саме по собі зазначення у повідомленні показника 174 м2 не свідчить про неправомірність застосування виконавцем порядку визначення обсягів споживання відповідно до пункту 4 статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оскільки відповідач після 14 березня 2022 року не передавала показники вузла обліку, що нею не заперечується

Суд першої інстанції не встановив походження показника 174 м?, зазначеного у повідомленні, не з`ясував, чи є він фактичним показником вузла обліку чи результатом проведеного коригування, а також не перевірив його взаємозв`язок із іншими документами справи.

Суд першої інстанції також безпідставно поклав в основу рішення довідку КП Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» № 237 від 19 травня 2026 року, хоча зазначений документ не стосується предмета доказування у даній справі та не підтверджує обставин, які входять до предмета доказування відповідно до статей 76 та 77 ЦПК України.

Сам факт відсутності заборгованості перед новим виконавцем комунальної послуги станом на травень 2026 року жодним чином не свідчить про відсутність заборгованості, що виникла перед попереднім виконавцем послуг у 2022–2023 роках та право вимоги якої було відступлене позивачу.

Суд першої інстанції фактично ототожнив застосування розрахункових показників із недостовірністю проведених нарахувань.

Однак розрахункові показники були сформовані саме внаслідок невиконання відповідачкою встановленого законом обов`язку щодо передачі показників вузла обліку.

Жодного доказу неправомірності застосованого КП «Первомайськводоканал» алгоритму розрахунку відповідачка суду не надала.

ОСОБА_4 надала відзив на апеляційну скаргу.

В своєму відзиві відповідачка зазначала, що позивачем не надано суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що відповідачка має заборгованість перед позивачем.

Нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних є також безпідставним.

Відповідачка просила суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що Постановою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року у справі № 915/28/24 КП «Первомайськводоканал» визнаний банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура.

02 лютого 2026 року відбувся електронний аукціон № BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту № 4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості вказаного підприємства станом на 31 березня 2025 року. Відповідно до протоколу про результати аукціону від 02 лютого 2026 року позивач є його переможцем.

Згідно з протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20260121-20415 від 02 лютого 2026 року: ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ (шістсот шістдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні 13 копійок без ПДВ); сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн (п`ятсот тридцять дві тисячі чотириста дев`ятсот чотири гривні 76 копійок); винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн (п`ять тисяч триста сімдесят вісім гривень 73 копійки) у т.ч. ПДВ 896,46 грн. Платіжна інструкція № 2557 від 05 лютого 2026 року підтверджує оплату за лот №4 аукціону № BRD001-UA-20260121 -20415, а саме: 134 468,37 грн.

09 лютого 2026 року на підставі електронного аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_3 укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості КП «Первомайськводоканал» на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.

09 лютого 2026 року КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_3 керуючись статтями. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні. Згідно з пунктом 1 Договору на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20260121-20415 від 02 лютого 2026 року, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн, обтяження відсутні. Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань та сплати боржниками грошових коштів. Розмір права вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього Договору. Права первісного кредитора переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Пункт 5 Договору зазначає, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.

Відповідно до додатку №1 до Договору відступлення права вимоги банкрутів на аукціоні від 09 лютого 2026 року переможцю аукціону передано право вимоги за надані послуги до боржників КП «Первомайськводоканал», зокрема за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_4 в сумі 1 296,93грн.

За інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 6149, посвідченого 09 грудня 2016 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Цихонєю В.А..

З огляду на нарахування за надані послуги та акт змін показників лічильника з вересня 2021 року до березня 2022 включно відповідачка сплачувала за надані послуги та станом на квітень 2022 рахувалась переплата в розмірі 108грн. Зазначене також підтверджується копією розрахункової книжки, наданої представником відповідачки.

При цьому станом на 14 березня 2022 року показники лічильника становили 173м3.

Починаючи з 14 березня 2022 року відповідачка не повідомляла показники лічильника та не сплачувала за послуги, однак показники лічильника були вказані, як споживачу, що не передав такі покази. Отже за період з 14 березня 2022 року до 28 лютого 2023 року було вказано, що відповідачка використала 29,61м3 та покази лічильника зазначені як 202,61м3, отже з цих показників була розрахована заборгованість в сумі 1 296,93 грн.

Однак, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 25 січня 2025 року, складеного працівником КП «Первомайськводоканал», з відповідачкою проведене звірка показів лічильника води та такі покази становили 168 м3.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 31 жовтня 2023 року № 10 визначено, що з 01 листопада 2023 року суб`єктом господарювання, що проводить господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого відведення є комунальне підприємство Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства».

Відповідно до довідки, наданої КП Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» від 237 від 19 травня 2026 року, у відповідачки за вказаною вище адресою відсутня заборгованість та вказано, що показники лічильника станом на 19 травня 2026 становлять 174 м3.

В контексті доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (стаття 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Як встановлено судом першої інстанції ФОП ОСОБА_3 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09 лютого 2026 року до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком № 1 до Договору від 09 лютого 2026 року, зокрема за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_4 в сумі 1 296,93 грн.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Тлумачення частини 2 статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Загальні положення про плату за комунальні послуги та строки їх внесення передбачені статтями 67, 68 Житлового кодексу України, якими визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація.

Згідно статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний в тому числі оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 2 статті 7, частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на зазначене можна зробити висновок, що незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на водопостачання та водовідведення, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведенню.

Відповідачка ОСОБА_4 в своєму відзиві не апеляційну скаргу заперечувала наявність у неї заборгованості перед позивачем на підтвердження чого надала відповідні докази.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначав, що позивач не довів наявність у відповідачки заборгованості за надані послуги за період вказаний у заяві, у вказаному розмірі. Оскільки, відповідно до наданих відповідачкою доказів, а саме акту звірки взаємних розрахунків проведених КП «Первомайськводоканал» та довідки КП Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» у відповідачки відсутня заборгованість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 12 ЦПК України судочинство у судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ЦПК України, втрачає сенс.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 з 09 грудня 2016 року, до квартири відповідачки надавались послуги з водопостачання Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), борги якого 02 лютого 2026 року за результатами аукціону придбав позивач. У квартирі відповідачки встановлено лічильник обліку водопостачання.

У період з березня 2022 року по лютий 2023 року, за який позивач просить стягнути заборгованість за послуги водопостачання, наданих КП «Первомайськводоканал» відповідачка фактичні покази лічильника в цей період не передавала у зв`язку з військовою агресією росії проти України виїхала за кордон, та відповідна оплата за такі послуги нараховувалась за середньодобовим споживанням за попередній рік, а починаючи з 4-го місяця — за встановленими нормами споживання на кожну зареєстровану особу або за загальнобудинковим лічильником. Між тим, 25 січня 2025 року відповідачка провела звірку з первісним надавачем послуг, внаслідок чого було з`ясовано, що в зазначений період послугами з водопостачання у квартири ОСОБА_4 не користувалися.

Суд першої інстанції, встановивши надані обставини справи на підставі наданих сторонами та оцінених доказів, дійшов правильного висновку, що позов ФОП ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до статті 31 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що: «У разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла обліку для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю або іншій особі, яка здійснює розподіл обсягів послуг, показань відповідного вузла обліку, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем послуг за попередні 12 місяців, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання послуг, але не менше 15 діб.

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла обліку для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Факт недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до вузла обліку послуги для зняття показань фіксується шляхом складення акта у довільній формі.

Після відновлення надання показань вузлів обліку таким споживачем виконавець або інша особа, яка здійснює розподіл обсягів послуг, зобов`язані провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним, а також з усіма споживачами будинку відповідно до Методики розподілу.».

Отже, згідно з чинним законодавством України, споживач має сплачувати лише за фактично спожиті обсяги води. Якщо за час відсутності споживача лічильник не крутився, то й реального споживання не було.

Коли відповідачка повернулася і провели звірку, надавач послуг зафіксував її актуальні (фактичні) показники лічильника. Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), після надання фактичних даних водоканал зобов`язаний виконати перерахунок, за наслідками якого усі нараховані об`єми постачання води, нараховані відповідачці без урахування показів індивідуального приладу обліку, за час її відсутності, підлягають списанню (анулюванню), оскільки лічильник підтвердив нульове споживання, а отже відсутність боргу.

Доводи апеляційної скарги про неналежність наданих відповідачкою доказів щодо проведення звірки взаємних розрахунків, з огляду на те, що надана копія відповідно не засвідчена уповноваженою особою та не містить відповідних реквізитів, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не заявляв клопотань про витребування оригіналу такого доказу.

Аргументи апеляційної скарги щодо безпідставного дослідження судом першої інстанції документів, наданих КП Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» № від 237 від 19 травня 2026 року про відсутність заборгованості по сплаті послуг з водопостачання, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору по суті.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не встановив різницю показів приладу обліку станом на 14 березня 2022 року останній фактично переданий відповідачкою показник становив 173 м2, тоді як в акті звірки від 25 січня 2025 року зазначено 168 м2, тобто показник лічильника став меншим, а суд не встановив причин такого зменшення та не дослідив, чи проводилась заміна вузла обліку, повірка лічильника, ремонт або встановлення нового лічильника є неприйнятними, оскільки встановлення таких обставин не входить до обов`язків суду. Такий процесуальний обов`язок щодо надання відповідних доказів на підтвердження своїх вимог або заперечень покладається на сторони. Позивач, який набув право вимоги, не звільняється від обов`язку довести належними та допустимими доказами наявність і розмір заборгованості саме за заявлений до стягнення період. Сам по собі факт переходу права вимоги не підтверджує існування боргу.

Отже, з врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що надані ОСОБА_4 письмові докази свідчать про відсутність підтвердженої заборгованості відповідачки. У заявлений позивачем період.

За такого, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться лише до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та переоцінки обставин справи без наведення належних аргументів, які б свідчили про неправильність висновків суду щодо недоведеності наявності заборгованості відповідачки за спірний період.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до положень статті 375 ЦПК України скасуванню не підлягає.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Згідно з частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення у цій справі, є дата складення повного судового рішення - 22 жовтня 2026 року.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в інтересах якого діяла його представниця - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.