Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №482/2283/24 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №482/2283/24

Суддя: Царюк Л. М.

22.10.26

22-ц/812/1782/26

Провадження № 22-ц/812/1782/26 Суддя першої інстанції Сергієнко С.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 482/2283/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Царюк Л.М.,

суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання – Повертайленко Ю.В.,

за участі представниці позивача – Часової А.Р.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Баженова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Сергієнка С.А., в залі судового засідання в м. Нова Одеса, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтовано тим, що 27 червня 2024 року о 16 годині 00 хвилин в Новоодеському районі Миколаївської області на 198 км автодороги Н-24, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Renault модель Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, при перестроюванні не надав перевагу у русі автомобілю марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватись та скоїв з ним зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 , за фактом вчинення вказаної ДТП, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 24 вересня 2024 року.

Автомобіль марки Infiniti модель QX80, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зазнав механічних ушкоджень в результаті ДТП 27 червня 2024 року, належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до висновку судового експерта Петрушанко В.Ф. від 02 жовтня 2024 року № 172 про визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу марки Infiniti модель QX80 реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки Infiniti модель QX80,реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, на дату оцінки складає 1 065 016.47 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі – ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», страхова компанія) на підставі страхового поліса № ЕР-218887192, то 31 липня 2024 року позивач звернувся до зазначеної страхової компанії про виплату йому страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн, що є максимальним згідно зі страховим полісом ОСОБА_1 . Ліміт відповідальності страховика згідно страхового полісу складає 160 000 грн, а франшиза, яку повинен сплатити страхувальник – 3 200 грн.

20 вересня 2024 року позивач отримав від ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування у зазначеному розмірі.

ОСОБА_1 добровільно франшизу за страховим полісом позивачу не відшкодував. Відповідач взагалі не сплачував позивачу жодних коштів на відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, у вчиненні якої він визнаний винним.

Завдана ОСОБА_1 майнова шкода, яка полягає у заподіянні належному позивачу автомобілю механічних пошкоджень, що не покрилась страховим відшкодуванням є невідшкодованою становить 908 216.47 грн.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 908 216.47 грн.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 908 216.47 грн майнової шкоди завданої у наслідок ДТП.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 ?судові витрати в сумі 19 687.76 грн, з яких: 10 000 грн витрат на правничу допомогу, судовий збір за подання позову 9 082.16 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 605,60 грн.????????????????????

Рішення суду мотивовано тим, що підстав для сумнівів у належності, допустимості і достовірності висновку експерта судом не встановлено.

Завдана ОСОБА_1 майнова шкода, яка полягає у заподіянні належному позивачу автомобілю механічних пошкоджень, що не покрилась страховим відшкодуванням і є невідшкодованою становить 908 216.47 грн (1 065 016.47 грн-156 800 грн = 908 216.47 грн).

Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – адвокат Баженов Д.В., подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції погодився з позицією позивача, поклавши в основу рішення виключно надані ним документи, повністю проігнорувавши права відповідача, позбавивши останнього права на участь у судовому розгляді та безпідставно відмовивши у призначенні повторної судової автотоварознавчої експертизи.

Представники обох сторін зверталися до суду із спільним клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Однак, ухвалою Новоодеського районного суду від 18 лютого 2026 року у задоволенні цих клопотань було відмовлено. Обґрунтовуючи відмову, суддя послався на графіки погодинних відключень (ГПВ) електроенергії, необхідність переходу суду на запасні джерела живлення, що нібито тягне за собою перезапуск системи ВКЗ (відеоконференцзв`язку), а також на відсутність гарантій безперебійного енергозабезпечення у самих сторін

Скаржник вважає таку позицію суду першої інстанції проявом надмірного формалізму та прямим обмеженням доступу до правосуддя.

Посилання суду на потенційні технічні незручності (перезапуск комп`ютерної техніки) не можуть переважати над конституційним правом особи на захист та участь у судовому процесі.

Суд першої інстанції задекларував наявність у нього генераторів та джерел безперебійного живлення, проте замість сприяння сторонам, використав загальну ситуацію в енергосистемі як привід для усунення відповідача та його адвоката від очної участі у справі.

В рішенні суду зазначено, що відповідач та його представник «повторно не з`явилися». Проте суд свідомо замовчує той факт, що неявка була зумовлена створеними самим же судом штучними перешкодами, а саме відмовою у відеоконференції.

Таким чином, суд порушив принцип рівності сторін та змагальності, розглянувши справу однобоко, заслухавши лише позивача та його представника Часову А.Р.

03 вересня 2025 року було заявлено клопотання про призначення у справі повторної (або комісійної) судової автотоварознавчої експертизи. Суд ухвалою від 03 вересня 2025 року безпідставно відмовив у його задоволенні.

23 квітня 2026 року представником відповідача було заявлено клопотання про витребування додаткових доказів, в якому судом також було відмовлено.

Суд першої інстанції беззастережно прийняв висновок експерта Петрушанка В.Ф. від 02 жовтня 2024 року № 172, не звернув уваги на очевидні недоліки та суперечності цього документа, які мали бути усунені під час судового розгляду, а саме, порушення строків та умов огляду транспортного засобу та ігнорування методики товарознавчої експертизи.

Суд першої інстанції взагалі не досліджував питання ринкової вартості аналогічного автомобіля марки Infiniti модель QX80 на момент ДТП у червні 2024 року. Цілком імовірно, що стягнута сума збитку перевищує реальну ринкову вартість всього автомобіля на ринку України, що свідчить про безпідставне збагачення позивача за рахунок пенсіонера ОСОБА_1 , що прямо суперечить засадам розумності та справедливості.

ОСОБА_3 , в інтересах якого діяла його представниця – ОСОБА_4 , надав відзив на апеляційну скаргу.

В своєму відзиві позивач зазначав, що доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції нібито порушив принцип змагальності сторін та безпідставно позбавив відповідача права на участь у розгляді справи, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи

Апеляційна скарга не містить жодних нових обставин чи доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а лише повторює доводи клопотань відповідача, яким уже було надано належну правову оцінку в ухвалі від 23 квітня 2026 року. За таких обставин відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права чи безпідставно відмовлено у призначенні повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції не дослідив питання ринкової вартості транспортного засобу та безпідставно визначив розмір матеріальної шкоди, не відповідають матеріалам справи.

Відповідач не подав суду жодного альтернативного експертного висновку, рецензії на висновок судового експерта № 172 чи іншого належного та допустимого доказу, який би свідчив про порушення експертом вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, неправильність проведених розрахунків або визначення іншого розміру матеріальної шкоди

Доводи відповідача зводяться виключно до незгоди з висновком судового експерта та оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не містять жодних нових обставин чи належних доказів, які б ставили під сумнів правильність проведеного експертного дослідження або законність оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за наступних обставин.

27 червня 2024 року о 16 год 00 хв., Миколаївська обл., Миколаївський р-н, автодорога Н-24 198 км., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Renault модель Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 , при перестроюванні не надав переваги у русі автомобілю марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватися та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.3 ПДР, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Постанова набрала законної сили 24 вересня 2024 року.

Автомобіль марки Infiniti модель QX80, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зазнав механічних ушкоджень в результаті ДТП 27 червня 2024 року, належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі страхового поліса № ЕР-218887192, то 31 липня 2024 року позивач звернувся до зазначеної страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, а саме про виплату йому страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн, що є максимальним згідно зі страховим полісом ОСОБА_1 . Ліміт відповідальності страховика згідно страхового полісу складає 160 000 грн, а франшиза, яку повинен сплатити страхувальник – 3 200 грн.

20 вересня 2024 року позивач отримав від ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування у зазначеному розмірі.

З інформаційного листа ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 22 квітня 2025 року за вих № 240001064969, наданого на запит представника відповідача адвоката Баженова Д.В., встановлено, що згідно з ремонтною калькуляцією №0 від 29 липня 2024 року, що була виконана в програмному комплексі «AUDATEX», розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 326 855.64 грн. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України № 1961-ІV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи ( утому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. 31 липня 2024 року між ОСОБА_5 і. та Товариством було досягнуто згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування.

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» надала також акт огляду транспортного засобу марки Infiniti модель QX80 від 17 липня 2024 року, проведеного працівником ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_6 . У цьому протоколі зафіксовані пошкодження, отримані автомобілем позивача.

Згідно зі складеними ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» калькуляціями відновлюваного ремонту транспортного засобу марки Infiniti модель QX80 вартість ремонту складає 326 855.64 грн.

Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 від 02 жовтня 2024 року № 172 про визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу марки Infiniti модель QX80 реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, на дату оцінки складає 1 065 016.47 грн.

Вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП підтверджується вищевказаним висновком експерта у сукупності та взаємозв`язку із додатками до нього: актом (протоколом) огляду колісного транспортного засобу від 28 вересня 2024 року з фототаблицею.

В контексті доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції в частині вирішення вимог позову апеляційний суд зазначає таке.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтями 28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

За наслідками ДТП експерт страхової компанії оцінює ступінь пошкоджень автомобіля та визначає розмір відновлювального ремонту.

Пунктом 32.7 цього ж Закону визначено, що страхова компанія не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Згідно із пунктом 12.1 вищезазначеного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, передбаченої договором страхування.

Отже, страхова компанія відшкодовує вартість збитків на ремонт авто, оцінену експертним шляхом за мінусом фізичного зносу, втрати товарної вартості та франшизи.

Якщо кошти, виплачені страховою компанією, не покривають повністю завдану в результаті ДТП матеріальну шкоду, то в такому випадку різницю має виплатити водій, винний у вчиненні ДТП.

За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхового відшкодування для повної компенсації шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 81 ЦПК України Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що становлять допустимість доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина 1 статті 82 ЦПК України).

У частинах 1-3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У цій справі, вирішуючи спір, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, проігнорував відсутність у матеріалах справи жодних доказів на підтвердження факту проведення позивачем ремонту пошкодженого автомобіля та помилково здійснив розрахунок розміру відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП за результатами проведення оцінки вартості відновлюваного ремонту суб`єктом оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 від 02 жовтня 2024 року № 172, проведеної через три місяці після ДТП.

При цьому суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що розмір відновлювального ремонту було визначено страховою компанією відразу після ДТП. Пошкоджений автомобіль марки Infiniti модель QX80 було оглянуто 17 липня 2024 року працівником страхової компанії та визначено суму відновлюваного ремонту в програмному комплексі «AUDATEX» у розмірі 326 855.64 грн. Саме з такою сумою відновлюваного ремонту погодився позивач ОСОБА_3 , внаслідок чого страхова компанія 20 вересня 2024 року прийняла рішення про визнання події страховим випадком та здійснила страхове відшкодування у розмірі 156 800 грн, яка була виплачена ОСОБА_3 .

Тому оскаржуване судове рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП, не може бути визнано законним і підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Визначаючи розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, апеляційний суд вважає за можливе погодитися із сумою визначеного розміру збитків, розрахованих страховою компанією, виходячи з того, що по-перше, такий розмір було визначено на підставі протоколу огляду працівником страхової компанії відразу після ДТП; по-друге, з таким розміром погодився сам позивач ОСОБА_3 ; по-третє, при зверненні до суду позивач ОСОБА_3 не надав відповідних доказів того, що визначений ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» розмір збитків, є неправильним.

Твердження представника позивача в суді апеляційної інстанції про те, що у розрахунках ремонтних калькуляцій ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 29 липня 2024 року використано вартість робіт, матеріалів та запчастин з урахуванням курсу долара США, що визначався на день складання такого розрахунку та вартість робіт по відновлюваному ремонту була занижена, є неприйнятними. Позивачем ОСОБА_3 не надано доказів того коли фактично виконані ремонтні роботи, понесені витрати на придбання нових деталей до пошкодженого транспортного засобу марки Infiniti модель QX80. Виконання через три місяця після ДТП оцінки відновлюваного ремонту (яка вже була виконана страховою компанією та погоджена позивачем ) та не надання доказів вартості фактичного ремонту, призведе до безпідставного поліпшення стану речі та збагачення потерпілого за рахунок правопорушника. При цьому треба зауважити, що апеляційний суд пропонував стороні позивача надати такі докази. Між тим, представник позивача обмежився наданням апеляційному суду зазначених письмових пояснень.

Відповідно до оцінки вартості ремонту транспортного засобу від 29 липня 2024 року, зробленої ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 326 855.64 грн та включає в себе: вартість робіт – 5 250 грн; загальну суму фарбування – 24 948.50 грн; загальну вартість запчастин – 296 657.14 грн.

Позивач у цій справі, всупереч положенням статей 12, 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів понесених фактичних витрат на ремонт автомобіля після ДТП і вони в матеріалах справи відсутні, а тому позивачу підлягає відшкодуванню майнова шкода, яка складає різницю між визначеною ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» розміром відновленого ремонту та виплаченим страховим відшкодуванням (326 855.64 – 156 800) та дорівнює 170 055.64 грн.

Позивач ОСОБА_3 в межах позовних вимог не заявляв вимог щодо відшкодування за рахунок відповідача розміру втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля та суми франшизи, які не були виплачені ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а тому такі суми відшкодування судом не були розглянуті.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля марки марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер, внаслідок ДТП, що сталася 27 червня 2024 року, у сумі 170 055 грн 64 коп.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Враховуючи, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Баженов Д.В., підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Частинами 1-2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій постанові апеляційний суд зробив висновок про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди, з ухваленням у цій частині нового судового рішення, тому розподіл судових витрат у цій справі підлягає зміні.

Звертаючись до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9 082. 16 грн. Оскільки вимоги позову в результаті перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції було задоволено на 18,72% з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 700.18 грн.

ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою сплатив судовий збір у розмірі 10 898.59 грн, оскільки вимоги апеляційної скарги було задоволено на 81.28% з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8 858.37 грн.

За такого, застосувавши принцип взаємозаліку, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7 158.37 грн.

Крім того, ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені ним при розгляді справи в суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн. Отже, з врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції в розмірі 1 872 грн.

Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2026 року в частині визначення розміру майнової шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 170 055 грн 64 коп. відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля марки Infiniti модель QX80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27 червня 2024 року, а також 1 872 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 158 грн 37 коп. судового збору. ??????????

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua