Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №484/621/20 — Миколаївський апеляційний суд

22.10.26

22-ц/812/2352/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Томашевського О.О.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання Колосової О.М.,

за участі: представника скаржника Сорокопуд О.П. (в режим відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2026 року, постановлену по справі за скаргою ОСОБА_1 , представник скаржника Сорокопуд Оксана Петрівна, стягувач АТ КБ «Приватбанк», державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павлійчук Тетяна Валеріївна, про визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Павлійчук Т.В. Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, та зобов`язати вичинити певні дії

установив:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Сорокопуд О.П. звернулася до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області зі скаргою про визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Павлійчук Т.В. Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, та зобов`язати вичинити певні дії.

Скарга мотивована тими обставинами, що 26 березня 2021 року Первомайським ВДВС було відкрито виконавче провадження № 64972182 щодо стягнення на користь АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 2/484/592/20 від 20.01.2021 року виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області.

Вказане виконавче провадження було завершено шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із тим, що майно, яке належить боржнику та на яке може бути звернуто стягнення не виявлено, а заходи щодо розшуку такого майна здійсненні державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", виявилися безрезультатними.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором до ОСОБА_1

06 березня 2026 року ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" звернулось до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 2/484/592/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу, де просило замінити стягувача з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа.

20 липня 2026 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було винесено ухвалу про відмову в задоволенні вказаної заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Таким чином, оскільки стягувач АТ КБ «ПриватБанк» втратив оригінал виконавчого листа, а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було відмовлено у видачі дублікату та не визнано його новим стягувачем, подальше провадження є неможливим.

У зв`язку із наведеним, 17 серпня 2026 року представником ОСОБА_1 було надіслано заяву про закінчення виконавчого провадження із виключенням Боржника з Єдиного реєстру боржників на адресу Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яку не було задоволено і боржника ОСОБА_1 не виключено з Єдиного реєстру боржників.

За таких обставин скаржник просила суд визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Павлійчук Т.В. Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників та зобов`язати старшого державного виконавця Павлійчук Т.В. Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 2982518342 з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 64972182.

Заперечуючи проти скарги, представником Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чувашовою А.Ф. було подано відзив, в якому зазначалося про те, що боржнику необхідно сплатити загальну суму боргу з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору. Після надходження коштів на депозитний рахунок відділу та заяви боржника відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників будуть виключені. Інші підстави для виключення боржника Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 64972182 у державного виконавця відсутні.

У запереченнях на відзив представник скаржника – адвокат Сорокопуд О.П. зазначила, що оскільки ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не доведено свого права вимоги до боржника як стягувача у виконавчому провадженні, то у скаржника ОСОБА_1 відсутні правові підстави щодо сплати боргу перед ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2026 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Павлійчук Т.В. Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників та зобов`язано старшого державного виконавця Павлійчук Т.В. Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 2982518342 з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 64972182.

Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що оскільки виконавчий документ втрачено, а у задоволенні заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі № 2/484/592/20 від 20.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видачу дублікату виконавчого листа відмовлено, то заявлені скаржником вимоги є обґрунтованими.

Не погодившись із ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2026 року представником Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Чувашової А.Ф. було подано апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду щодо визнання протиправною бездіяльність державного виконавця та щодо зобов`язання державного виконавця виключити відомості про ОСОБА_1 з ЄРБ за виконавчим провадженням № 64972182.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дії державного виконавця щодо виключення боржника з ЄРБ не були передбачені жодним нормативно-правовим актом до винесення ухвали Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області від 11.09.2026 року, а отже така бездіяльність не може бути визнана протиправною.

Крім цього, апелянт вказує, що судом першої інстанції не було встановлено жодної норми права, яку виконавцем порушено у зв`язку з не виключенням боржника з ЄРБ.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Сорокопуд О.П. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, мотивуючи свою позицію тим, що оскільки оригінал виконавчого листа було втрачено стягувачем, відмови суду у видачі його дубліката, то подальші вчинення будь-яких виконавчих дій є неможливим, тому суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Колегією суддів за результатами заслуховування пояснень представника ОСОБА_1 – адвоката Сорокопуд О.П. та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановлено наступне.

Так, в провадженні Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 64972182 відкрите 26 березня 2021 року на виконання виконавчого листа № 2/484/592/20, виданого 20.01.2021 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 27014,11 грн.

Також, учасниками справи не заперечується, що 26 березня 2021 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 69,00 грн, постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2701,41 грн, постанову про арешт коштів боржника.

Натомість, 28 листопада 2021 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», що вбачається з матеріалів справи (а.с. 134, 136, 158, Т.ІІ). Тобто, виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку із тим, що майно, яке належить боржнику та на яке може бути звернуто стягнення не виявлено, а заходи щодо розшуку такого майна здійсненні державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», виявилися безрезультатними.

В свою чергу, 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеним із ОСОБА_1 , що вбачається з досліджених колегією суддів матеріалів справи (а.с. 86-90, Т.ІІ).

З огляду на відомості, які містить лист АТ КБ «Приватбанк» від 18.03.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260312/78902 (а.с. 80, Т.ІІ), оригінали виконавчих документів, які надійшли до банку в період до 05.10.2025 року включно було знищено під час ракетного обстрілу з боку РФ.

Факт пожежі підтверджується листом ГУ ДСНС України у Львівській області від 15.10.2025 року № 5823.1-2202/58233 (а.с. 80 на звороті, Т.ІІ) та актом про пожежу ГУ ДСНС України у Львівській області від 06.10.2025 року (а.с. 81-85, Т.ІІ).

У зв`язку з наведеним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 2/484/592/20 від 20.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видачу дублікату виконавчого листа.

Проте, ухвалою від 20 липня 2026 року по справі № 484/621/20 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у задоволенні заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі № 2/484/592/20 від 20.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видачу дублікату виконавчого листа було відмовлено (а.с. 120-121, Т.ІІ).

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції вважав, що оскільки виконавчий документ втрачено, а у задоволенні заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі № 2/484/592/20 від 20.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видачу дублікату виконавчого листа відмовлено, то заявлені скаржником вимоги є обґрунтованими.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, зазначеним вимогам закону ухвала Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2026 року не відповідає.

Так, основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення конкретизовано у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина сьома статті 9 Закону України «Про виконавче провадження»).

У свою чергу, пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (п.1); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (п.3); запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (п.11).

За змістом пункту 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає).

Відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» підставою закінчення виконавчого провадження є факт виконання рішення суду у повному обсязі та у спосіб, зазначений у відповідному виконавчому документі.

За таких обставин, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 та визнаючи протиправною бездіяльність державного виконавця із покладанням на державного виконавця обов`язків виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 64972182, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 не заперечувався факт наявності заборгованості перед стягувачем та факт невиконання судового рішення ухваленого на користь кредитора, та не враховано, що у Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України відсутні правові підстави для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 як боржницю.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють відповідні правовідносини, а тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України слід скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга представника Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Чувашової А.Ф. підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 385 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Чувашової А.Ф. на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2026 року задовольнити.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2026 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги про визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Павлійчук Т.В. Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, та зобов`язати вичинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.О. Томашевський

Судді: О.В. Локтіонова

О.О. Ямкова

Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2026 року.