Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №148/2451/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 148/2451/26

Провадження № 33/801/1094/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В.

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Ковальчука О. В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Пунько Ірини Валеріївни на постанову Тульчинского районного суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

16 вересня 2026 року постановою Тульчинского районного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення м права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Не погодившись із ухваленим рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Пунько І. В. подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Зазначає про те, що суд першої інстанції проіґнорував відсутність у матеріалах справи чеку-роздруківки з приладу «Драгер 0398», який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Також судом проіґноровано те, що в чек – роздруківці зазначено про використання приладу «Драгер 6810», а в акті огляду про використання приладу «Драгер 6820».

Стверджує, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є безперервним, а в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено належної назви та серійного номеру нагрудної камери поліцейського, на яку фіксувалось оформлення матеріалів, тому відеозапис не є належним та допустимим доказом.

Вказує, що на відеозаписі не зафіксовано ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння або хоч якісь ознаки його сп`яніння.

Також вказує, що в матеріалах справи відсутні докази порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що має бути обов`язковою передумовою для зупинки транспортного засобу.

Водночас у судове засідання, призначене на 09 год. 45 хв. 22.10.2026, ні ОСОБА_1 , ні адвокат Пунько І. В., будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Разом з тим, 21.10.2026 в 19 год. 03 хв. на адресу апеляційного суду від адвоката Пунько І. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване її перебуванням у відрядженні та зайнятістю в іншій, раніше призначеній справі в Барському районному суді Вінницької області.

Оцінюючи доводи клопотання адвоката Пунько І. В. щодо неможливості з`явитись у судове засідання 22.10.2026 через зайнятість у іншому процесі, апеляційний суд виходить з наступного.

Розгляд даної справи вперше призначався на 10 год. 00 хв. 20.10.2026, однак був відкладений за клопотанням адвоката Пунько І. В., поданим до апеляційного суду через сімейні обставини. При цьому, 19.10.2026 звертаючись із вказаним клопотанням про відкладення судового засідання, адвокат Пунько І. В. не вказувала дат, у які вона задіяна в інших судових засіданнях.

Частиною 6 ст. 294 КУпАП передбачено, що неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Із повістки, долученої до клопотання від 21.10.2026, убачається, що адвокат Пунько І. В. бере участь в 10 год. 00 хв. 22.10.2026 у судовому засіданні в Барському районному суді Вінницької області.

Разом із тим, апеляційний суд зауважує, що вказане судове засідання призначено на 10 год. 00 хв., натомість судове засідання в апеляційному суді призначено на 09 год. 45 хв.

Таким чином, адвокат Пунько І. В. завчасно знаючи про своє перебування у відрядженні в м. Бар, не була позбавлена можливості заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконферцзв`язку між Вінницьким апеляційним судом та Барським районним судом Вінницької області.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Отже, з урахуванням викладеного, клопотання адвоката Пунько І. В. про відкладення судового засідання є необґрунтованим та спрямованим на затягування строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.

Апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2026 о 07:10 год. по вул. Р. Покиньчереди, 2, м. Тульчин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Nissan Teana» державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, освідування на визначення стану алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводилось у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат огляду 1,96 проміле. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Це підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722411 від 18.07.2026, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а.с. 2).

Чек - роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6810» від 18.07.2026, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , на якій зазначено, що результат тесту - 1, 96% проміле (а.с. 4).

Направленням водія на огляд до медичного закладу Тульчинської ЦРЛ з метою виявлення стану сп`яніння від 18.07.2026, у якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 (а.с. 5).

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нечітка хода. Огляд проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат огляду - 1,96% проміле (а.с. 6).

Відеозаписом з камери поліцейського відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за наслідками якого було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. (а.с. 9).

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України).

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).

За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За таких обставин та наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження захисника про те, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, апеляційний суд оцінює критично, як неправдиве, та яке спростовується наявними в матеріалах справи доказами, адже факт керування транспортним засобом не заперечувався ОСОБА_1 на відеозаписі із нагрудної камери працівника поліції. До того ж, ОСОБА_1 на відеозаписі в розмові з поліцейськими жодного разу не повідомляв про те, що транспортним засобом керувала інша особа, а не він.

Апеляційний суд також ураховує фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме те, що воно вчинено посеред білого дня на людній вулиці у м. Тульчин. При цьому до працівників поліції та до ОСОБА_1 під час документування обставин правопорушення не підходили інші особи та не повідомляли, що саме вони керували зупиненим транспортним засобом, а ОСОБА_1 лише був пасажиром.

За таких обставин, версія сторони захисту, викладена в апеляційній скарзі, про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є абсолютно безпідставною та розцінюється судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про різні номери алкотестера “Драгер”, апеляційний суд виходить з наступного.

Із чек-роздруківки вбачається, що огляд ОСОБА_1 здійснювався за допомогою приладу “Драгер 6810”, що також підтверджується відеозапиом з нагрудної камери працівника поліції, де зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння саме за допомогою “Драгера 6810”.

Таким чином, зазначення працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд іншої моделі «Драгера» є нічим іншим, як технічною опискою.

Наявність перерв у відеофіксації не спростовує встановлених фактичних обставин та не впливає на доведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги про небезперевність відеозапису не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Досліджений судом відеозапис є інформативним і не вказує на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції, ОСОБА_1 роз`яснено його права, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров`я. Також роз`яснено наслідки відмови від його проходження, з`ясовано чи погоджується він з результатами огляду та чи не бажає пройти повторний огляд у медичному закладі.

Відсутність вказівки серійного номера нагрудної камери поліцейського в протоколі про адмінстративне правопорушення не спростовує належність та допустимість відеозапису.

У графі 10 протоколу про адміністративне правопорушення зазначено ІД номер реєстратора 800789, на який здійснювався відеозапис. На переглянутому апеляційним судом відеозаписі з нагрудної камери поліцейського також зазначений аналогічний ІД номер реєстратора, тому зазначення ІД номеру пристрою замість його серійного номера не є істотним порушенням, оскільки вказаний ідентифікатор також дозволяє встановити нагрудну камеру, на яку здійснювався запис.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі не зафіксовано ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння або хоч якісь ознаки його сп`яніння.

Із відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомляв ОСОБА_1 , що чує від нього запах алкоголю з порожнини роту.

Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно.

Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд.

Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку.

Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявність таких ознак не є встановленням факту перебування особи в стані сп`яніння, а лише є підставою для проходження нею огляду у визначеному законом порядку. Саме проходженням такого огляду встановлюється факт наявності чи відсутності в організмі водія залишків алкогольних, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що має бути обов`язковою передумовою для зупинки транспортного засобу, апеляційний суд відхиляє.

З`ясування наявності або відсутності підстав для зупинки транспортного засобу не входять до обставин, визначених статтею 280 КУпАП, які суд зобов`язаний з`ясувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Між тим, варто зазначити, що неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності, проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, чек-роздруківці, акті огляду, направленні на проходження огляду та відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, оскільки зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

Установлені обставини повністю спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи та свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Фактично доводи апеляційної скарги спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та ніяким чином не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, із врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення.

Отже, судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження відсутні.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Пунько Ірини Валеріївни залишити без задоволення, а постанову Тульчинского районного суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук