Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №127/30575/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/30575/25

Провадження № 22-ц/801/2270/2026

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 127/30575/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Оніщука В. В.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представниці ОСОБА_1 – адвокатки Шевчук О. В. на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Федчишена С. А. від 02 червня 2026 року про призначення експертизи у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 1» ЛТД до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 1» ЛТД, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 1» ЛТД (далі ТОВ «АТП № 1» ЛТД) звернулось до суду з позовом, за яким просило витребувати з власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у власність Вінницької міської ради та постійне користування ТОВ «АТП № 1» ЛТД земельну ділянку, площею 0,1648 га, з кадастровим номером 0510100000:02:084:0079.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 10 жовтня 2025 року подали зустрічний позов, за яким просили визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,1648 га, з кадастровим номером 0510100000:02:084:0079, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № № 1265, 1266, за ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частки та ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частки.

02 червня 2026 року під час підготовчого судового засідання ТОВ «АТП № 1» ЛТД подало клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи, проведення якої просило доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський центр судових експертиз». Поставити перед експертом наступне питання: визначити чи суміщається (накладається) земельна ділянка, яка перебуває в постійному користуванні ТОВ «АТП № 1» ЛТД відповідно до державного акту на право постійного користування серії ІІ-ВН № 001987, виданого 31 травня 1996 року, із земельною ділянкою площею 0,1648 га, з кадастровим номером 0510100000:02:084:0079; якщо так, зазначити площу, межі та конфігурацію вказаного суміщення.

Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_2 – адвокат Саушкін В. В. просив суд першої інстанції поставити перед експертом додаткові питання: чи відбулось упродовж 2007 – 2018 років вилучення, поділ, (розрізання) земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ТОВ «АТП № 1» ЛТД на підставі державного акту на право постійного користування серії ІІ-ВН 001987 від 31 травня 1996 року, площею 16724,64 га та у наслідок формування нових об`єктів землеустрою, що змінили межі та площу зазначеної земельної ділянки унаслідок вилучення із постійного користування земельних ділянок на підставі судового рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2007 року (справа № 2-254/07) та унаслідок формування нових земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:02:084:0082; 0510100000:02:084:0085; 0510100000:02:084:0040; 0510100000:02:084:0083; 0510100000:02:08:0071; 0510100000:02:084:0026 у цей період; якщо так, то чи існувала станом на 22 травня 2020 року на день прийняття 52 сесії 7 скликання Вінницької міської ради рішення (пункти 1.1., 1.14 згідно з додатком № 1), яким земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:08:0075, площею 0,0824 га, передана у власність ОСОБА_4 та кадастровим номером 0510100000:02:08:0077, площею 0,0824 га, – ОСОБА_1 (напевно адвокат мав на увазі земельну ділянку, що перебувала у постійному користуванні ТОВ «АТП № 1» ЛТД на підставі державного акту на право постійного користування серії ІІ-ВН 001987 від 31 травня 1996 року, площею 16724,64 га).

Представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 – адвокатка Шевчук О. В. запропонувала поставити на розгляд експерта наступні питання: визначити площу, межі та конфігурацію земельної ділянки, яка перебувала у фактичному користуванні ТОВ «АТП № 1» ЛТД станом на дату прийняття Вінницькою міською радою рішення 52 сесії 7 скликання від 22 травня 2020 року № 2263 з урахуванням прийнятих Вінницької міською радою рішень щодо передачі у власність громадянам окремих земельних ділянок зі складу земельної ділянки переданої в постійне користування ТОВ «АТП № 1» ЛТД, згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ВН № 001987 від 31 травня 1996 року в період часу з 01 червня 1996 року по 22 травня 2020 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2026 року призначено у справі судову земельно-технічну експертизу.

На вирішення експертизи поставлено питання про визначення чи суміщається (накладається) земельна ділянка, яка перебуває в постійному користуванні ТОВ «АТП № 1» ЛТД, згідно з державним актом на право постійного користування серії ІІ-ВН № 001987, виданого 31 травня 1996 року, із земельною ділянкою, площею 0,1648 га, з кадастровим номером 0510100000:02:084:0079. Якщо так, зазначити площу, межі та конфігурацію вказаного суміщення.

Проведення експертизи доручено судовим експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський центр судових експертиз».

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Витрати за проведення експертизи покладено на позивача.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В задоволенні клопотань представників відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Суд врахував підстави і предмет як первісного позову ТОВ «АТП 1 ЛТД», так і зустрічного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також вимоги статей 76, 77, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) щодо належності доказів і обов`язку доказування. На переконання суду, питання представників відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, стосуються інтересів осіб, які не є учасниками цієї справи, тому дослідження експертом вказаних питань суперечитиме принципам диспозитивності.

В апеляційній скарзі представниця ОСОБА_1 – адвокатка Шевчук О. В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликалася на те, що позовні вимоги ґрунтуються на твердженні позивача про те, що земельна ділянка, передана у власність відповідачу, нібито знаходиться в межах земельної ділянки площею 1,6 га, наданої позивачу у постійне користування у 1996 році. Проте після 1996 року органом місцевого самоврядування приймалися численні рішення про вилучення частин цієї землі та передачу їх іншим особам (сформовано понад 10 нових земельних ділянок).

Земельна ділянка у первісній площі та конфігурації фактично припинила своє існування як об`єкт цивільних прав. Відповідь лише на питання позивача про накладення з первісним актом 1996 року не дає можливості встановити, чи входила спірна ділянка саме до того земельного масиву, який реально залишався у користуванні позивача на момент передачі ділянок третім особам. Питання про площу, межі та конфігурацію фактичного землекористування станом на 22 травня 2020 року є логічно первинним і визначальним для правильного вирішення спору.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у постановці питань, запропонованих відповідачами та третьою особою, чим фактично сформував предмет експертного дослідження лише з позиції позивача. Це позбавило третю особу можливості довести свою правову позицію за допомогою спеціальних знань експерта, що порушує статті 12, 13, 76, 81, 103 ЦПК України, а також статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення принципів «рівності сторін» (equality of arms) та «справедливого балансу».

Суд першої інстанції не навів належних мотивів для відхилення питань третьої особи, обґрунтувавши це лише тим, що питання нібито стосуються інтересів осіб, які не є учасниками справи, хоча за статтею 103 ЦПК України зобов`язаний мотивувати таке відхилення. Призначення експертизи та висновок експерта є лише способом доведення заперечень у конкретній судовій справі і не порушують прав третіх осіб.

Також раніше суд безпідставно відмовив у витребуванні від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області координат поворотних точок меж земельних ділянок, які утворилися в межах землекористування 1996 року, що у сукупності призвело до того, що призначена експертиза є неповною і не дозволить всебічно встановити обставини справи.

ТОВ «АТП 1 ЛТД» подало відзив на апеляційну скаргу, за яким просило залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права відповідно до встановлених судом обставин справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення відповідно до норм матеріального права і з додержанням норм процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частини перша, третя, четверта, пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

У статті 13 ЦПК України розкривається зміст принципу диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, згідно з частинами першою – третьою цієї статті суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема висновками експертів.

Частиною другою статті 77 ЦПК України установлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом цих норм сторони у цивільному процесі є вільними у виборі засобів доказування, в тому числі шляхом проведення відповідного експертного дослідження, якщо інше не встановлено законом, а суд зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти їм у реалізації цього права.

Судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Частиною першою статті 103 ЦПК України установлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом закон встановлює однакові процесуальні гарантії як для особи, яка звернулась із відповідним клопотанням, так і для решти учасників справи, зокрема у вирішенні питання про вибір експертної установи, визначення питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта (частини третя, п`ята статті 103 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою та шостою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

При цьому висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу (стаття 110 ЦПК України).

Як видно з матеріалів справи предметом як первісного, так і зустрічного позовів у цій справі є земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:02:08:0075, площею 0,0824 га, яка передана у власність ОСОБА_4 , та з кадастровим номером 0510100000:02:08:0077, площею 0,0824 га, яка передана у власність ОСОБА_1 , що були відчужені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та об`єднані в земельну ділянку площею 0,1648 га з кадастровим номером 0510100000:02:084:0079.

Обставиною, що підлягає доказуванню для вирішення спору про витребування майна чи визнання права власності на нього, є наявність або відсутність накладення меж цієї об`єднаної земельної ділянки на первісний масив землекористування позивача, наданого йому згідно з державним актом на право постійного користування серії ІІ-ВН № 001987 від 31 травня 1996 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції позбавив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 можливості довести свою правову позицію, є необґрунтованими. Суд першої інстанції правильно зазначив, що питання, запропоновані представниками відповідачів та третьої особи, виходять за межі предмета спору у цій справі. Вони стосуються прав та обов`язків третіх осіб, які не є сторонами у цьому спорі, а тому їх дослідження в межах цього позову суперечитиме принципам диспозитивності та завданням цивільного судочинства.

Суд першої інстанції забезпечив справедливий баланс процесуальних прав та інтересів сторін, призначивши експертизу за питанням, яке безпосередньо стосується правомірності набуття спірної ділянки та її співвідношення з первісними документами позивача.

Апеляційний суд також звертає увагу, що земельно-технічна експертиза – це дослідження земельних ділянок щодо обставин відповідності їх площ, меж, конфігурацій вимогам нормативно-технічних документацій, а також щодо можливостей організації їх раціонального використання з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду чи кримінального розслідування, виконане на базі знань у сфері землеустрою та кадастру.

Основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);

визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;

визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;

визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Який фактичний порядок користування земельною ділянкою?

Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників)?

Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації?

Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки)?

Які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів?

Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку?

Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту (пункти 6.1, 6.1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145).

Запропоновані адвокатами Саушкіним В. В. та ОСОБА_5 питання стосуються підстав (наявності чи відсутності відповідних рішень уповноважених органів щодо поділу і формування земельних ділянок за рахунок ділянки, що перебувала у постійному користуванні ТОВ «АТП № 1» ЛТД, згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ВН № 001987 від 31 травня 1996 року) і їх вирішення спеціальних технічних знань чи застосування спеціального технічного обладнання не потребує. Саме по собі формування питання адвокатки Шевчук О. В. як визначення площі, межі та конфігурації земельної ділянки, яка перебувала у фактичному користуванні ТОВ «АТП № 1» ЛТД станом на дату прийняття Вінницькою міською радою рішення 52 сесії 7 скликання від 22 травня 2020 року № 2263 з урахуванням прийнятих Вінницької міською радою рішень щодо передачі у власність громадянам окремих земельних ділянок зі складу земельної ділянки переданої в постійне користування ТОВ «АТП № 1» ЛТД, по суті є питанням про встановлення тієї ж наявності правовстановлюючих документів щодо зміни меж спірної ділянки, а не фактичний обмір конкретної земельної ділянки на місцевості.

Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, які є підставою для її скасування чи зміни.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381 – 383 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представниці ОСОБА_1 – адвокатки Шевчук О. В. залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

(Повний текст судового рішення виготовлено 21 жовтня 2026 року).

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

В. В. Оніщук