Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №749/1142/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Суд: Сновський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №749/1142/26

Суддя: Кравчук М. В.

Справа № 749/1142/26

Номер провадження 2/749/706/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. місто Сновськ

Сновський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретаря: Павленко В. В.

представника відповідача Цимбалюка В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в режимі відеоконференції в місті Сновськ справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні одноразової матеріальної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

24.08.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні одноразової матеріальної допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в сумі 40655, 95 грн; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 - 2024 роки в сумі 34272, 00 грн; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 23236, 73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працювала у відповідача 18 років та 28.05.2026 р. була звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на підставі ст. 38 КЗпП України. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України роботодавець не провів із нею остаточного розрахунку в день звільнення та не виплатив належні згідно з колективним договором суми: одноразову матеріальну допомогу при звільненні вперше у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі п`яти середньомісячних заробітків у сумі 40655, 95 грн та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023–2024 роки у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен рік у загальній сумі 34272,00 грн (16104, 00 грн за 2023 рік та 18168, 00 грн за 2024 рік). Відстрочення виплат із посиланням на необхідність окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця» є безпідставним. Оскільки розрахунок у день звільнення проведено не було, на підставі ст. 117 КЗпП України з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 29.05.2026 р. по 21.08.2026 р. (61 робочий день) у розмірі 23236, 73 грн.

Справа передана головуючому судді 26.08.2026 р.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 31.08.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.09.2026 р.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 29.09.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2026 р.

30.09.2026 р. від відповідача надійшов відзив, зареєстрований за вх. № 5256, у якому останній заперечує проти визнання позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що виплату передбачених колективним договором одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію та матеріальної допомоги на оздоровлення було призупинено рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 у зв`язку із запровадженням воєнного стану. Вважав таке рішення правомірним відповідно до ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», зазначаючи, що воно погоджене з Профспілкою залізничників і транспортних будівельників України та не потребувало окремого погодження з кожною профспілковою організацією. Наголошував на стратегічному значенні діяльності АТ «Укрзалізниця» в умовах воєнного стану, необхідності забезпечення його фінансової стабільності та спрямування коштів на першочергові потреби держави. Зазначав, що з 01.07.2024 р. призупинення виплати матеріальної допомоги на оздоровлення втратило чинність, тоді як здійснення інших виплат залежить від окремого рішення керівництва товариства.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідач посилався на принципи розумності, справедливості та пропорційності, шестимісячне обмеження відповідальності за ст. 117 КЗпП України, практику Верховного Суду та ЄСПЛ. Вважав заявлений розмір відшкодування неспівмірним з огляду на обставини воєнного стану та фінансове становище підприємства, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні позову, а в разі стягнення середнього заробітку врахувати позицію ВС щодо можливості зменшення його розміру.

Позивач у судове засідання не з`явилася. Повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином.

У судовому засіданні 22.10.2026 р. представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з доводів, викладених у відзиві, акцентувавши увагу суду на позиції щодо спливу строку давності у один рік щодо матеріальних допомог на оздоровлення.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, зважає на таке.

Судом встановлено, що позивач до 28.05.2026 р. працювала на посаді мийника-прибиральника рухомого складу 2 розряду виробничого підрозділу «Локомотивне депо Сновськ» філії «Локомотивна компанія», який є одним з підрозділів АТ «Українська залізниця». Стаж роботи в галузі згідно з наказом (розпорядженням) № 162/ОС від 26.05.2026 р. про припинення трудового договору (контракту) становить 18 років 11 місяців 09 днів (а. с. 12).

Наказом (розпорядженням) № 162/ОС від 26.05.2026 р. про припинення трудового договору (контракту) позивача звільнено з 28.05.2026 р. за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, за ст. 38 КЗпП України.

Цим наказом передбачено виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з виходом на пенсію за віком в розмірі п`яти середньомісячних заробітків, передбачених Колективним договором виробничого підрозділу локомотивне депо Сновськ (розділ 8 пункт 8.10) згідно зі змінами і доповненнями до Колективного договору на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2026 роки, а також одноразову матеріальну допомогу в розмірі 6 прожиткових мінімумів на оздоровлення згідно із заявами від 2023 та 2024 років, передбачену п. 3.8 змінами та доповненнями до Колективного договору на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2026 роки, з відміткою про те, що виплати будуть проведені після окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця».

Згідно розрахунку середньої зарплати від 29.05.2026 р. № 21, виданим колишнім роботодавцем позивача, середня заробітна плата становить 8131, 19 грн, вихідна допомога – 40655, 95 грн (а. с. 14).

Відтак факт звільнення позивача, розмір сум, їх неоспорюваність відповідачем, передбачення спірних сум допомог у наказі про звільнення та невиплата вказаних складових сторонами по справі не заперечується, а тому судом не оцінюється в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

За положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР трудові відносини працівників залізничного транспорту загального користування регулюються на підставі Кодексу законів про працю України, Положення «Про дисципліну працівників залізничного транспорту України», іншими актами законодавства України про працю.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до пункту 8.10 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом локомотивного депо Сновськ на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2026 роки (далі – Колективний договір) при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачується одноразова матеріальна допомога в розмірі п`яти середньомісячних заробітків, а працівникам, які були прийняті на роботу після прийняття даної норми колективного договору (з 15 травня 2007 року), ця допомога надається в залежності від стажу роботи на залізничному транспорті: до 5 років — 1 середньомісячний заробіток; від 5 до 10 років — 2 середньомісячні заробітки; від 10 до 15 років — 3 середньомісячні заробітки; більше 15 років — 5 середньомісячних заробітків. У разі звільнення працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права, їм виплачується додаткова матеріальна допомога за сумлінну працю на залізничному транспорті в таких розмірах при стажі роботи в галузі: для жінок від 15-20 років — 1 середньомісячний заробіток (а. с. 13).

Пунктом 3.8 Колективного договору передбачено обов`язок адміністрації виплачувати працівникам, які безперервно пропрацювали у виробничому підрозділі локомотивне депо Сновськ не менше 6 (шести) місяців та подали письмову заяву, один раз у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на перше січня звітного року (а. с. 13).

Суд критично оцінює посилання відповідача на положення статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX, чинну у період з 24.03.2022 р. до 13.09.2025 р.), оскільки зазначений період не стосується моменту виникнення спірних правовідносин – дня проведення остаточного розрахунку.

Суд враховує, що Законом України від 21.08.2025 р. № 4582-IX, який набрав чинності 13.09.2025 р., частину першу статті 11 Закону № 2136-IX викладено в новій редакції, відповідно до якої зупинення дії окремих положень колективного договору допускається лише за взаємною згодою його сторін у порядку, визначеному колективним договором.

Натомість, на момент виникнення спірних правовідносин філією відповідача у наказі про припинення трудового договору задекларовано визнання права позивача на спірні допомоги.

Матеріали справи не містять доказів скасування цього наказу чи внесення змін до нього, а тому позовні вимог підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про обмежений строк права на матеріальну допомогу на оздоровлення в один рік суд зауважує, що позивач подавала заяви про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення від 15.08.2023 р. та від 14.03.2024 р. за 2023 та 2024 роки відповідно (а. с. 15).

Несвоєчасна виплата розмірів цих допомог не може впливати на право позивача на їх отримання.

Щодо доводів відповідача про право суду зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд, перевіривши матеріали справи, з урахуванням позиції ВП ВС (постанова від 26.06.2019 р. у справі № 761/9584/15-ц) підстав для такого зменшення не знайшов.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 235, 258 - 259, 263 - 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні одноразової матеріальної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ):

- одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків, що становить 40655, 95 гривень (сорок тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 95 копійок).

- матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023-2024 роки, що становить 34272, 00 гривень (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят дві гривні 00 копійок).

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23236, 73 гривень (двадцять три тисячі двісті тридцять шість гривень 73 копійки).

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1331, 50 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня 50 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М. В. Кравчук

(Повний текст рішення складено 22.10.2026 р.)

Оригінал: reyestr.court.gov.ua