Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №751/5120/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/5120/26

Провадження №3/751/1258/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Яременко І.В.

з участю: секретаря судового засідання Решетник В.В.,

прокурора – Лазоренка Є.О.,

особи, відносно якої складено протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Дудки О.В.,

розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , особи з інвалідністю другої групи, зареєстрованого

та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника начальника Територіального управління Служби судової охорони в Чернігівській області та будучи, у відповідності до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, виконуючи свої службові обов`язки з 26.08.2020 по 13.01.2025, порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», тобто входив до складу виконавчого органу ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН» (ЄДРПОУ 40110147), а саме обіймав посаду керівника вказаного товариства, що має на меті одержання прибутку, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. За даним фактом 13.05.2026 головним спеціалістом відділу та документування правопорушень Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 39-01/7 за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. Вказав, що на посаді заступника начальника служби охорони працював з 26.08.2020 до 13.01.2025. До цього, у 2019 році він був призначений на посаду директора ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН» та йому було видано електронний підпис. Документів про прийняття на роботу не підписував, у його трудовій книжці жодних відміток про таке працевлаштування немає. Коли вирішив звільнитися, повідомив про це засновника товариства. Направив заяву про звільнення на юридичну адресу засновника рекомендованим листом, яке було останнім отримано. Заблокував свій електронний підпис та був впевнений, що він звільнений. Вважає, що жодного сумісництва не виконував, умислу на вчинення правопорушення не мав. Доповнив, що прибутку та будь-яких інших благ від товариства не отримував.

Захисник у судовому засіданні просила закрити провадження у справі за закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, оскільки датою виявлення правопорушення слід вважати 14.11.2025, коли НАЗК звернулось до ТУ ССО в Чернігівській області з вимогою надати відповідні документи відносно ОСОБА_1 .

Прокурор у судовому засіданні висловив думку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного корупційного правопорушення, тому просив притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення в межах ч. 2 ст. 172-4 КУпАП. Зазначив, що строки, визначені ст. 38 КУпАП дотримані, оскільки датою виявлення даного адміністративного правопорушення є день складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому вважав за доцільне не застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у виді конфіскацією отриманого доходу від діяльності на посаді керівника ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН», оскільки встановлено відсутність у останнього такого доходу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думки захисника та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною 2 ст. 172-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Відповідно до примітки ст. 172-4 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пп.п «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції станом на 26.08.2020), особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, нотаріуси, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в наглядовій раді товариства або ревізійній комісії товариства.

Так, чинне законодавство України передбачає право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на вихід із товариства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Відповідно до ч. 4 ст. 39 даного Закону, виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до ст. ст. 36, 38, 39-41, 45 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 станом на 11.05.2026 зареєстрований керівником ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН».

Вважаю, що вина ОСОБА_1 у суді доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, як порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується дослідженими доказами у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 13.05.2026 № 39-01/7 (а.с.1-8); витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН» (а.с.26-31); особовою карткою працівника, витягами з наказів по особовому складу Служби судової охорони та Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області щодо прийняття на службу ОСОБА_1 та його кадрових переміщень, звільнення в період з 26.08.2020 до 13.01.2025 (а.с. 36, 37-41); листом ГУ ДПС у м. Києві; копією реєстраційної справи ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН» (а.с. 61-131), матеріали якої містять копію заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу – ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН», копією рішення № 2 Єдиного учасника ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН», копію Статуту Товариства; а також копією трудової книжки ОСОБА_1 та відомостями Пенсійного фонду України щодо обліку трудової діяльності ОСОБА_1 ( а.с. 135-139).

Заперечення сторони захисту щодо відсутності умислу на вчинення даного адміністративного правопорушення суд вважає хибними, оскільки процедура припинення трудових відносин з підприємствами, установами та організаціями, прямо передбачена вимогами ст.ст. 36, 38, 39-41, 45 Кодексу законів про працю та ч. 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що не позбавляє обов`язку ОСОБА_1 дотримуватись вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині заборони входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ст. 38 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (13.05.2026), тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протокол зібрано, проаналізовано фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу, що узгоджується зі сталою судовою практикою.

З огляду на викладене, шестимісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією з дня виявлення спливає 13.11.2026.

При цьому інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП є триваючим та завершене 13.01.2025 (дата звільнення з посади), отже дворічний строк притягнення ОСОБА_1 з дня його вчинення спливає 13.01.2027.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує особу та вік правопорушника; сімейний та майновий стан; обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті, що буде необхідним і достатнім.

Оскільки ОСОБА_1 доходу від діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ГРІФОН» не отримував, що підтверджується відомостями Пенсійного фонду України, тому відсутні правові підстави для застосування в даному випадку додаткового стягнення у виді конфіскації отриманого доходу від такої діяльності.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в сумі 665,60 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 23, 33-35, 40-1, ч. 2 ст. 172-4, 251, 252, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (отримувач коштів: ГУК у Черніг.обл./тг м. Чернігів/21081100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA288999980313000106000025739, ККДБ 21081100) в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн 00 коп без конфіскації отриманого доходу від такої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106) судовий збір в розмірі 655 грн 60 коп.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.В. Яременко