Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Шахрайство
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №650/4112/26
Суддя: Сікора О. О.
Справа № 650/4112/26
провадження № 1-кп/650/765/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ України
21 жовтня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
із секретарем – ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження № 42026232090000011 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньо - спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутатом будь-якої ради або сільським, селищним, міським головою не являється, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 01 червня 2026 року близько 12:00 години, перебуваючи біля території домоволодіння по АДРЕСА_3 , переслідуючи прямий умисел направлений на незаконне заволодіння особистим майном свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зловживання довірою, що виразилось у довірчих стосунках, які склалися між ними упродовж тривалого часу, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, під приводом необхідності тимчасового користування, переконавши ОСОБА_6 в добропорядності своїх намірів, заволодів його електричним лобзиком марки «Makita» моделі «JV0600K», в корпусі синього кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1036 від 17.06.2026 року судової товарознавчої експертизи становить 6964,01 гривень, та завчасно не збираючись його повертати звернув на свою користь продавши ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на вищевказану суму.
На судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що офіційно не працевлаштований, проте періодично виконує ремонтні роботи, для проведення яких використовує різні інструменти. Із потерпілим ОСОБА_6 знайомий особисто, раніше неодноразово брав у нього інструменти для тимчасового користування під час виконання ремонтних робіт, у зв`язку з чим між ними склалися довірчі стосунки щодо користування таким майном. 01 червня 2026 року близько 12:00 години він звернувся до потерпілого з проханням надати йому в тимчасове користування електричний лобзик марки «Makita» моделі «JV0600K». При цьому ще до отримання інструмента мав намір заволодіти ним шляхом зловживання довірою потерпілого, не повертати його власнику, а продати та використати отримані кошти на власні потреби. Про свої справжні наміри потерпілому не повідомив, переконавши останнього, що інструмент необхідний йому виключно для тимчасового користування під час виконання ремонтних робіт. Отримавши таким чином електричний лобзик, продав його ОСОБА_7 , а отримані від продажу кошти витратив на власні потреби. Підтвердив усі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зокрема час, місце, спосіб заволодіння майном та його подальший продаж. Вартість електричного лобзика в розмірі 6 964,01 грн не оспорює. У вчиненому щиро розкаюється, просив суд суворо його не карати та не заперечував проти призначення йому покарання у виді 200 годин громадських робіт, запропонованого прокурором.
На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувальний акт, просив притягнути обвинуваченого до кримінальної відповідальності призначивши покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Крім допиту обвинуваченого, на судовому засіданні також були досліджені матеріали, що характеризують обвинуваченого, згідно з якими він характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не притягувався до адміністративної відповідальності, не перебуває на обліку органів пробації, а також на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра.
Згідно із частиною третьою статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На виконання вказаних умов суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє обставини, зазначені в обвинувальну акті, які не оспорювались сторонами, а його позиція з цього приводу є добровільною, про що свідчать надані ним пояснення, згідно з якими він послідовно розповів про обставини подій, сприймаючи їх у сукупності та не виявляючи при цьому невпевненості, надавав їм правильну оцінку, проявляв детальну обізнаність з приводу суті вчиненого правопорушення.
На судовому засіданні суд роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, проти чого останній не заперечив та проявив обізнаність щодо характеру такого обмеження.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, перевіривши правильність правової кваліфікації його дій та виконавши вимоги частини третьої статті 349 КПК України, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена, а його дії підлягають кваліфікації за частиною першою статті 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за частиною першою статті 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
При визначенні виду та міри покарання для обвинуваченого суд, відповідно до засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких було вчинено відповідне кримінальне правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наслідки його вчинення, беззаперечне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, особу винного, відомості щодо чого викладено вище.
Визначаючи міру покарання, суд також враховує, що обвинувачений повністю визнав свою вину, і під час досудового розслідування сприяв встановленню усіх обставин, що підлягали з`ясуванню. Внаслідок таких дій обвинуваченого слідством було встановлено усі обставини справи.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Виходячи із принципу призначення покарання необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого і упередження можливості вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та враховуючи позицію прокурора щодо необхідного покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом призначення йому покарання у виді двохсот годин громадських робіт.
При цьому суд враховує, що санкція частини першої статті 190 КК України передбачає альтернативні види покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду та обмеження волі.
Оцінюючи можливість призначення покарання у виді штрафу, суд враховує майновий стан обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, отримує нерегулярні заробітки від виконання ремонтних робіт та утримує малолітню дитину. За таких обставин призначення штрафу у розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті, створюватиме для нього істотне майнове навантаження, а тому суд не вважає цей вид покарання найбільш доцільним.
Призначення покарання у виді виправних робіт суд також вважає недоцільним, оскільки обвинувачений не має постійного офіційного місця роботи, тоді як відповідно до статті 57 КК України цей вид покарання відбувається за місцем роботи засудженого з відрахуванням визначеної частини його заробітку в дохід держави.
Водночас суд не вбачає необхідності у призначенні обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду чи обмеження волі. Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю кримінального правопорушення. За встановлених обставин суд не знаходить достатніх підстав вважати, що для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень необхідним є застосування тривалих наглядових обмежень або обмеження особистої свободи.
Натомість покарання у виді громадських робіт, на переконання суду, найбільшою мірою відповідатиме характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого та обставинам, що пом`якшують його покарання. Виконання безоплатних суспільно корисних робіт матиме належний виховний вплив на обвинуваченого, забезпечить реальне відбування ним призначеного покарання, водночас не перешкоджатиме можливості продовжувати трудову діяльність та виконувати сімейні обов`язки.
З огляду на наведене, беручи до уваги також позицію прокурора та ставлення обвинуваченого до запропонованого виду і розміру покарання, суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_4 покарання у виді 200 годин громадських робіт, тобто у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 190 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме засадам справедливості, індивідуалізації та пропорційності покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, судові витрати відсутні.
Відповідно до статті 100 КПК України речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме електричний лобзик марки «Makita» моделі «JV0600K» у корпусі синього кольору, який постановою дізнавача від 16 червня 2026 року визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , необхідно залишити останньому як законному власнику цього майна, оскільки зазначений електроінструмент є предметом кримінального правопорушення, належить потерпілому, повернутий йому під час досудового розслідування та не підлягає спеціальній конфіскації.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин.
Початок строку відбування покарання у виді громадських робіт обчислювати з дня фактичного початку їх виконання за визначеним місцем відбування покарання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ - електричний лобзик марки «Makita» моделі «JV0600K» у корпусі синього кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому за належністю.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду та дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.
Суддя: ________________ ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua