Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №583/4296/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4296/26

1-кп/583/401/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка кримінальне провадження № 12026205480000160 від 03.08.2026 стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, українця, громадянина України, непрацюючого, освіта середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7 , у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» № 2229-УІІІ від 07.12.2017, спричинив тілесні ушкодження своїй доньці ОСОБА_5 .

Так, 01.08.2026 близько 20 години 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_7 , стоячи навпроти ОСОБА_5 на відстані витягнутої руки, наніс їй один удар долонею правої руки в область лівої ділянки обличчя, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді синця виличної ділянки зліва. Після чого ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , ухопив її правою рукою за шию та таким чином здійснив удар у скляну частину дверей плечима та головою потерпілої. Від даного удару скляна частина дверей розбилася та уламками потерпілій ОСОБА_5 було завдано тілесних ушкоджень.

У результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_7 , у ОСОБА_5 виявлені такі тілесні ушкодження: в лівій виличній ділянці, різана рана зовнішньої поверхні правого плеча з пошкодженням дельтоподібного м`язу, множинні різані рани лівого плеча, забійна рана лобної ділянки справа. Рана правого та лівого плеча утворились від дії гострого предмету, забійна рана лобної ділянки справа та синець виличної ділянки зліва утворились від дії тупого предмету про, що свідчить характер ушкоджень. Рани по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) (відповідно до пунктів 2.3.2.а), 2.3.3. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.). Синець по тривалості розладу здоров`я кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я так як має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (відповідно до пунктів 2.3.2.б, 2.3.5. правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 1 7.01.95 р.)

ОСОБА_7 , наносячи один удар долонею правої руки в область лівої ділянки обличчя потерпілої ОСОБА_5 , усвідомлював протиправність своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 у вказаному кримінальному правопорушенні визнав себе винним повністю. Пояснив, що дійсно 01.08.2026 близько 20 години 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5 наніс їй легкі тілесні ушкодження за обставин, викладених в обвинувальному акті. Вибачився перед потерпілою. Просив суворо не карати. Цивільний позов визнав частково (в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000,00 грн).

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що все відбувалося так, як зазначено в обвинувальному акті, просила заявлений нею цивільний позов задовольнити. На даний час обвинуваченого не пробачає.

Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що внаслідок зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілій заподіяно тілесні ушкодження. Злочинні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень отриманих потерпілою та спричинена ними майнова та немайнова шкода перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними діями обвинуваченого та підлягають відшкодуванню в повній мірі. Заподіяні матеріальні збитки потерпіла не заявляє, оскільки лікування проводилося за рахунок лікувального закладу, заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди просить задовольнити.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання у відповідності до загальних засад призначення покарання згідно зі ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність обвинуваченого.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відносяться до категорії кримінальних проступків.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжуює покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а також беручи до уваги думку прокурора щодо виду та міри покарання, думку потерпілої, яка погодилася з думкою прокурора, однак просила задовольнити цивільний позов про відшкодування завданої їй моральної шкоди, суд вважає, що покарання необхідно призначити в межах санкцій ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Також суд вважає за необхідне на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов`язку пройти програму для кривдників строком на 1 місяць.

Потерпілою ОСОБА_5 через представника адвоката ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення моральної шкоди, яка була нею оцінена в 30000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що після отриманих тілесних ушкоджень була госпіталізована до хірургічного відділення Охтирської ЦРЛ з множинними різаними ранами правого та лівого плеча, які були зашиті в ході хірургічної операції. З моменту отримання тілесних ушкоджень та по теперішній час потерпіла відчуває фізичний біль від отриманих ран, вимушена була перебувати в лікарні, проходити медичні процедури та маніпуляції, які супроводжувалися фізичним болем, стресом та хвилюванням. Увесь цей час ОСОБА_5 фактично була відірвана від своєї сім`ї: чоловіка та трьох малолітніх дітей, не могла по справжньому приділяти їм увагу та піклуватися про них. Пошкодження фактично обох рук та різані рани плечей до цього часу призводять до фізичного болю при виконанні ОСОБА_5 звичайних побутових функцій. Також ОСОБА_5 була вимушена витрачати час на проведення відповідних слідчих дій, з`являтися до органів національної поліції на допити та слідчі експерименти. До цього часу позивачка проходить реабілітацію та відновлювальні процедури, шрами та гематоми приводять до постійного відчуття фізичного болю та викликають естетичний дискомфорт. Після вказаної надзвичайної події позивач відчуває хвилювання за свій зовнішній вигляд, неодноразово вимушена була повертатись у спогадах про факт свого побиття. Заподіяна моральна шкода також виражається у щоденних думках та спогадах про психотравмуючу подію, страху можливого повторення подій, негативних переживаннях, відчуттях настороги та тривоги. ОСОБА_7 у спілкуванні з потерпілою поводиться зверхньо, зухвало заявляє про те , що йому за вказаний злочин нічого не буде та він відбудеться штрафом. Вибачення за заподіяну шкоду відповідач не приніс та з його слів не збирається цього робити. Позивачка постійно відчуває емоційній реакції при згадуванні про вказану надзвичайну подію, має порушення сну. Відчуває емоційну напругу, почуття образи, обурення, приниження власної гідності. Відсутність з боку відповідача будь-яких дій, спрямованих на відшкодування шкоди, створює для позивачки відчуття несправедливості та безкарності.

При розгляді цивільного позову суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Право на відшкодування шкоди в кримінальному провадженні буде реалізовано тільки в тому разі, якщо шкода заподіяна безпосередньо кримінальним правопорушенням, тобто якщо між шкодою і правопорушенням наявний прямий причинний зв`язок.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

За приписами ст. 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Суд вважає, що потерпілій ОСОБА_5 діями обвинуваченого завдано моральних страждань у зв`язку з наявністю переживань з приводу вчиненого стосовно неї кримінального правопорушення, що порушило нормальний життєвий ритм обставинами, на які вона вказує в цивільному позові, тобто потерпілій заподіяно моральну шкоду, а тому вимоги про стягнення моральної шкоди є законними.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром заявленої потерпілою моральної шкоди 30000,00 грн. Враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої, зважаючи на вимоги розумності та справедливості, з урахуванням майнового стану ОСОБА_7 , який на даний час ніде не працює, суд дійшов висновку, що з обвинуваченого ОСОБА_7 (цивільного відповідача) на користь потерпілої ОСОБА_5 (цивільного позивача) підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 12 000,00 грн.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому за цим Законом покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_7 для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць.

Цивільний позов ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок), відмовивши в іншій частині цивільного позову.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку.

Суддя ОСОБА_1