Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №583/5191/26
Суддя: Сидоренко Р. В.
Справа№ 583/5191/26
2-а/583/60/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сидоренка Р.В.,
при секретарі - Вербі Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
12.10.2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову R702200 від 21 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КпАП України, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КпАП України закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 21.08.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – Відповідач) була винесена постанова № R702200 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 (надалі – Позивач), накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Вважає, що відповідачем, всупереч вимогам ст. 280 КпАП України, не було всебічно та повно з`ясовано всі обставини справи, її розгляд проведено формально.
Оскаржувана постанова № R702200 від 21 серпня 2026 року не містить відомостей про повістку, на підставі якої відповідач дійшов висновку про порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію. Зокрема, у постанові не зазначено дату складення повістки, її реквізити, дату та спосіб направлення, адресу, на яку її було надіслано, конкретні місце, дату й час, коли він мав з`явитися до ТЦК та СП, а також відомості про вручення повістки або її повернення відправнику із зазначенням відповідної причини. Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на докази, які підтверджували б направлення йому повістки та належне оповіщення про виклик, зокрема на номер поштового відправлення, документи поштового оператора, повідомлення про вручення або документи, що підтверджують проставлення передбаченої законодавством відмітки про відмову від отримання поштового відправлення чи відсутність адресата за відповідною адресою. Натомість мотивувальна частина постанови обмежується загальним посиланням на відомості та реєстрову інформацію Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно з якими він нібито не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. Проте таке формулювання саме по собі не розкриває фактичних обставин виклику, не дає змоги встановити, коли, у який спосіб та за якою адресою його було викликано, і не підтверджує дотримання встановленої процедури оповіщення.
Таким чином, оскаржувана постанова не містить достатнього фактичного обґрунтування висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки в ній не наведено обставин направлення повістки, визначення строку та місця явки, а також доказів його належного оповіщення про виклик до ТЦК та СП. Саме по собі посилання на відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів без розкриття фактичних даних, що підтверджують дотримання процедури виклику, не є достатнім обґрунтуванням висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. У зв`язку із цим вважає, що відповідачем не забезпечено повного й об`єктивного з`ясування обставин справи, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Також, відповідач володів відомостями про його персональні дані та відомостями про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з чим необхідність його виклику була відсутня, а відповідно виклик, якщо такий мав місце в дійсності, був безпідставним та переслідував мету, не передбачену законом.
З відомостей його електронного військово-облікового документу вбачається, що у нього наявна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, передбачена пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також наявна відмітка «дані уточнено вчасно». Наявні відомості про його перебування на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також, оскаржувана постанова ґрунтується на свідомо сфальсифікованих відповідачем даних.
Заперечує факт подання будь-яких заяв через «електронний кабінет» (чи в будь-який інший спосіб) про нібито «визнання вини» та «згоду на притягнення до адміністративної відповідальності». Він ніколи не вчиняв таких дій, не генерував таких електронних документів та не надавав відповідачу подібної згоди.
Саме по собі формальне описання відповідачем обставин адміністративного правопорушення у постанові, без надання належних, допустимих та достовірних доказів (у даному випадку – документарного або криптографічно підтвердженого доказу існування такої «заяви» від нього), не є доказом вчинення правопорушення, а є лише припущенням суб`єкта владних повноважень. Будь-яке рішення, що ґрунтується на сфальсифікованих припущеннях, є завідомо незаконним і підлягає скасуванню.
Також, оскаржувана постанова була винесена за його відсутності. Він не отримував жодних повідомлень, викликів чи повісток про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, сукупність вищезазначених порушень свідчить про незаконність та безпідставність дій відповідача, а також про відсутність правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим просив задовольнити позов.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.10.2026 було відкрито провадження у справі.
21.10.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому просив позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Свою позицію обґрунтував тим, що згідно приписів пунктів 30, 30-1, 30-2 Порядку № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 не з`явився за викликом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату 20.07.2026, тим самим порушив правила військового обліку, у зв`язку з чим створене в автоматичному режимі звернення від 21.07.2026 № Е5743049, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КпАП України до органів Національної поліції України. У зв`язку з неявкою по повістці за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП. За правилом ч. 7 ст. 258 КпАП України (з урахуванням внесених змін Законом № 4316-ІХ), протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. В такому випадку уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Відповідно до ст. 280 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу. Нормами ст. 279-9 КУпАП регламентовано, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, вищевказаними положеннями КУпАП передбачено можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови надходження від неї заяви про не оспорення допущеного порушення і надання згоди на притягнення до відповідальності за її відсутності.
14.08.2026 від ОСОБА_1 надійшла сформована через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста заява про не оспорення допущеного порушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності у його відсутність. Вказана заява зареєстрована в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») 14.08.2026 за вх. № SF67332FF А18А-F111-88В7-0050569D792C. З урахуванням положень ст. 279-9 КпАП України.
З урахуванням положень ст. 279-9 КУпАП, 21.08.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 винесено постанову № R702200 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
На думку відповідача, ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» лише 01.09.2026 року, тому позивач навмисно не з`являвся на вищевказану повістку за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 на вказану дату 20.07.2026, так як на той час не мав підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому навмисно уникав призову на військову службу під час мобілізації, лише як тільки отримав вищевказану відстрочку відразу вирішив звернутися з позовом до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 279-9 КпАП України, у разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала заяву про визнання винуватості, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Не направлення постанови про накладення адміністративного стягнення не може слугувати самостійною підставою для скасування постанови. Просив у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.
Позивач та його представник до суду не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце її розгляду, у поданій письмовій заяві позивач просив вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а позовну заяву розглянути без його участі та без участі представника.
Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений в передбаченому законом порядку.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, оскільки про її наявність дізнався виключно після отримання відповіді на адвокатський запит свого адвоката, яка оформлена листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 28 вересня 2026 року № 4937, у додатках до якого міститься оскаржувана постанова.
Отже, суд погоджується із доводами сторони позивача про те, що фактично ОСОБА_1 та його адвокат дізналися про прийняте рішення стосовно ОСОБА_1 лише 28.09.2026. Позовна заява сформована в Електронному суді 09.10.2026 р.
Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суд повинен з`ясувати дату отримання цієї постанови.
Аналогічна правова позиція щодо правозастосування викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №953/2781/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд погоджується з доводами позивача про пропущення ним процесуального строку, встановленого законом на подачу адміністративного позову, з поважних причин та з метою справедливого та неупередженого вирішення спору вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами першою та другою ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону №3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оброни і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Слід вказати, що строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Стаття 210-1 КУпАП, в редакції, яка діє з 19.05.2024, визначає стягнення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також ст. 210 КУпАП містить примітку, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до ч. 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:
- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пп. 2 п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 1 п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз. 2, 3 п. 34 Порядку № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З аналізу наведених норм убачається, що повернення поштового відправлення із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки.
Разом з цим відповідно до абзацу 2 та 4 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В силу пункту 6.12.3 Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції, затвердженого Наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023 № 6668 (у редакції наказу АТ «Укрпошта» (далі - Регламент №6668) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.
Згідно з пунктом 6.12.4 Регламенту №6668 у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК». В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Згідно з пунктом 6.12.4 Регламенту №6668 якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат (одержувач) – фізична особа не з`явиться за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або «Повістка ТЦК» працівник ОПЗ на довідці ф.20 робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом, зазначається прізвище та проставляється відбиток календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає її до відправника.
Відповідно до пункту 6.16 Регламенту №6668 інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку по повістці до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Судом встановлено і це вбачається з витягу з військово-облікового документу «Резерв+», що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , має звання солдата, наявний тип відстрочки «Бронювання», відстрочка до завершення мобілізації, зазначена адреса проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону. Вказано, що дані уточнені вчасно, дата уточнення даних 20.05.2024.
06.07.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 на зареєстровану поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), був скерований рекомендований лист з повідомленням про вручення та описом вкладення №R427060046127, в якому знаходилась повістка №8126705 від 06.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 20.07.2026 на 09:00 годин для уточнення даних.
09.07.2026 року рекомендований лист №R427060046127 з повісткою №8126705 від 06.07.2026 був повернутий поштовим оператором на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 . Причина повернення листа вказана у довідці поштового оператора з формулюванням: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, починаючи з 09 год. 00 хв. 09.07.2026 року ОСОБА_1 не з`явився за викликом (повісткою №8126705) до ІНФОРМАЦІЯ_6 , протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття не повідомив причини неявки, а в подальшому, протягом семи календарних днів не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зазначене підтверджується документами: конвертом з нанесеним штрих-кодом №R427060046127, на звороті якого прикріплене повідомлення про вручення з довідкою про причини повернення та вказана причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», повісткою №8126705 від 06.07.2026 року, описом вкладення із зазначенням номеру вкладення, трекінгом поштового відправлення № R427060046127.
14.08.2026 від ОСОБА_1 надійшла сформована через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста заява про не оспорення допущеного порушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності у його відсутність. Вказана заява зареєстрована в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») 14.08.2026 за вх. № SF67332FF А18А-F111-88В7-0050569D792C. З урахуванням положень ст. 279-9 КпАП України.
21.08.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 винесено постанову № R702200 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, визначений ст. 279-9 КпАП України.
Відповідно до вказаної норми, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, протокол не складається.
Статтею 283 КУпАП визначено вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.
Крім цього, ст. 300-3 КУпАП визначено порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Так, відповідно до вказаної норми, у разі якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, винесена в порядку, передбаченому статтею 279-9 цього Кодексу, та особа протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили сплатила не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особою, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення така постанова підлягає примусовому виконанню.
Доводи позивача про те, що у постанові № R702200 відсутні конкретні відомості про повістку, обставини її направлення та оповіщення, дату явки до ТЦК та СП, а також докази, на підставі яких встановлено факт правопорушення та вину позивача, що свідчить про те, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем не було належним чином досліджено всі обставини справи та обґрунтовано прийняте рішення, - суд не бере до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.
Відповідно до наданої постанови №R702200 начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності: 14.08.2026. Спосіб надходження заяви: Через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Короткий зміст заяви: Повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Установив: За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, Постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. В постанові вказані реквізити для сплати штрафу, порядок сплати, а також строк і порядок оскарження постанови.
Отже, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанов и в сукупності з дослідженими судом доказами, а саме: конвертом з нанесеним штрих-кодом № R427060046127, на звороті якого прикріплене повідомлення про вручення з довідкою про причини повернення та вказана причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», повісткою №8126705 від 06.07.2026 року, описом вкладення із зазначенням номеру вкладення, трекінгом поштового відправлення № R427060046127 - суд дійшов висновку, що дана постанова містить всі відомості, які передбачені ч. ч. 2, 5 ст. 283 КпАП України.
Доводи позивача про те, що процедура оповіщення була проведена неналежним чином, а позивач фактично не був належним чином поінформований про надходження на його ім`я рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а тому посилання на факт направлення такого поштового відправлення саме по собі не може підтверджувати належне повідомлення позивача про необхідність отримання повістки та, відповідно, не може свідчити про наявність у його діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд також не бере до уваги з наступних підстав.
У розумінні п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням повідомлення військовозобов`язаного про виклик до територіальному центру комплектування та соціальної підтримки є поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд вважає доведеним те, що позивач був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09 год. 00 хв. 20.07.2026 р., без поважних причин не прибув, а тому його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону.
14.08.2026 р., користуючись онлайн за стосунком «Резерв+», ОСОБА_1 звернувся із заявою, згідно якої він не оспорює допущеного правопорушення та дає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Його доводи про недоведеність зазначеної обставини суд не бере до уваги, адже доказів стороннього втручання у належний йому застосунок суду не надано.
Таким чином з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та обставин справи, суд вважає, що позивач скористався своїм правом на подання заяви про визнання ним адміністративного правопорушення, яке полягало в неявці за повісткою для уточнення військово-облікових даних, та зазначив, що згідний на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.
На переконання суду, позивач у разі незгоди з обставинами правопорушення мав право скористатися судовим захистом порушеного права до моменту подання заяви про не заперечення факту допущеного порушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.
Доводи позивача про безпідставність його виклику після попереднього оновлення даних та наявних у відповідача відомостей про його бронювання суд відкидає, адже чинним законодавством не обмежено право відповідача надсилати повістки військовозобов`язаному та не надає позивачу право власного розсуду при вирішенні питання щодо явки за викликом.
Відтак, суд приходить до висновку, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Судом встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, накладено на ОСОБА_1 в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше одного року з дня їх вчинення.
Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у адміністративній процедурі слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливість оскаржуваного рішення та метою (постанова Верховного Суду від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20).
Постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 у справі №210/5129/17 встановлено, що формальні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень, за умови, що під час судового розгляду справи судами не було встановлено необґрунтованості висновків органу адміністративного контролю по суті виявленого порушення, не можуть слугувати самостійною підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому відсутні підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення із закриттям провадження у справі.
З огляду на викладене, судові витрати слід залишити за позивачем без відшкодування.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 254, 256, 277-279, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із зазначеним позовом.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua