Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №577/5713/26
Суддя: Галян С. В.
Справа № 577/5713/26
Провадження № 3/577/1680/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" жовтня 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Галяна С.В.
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
особи, щодо якої вирішується питання
про притягнення до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи не встановлено, РНОКПП: не виявлено,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Права у відповідності до ст.268 КУпАП роз`яснені,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 774525, складеним 17 вересня 2026 року о 23 год. 26 хв., ОСОБА_1 17 вересня 2026 року близько 22 год. 30 хв. у м. Конотопі на вул. Володимира Великого, біля будинку № 7, керував автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: хиткою ходою, різким запахом алкоголю з порожнини рота та порушенням мови. На вимогу поліцейського відмовився від огляду на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Alcotest 6820, заводський номер ARLJ-0589, а також у Конотопській центральній районній лікарні за адресою: м. Конотоп, вул. Миколи Амосова, 5. Ці дії кваліфіковано як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушник ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, оскільки автомобілем не керував. 17.09.2026 року в с. Бочечки він вживав спиртні напої у себе вдома в гаражі і оскільки у нього немає власного автомобіля він зателефонував товаришу з яким разом працює ОСОБА_2 , щоб той його відвіз до дівчини в м. Конотоп, але той повідомив, що в даний час працює, але приїде його знайомий ОСОБА_3 та його відвезе як таксист. Дійсно за ним приїхав на автомобілі чоловік і вони поїхали в м. Конотоп і їх зупинили працівники поліції і ОСОБА_3 вискочив з автомобіля та зник. Він потім дізнався, що ОСОБА_3 залишив військову частину і у нього проблеми зі службою. У нього є посвідчення водія, але власного автомобіля немає. Він автомобілем не керував. Він з самого початку говорив працівникам поліції, що за кермом автомобіля був інший, а він сидів збоку. Їх зупинили біля магазину «За кермом» в районі ОСОБА_4 і там цей чоловік втік з автомобіля. Працівники поліції сказали забрати автомобіль, але він йому не належить. Його не притягували до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП. У нього посвідчення водія є, але відсутній автомобіль і до адміністративної відповідальності він не притягувався.
Суд дослідив письмові матеріали справи та відеозапис на долученому диску. Під час перегляду відеозапису факт керування ОСОБА_1 автомобілем безпосередньо не встановлено. Тому суд не посилається на цей запис як на відеопідтвердження руху автомобіля під його керуванням. Доказове значення запису для інших обставин оцінюється окремо.
За статтями 7, 245, 251, 252 та 280 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише на законних підставах після повного й об`єктивного з`ясування події правопорушення, винуватості особи та інших істотних обставин. Оцінці підлягають як докази на підтвердження обвинувачення, так і пояснення та докази на користь особи. Обов`язок збирання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи; особа не зобов`язана доводити свою невинуватість.
Протокол, рапорт, інші документи й технічні записи не мають наперед установленої сили. Висновок про винуватість повинен випливати з їх узгодженої та достатньої сукупності; нерозвіяні обґрунтовані сумніви не можуть тлумачитися проти особи.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для встановлення стану сп`яніння або перебування під впливом відповідних лікарських препаратів.
Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Для цієї форми правопорушення необхідно встановити керування особою транспортним засобом, законні підстави вимоги про огляд, дотримання порядку його пропонування та усвідомлену відмову. Медично встановлений стан сп`яніння не є обов`язковою умовою відповідальності саме за відмову.
Порядок огляду визначають ст. 266 КУпАП, Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, та Інструкція, затверджена наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, зі змінами. За незгоди на огляд поліцейським передбачено огляд в уповноваженому закладі охорони здоров`я. Стаття 266 КУпАП передбачає відеофіксацію, а за неможливості її застосування — участь двох свідків. Наявність диска у справі потребує перевірки його змісту, а не лише формального посилання на носій.
Протокол серії ЕПР1 № 774525 містить опис керування, зовнішніх ознак сп`яніння та відмови від огляду на місці і в лікарні. У ньому зазначено відеореєстратор № 000304, відсутність залучених свідків та відсторонення особи від керування. Відмітки про відмову від підпису чи пояснень не є самостійним доказом відмови від огляду.
В акті огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 зазначено прилад Alcotest Drager і запис «Відмовився». Кількісний результат вимірювання не наведено. Цей документ підтверджує оформлення поліцейським повідомлення про відмову; він не є позитивним результатом огляду і не встановлює концентрацію алкоголю.
Направлення на медичний огляд від 17.09.2026 року о 22 год. 45 хв. адресовано Конотопській ЦРЛ. У ньому наведено анкетні дані ОСОБА_1 та реквізити посвідчення водія. Поля щодо конкретних ознак сп`яніння, приладу та результатів огляду не заповнені. За таких обставин направлення підтверджує оформлення документа, але саме по собі не доводить, що особі фактично запропонували та забезпечили можливість огляду в лікарні.
У рапорті інспектора Дмитра Огієнка від 18.09.2026 року зазначено, що під час добового чергування з 17 на 18 вересня 2026 року було зупинено автомобіль ВАЗ 21093, номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ; виявлено описані ознаки сп`яніння, зафіксовано відмову від огляду та подальше поміщення автомобіля на спеціальний майданчик. Рапорт містить відомості, повідомлені учасником оформлення події, і оцінюється з урахуванням цього джерела. Його повторення змісту протоколу саме по собі не створює незалежного підтвердження всіх викладених обставин.
Постановою інспектора поліції Дмитра Пустовойта серії ЕНА № 7901992 від 17.09.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу 425 грн. У її описовій частині зазначено, що 17.09.2026 року о 23:01:57 у м. Конотопі на вул. Володимира Великого він керував тим самим автомобілем без реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 «б» Правил дорожнього руху.
Лист Конотопського районного відділу поліції від 19.10.2026 року підтверджує винесення зазначеної постанови та несплату штрафу станом на цю дату, а також повідомляє про направлення наявного відеозапису до суду. Сам лист не містить окремого підтвердження відсутності оскарження. У справі також наявні супровідний лист про направлення копії постанови ОСОБА_1 та матеріали повернення поштового відправлення з позначкою «адресат відсутній».
Заперечення ОСОБА_1 стосуються обов`язкової ознаки складу правопорушення, тому потребують перевірки по суті. Саме перебування біля автомобіля чи в його салоні, наявність ключів або посвідчення водія, як і відмова від огляду, окремо не доводять попереднього керування транспортним засобом.
КУпАП не встановлює, що керування може підтверджуватися виключно відеозаписом. Тому відсутність на записі безпосереднього зображення керування не виключає встановлення цієї обставини іншими належними доказами. Водночас відсутність такого зображення не є доказом керування і не усуває обов`язку перевірити достовірність інших матеріалів.
Суд ураховує, що у постанові ЕНА № 7901992 поліцейський установив керування ОСОБА_1 конкретним автомобілем у конкретному місці. ОСОБА_1 зазначену постанову не оскаржив. Відомості про її скасування відсутні.
За ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає законної сили, зокрема, після її вручення, отримання повідомлення про відмову в отриманні або повернення відправлення з позначкою про невручення. У цій справі підстава та дата набрання постановою ЕНА № 7901992 законної сили підтверджуються. Повернення з позначкою «адресат відсутній» не можна ототожнювати з особистою відмовою ОСОБА_1 від отримання кореспонденції.
Набрання постановою поліції законної сили та її неоскарження означають збереження її юридичної дії, але не звільняють суд від самостійного встановлення обставин у цій справі. Суд не надає цій постанові автоматичної преюдиційної сили та не розцінює невикористання права на оскарження як зізнання. Значення має конкретний зміст документа у взаємозв`язку з іншими доказами, а не припущення, що невинувата особа обов`язково мала б його оскаржити.
Порівнюючи адміністративні матеріали, суд установив збіг особи, дати, автомобіля та вулиці. Водночас протокол за ст. 130 містить час близько 22:30, а постанова за ст. 126 — 23:01:57; направлення на огляд датоване 22:45. Ці розбіжності перевірено шляхом перегляду диску з відеофрагментами з бодікамери поліцейського. За результатами перевірки встановлено, що документи стосуються одного епізоду.
Установлений зв`язок матеріалів з одним епізодом, перевірені відомості про зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та зміст чинної постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП у їх сукупності є достатніми для висновку про керування ним автомобілем перед пред`явленням вимоги про огляд. З огляду на наведені конкретні результати перевірки суд відхиляє заперечення щодо керування. Висновок ґрунтується на оцінці доказів, а не на відсутності оскарження чи обов`язку особи спростувати протокол.
Зазначені у протоколі та рапорті запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови й хитка хода відповідають ознакам, які можуть бути підставою для направлення водія на огляд. Ці спостереження не рівнозначні медичному встановленню сп`яніння. Суд оцінює їх як підстави для вимоги про огляд після встановлення факту керування.
Суд установив, що ОСОБА_1 було запропоновано огляд як на місці із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, а його відповідь виражала однозначну усвідомлену відмову від обох передбачених способів огляду. Оцінено не лише відмову від використання газоаналізатора, а й відповідь на пропозицію медичного огляду. Відмова від підписання документів не підміняє відмови від огляду.
У сукупності наведені докази підтверджують, що ОСОБА_1 , який керував зазначеним автомобілем, усвідомлюючи зміст законної вимоги поліцейського та маючи можливість пройти огляд у встановленому порядку, від нього відмовився. Його дії порушують п. 2.5 Правил дорожнього руху та утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у формі відмови від огляду. Встановлення фактичного стану сп`яніння суд у цьому рішенні не констатує.
Пояснення ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб уникнення відповідальності.
Таким чином, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, суд доходе висновку, що дії ОСОБА_1 містять ознаки саме такого правопорушення, та його дії необхідно кваліфікувати саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 9, 23, 30, 33, 38, 40-1, частиною першою статті 130, статтями 221, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283–285, 294 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (рахунок отримувача - UA628999980313090149000018001; отримувач коштів – ГУК у Сумській обл/Сумська обл./21081300; Код отримувача – (ЄДРПОУ) – 37970404; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО) -899998; Призначення платежу – 21081300; Код класифікації доходів бюджету – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: С. В. Галян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua