Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №592/14932/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/14932/26

Провадження №2-а/592/150/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді Алфьорова А.М., за участю секретаря – Літовченко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Самойленка Богдана Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що інспектором 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області Самойленком Б.С. було винесено відносно нього постанову серії ЕНА № 7809772 від 31.08.2026 р. за нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Вважає зазначену постанову незаконною та просить її скасувати. З оскаржуваної постанови вбачається, що 31.08.2026 р. о 16 год. 42 хв. на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків 77 км., він керуючи транспортним засобом HYUNDAI Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі руху при вільній правій, без мети здійснити поворот ліворуч або розворот, чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху. Він рухався у лівій смузі, завчасно готувався для випередження вантажного транспортного засобу, що рухався попереду в правій смузі зі значно меншою швидкістю. Безпосередньо перед зупиненням його працівником поліції в зоні посту зворотне перелаштування у праву смугу руху було неможливим, оскільки на відповідній ділянці дороги нанесена дорожня розмітка у вигляді суцільної лінії, що розділяє смуги руху. У нього були відсутні законні підстави та фізична можливість повернутися у праву смугу до моменту зупинки, а тому він продовжував рух у лівій смузі. Крім того, станом на момент зупинки його транспортного засобу інспектором поліції права смуга руху не була вільною, попереду за напрямком руху, саме в правій смузі, продовжував рухатися вантажний автомобіль. Більше того, звертає увагу на те, що вантажівка, яка рухалася з ним в одному напрямку змінювала смуги руху об`їжджаючи автомобіль, припаркований на узбіччі та працівників поліції, які його зупинили, що підтверджує, що зупинка транспорту працівниками поліції само собою створює перешкоду на правій смузі, яка змушує великогабаритний транспорт змінювати смуги руху для її об`їзду. Просить суд: скасувати постанову серії ЕНА № 7809772 від 31.08.2026 р.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, надали відзив на позов, просили відмовити у задоволенні позову з викладених у відзиві підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно ч. 1 ст. 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом встановлено, що 31.08.2026 р. інспектором 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області Самойленком Б.С. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 7809772 від 31.08.2026 р., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн., що підтверджується копією відповідної постанови.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно ч.1 ст.77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення зазначено наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закону) передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що наданий відповідачем до суду відеозапис є неналежним доказом виходячи з наступного.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд зауважує, що відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис, наданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 7809772 від 31.08.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП з урахуванням вищевикладених обставин.

Відповідно до ст. ст. 132, 134, 139 КАС України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 251, 280, 288 і 293 КУпАП, ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Самойленка Богдана Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову інспектора 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Самойленка Богдана Сергійовича від 31.08.2026 р. серії ЕНА № 7809772 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн. – скасувати.

Закрити адміністративне провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп., а у разі відсутності в Департаменті патрульної поліції відкритих рахунків в органах Казначейства стягнути судові витрати з Державного бюджету України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надісланням його копії до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Андрій АЛФЬОРОВ