Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №518/783/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

22.10.2026Справа №: 518/783/26 Провадження № 1-кп/518/80/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали №2 судових засідань Ширяївського районного суду Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162260000138 від 02.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївка Миколаївського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні особу з інвалідністю ІІ групи, офіційно непрацевлаштованого, який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 14.12.2023 органом 5148, раніше судимого: 1) вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 16.07.1997 за ч. 2 ст. 215 КК України (1960 р.) з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки; 2) вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 24.02.2000 за ч. 2 ст. 206 КК України (1960 р.) з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі; в силу ст. 43 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі невідбутого покарання за вироком цього ж суду від 16.07.1997 та остаточно до відбуття призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі; покарання відбув 3) вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 24.02.2026 за ч. 1 ст. 125 КК України призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт (невідбуте покарання 32 години),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У період часу з 21.06.2025 по 27.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «кривдник», у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання безпричинно, умисно, систематично у період часу 21.06.2025 по 27.02.2026, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв по відношенню до своєї дружини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , психологічне насильство, яке виразилось у висловлюваннях нецензурною лайкою, образах, погрозах фізичною розправою, що призвело до погіршення якості життя останньої та завдало їй психологічних страждань.

Так, 21.06.2025 близько 21:40 год., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу.

За вищевказаним фактом ОСОБА_4 відповідно до постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 08.08.2025 у справі № 518/1310/25 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України за вчинення психологічного домашнього насильства.

Крім цього, 21.11.2025 близько 15:30 год., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу.

Також, 09.12.2025 близько 18:30 год., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу.

Крім цього, 31.12.2025 близько 17:00 год., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу.

За вищевказаними фактами ОСОБА_4 відповідно до постанови Ширяївського районного суду Одеської області від 15.01.2026 у справі № 518/2190/25 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України за вчинення повторно, протягом року, психологічного домашнього насильства.

Як вбачається із вказаного, кожного разу окремо, а саме 21.06.2025 близько 21:40 год., 21.11.2025 близько 15:30 год., 09.12.2025 близько 18:30 год., 31.12.2025 близько 17:00 год., знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій вчиняв відносно своєї дружини ОСОБА_7 психологічне насильство, яке виразилось у висловлюваннях нецензурною лайкою, за що ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ряду адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що з огляду на кількість вчинених правопорушень впродовж певного періоду часу, виразилось в систематичному домашньому насильстві психологічного характеру ОСОБА_4 по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 .

Крім того, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, 27.02.2026 близько 06:00 год., знаходячись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у образах нецензурною лайкою на адресу останньої, у зв`язку з чим ОСОБА_5 подано заяву до відділення поліції №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Вказаними умисними діями ОСОБА_4 заподіяв своїй дружині ОСОБА_5 психологічні страждання, що виразилось у зміні в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчиненого відносно неї систематичного домашнього насильства, яке мало місце протягом 2025-2026 років.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю та пояснив, що декілька разів, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння влаштовував сварки відносно своєї дружини ОСОБА_5 , судом притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. У вчиненому розкаюється, більше подібних вчинків вчиняти не має наміру.

Прокурор, у судовому засіданні підтримав обвинувачення та просив суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді пробаційного нагляду, з покладенням обов`язків та застосуванням обмежувального заходу, а також приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком суду.

Потерпіла у судовому засіданні просить суд не позбавляти обвинуваченого волі.

Захисник у судовому засіданні просить суд призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Враховуючи, що обвинувачений дав свідчення, в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора та потерпілої, захисника які вважають, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі його особу матеріали, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який не заперечував проти вказаного порядку розгляду справи, а також з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та здійснити лише допит обвинуваченого й дослідити характеризуючі його особу матеріали.

Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України — домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Під час судового розгляду відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, при визначені виду та міри покарання, суд відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке положеннями ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення протиправних дій, особу винного, який має задовільну характеристику за місцем проживання, має постійне місце проживання, утримує особу з інвалідністю ІІ групи, на обліку у лікарів нарколога та/або психіатра не перебуває.

Водночас суд враховує факт попереднього притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку відносно тієї самої потерпілої – дружини ОСОБА_5 , у сукупності з обставинами цієї справи демонструють схильність обвинуваченого до протиправної поведінки, і характеризують особу ОСОБА_4 у площині потенційної суспільної небезпеки.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також, суд враховує досудову доповідь органу пробації в частині високих ризиків вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного та з огляду на особливості цього правопорушення, суд вважає недостатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень застосування щодо нього покарання у виді громадських робіт, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк, в межах санкції ст. 126-1 КК України – 2 роки, як достатнє для досягнення визначеної у ч. 2 ст. 50 КК України мети, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Також, відповідно до ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Зважаючи на викладене, враховуючи конкретні обставини домашнього насильства суд дійшов висновку щодо необхідності та доречності застосування до обвинуваченого обмежувального заходу, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України - направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Разом з цим, судом встановлено, що після постановлення вироку Ширяївським районним судом Одеської області 24.02.2026, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 125 КК України, до покарання у виді 100 годин громадських робіт, останній вчинив інше кримінальне правопорушення, за яке він засуджується за цим вироком.

При цьому невідбута частина покарання вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 24.02.2026 становить 32 години громадських робіт.

Отже, обвинуваченому необхідно призначити покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими положеннями ст. 71 КК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому самі правила складання покарань визначені положеннями ст. 72 КК України, відповідно до частини 1 цієї статті при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; а-1) два дні пробаційного нагляду; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт; 2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; в) два дні пробаційного нагляду; 3) одному дню обмеження волі відповідають: три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; 5) одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Крім цього, положеннями ч. 3 ст. 72 КК України передбачено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, положення ст. 72 КК України прямо не передбачають можливості переведення покарання у виді громадських робіт в покарання у виді пробаційного нагляду, а також не передбачають можливості їх самостійного виконання.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, суд виходить з того, що за правилами ст. 72 КК України одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, й при цьому одночасно одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Тому з урахуванням викладеного суд, використовуючи указану вище систему еквівалентів, визначив, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт, адже кожна з цих величин відповідає одному дню обмеження волі.

Відтак, остаточне покарання обвинуваченому за цим вироком та вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 24.02.2026 у виді 32 (тридцяти двох) годин громадських робіт необхідно призначити шляхом повного складання покарань за цим вироком та невідбутої частини за попереднім вироком із застосуванням техніко-законодавчої схеми, передбаченої у статті 72 КК, через взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт та пробаційного нагляду до інших видів покарань.

При цьому суд бере до уваги, що найбільш сприятливим для інтересів обвинуваченого є застосування співвідношень, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 72 КК, за якими одному дню пробаційного нагляду відповідатиме вісім годин громадських робіт. Таке застосування кримінального закону відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 638/7426/24 від 12 травня 2025 року.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 176, 178, 318, 349, 373, 374, 376, 392, 394, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 24.02.2026 у виді 32 (тридцяти двох) годин громадських робіт, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України з розрахунку, що одному дню пробаційного нагляду відповідатиме вісім годин громадських робіт, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 4 (чотири) дні.

На підставі ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Застосувати відповідно до ст. 91-1 КК України обмежувальний захід до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на нього обов`язок відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК за умисне ухилення від проходження програми для кривдників та за ч. 3 ст. 389 КК за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1