Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №514/1651/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №514/1651/26

Провадження по справі № 2/514/1235/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Тончевої Н.М.,

при секретарі – Аронєт Л.С.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє як піклувальник в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області про визнання права на завершення процедури приватизації та реєстрації права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача, в якому просять визнати за ними в порядку спадкування право на завершення процедури приватизації реєстрації права власності в порядку спадкування земельної частки (пай) площею 4.67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка за життя була розпочата ОСОБА_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивують тим, що їх мати ОСОБА_6 26 січня 1998 року отримала Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0535421, відповідно до якого їй належало право на земельну частку (пай) із земель ГСП «Нове Життя» площею 4.67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

03 листопада 2023 року Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області рішенням №1359-VIII надано дозвіл ОСОБА_6 , власнику земельної частки (паю), що посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) від 26 січня 1998 року серії ОД №0535421 площею 4.67 в умовних кадастрових гектарах, на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Новотарутинської сільської ради Болградського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27 серпня 2024 року Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, зазначене вище.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку нотаріусом позивачам було відмовлено, оскільки спадкоємцями не надано документ, що посвідчує право спадкодавця на майно, а саме Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0535421 виданий 26 січня 1998 року, що підтверджується роз`ясненням від 13 лютого 2026 року.

Дійсно, Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0535421 виданий 26 січня 1998 року відсутній у спадкоємців.

Однак, спадкодавець ОСОБА_6 почала процедуру виготовлення технічної документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за життя, але не встигла її завершити та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно.

За таких обставин позивачі вимушені звернутися до суду щодо захисту своїх законних прав та інтересів.

В судове засідання позивачі не з`явились, представник позивачів надав заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області у судове засідання не з`явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивачів та з проханням розглянути справу без його участі.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справі вбачається, що 18 січня 1992 року за актовим записом №2 виконавчим комітетом Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , внаслідок чого остання отримала прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00054426865.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є батьками:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

ОСОБА_6 26 січня 1998 року отримала Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0535421, відповідно до якого їй належало право на земельну частку (пай) із земель ГСП «Нове Життя» площею 4.67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

03 листопада 2023 року Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області рішенням №1359-VIII надано дозвіл ОСОБА_6 , власнику земельної частки (паю), що посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) від 26 січня 1998 року серії ОД №0535421 площею 4.67 в умовних кадастрових гектарах, на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Новотарутинської сільської ради Болградського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27 серпня 2024 року Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є піклувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області від 21 травня 2025 року №118, №117, №119 відповідно.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 05 грудня 2025 року Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин №ВГ/В-20251224-63 від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник на території бойових дій.

Після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Давидовою Н.Г. була заведена спадкова справа до майна померлої за заявою позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє як опікун від імені малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку нотаріусом позивачам було відмовлено, оскільки спадкоємцями не надано документ, що посвідчує право спадкодавця на майно, а саме Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0535421 виданий 26 січня 1998 року, що підтверджується роз`ясненням від 13 лютого 2026 року.

Згідно довідки Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області №551 від 12 серпня 2025 року, ОСОБА_11 дійсно був виданий Сертифікат на право на земельну частку (пай) у ГСП «Нове Життя» с. Плачінда Болградського району (колишнього Тарутинського) Одеської області серії ОД №0535421 від 26 січня 1998 року та зареєстрований у Книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай) 26 січня 1998 року за №21, але кадастровий номер не присвоювався, межі земельної ділянки не встановлювались та право власності не зареєстровано.

В силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.

Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2021 року у справі № 370/1854/20, також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, де визначено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Таким чином, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Тож, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 розпочала процедуру виготовлення технічної документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за життя, тобто розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, але не встигла зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно.

Зазначені обставини є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін, визнання позову відповідачем, суд вважає, що за позивачами в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім`я спадкоємців, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією спірної земельної ділянки, тому позов необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,141,264,265,268,272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє як піклувальник в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області про визнання права на завершення процедури приватизації та реєстрації права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_11 ) право на завершення приватизації та реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_11 ), яка за життя була розпочата ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну частку (пай) розміром 4.67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності колишнього ГСП «Нове Життя» та розташована на території Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева