Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №523/10779/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/10779/25

Провадження №1-кп/523/834/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого (підсудного) – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження №12025162490000920, №12025162490001261, № 12026162490000756, №12026162490001124, №12026162490001413, внесених до ЄРДР 16.05.2025, 19.07.2025, 01.05.2026, 01.07.2026, 19.08.2026, відповідно, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ізобільне Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, з середньої освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді солдата військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого і засудженого:

- 20.01.2011 Київським районним судом м.Сімферополя за ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України до 15 років позбавлення волі:

- 06.06.2019 Білозерським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.391, ст.71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 05.01.2024 за вудбуттям строку покарання;

- 03.04.2026 Пересипським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 17000 гривень,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_5 , достовірно знаючи про впровадження на території України воєнного стану, введеного 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених законами України, який діяв на момент скоєння та діє по теперішній час, будучи раніше судимим за вчинення корисливих умисних кримінальних правопорушень, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 10.05.2025 приблизно о 03:00 годині, підсудний ОСОБА_5 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до павільйону «Angels Decor», що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія 70-П, де визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 та перебувало на даху зазначеного павільйону.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, підсудний ОСОБА_5 , переконавшись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, діючи умисно і повторно, в умовах воєнного стану. усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, заліз на дах павільйону «Angels Decor», де за допомогою підготовленого заздалегідь гайкового ключа послабив болти, на які були встановлені герметичний поршневий компресор марки «Secop» модель GS26MLX, а також агрегат конденсуючий «Cubigel» модель CМX21TB_A3N. таким чином приготувавши їх для подальшого викрадення.

11.05.2025 приблизно о 04:00 годині, підсудний ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел із заволодіння майном ОСОБА_6 , прибув до місця розташування павільйону «Angels Decor» по вул.Семена Палія 70-П в м.Одесі, де заліз на дах павільйону і впевнившись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, діючи умисно і повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, таємно викрав герметичний поршневий компресор марки «Secop» модель GS26MLX вартістю 12200 грн, а також агрегат конденсуючий «Cubigel» модель CМX21TB_A3N вартістю 21370,15 грн, заволодівши якими вказаний підсудний з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши таким чином означеному потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 33570,15 гривень.

Крім того, підсудний ОСОБА_5 06.07.2025 приблизно о 05:00 годині, знаходився та території заднього двору торгового центру «Сім?я», який розташований за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія 93-А, де визначив об`єктом свого посягання майно, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» та перебувало біля рампи супермаркету «Сільпо» зазначеного ТЦ.

В подальшому, підсудний ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, діючи умисно і повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав провід ПІВС 5х10 33КМ, довжиною 37 метрів, вартістю 10222,15 гривень, а також провід ПВС 3?2,5 33КМ, довжиною 47 метрів, вартістю 2107,86 гривень, заволодівши якими вказаний підсудний з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши таким чином ТОВ «СІЛЬПО ФУД» матеріальний збиток на загальну суму 12330 гривень.

11.04.2026 приблизно о 05:30 годин, підсудний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до будівлі магазину «Таврія-В» по вулиці Академіка Сахарова 34 в м.Одесі, де визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ПП «Таврія-плюс».

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, підсудний ОСОБА_5 , переконавшись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, діючи умисно і повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля будівлі магазину «Таврія-В», де шляхом вільного доступу за допомогою заздалегідь підготовленого ножа перерізав з обох кінців силовий кабель марки «ВВГнг 3*2,5(ож)-0,66», довжиною 100 метрів, вартістю 75 гривень за метр, що належить потерпілому ПП «Таврія-Плюс», заволодівши яким вказаний підсудний з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши таким чином означеному ПП майнову шкоду на загальну суму 7500 гривень.

Крім того, підсудний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», будучи раніше засудженим за вироком Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026 року за ч.1 ст.309 КК України, який набрав законної сили 04.05.2026 року, у невстановлений час, але не пізніше 01.07.2026 року, перебуваючи біля магазину «Кошик» по вул.Академіка Сахарова 36 в м.Одесі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на повторне незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, придбав шляхом знахідки, для власного вживання без мети збуту, зіп-пакет, в якому знаходилась пошкоджена купюра номіналом 20 гривень, в середині якої містилась кристалічна речовина світло-бежевого кольору загальною масою 0,270г, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,221г, а також полімерний виріб зеленого кольору з вставленою скляною трубкою, в якій міститься нашарування речовини темно-коричневого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,120г, загальна маса якого склала 0,341г.

Надалі, підсудний ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного придбання та подальшого незаконного зберігання, без мети збуту, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, який забороняє на території України діяльність, пов`язану з психотропними речовинами, які внесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів», поклав до задньої правої кишені шортів одягнених на ньому, зіп-пакет, в якому знаходилась пошкоджена купюра номіналом 20 гривень, в середині якої міститься кристалічна речовина світло-бежевого кольору загальною масою 0,270г, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,221г, а також полімерний виріб зеленого кольору з вставленою скляною трубкою, в якій міститься нашарування речовини темно-коричневого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,120г, загальна маса якого склала 0,341г, тим самим вказаний підсудний незаконно придбав шляхом знахідки та зберігав без мети збуту, означену особливо небезпечну психотропну речовину.

В подальшому, 01.07.2026 у період часу з 23:35-23:41 годин, біля будинку 23 по вул.Ярослава Баїса в м.Одесі, співробітниками поліції проведено огляд місця події, в ході якого у підсудного ОСОБА_5 виявлено та вилучено зіп-пакет, в якому знаходилась пошкоджена купюра номіналом 20 гривень, в середині якої міститься кристалічна речовина світло-бежевого кольору загальною масою 0,270г, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,221г, а також полімерний виріб зеленого кольору з вставленою скляною трубкою, в якій міститься нашарування речовини темно-коричневого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,120г, загальна маса кількісного вмісту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP становить 0,341г.

18.08.2026 приблизно о 18:57 годин, підсудний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу у військовій частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», знаходячись на території автостоянки «Вікторія» по вул.Академіка Сахарова 42А в м.Одесі, побачив належне потерпілій ОСОБА_8 майно - велосипед «Corratec» моделі «С29er CROSS BASE GENT», який був пристебнутий велосипедним тросом до металевого кріплення та який вказаний підсудний визначив об`єктом свого посягання.

В подальшому, з метою таємного викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, діючи умисно і повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, скориставшись наявністю вільного доступу до майна, підійшов до велосипеда «Corratec» моделі «C29er CROSS BASE GENT», де за допомогою ручної ножівки розпилив велосипедний трос, внаслідок чого від`єднав велосипед від металевого кріплення, заволодівши яким вказаний підсудний місце скоєння кримінального правопорушення залишив, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 7637,50 гривень.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , представник потерпілого ТОВ «Сільпо Фуд» ОСОБА_9 , представник потерпілого ПП «Таврія Плюс» ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, - не з`явилися, звернувшись до суду з відповідними заявами щодо розгляду кримінального провадження без їх участі, на підставі чого суд з урахуванням позиції інших присутніх сторін процесу та з метою дотримання розумності строків судового провадження, вирішив здійснити розгляд об`єднаного кримінального провадження за відсутністю означених потерпілих і представників потерпілих.

Підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою провину по пред`явленому і викладеному в обвинувальних актах обвинуваченню у об`єднаному кримінальному провадженні, зокрема і за зміненим в порядку ст.338 КПК України прокурором ОСОБА_4 обвинуваченням за деякими епізодами, а будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень.

Так, підсудний ОСОБА_5 під час допиту в суді пояснив, що дійсно за викладених в обвинувальних актах обставинах, він, будучи обізнаним з введенням в Україні воєнного стану та маючи непогашену і незняту у встановленому законом порядку судимість, скоїв чотири епізоди крадіжки чужого майна, яке у подальшому продав, а грошові кошти витратив на наркотики та інші власні потреби. Крім того, будучи військовослужбовцем і засудженим у 2026 році за вироком суду за ч.1 ст.309 КК до штрафу, який ще не сплатив, він шляхом знахідки придбав психотропну речовину, яку зберігав при собі для власного вживання без мети збуту та яку у нього в подальшому було виявлено і вилучено працівниками поліції. Зазначає також про те, що будучи військовослужбовцем з 2025 року, він майже півтора роки як самовільно залишив військову частину з особистих причин.

Отже, обставини і спосіб заволодіння ним чужим майном, найменування і марка, вартість викрадених речей і предметів, а також обставини придбання і зберігання психотропної речовини та висновки експертиз, ним не оспорюється.

Вчинення злочинів пояснює скрутним матеріальним становищем і вживанням наркотиків, розуміє їх скоєння в умовах воєнного стану в державі та повторність вчинення деяких з них, а також за наявністю непогашеної й незнятої у встановленому законом порядку судимість. Шкодує про скоєне, але протягом минулого часу з моменту вчинення крадіжок і до дня розгляду справи в суді, завдані потерпілим фізичним і юридичним особам матеріальні збитки він не відшкодував. Обіцяє більше такого не скоювати та має намір у подальшому відшкодовувати завдані потерпілим збитки.

Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за результатами попереднього обговорення з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону та наслідків її застосування, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, з`ясувавши, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих положень закону, а також роз`яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.

За наведених підстав, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини яких ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджується наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких, окрім допиту підсудного, не здійснювалось в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги наведені обставини та отримавши покази підсудного ОСОБА_5 , судом встановлено, що вказаний підсудний своїми умисними діями скоїв: за епізодом 01.07.2026 - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту вчинено протягом року після засудження за цією статтею; за іншими епізодами – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно і в умовах воєнного стану, а відтак його дії вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.2 ст.309, ч.4 ст.185, КК України, відповідно.

З огляду на ч.4 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою настає за скоєння таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, зокрема й повторно, що карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Кримінальна ж відповідальність за ч.2 ст.309 КК України настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, що карається штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Повторністю кримінальних правопорушень як формою множинності згідно з нормативним приписом ст.32 КК України визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу (ч.1 ст.32 КК України), а згідно з ч.1 ст.33 цього Кодексу, сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено

За змістом ст.35 КК України, повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.

У статтях 185, 186 та 189-191 вказаного Кодексу повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або ст.ст.187, 262 цього Кодексу (п.1 примітки ст.185 КК).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 у розглядуваному об`єднаному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги характер, спосіб і обставини вчиненого ним, кількісний склад (5 епізодів) кримінально-протиправних діянь (4 з яких за ч.4 ст.185 КК – вчинені повторно), їх наслідки та корисливу спрямованість більшості з них, суспільну небезпечність усіх інкримінованих кримінальних правопорушень, які в силу ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів проти власності та нетяжких злочинів у сфері обігу психотропних речовин, відповідно, що мали місце під час дії воєнного стану в Державі та військової агресії рф проти України, а також судом ураховується розмір заподіяної потерпілим шкоди та наявність матеріальних претензій до підсудного з боку потерпілих ОСОБА_6 , ПП «Таврія-Плюс» та ТОВ «Сільпо-Фуд», характеризуючі особу вказаного підсудного дані та стан його здоров`я.

Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_5 свою провину в обсязі висунутого обвинувачення визнав повністю і надав в суді зізнавальні покази; раніше неодноразово судимий і станом на теперішній час засуджений 03.04.2026 за вироком Пересипського районного суду за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 17000 гривень; має працездатний вік; є військовослужбовцем з 2025 року, але двічі (27.08.2025, 10.02.2026) самостійно залишав військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , відповідно, і за місцем служби характеризується негативно; забезпечений місцем реєстрації на тимчасово окупованій агресором території АРК, але фактично проживає в м.Одесі, де характеризується незадовільно; на обліку КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» та КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває; офіційно неодружений і утриманців не має; тривалий час протягом судового провадження ухилявся від явки до суду та від відбування покарання у виді пробаційного нагляду і штрафу (за попередніми вироками від 17.12.2024, 03.04.2026), у зв`язку з чим був оголошений у розшук; в період 22.09.-13.10.2026 утримувався під вартою в ОСІ, але в теперішній час звільнений з-під варти під заставу у 266240 гривень.

Комплексність наведеного свідчить про стійку схильність підсудного ОСОБА_5 до кримінально-протиправної поведінки, про відсутність у нього критичного ставлення до своєї поведінки і осуду вчиненого, про нехтування ним загальновизнаними цінностями поваги до права власності на чуже майно, про його небажання вставати на шлях виправлення і робити належні висновки з попереднього засудження, про його ухилення від виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни в умовах складного для держави часу – воєнного стану, що одночасно обумовлює недоцільність його виправлення і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в умовах суспільства.

Разом із тим та згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, органами досудового розслідування та прокурорами в суді, у якості обставин, що пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_5 , визначено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Згідно з п.4 ч.1 ст.91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а згідно зі ст.92 цього ж Кодексу, обов`язок доказування перелічених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, – на потерпілого.

Проте, з наведеною вище позицією органів досудового розслідування та прокурорів в суді, суд погодитись не може, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протягом досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження, підсудний ОСОБА_5 , незважаючи на визнання своєї провини по всім епізодам та перебування на волі, з часу вчинення інкримінованих крадіжок чужого майна заподіяну потерпілим матеріальну шкоду - не відшкодував, а згідно з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанови від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к, від 09.10.2018 року у справі №51-275км17), щире каяття особи передбачає, окрім визнання фактів вчинення злочинів, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у скоєному, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, у бажані виправити наслідки вчиненого.

Активне ж сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі №674/1608/17, від 07.04.2021 року у справі №263/15605/17).

Попри те, відомості, які б доводили факт щирого каяття підсудного ОСОБА_5 та його активного сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, мали знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження та надані до суду під час судового розгляду, але відповідних доказів на підтвердження наведених обставин, протягом розгляду об`єднаного кримінального провадження сторонами процесу до суду не надано і матеріали судової справи таких даних не містять.

Втім, слід зауважити, що як вбачається з наданих до суду матеріалів об`єднаного кримінального провадження та показів допитаного в суді підсудного ОСОБА_5 , припинення його протиправних діянь правоохоронними органами відбулося не у зв`язку з осудом підсудним своєї поведінки чи добровільним з`явленням до поліції із зізнанням або намаганням виправити виниклу ситуацію іншим чином (зокрема шляхом самостійної чи добровільної видачі правоохоронним органам викраденого майна та психотропної речовини, або вилучених від реалізації викраденого грошових коштів чи добровільним відшкодуванням завданих потерпілим збитків), а внаслідок вжитих правоохоронними органами відповідних оперативно-розшукових (слідчих) заходів з фактичного викриття підсудного у вчиненні інкримінованих діянь.

Отже, зважаючи на визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у розглядуваному об`єднаному кримінальному провадженні та надання ним зізнавальних показів, суд за приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання підсудного, відносить визнання ним своєї провини в обсязі висунутого обвинувачення, а до обставин, що обтяжують покарання вказаного підсудного, як визначено у обвинувальних актах від 21.10.2026 та з чим також погоджується й суд, слід визнати рецидив злочинів.

Згідно зі ст.34 КК України, рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення, а повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом (ст.35 КК).

Досліджуючи питання щодо призначення за пропозиціями прокурорів підсудному ОСОБА_5 покарання за правилами ст.ст.70, 71 КК України, суд виходить з такого.

Пленум Верховного Суду України у постанові №7 від 24.10.2003 роз`яснив, що у випадку, коли після постановлення вироку буде встановлено вину засудженого ще у кількох кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинені до, а інші - після постановлення першого вироку, призначення покарання має здійснюватися із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК. У такому випадку, суд спочатку визначає покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення першого вироку, далі застосовує ч.4 ст.70 КК, після цього визначає покарання за кримінальні правопорушення, учинені після постановлення першого вироку, і лише після цього остаточно визначає покарання за сукупністю вироків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.06.2026 по справі №607/9097/20 (провадж.№13-51кс25) відступила від раніше визначеної Об`єднаною палатою ККС правової позиції та вказала яким чином мають застосовуватись правила ч.4 ст.70 КК у разі, коли особа засуджується за вчинення кількох кримінальних правопорушень, які відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (далі - тотожні кримінальні правопорушення), але одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, а також як слід кваліфікувати такі правопорушення в аспекті застосування норм, передбачених ч.4 ст.70, ч.5 ст.71 КК, у їх взаємозв`язку з положеннями, що визначені в ч.1 ст.32, ст.33 цього Кодексу.

Так, ВП ВС зроблено висновок про застосування норм права, за якими якщо після постановлення вироку у справі (вирок 1) буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушень, одні з яких вчинено до постановлення вироку 1, а інші - після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст.70 КК, так і ст.71 цього Кодексу в такій послідовності: 1) спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку 1; 2) далі - за правилами ч.1 ст.70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку 1; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК; 3) потім - призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку 1; 4) далі - за правилами ч.1 ст.70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку 1; 5) після цього - за правилами ст.71 КК визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п.4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена у п.2.

Якщо стосовно особи було постановлено два вироки (вирок 1 та вирок 2) і буде встановлено, що нею вчинено кримінальні правопорушення до постановлення вироку 1 та після нього, а також після постановлення вироку 2, то покарання призначається з урахуванням дотримання вказаного вище порядку.

Наведений вище і визначений Великою Палатою поетапний механізм призначення покарання узгоджується з принципами індивідуалізації та справедливості покарання, який дозволяє суду повною мірою оцінити всі вчинені особою епізоди злочинної діяльності та визначити остаточну міру покарання, що відповідає сумарній тяжкості цих діянь, одночасно не допускаючи ні необґрунтовано суворого, ні невиправдано м`якого підходу порівняно із ситуацією, коли б усі епізоди злочинної діяльності розглядалися в одному провадженні. Таким чином реалізуються загальні засади призначення покарання, закріплені у ст.65 КК: покарання призначається необхідне й достатнє для виправлення особи та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Крім того судом ураховується, що кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена однією частиною статті Кримінального кодексу України, на що також зауважив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 22.05.2018 року (справа №51-1017км18).

При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (ч.1 ст.70 КК України), а згідно з ч.4 ст.70 цього Кодексу, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань), зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, відбуте повністю або частково покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього ж Кодексу.

Частинами ж 1, 4 ст.71 КК України встановлено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує частину покарання за попереднім вироком та остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

На підставі сукупності викладеного, з дотриманням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання у розглядуваному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини інкримінованих підсудному ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, їх характер, спосіб вчинення та наслідки, розмір заподіяних збитків внаслідок заволодіння чужим майном, системність і кількісний склад протиправних діянь (5 епізодів), ступінь їх суспільної небезпечності, наявність пом`якшуючої і обтяжуючої покарання обставин, наведені вище характеризуючі особу підсудного дані, комплексність яких обумовлюють неможливість його виправлення без тимчасової ізоляції від суспільства, суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України в цілому погоджується з висловленою під час судових дебатів пропозицією прокурорів з цього приводу і доходить висновку про те, що обґрунтованим і достатнім для виправлення вказаного підсудного та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень уявляється доцільність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волів у межах санкцій, визначених у ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 означеного Кодексу, відповідно, з призначенням остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень і вироків за правилами ст.ст.70, 71 цього Кодексу, яке належить відбувати у кримінально-виконавчій установі реально.

За змістом ст.63 КК України, покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Крім того, в силу вимог ст.72 КК України та ураховуючи термін попереднього ув`язнення підсудного ОСОБА_5 у розглядуваному об`єднаному кримінальному провадженні у період 22.09.-13.10.2026, суд вважає, що означений термін підлягає зарахуванню до строку призначеного за цим вироком покарання вказаному підсудному за правилами, передбаченими у наведеній нормі закону.

Питання щодо належно підтверджених відповідними доказами процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ст.ст.124, 126 КПК України, а щодо речових доказів та арешту майна, – в силу вимог ст.ст.100, 174 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.91-92, 100, 124, 126, 174, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, призначивши покарання:

-за ч.4 ст.185 КК України, вчинених до постановлення вироку Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, - у виді позбавлення волі на строк 5 років;

-за ч.4 ст.185 КК України, вчинених після постановлення попереднього вироку Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, - у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяця;

-за ч.2 ст.309 КК України, вчиненого після постановлення попереднього вироку Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком, вчинених до постановлення попереднього вироку Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, та попереднім вироком Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, шляхом повного складання призначених покарань, визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі штрафом в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

Згідно з ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, вчинених після постановлення попереднього вироку Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяця.

Відповідно до ч.1 ст.71, ст.72 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень, вчинених після постановлення попереднього вироку Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, частково приєднати невідбуті покарання у виді позбавлення волі на строк 3 місяця та повністю у виді штрафу за кримінальні правопорушення, вчинені до постановлення вироку Пересипського районного суду м.Одеси від 03.04.2026, призначивши остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців, яке належить відбувати у кримінально-виконавчій установі, та зі штрафом в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, який виконувати самостійно.

З огляду на ст.ст.72, 63 КК України, строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 у виді позбавлення волі рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування остаточно призначеного за сукупністю вироків покарання повністю, термін його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні у період 22.09.-13.10.2026, у співвідношенні одного дня попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді застави в розмірі 266240 гривень, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін, а після, - скасувати та повернути означений розмір заставодавцю ОСОБА_11 (квитанції від 13.10.2026).

Виконання вироку в частині затримання і поміщення ОСОБА_5 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для подальшого відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, - доручити ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, а виконання вироку в частини контролю за сплатою засудженим штрафу, в порядку ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, - покласти на Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.

За приписами ст.174 КПК України, арешт на майно, накладений у кримінальному провадженні за ухвалою слідчого судді від 06.07.2026 на: пошкоджену купюру номіналом 20 гривень, в середині якої міститься кристалічна речовина білого кольору, а також скляну колбу, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

В порядку ст.100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази у об`єднаному кримінальному провадженні:

- цифровий носій із записами камер відеоспостереження павільйону «Angels Decor»; ДВД-диск з відеозаписом зовнішніх камер спостереження ОСМД «Украинский дом-99»; ДВД-диск з відеозаписом зовнішніх камер спостереження ТОВ «Сільпо-Фуд»; цифровий носій з відеозаписом зовнішніх камер спостереження ТОВ «Таврія-Плюс»; 2 ДВД-диски з відеоматеріалами ВЧ НОМЕР_3 НГУ; ДВД-диск з відеозаписом камер спостереження по вул.Ак.Сахарова 42а в м.Одесі, які зберігаються у відповідних матеріалах досудового розслідування, - залишити зберігати у означених матеріалах;

- зіп-пакет, в якому знаходилась пошкоджена купюра номіналом 20 гривень, в середині якої міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,221г, а також полімерний виріб зеленого кольору зі вставленою скляною трубкою, в якій міститься нашарування речовини, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісним вмістом 0,120г, загальна маса якого складає 0,341г та які зберігаються в камері речових доказів зазначеного ВП (квитанція від 31.07.2026 упакування ID 3026212580795449), - знищити.

В силу ст.ст.126, 126 КПК України, процесуальні витрати у об`єднаному кримінальному провадженні в сумі 12996,72 гривень (3369,52+6739,04+2888,16), за проведення експертних досліджень, - стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь держави.

Копії вироку вручити прокурорам та ОСОБА_5 під розписку, надати для відома іншим заінтересованим особам, а також направити для виконання до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та ДУ «Одеський слідчий ізолятор», Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України, - для виконання, в межах їх відповідних повноважень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1