Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №947/24/26 — Київський районний суд м. Одеси

___________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/24/26

Провадження № 2-а/947/270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі – Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , якою він просить поновити строк на подання позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №178 від 16.01.2025 року; визнати протиправною та скасувати постанову № 178 від 16.01.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення; закрити справу про адміністративне правопорушення через відсутність складу правопорушення. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію постанови № 178 від 16.01.2025 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Гниличенко М.В. від 06.01.2026 року провадження по справі було відкрито, клопотання позивача про витребування доказів було задоволено та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію постанови № 178 від 16.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП./а.с.37/

На виконання ухвали суду відповідачем було надано копія протоколу та постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.01.2025 року.

У зв`язку з тим, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом лише 19.12.2025 року, тобто фактично через десять місяців після винесення постанови № 178 від 16.01.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому просив поновити йому строк на подання позовної заяви до суду, судом в ухвалі було зазначено, що з метою надання доступу позивачу до суду, клопотання про поновлення строку на подання позовної заяви, буде вирішено у судовому засіданні.

09.01.2026 року до Київського районного суду м.Одеси через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .Одеса Ничипуренко К.В. надійшов відзив на позов, яким просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку, повідомлення щодо розшуку згенеровано автоматично Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та надіслано до органів Національної поліції. Протокол № 178 від 16.01.2025 року було складено при особистій присутності позивача, що засвідчено його підписом, в якому повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи. Складення постанови та розгляд справи відбувалися без участі позивача, належним чином повідомленого, про причин поважності неявки позивач не повідомив, заяв про відкладення не подавав. Копія постанови про адміністративне правопорушення була направлена ОСОБА_1 18.01.2026 року о 13.25год. рекомендованим поштовим повідомленням, про що надано фіскальний чек Укрпошти. Позивачем було пропущено строк на звернення до суду щодо оскарження постанови, при цьому йому достеменно було відомо про обставини справи, притягнення його до адміністративної відповідальності, та обізнаність про дату та час розгляду адміністративної справи, тому були відсутні перешкоди своєчасного звернення з позовом до суду та витребування доказів./а.с.60/

13.01.2026 року до Київського районного суду м.Одеси через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, якою позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідно до ст.44 КАС України позивач має право брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні тощо.

Однак, позивач своїми процесуальними правами брати участь у судовому засіданні та наводити свої доводи та міркування щодо предмету позову, не скористався, обмежившись письмовими доводами, зазначеними у позову і у відповіді на відзив. При цьому, до позову позивачем не надано жодних військово-облікових документів (з Дії чи Резерв+, чи ЄДРПВР),де відображено актуальний військово-обліковий статус, дані про оновлення даних, наявність відстрочки, бронювання, медичних обстежень, інформації про штрафи тощо, що стосуються позивача.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.04.2026 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 178 від 16.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення залишено без розгляду./а.с.85/

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивачем було подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 02.04.2026 року скасовано та справу направлено до суду для продовження розгляду справи./а.с.125/

В мотивувальній частині вказаної постанови колегія суддів звертає увагу на передчасність висновків суду про залишення позову без розгляду, оскільки з підстав пропуску строку звернення до суду не було постановлено ухвали про залишення позову без руху. Не було надано позивачу строк на подачу заяви про поновлення строку звернення до суду, яка є обов`язковою у відповідності до ч.1 ст.123 КАС України.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 21.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було залишено без руху. Надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення копії вказаної ухвали, роз`яснивши позивачу про необхідність подання заяви про поновлення строку звернення до суду та обґрунтування причин поважності пропуску, у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

26.05.2026 року через систему «Електронний суд» позивачем було подано заява про усунення недоліків, та судом призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.06.2026 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 178 від 16.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивачем було подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 15.06.2026 року скасовано та справу направлено до суду для продовження розгляду справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, висновки і мотиви з яких скасовано рішення/ухвала, є обов`язковими для суду першої інстанції.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд справи у відповідності до ст.ст.124-130 КАС України.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, через канцелярію суду надав заяву, якою просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, оскільки є користувачем електронного кабінету.

З урахуванням положень ч.1 ст.205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи в електронному вигляді, з`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, приходить до наступного висновку.

Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. (Постанова ВПВС від 04.10.2018, № 800/304/17).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено у ст.123 КАС України – залишення позову без руху, повернення позовної заяви, залишення позовної заяви без розгляду навіть після відкриття провадження по справі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України – позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка оскаржується згідно зі ст.ст.287-289 КУпАП та застосовується інший строк оскарження.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Судом встановлено, що 16.01.2025 року в присутності позивача ОСОБА_1 було складено Протокол № 178 за порушення вимог абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до ст.254 КУпАП порушення зафіксовано під час особистої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_1 . /а.с.68/

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не проходження медогляду для визначення придатності до військової служби; не уточнення протягом 60 днів своїх військово-облікових даних; нез`явлення за повісткою; ненадання під час мобілізації будівлі, споруди, транспортного засобу та іншого майна тощо.

Із вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про день, час і місце розгляду адміністративної справи – 16.01.2025 року о 18.30 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб.48, про що свідчить власноручний підпис позивача.

Відповідно до постанови № 178 від 16.01.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 25550 грн. /а.с.70/

Копію постанову було направлено позивачу Укрпоштою, про що свідчить долучений до відзиву фіскальний чек від 18.01.2025 року. Також, у постанові зазначено, що вона може бути оскаржена відповідно до ст.ст.287-289 КУпАП у вищому органі або до відповідного суду протягом 10 днів з дня її винесення./а.с.72/

В мотивувальній частині постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 року колегія суддів звертає увагу, що залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведені об`єктивні та непереборні обставини, що обумовлюють поважність причин значного пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що у разі неотримання правопорушником постанови у день її прийняття, строк на її оскарження почне обчислюватися тільки після відмови від отримання постанови, яка була надіслана поштою або з дати безпосереднього отримання відповідної постанови поштою.

Так, на думку апелянта, оскільки він фактично не отримав постанову від 16 січня 2025 року, хоча вчиняв всі залежні від нього дії, щоб перед поданням позовної заяви ознайомитися із змістом постанови, то строк не може вважатись таким, що пропущений, вважає, що суд проявив надмірний формалізм, залишивши позов без розгляду.

Апеляційним судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що у період з 20 січня 2025 року по 24 жовтня 2025 року позивач та його представник звертались з адвокатськими запитами до відповідача з проханням надати інформацію чи була винесена постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності, потім стороною позивача надсилались численні скарги до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Оперативного командування з приводу надання можливості ознайомитись з матеріалами адміністративної справи та отримати копію постанови.

19.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову № 178 від 16.01.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, при цьому просить визнати причину пропуску звернення до суду поважною, мотивуючи тим, що позивачем на протязі року направлялись адвокатські заяви, скарги задля того, щоб отримати копію постанови, яка підлягає оскарженню в судовому порядку.

Пункт 1 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 (далі Інструкція №3) визначає процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Пунктом 6 Інструкції №3 визначено, що постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів у постанові дійшла висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення позивачу постанови № 178 від 16 січня 2025 року або доказів його відмови від її отримання. Також відсутні докази того, що поштове відправлення, на яке посилається відповідач, дійсно містило саме зазначену постанову та було вручено адресату у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Проте, із позову вбачається, що розгляд справи з невідомих причин відбувся без присутності позивача, чим було порушено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності на надання доказів та пояснень, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою, чим було порушено принцип повноти та всебічності розгляду справи, крім того відповідачем не було належним чином досліджено та не відображено в постанові конкретний факт порушення позивачем правил військового обліку, у тексті постанови відсутнє обґрунтування застосування максимального розміру адміністративного стягнення. Сам лише факт складання постанови без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Крім того, було порушено обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Судом встановлено, що Протокол № 178 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП було складено 16.01.2026 року о 13.37 хв. та в цей же день призначено розгляд справи 16.01.2026 року о 18.30 хв., тобто без дотримання встановленого законом триденного строку до дати розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 6.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 6.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

З урахуванням наведеного, встановлення факту несвоєчасного повідомлення або неповідомлення з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію, про час та місце розгляду справи, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення є підставою для визнання вказаної постанови неправомірною та її скасування.

Суд наголошує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні відносно суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Недотримання відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення приписів передбачених, статтями 278, 279, 280 КУпАП, свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам закону, також відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, та з огляду на відсутність доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та його винуватість, суд вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасування.

Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи відсутність належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 13, 14, 72-77, 94, 241 246, 250, 255, 293, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 від 16 січня 2025 року № 178 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 гривень – скасувати, та провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко