Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №496/6695/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6695/26

Провадження № 3/496/2417/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі головуючого – судді Портної О.П., за участю: секретаря – Сурженка В.С., розглянувши в залі суду міста Біляївка в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого черговим диспетчером району електромереж АТ «Миколаїв Обленерго»,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2026 о 10:28 год. с-ще Хлібодарське, вул. Маякська,11, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував автомобілем марки «DAF XF 460 FT», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом Коеgel НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння пальців рук та всього тіла, протяжна мова, нервовість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, водій відмовився під відеозапис нагрудної бодікамери 11130017585/12, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Могила С.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції просили закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 не заперечував керування транспортним засобом «DAF XF 460 FT», державний номерний знак НОМЕР_2 та пояснив, що він їхав з міста Ізмаїл до міста Одеси, після зупинки на блокпосту, відкрив вікно і пред`явив співробітнику поліції документи. Не відмовлявся проходити огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак боявся їхати з працівниками до медичного закладу, оскільки у нього відстрочки від призову на військову службу не має, тому, думав, що його завезуть до ТЦК. Повідомив, що пройшов самостійно огляд, який підтвердив невживання ним наркотичних речовин та алкогольних напоїв.

Захисник звернув увагу на те, що згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 694 від 05.08.2026, виданої КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» згідно проведеного медичного огляду 05.08.2026 року о 13:00 год. у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. Відтак, на думку захисника відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 зазначеного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Як регламентовано п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні наведеного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 05.08.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння; довідкою про наявність посвідчення водія; довідкою про повторність; дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, що міститься в матеріалах справи на CD-диску.

З дослідженого відеозапису у судовому засіданні встановлено, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено на блокпосту. У зв`язку з виявленням ознак сп`яніння, поліцейський запропонував водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу. Водій висловив готовність пройти такий огляд, проте виключно в кабіні власного транспортного засобу. У відповідь на це працівник поліції відмовився надати алкотестер у кабіну автомобіля, мотивуючи це ризиком пошкодження державного майна, та запропонував водієві пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я. На неодноразову пропозицію працівника поліції проїхати до медичного закладу для проведення огляду, ОСОБА_1 , хоча словесно і погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння, однак фактично відмовився прослідувати разом з поліцейським до найближчого медичного закладу. Останньому поліцейський роз`яснив, що в такому випадку щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На переконання суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП, та в своїй сукупності повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і відповідають фактичним обставинам справи.

Слід також зазначити, що за змістом п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І цієї Інструкції. З відеозапису фіксації обставин події вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані сп`яніння, зважаючи на виявлені у останнього ознаки наркотичного сп`яніння, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, вимога поліцейського про проходження відповідного огляду була законною.

Посилання захисника на недоведеність у водія ознак сп`яніння є недоречним. Так, спочатку озвучені та в подальшому відображені поліцейським в протоколі ознаки сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд.

Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та чинний КУпАП не передбачають.

Натомість відмова водія проїхати до медичного закладу з працівниками поліції становитиме невиконання пункту 2.5 ПДР та утворюватиме склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані сп`яніння та чи пройшов він у подальшому самостійно освідування.

Надана виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 694 від 05.08.2026 не спростовує факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та наявність візуальних ознак сп`яніння під час спілкування з працівниками поліції; крім того, згідно з усталеною практикою та вимогами ст. 266 КУпАП, вказана виписка не є належним доказом, оскільки отримана поза встановленим порядком проходження огляду. Крім того, ОСОБА_1 інкримінується не керування в стані наркотичного сп`яніння, а саме відмова від огляду після виявлення ознак такого.

Суд відмічає, що працівник поліції спілкувався з водієм у коректній формі, роз`яснював наслідки ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. При цьому з переглянутого відеозапису не вбачається, що працівники поліції застосовували до водія дії, які можна розцінювати як психологічний тиск.

Суд зауважує, що водій мав змогу спростувати наявність виявлених у нього працівником поліції ознак сп`яніння шляхом проходження огляду в закладі охорони здоров`я, але свідомо ухилився від такого огляду з причин, які не можуть вважатися поважними.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами в сукупності підтверджується порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, що свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою запобігання вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 44, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 22.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна