Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №496/5565/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5565/26

Провадження № 2-о/496/188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря судових засідань - Кабанової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Задорожна О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іден. код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) правовстановлюючого документу - Свідоцтва № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20.11.2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що з метою отримання спадщини, ОСОБА_1 звернулася до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини.

Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області за заявою ОСОБА_1 відкрита спадкова справа № 330/2026 до майна її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом № 1476/02-14 від 29.06.2026 року Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області повідомила ОСОБА_1 , що при огляді наданих нею документів виявлено, що у Свідоцтві № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20.11.2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власник (на праві приватної, спільної сумісної власності) вказаний - « ОСОБА_3 », а у Свідоцтві про смерть на ім`я ОСОБА_2 , виданого Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.04.2026 року, а/з № 361, на ім`я її чоловіка вказано - « ОСОБА_4 », тобто є розбіжності у наданих документах та рекомендовано звернутися до суду з питання спадкування.

Крім того, у Свідоцтві № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20 листопада 2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власник (на праві приватної, спільної сумісної власності) вказана - ОСОБА_5 , тоді як правильне написання прізвища та по батькові заявниці - ОСОБА_5 .

Заявник вважає, що дані розбіжності в написанні імен, прізвища та по батькові заявниці, прізвища та імені її чоловіка виникли внаслідок відхилення від правописних норм та міжмовної інтерференції в ситуації контактного білінгвізму.

Відповідно до правил чинного українського правопису 2019 року ім`я по батькові дівчат (жінок) утворюється від імені батька + суфікс -івна або -ївна. Якщо ім`я закінчується на твердий або пом`якшений приголосний, то буде -івна. Якщо ім`я закінчується на й або м`який приголосний, то буде -ївна. А як щодо патроніма від ОСОБА_6 ? Ім`я ОСОБА_7 у родовому відмінку буде ОСОБА_6 , тому правильне утворення по батькові – « ОСОБА_6 ». Неправильно: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 .

В українській мові ОСОБА_10 та ОСОБА_10 - це дві правильні форми одного імені, але вони мають різне вживання. ОСОБА_10 - це сучасна літературна форма імені в повсякденному житті. Миколай - це традиційна та церковна форма. Вона найчастіше використовується, коли йдеться про святого (наприклад, Святий Миколай).

Відповідно до § 143. Відмінювання імен: ОСОБА_10 , § 144. Слов`янські прізвища та імена (п. 1): ОСОБА_10 , Чинний правопис Української мови 2019 р. правильно писати ОСОБА_10 .

У зв`язку із чим виникає необхідність встановити факт належності заявниці - ОСОБА_1 та її чоловікові - ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , правовстановлюючого документу, а саме: Свідоцтва № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20.11.2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з викладеним, Адвокат Задорожна О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою.

ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, проте адвокат Задорожна в інтересах ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила справу розглянути за їх відсутності за наявними матеріалами справи.

Представник Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належний чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, в якій вимоги ОСОБА_1 підтримують.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 361, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 16.04.2026 року, видане Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

ОСОБА_1 звернулася до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою по прийняття спадщини.

Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області за її заявою відкрита спадкова справа № 330/2026 до майна її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом № 1476/02-14 від 29.06.2026 року Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області повідомила ОСОБА_1 , що при огляді наданих нею документів виявлено, що у Свідоцтві № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20.11.2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власник (на праві приватної, спільної сумісної власності) вказаний - « ОСОБА_2 », а у Свідоцтві про смерть на ім`я ОСОБА_2 , виданого Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.04.2026 року, а/з № 361, на ім`я її чоловіка вказано - « ОСОБА_2 », тобто є розбіжності у наданих документах. Та рекомендовано звернутися до суду з питання спадкування.

Крім того, у Свідоцтві № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20.11.2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власник (на праві приватної, спільної сумісної власності) вказана - ОСОБА_5 , тоді як в паспорті заявниці написання прізвища та по батькові заявниці - ОСОБА_5 .

29.05.1971 року між ОСОБА_2 та заявницею було укладено шлюб, свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 заповнено російською мовою, прізвище, ім`я, по батькові чоловіка вказано: « ОСОБА_11 », прізвище, ім`я, по батькові нареченої « ОСОБА_12 », прізвище нареченої після шлюбу « ОСОБА_13 ».

В паспорті заявниці НОМЕР_4 , виданому Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській області 6 листопада 2000 року, ім`я її на українській мові записано: « ОСОБА_1 », російською: « ОСОБА_14 », штамп про шлюб з ОСОБА_2 , 1950 року народження, укладений 29.05.1971 року, штамп про реєстрацію на російській мові: « АДРЕСА_2 от 17 декабря 1991 года»; штамп про реєстрацію: АДРЕСА_1 .

В паспорті чоловіка заявниці НОМЕР_5 , виданому Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській області 13 листопада 1996 року, ім`я його на українській мові записано: « ОСОБА_2 », російською: « ОСОБА_11 », штамп про шлюб з ОСОБА_15 , 1952 р. народження, укладений 29 травня 1971 року, штамп про реєстрацію на російській мові: « АДРЕСА_1 от 27 октября 1982 года»; штамп про реєстрацію: АДРЕСА_1 .

Квартиру за адресою: АДРЕСА_1 приватизована відповідно до норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

В технічному паспорті на квартиру від 30.10.2000 року прізвище спадкодавця також записано з буквою «И»: « ОСОБА_16 », а ім`я вірно « ОСОБА_10 ».

В технічному паспорті на квартиру від 04.06.26 року прізвище та по батькові заявниці вказано вірно « ОСОБА_1 ».

Відповідно до архівної довідки №350 від 10.06.2026 року, виданої КП «Авангардкомунсервіс» Авангардівської селищної ради: згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року, право власності на житло за вказаною адресою зареєстровано на :- ОСОБА_2 ; - ОСОБА_5 на праві приватної, сумісної власності згідно свідоцтва від 20.11.00 р. №44, виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною району згідно розпорядження від 13.11.00 року № 35. Належність квартири зареєстрована в реєстровій книзі № 10 за реєстровим № 1487, стр. 125.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.

За правилами п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Обумовлений факт підлягає встановленню в судовому порядку за наявності наступних умов: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 2) заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв`язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення; 3) якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення», перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Враховуючи встановлені судом та наведені вищевказані обставини, які були підтверджені доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявником доведено факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іден. Код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) правовстановлюючого документу - Свідоцтва № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20.11.2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення факту належності вказаного документу заявниці має юридичне значення, оскільки наявність такої розбіжності позбавляє її можливості реалізувати своє право на оформлення спадщини.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іден. код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) правовстановлюючого документу - Свідоцтва № 44 про право власності на житло виданого Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною від 20.11.2000 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Пасечник М.Л.