Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №496/7790/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7790/26

Провадження № 3/496/2816/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 777009 за ч. 3 ст. 126 КУпАП і ставиться йому в вину те, що він 20.09.2026 року о 21 год 30 хв., за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Хлібодарське, Дорога об`їзна, 1, керував транспортним засобом марки «Volvo V50», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим в праві керування транспортними засобами відповідно до постанови від 05.07.2021 року № 23462464, чим порушив п. 2.1 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву в якій просив судове засідання провести без його участі. В поданій заяві ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він транспортним засобом не керував. ОСОБА_1 також зазначив, що йому не було відомо про те, що відносно нього наявна постанова про обмеження його в праві керування транспортними засобами, яка йому не вручалась. В додатку «Дія», в якому він зареєстрований, не міститься жодної інформації щодо наявності відносно нього постанови виконавця про наявність зазначеного обмеження. На протязі всього часу він перебував на офіційній роботі, в тому числі в Збройних силах України та в нього з заробітної плати вираховувались грошові кошти по сплаті аліментів.

З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно диспозиції вказаної статті обставинами, які підлягають перевірці при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, є факт встановлення особі тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, її обізнаність про вказаний факт та факт керування особою транспортним засобом.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 777009 від 20.09.2026 року та копію постанови головного державного виконавця Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.07.2021 року по виконавчому провадженню № 23462464, якою відносно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , був обізнаний про наявність застосування відносно нього такого обмеження, а також докази того, що він отримав постанову від 05.07.2026 року про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами по виконавчому провадженню № 23462464.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом.

Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення може буди розглянуто в розумінні необережності чи бездіяльності. Проте особа, щодо якої наявне обмеження в праві керування транспортними засобами, повинна знати про наявне обмеження або про можливість застосування у відношенні нього такого обмеження.

Аналізуючи норми законодавства слід звернути увагу на можливість наявності обізнаності особи про наявне виконавче провадження. ОСОБА_1 , як до винесення зазначеної постанови про обмеження його в праві керування, так і в час її винесення і після цього перебував в різних трудових відносинах, що підтверджується записами з копії трудової книжки та військового квитка, що надавало можливість державному виконавцю прийняти міри для стягнення можливої заборгованості по виконавчому провадженню, а також направити за відомим місцем роботи виконавчий лист для стягнення зазначеної заборгованості, а також прийняти міри для вручення або направлення постанови про обмеження права керування транспортними засобами. Крім того, відповідно до наданих ОСОБА_1 скріншотів з застосунку «Дія» вбачається відсутність як відкритих, так і зупинених виконавчих проваджень, що підтверджує його не обізнаність про наявну заборгованість та постанову про обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суд вважає за необхідне окремо звернути увагу на відсутність в матеріалах справи доказів підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Доказ керування особою транспортним засобом є обов`язковим при вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Керуючись ст. ст. 126, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.О. Пендюра