Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №707/5150/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2255/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №707/5150/25 Категорія: 313000000Троян Т. Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л.

судді секретарСіренко Ю. В., Новіков О. М. Любченко Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026 (повний текст складено 20.07.2026, суддя в суді першої інстанції Троян Т. Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Треті особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство «Сенс Банк» про зняття арешту,

в с т а н о в и в :

у грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд зняти арешт із транспортного засобу, автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , накладений 19.11.2021 постановою державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 57789216 від 06.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , який набув на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2021. Під час звернення до територіального сервісного центру МВС з метою відчуження належного йому транспортного засобу, позивачу стало відомо про наявність обмежень щодо автомобіля, які на думку ОСОБА_1 виникли внаслідок накладення державним виконавцем арешту згідно постанови від 19.11.2021 в межах виконавчого провадження № 57789216 стосовно іншої особи – ОСОБА_2 .

Вказуючи на ту обставину, що позивач не є боржником у зазначеному виконавчому провадженні, а транспортний засіб набув у власність ще до винесення державним виконавцем відповідної постанови, Рейваха С. О. просив зняти арешт з належного йому автомобіля.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що під час розгляду справи факт існування арешту на автомобіль не був підтверджений, тому вимога позивача про зняття арешту з транспортного засобу не узгоджується з фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи. Судом враховано, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено застосування до транспортного засобу іншого заходу примусового виконання – його розшуку, питання правомірності якого, або припинення розшуку позивачем не ставиться і не є предметом заявленого позову, тому у відповідності до принципу диспозитивності цивільного судочинства не може бути вирішене судом в межах даної справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне, необґрунтоване та ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржник є добросовісним набувачем автомобіля та прибав його до оголошення транспортного засобу в розшук. Вказано, що у відповідності до норм чинного законодавства розшук майна боржника не може існувати самостійно без чинного арешту. Якщо суд ухвалює рішення про зняття арешту, виконавець зобов`язаний автоматично скасувати постанову про розшук, тому належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є саме звернення до суду з позовом про скасування арешту. Суд вищевказаного не врахував, та помилково відмовив в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 09.02.2021 (а.с. 12) укладеного між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , останній став власником автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Автомобіль перереєстровано за позивачем в Територіальному сервісному центрі МВС 4842 в Миколаївській області на підставі договору купівлі-продажу 4842/2024/4577650 від 09.02.2021.

03.10.2025 з метою продажу автомобіля ОСОБА_1 звернувся до територіального сервісного центру МВС № 4844, де йому повідомили про неможливість укладення угоди про продаж через ту обставину, що згідно виписки з інформаційної підсистеми Єдиного інформаційно-комунікаційного простору МВС України «Гарпун», автомобіль Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває у розшуку, який оголошено постановою державного виконавця від 19.11.2021 в межах виконавчого провадження № 57789216 від 06.12.2018.

08.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття автомобіля з розшуку (а.с. 6-7).

Згідно відповіді Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.11.2025 № 20134/26.21-49/161784 (а.с. 8) вбачається, що на виконанні у відділі ДВС перебуває відкрите виконавче провадження за № 57789216 з виконання наказу від 02.10.2015 № 925/1268/15 Господарського суду Черкаської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь АТ «А-Банк» заборгованості у розмірі 70 924,49 грн.

Під час виконання даного рішення, виконавцем, на підставі отриманих на запити виконавця відповідей від МВС України, постановою про розшук майна боржника від 19.11.2021 за № 57789216 майно боржника – легковий автомобіль Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 оголошено в розшук.

Дане майно оголошено в розшук на підставі отриманої інформації від МВС України відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконавцем 06.10.2025 повторно направлено електронний запит до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та відповідно до відповіді на запит № 295228222 від 06.10.2025 встановлено, що за ОСОБА_2 обліковується по даний час транспортний засіб - Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі закінчення виконавчого провадження вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення будуть скасовані у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Однак, на момент надання відповіді відносно ОСОБА_2 перебувають відкриті та не виконані виконавчі провадження, тому підстави для припинення розшуку майна боржника відсутні.

Такими є встановлені обставини справи, які мають наступне правове регулювання.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що він є добросовісним набувачем майна, а саме автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , який при укладенні купівлі-продажу 09.02.2021 не перебував під обтяженням.

На даний час автомобіль оголошено в розшук постановою державного виконавця від 19.11.2021 в межах виконавчого провадження № 57789216 від 06.12.2018, яке відкрито відносно виконання наказу від 02.10.2015 № 925/1268/15 Господарського суду Черкаської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь АТ «А-Банк» заборгованості у розмірі 70 924,49 грн.

Позивач вказав, що ОСОБА_2 на даний час не є власником автомобіля, тому оголошення автомобіля в розшук та його арешт порушують права ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпорядження транспортним засобом, оскільки на даний час позивач має намір розпорядитися своїм майном, проте, через наявність арешту автомобіля позбавлений можливості це зробити.

На думку ОСОБА_1 розшук майна боржника не може існувати самостійно без чинного арешту автомобіля, тому просив суд зняти арешт з майна, хоч і вказаної постанови до матеріалів справи не надав.

Перевіряючи обґрунтованість мотивів судового рішення, яким позивачу відмовлено в задоволенні його вимог, колегія суддів враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Крім того, повноваження виконавця під здійснення виконавчого провадження, серед іншого, передбачені ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

За змістом ЗУ «Про виконавче провадження» (зокрема статей 36, 56), розшук транспортного засобу та арешт майна боржника є двома самостійними, окремими процесуальними заходами, які мають різну правову природу, самостійні цілі та можуть застосовуватися виконавцем незалежно один від одного.

Статтею 36 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання органом поліції. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Отже, розшук транспортного засобу боржника є початковим оперативно-техічним та процесуальним заходом, який організовується виконавцем та здійснюється органами Національної поліції з метою фізичного виявлення, зупинки та затримання рухомого майна, місцезнаходження якого на момент вчинення виконавчих дій є невідомим.

Статтею 56 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови на арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Отже, арешт майна (коштів) боржника є заходом, спрямованим на обмеження права розпоряджатися чи користуватися майном, яке вже ідентифіковане та місцезнаходження якого відоме, з метою забезпечення реального виконання судового рішення або унеможливлення відчуження цього майна боржником на користь третіх осіб. Виконавець накладає арешт шляхом винесення відповідної постанови, що реєструється у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна або Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З огляду на правовий аналіз вище приведених норм ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право оголосити транспортний засіб у розшук для його виявлення ще до моменту проведення опису та безпосереднього накладення арешту на конкретну рухому річ, оскільки за законом майно не може бути арештоване без його наявності в натурі, і тільки знайдене майно в натурі підлягає арешту.

Відтак існування чинної постанови про розшук автомобіля за відсутності сформованого обтяження у вигляді арешту цього ж автомобіля повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки оголошення в розшук можливе без попереднього окремого опису, так само як і накладення арешту не означає автоматичного оголошення в розшук, це є два окремі процесуальні заходи, які застосовуються як разом так і окремо один від одного.

Доводи апеляційної скарги про те, що розшук автомобіля не може існувати окремо без арешту, та що оголошенню в розшук обов`язково має передувати накладення арешту колегія суддів відхиляє як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та як зазначено вище в постанові апеляційного суду є двома самостійними, окремими процесуальними заходами, які мають різну правову природу, самостійні цілі та можуть застосовуватися виконавцем незалежно один від одного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Належний спосіб захисту порушеного права – це матеріально-правовий захід, передбачений законом або договором, який безпосередньо призводить до відновлення порушеного права та усунення перешкод у його здійсненні.

Згідно вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи підтверджено, що в межах виконавчого провадження № 57789216, 19.11.2021 державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника № 57789216 майно боржника – якою легковий автомобіль Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 оголошено в розшук, що підтверджується відповіддю Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.11.2025 № 20134/26.21-49/161784 (а.с. 8).

Питання правомірності такого заходу як оголошення в розшук чи його припинення позивачем перед судом не порушується та не є предметом розгляду даної справи, тому суд першої інстанції правильно зазначив, що воно не може бути вирішене судом з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Будь-яких відомостей про винесення постанови про арешт транспортного засобу або інших належних та допустимих доказів існування такого арешту матеріали справи не містять.

Оскільки в судовому засіданні доведено юридичну відсутність самого факту накладення арешту на автомобіль, вимога про зняття арешту не може призвести до відновлення чи захисту прав позивача, так як неможливо скасувати або зняти обмеження, яке процесуально не існує.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді заявлення вимоги про зняття арешту не відповідає характеру порушеного права та не є ефективним способом захисту.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, яке повністю відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду про неправильно обраний позивачем спосіб захисту та про неповне з`ясування обставин справи відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення та зводяться вцілому до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026 в даній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 20.10.2026.

Суддя-доповідач

Судді