Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №539/352/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/352/23 Номер провадження 22-ц/814/3043/26Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т. Д. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді - доповідача Дорош А. І.

Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.

при секретарі: Коротун І. В.

учасники справи:

відповідач ОСОБА_1

представник відповідача – адвокат Лисенко А.Ф.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року, ухвалене суддею Бєссоновою Т. Д., повний текст рішення складено – 01 квітня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про право власності та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

01.02.2023 (з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.03.2023 (т.1 а.с. 42-48)) ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про право власності та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просила суд: - визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом протягом 3 місяців після набрання рішенням суду законної сили; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 04.07.2022 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, Якимцю С.В. на частку у спадщині – земельну ділянку площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в реєстрі за №859; - скасувати запис про право власності №47230719 на частку земельної ділянки площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесений 04.07.2022 Карпець О.М., приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області; - стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати (т.1 а.с. 3-10).

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із: - житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; - земельної ділянки площею 0,33 га, що знаходиться на території АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,13 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,20 га; - земельної ділянки площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 19.08.2022 приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. було відкрито спадкову справу №96/2021 після померлої ОСОБА_4 . Подано заяви про прийняття спадщини за законом сином спадкодавиці - ОСОБА_1 та дочкою спадкодавиці - ОСОБА_2 . Після подання заяви про прийняття спадщини позивачу 06.12.2022 під час спілкування із ОСОБА_5 - старостою Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області стало відомо, що на ім`я ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 17.01.1992 було складено заповіт. Того ж дня ОСОБА_5 позивачу було видано дублікат заповіту ОСОБА_4 від 17.01.1992, нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Засульської сільської Ради народних депутатів Лубенського району, який зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій №8, що має силу оригіналу, який (дублікат заповіту) зареєстровано в реєстрі за №2-113, 06.12.2022. Із дублікату вказаного заповіту позивачу стало відомо, що її мати ОСОБА_4 зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати ОСОБА_4 на день її смерті заповіла ОСОБА_2 . У зв`язку з наявністю заповіту на ім`я позивача, після отримання його дублікату вона звернулась до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. та повідомила про наявність заповіту. Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. листом №233 від 12.12.2022 повідомила, що нею 04.07.2022 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за номером 859, її братові ОСОБА_1 на 1/2 частку у спадщині - земельну ділянку площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташовану на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ №007686, виданого Лубенським районним відділом земельних ресурсів, Лубенська райдержадміністрація 05.08.2005, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010555000068. Також, вказаним листом нотаріус Карпець О.М. повідомила, що ОСОБА_2 отримала дублікат заповіту вже після видачі свідоцтва про право на спадщину за законом №859 від 04.07.2022. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 04.07.2022 приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. зареєструвала в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за її братом ОСОБА_1 . Вважає, що видане відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом та реєстрація права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209 за відповідачем порушує її переважне право на отримання спадщини за заповітом, було видане при наявності заповіту на ім`я ОСОБА_2 , а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 1301 Цивільного кодексу України. Вказує, що відлік строку для прийняття спадщини розпочався 06.07.2021 та закінчився 06.01.2022. Про наявність заповіту позивач дізналась 06.12.2022 під час отримання його дублікату у старости Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області. Такий строк на отримання дублікату заповіту спричинений, в тому числі, і війною, яку розпочала російська федерація проти України 24.02.2022. Тому вважає, що строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом було пропущено нею з поважних причин, у зв`язку з чим є всі правові підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.03.2023 залучено до участі у цивільній справі у якості правонаступника Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області – Лубенську міську раду Лубенського району Полтавської області. Проведення підготовчого судового засідання відкладено на 13.30 год 13.04.2023 (т.1 а.с. 52).

12.09.2023 до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання заповіту недійсним, в якому просив суд: - визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , складений 17.01.1992 та нотаріально посвідчений Виконавчим комітетом Засульської сільської ради народних депутатів Лубенського району, секретарем виконкому Л.І. Міценко – недійсним (т.1 а.с. 109-111).

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 скористалася своїм правом на прийняття спадщини та подала заяву про прийняття спадщини за законом у встановлений законом термін, тобто до спливу шести місяців, який передбачений ст. 1270 ЦК України. Також нотаріус повідомила ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 говорила, що у неї мається заповіт на усе спадкове майно від їх матері ОСОБА_4 . Однак ОСОБА_2 на протязі двох років так і не був наданий заповіт та інші документи нотаріусу для оформлення спадщини. Вказує, що ОСОБА_2 не пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини. Прохаючи суд поновити строк на прийняття спадщини, ОСОБА_2 посилалася на необізнаність про наявність заповіту, хоча про його наявність її повідомляв нотаріус ОСОБА_3 , так і їх близькі родичі, в тому числі і друзі. Вважає, що підстави пропуску строку на прийняття спадщини, зазначені в позовній заяві, не є поважними. Вказує, що причини пропуску, повинні бути пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Крім того, під час ознайомлення з матеріалами позовної заяви, ОСОБА_1 звернув увагу на сам текст заповіту, а саме підпис заповідача, тобто їх матері ОСОБА_4 . Маючи в наявності офіційні документи з підписом матері ОСОБА_4 (договір дарування йому квартири) і звіривши з підписом у заповіті, ним було виявлено, що підпис у заповіті здійснений не ОСОБА_4 , а іншою особою, оскільки суттєво відрізняється. Вважає, що заповіт складено у порушення ст. 1257 ЦК України, а саме щодо порушення його форми та посвідчення, а тому є нікчемним. Крім того вважає, що заповіт на ім`я ОСОБА_2 здійснений ОСОБА_4 17.01.1992 та посвідчений Виконавчим комітетом Засульської сільської ради народних депутатів Лубенського району, який зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій №8, що має силу оригіналу, який (дублікат заповіту) зареєстровано в реєстрі за №2-113 06.12.2022, підлягає визнанню нікчемним, так як заповіт складено особою, яка не мала на той час повноважень, це секретар Засульської сільської ради, яка згідно рішення четвертої сесії Засульської сільської ради народних депутатів Лубенського району Полтавської області двадцять першого скликання від 25.01.1991 ОСОБА_6 була обрана лише секретарем Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, але не наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії. Враховуючи те, що їх мати ніякого заповіту на спадкування майна, що залишилося після її смерті, скласти не могла, так як він весь час проживав із нею та йому б було відомо про складання даного заповіту, тому вважає, що підпис у заповіті від 17.01.1992 виконано не ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою, тому такий заповіт є недійсним.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.09.2023 зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, 3-я особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М., про визнання заповіту недійсним прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, 3-я особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про право власності та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (т.1 а.с. 119).

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про право власності та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, про визнання заповіту недійсним- задоволено.

Визнано недійсним заповіт ОСОБА_4 , складений 17 січня 1992 року та нотаріально посвідчений Виконавчим комітетом Засульської сільської ради народних депутатів Лубенського району секретарем виконкому Л.І. Міценко.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 23 097,04 грн.

Рішення суду першої інстанції в чстині вирішення первісного позову мотивоване тим, що ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначала, що вона знала про існування заповітів, складених обома батьками у 1992 на її користь з моменту їх складання, тобто з 1992, вона їх тримала в руках, знала про їх зміст. Однак, незважаючи на це, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 за законом. Пояснити, чому не вступала у спадщину після смерті батька за заповітом, про наявність якого знала, не може, оскільки не пам`ятає.

В частині вирішення зустрічного позову рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 у зустрічному позові зазначає, що оспорюваний заповіт містить підпис іншої особи, а не його матері ОСОБА_4 . Беручи до уваги, що порівнянням досліджуваного підпису в заповіті зі зразками підписів групи 1 експертом встановлено повну транскрипційну розбіжність досліджуваного підпису та зразків підписів групи 1, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підпис у заповіті від 17.01.1992 виконаний не заповідачем ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. про визнання заповіту недійсним є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а тому у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про право власності та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять жодного доводу, заперечення відповідача (та доказів в їх підтвердження), якими б були спростовані доводи і докази позивача в обґрунтування заявленого позову. Єдиною підставою для задоволення зустрічного позову стало пряме спотворення судом першої інстанції висновку експерта №1051 від 27.06.2025 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи №539/352/23. Наявні у справі матеріали експертного дослідження і висновок експерта є чіткими та детальними і повністю ґрунтуються на Законі. Так, відповідаючи на питання «Чи виконано підпис 17.01.1992 у заповіті, складеного за життя ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посвідченого секретарем Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області Міценко Л.І., особисто ОСОБА_7 чи іншою особою? – експерт чітко зазначив, що редакція поставленого питання не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом МЮ України від 08.10.1998 №53/5 (зі змінами та доповненнями), тому керуючись пунктом 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, питання викладається експертом у наступній редакції: Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 у графі «підпис_____» у заповіті від 17.01.1992, складеного ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та посвідченого секретарем Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області ОСОБА_6 – ОСОБА_4 , чи іншою особою? Уточнивши питання, і попередньо ознайомившись з наданими експерту матеріалами, експерт, враховуючи, що надані зразки підписів ОСОБА_4 були виконані після 2015 (за виключенням договору дарування від 2002 та облікової картки від 2003), тобто більш ніж чим через 20 років після підписання (17.01.1992) померлою спадкодавицею заповіту, експерт, розписавшись за свою кримінальну відповідальність, добре розуміючи ключове для експертизи поняття релевантності підпису в часі, надіслав до суду клопотання з проханням надати додаткові матеріали зі зразками підписів, які померла вчиняла значно раніше, оскільки мала місце надвелика часова дистанція та вікова еволбція підпису. Зокрема, після попереднього вивчення матеріалів, в своєму клопотанні до суду експерт констатував – за результатами попереднього вивчення матеріалів справи встановлено, що у матеріалах цивільної справи недостатньо об`єктивних відомостей для проведення повного об`єктивного дослідження та надання обгрунтованих висновків. Однак, додаткових матеріалів для експертизи відповідач (який саме і був ініціатором експертизи) суду не надав, а тому суд повідомив експерту, що експертизу слід проводити на підставі вже надісланих матеріалів. Експерт, провів експертизу на підставі наявних матеріалів та дав єдино можливі відповіді на поставлене питання суду, і цими відповідями ніяким чином не спростував правомірність заповіту (правочину) в частині підпису спадкодавиці. Враховуючи обмеженість матеріалу і суттєво великий (більш ніж 20 років) проміжок часу між вчиненням підпису в заповіті і наданими зразками підписів, експерт розділив надані зразки на 4 групи і, керуючись п.2.3 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 №53/5, експерт вирішив, що дослідження буде проводитись по трьох групах зразків і відповідь буде надаватись стосовно кожної групи окремо. І експерт надав відповіді, жодна з яких не спростовує правомірність заповіту. Так, по групі 1 експерт зазначив: «Обмеженість зіставного графічного матеріалу (порівнюються об`єкти одного порядку) не дозволяє виявити сукупність ознак, достатню для формулювання певного висновку (позитивного чи негативного) та виключають можливість проведення повного порівняльного дослідження. Ураховуючи зазначене, питання відносно виконання підпису від імені ОСОБА_4 у графі «підпис___» у заповіті від 17.01.1992 особою, якою виконані підписи у документах зі зразками підписів групи 1 (копія паспорту ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ; договір дарування квартири від 17.04.2002 (перший підпис); договір оренди землі від 05.01.2015; акт прийому-передачі земельної ділянки від 06.08.2015 по договору оренди землі від 05.01.2015; додаткова угода №1 від 19.10.2018 до договору оренди землі від 05.01.2015; посвідчення «Ветеран праці» серії АІІІ №370452) – не вирішувалось». Тобто, експерт чорним по білому повідомляє суду, що з певних причин питання порівняння підпису в заповіті зі зразками підписів групи 1 взагалі не вирішувалось, але суд першої інстанції написаного експертом не бачить і вважає, що щось там все-таки по групі 1 вирішувалось. Суд першої інстанції вибірково вириває з контексту висновку експерта одне лише речення і на ньому лише одному реченні будує своє рішення. При цьому суд першої інстанції також «не помічає» відповідь експерта по порівнянню підпису в заповіті зі зразками підписів групи 4, чітко встановлює, де експерт порівнянням досліджуваного підпису зі зразками підпису групи 4 встановлено збіг за всіма загальнити ознаками та наступними окремими ознаками. Більш того, відповідач та його адвокат, ознайомившись з висновками експерта, на відміну від суду, зразу зрозуміли, що висновок експерта підтверджує правомірність заповіту (як максимум), і як мінімум не ставить під сумнів, що підпис в заповіті було вчинено саме спадкодавицею ОСОБА_4 . Виявивши, що висновок експерта на користь позивача, відповідач і його адвокат зразу (ще на етапі підготовчого засідання) заявили клопотання про призначення повторної експертизи і підготували для її оплати кошти. Але згодом відповідачу і його адвокату хтось порекомендував не наполягати на повторній експертизі, бо в ній немає сенсу, а кошти витратити на більш потрібні цілі. Висновок експерта №1051 від 27.06.2025 в повному обсязі до цих пір не оприлюднено в системі «Електронного суду». Висновок експерта ніяк не спростовував достовірність підпису на заповіті, але суд першої інстанції, спотворивши цей висновок, не захотів повно й об`єктивно розглядати всі обставини справи. Дізнавшись, що відповідач почав стверджувати суду, що заповіт підписаний не його мамою, ОСОБА_4 неодноразово просила суд першої інстанції допитати головного для цієї ситуації свідка ОСОБА_8 , яка будучи посадовою особою виконкому Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, реєструвала та оформляла заповіти батьків сторін. 19.10.2023 судом було отримано чергове і вже письмове клопотання, в якому позивач в черговий раз просила суд запросити як свідка ОСОБА_8 , зазначивши адресу проживання свідка та контактний номер її мобільного телефону. Наявність підстав для визнання заповіту недійсним має встановлюватися судом на момент його вчинення. Оскільки заповіт було вчинено 17.01.1992, то спір про визнання заповіту недійсним має вирішуватися на підставі норм, які були чинними в момент його вчинення, тобто ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент вчинення заповіту ОСОБА_4 ). Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом (частина друга статті 524 ЦК УРСР, в редакції, чинній на момент вчинення заповіту ОСОБА_4 ).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Лисенко А.Ф. просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить задовольнити її апеляційну скаргу.

У судове засідання апеляційного суду 21.10.2026 не з`явилися інші учасники процесу, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 11.08.2026 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (т.2 а.с. 217-222), які були доставлені до електронних кабінетів та поштою. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 21.07.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 21.10.2026 о 10-00 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 20.10.2026 через систему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_2 про виклик свідка ОСОБА_6 , інших клопотань позивачем не подано. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 від 06.07.2021 (т.1 а.с. 23).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із:

- житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташованого на приватизованій земельній ділянці площею 0,33 га, який належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іщенко Г.К., державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори 08.07.2005, зареєстрованого в реєстрі за №1764, спадкова справа №149, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.01.2005 Виконавчим комітетом Засульської сільської ради на підставі рішення №96 від 08.10.2004;

- земельної ділянки, площею 0,33 га, що знаходиться на території АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,13 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,20 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іщенко Г.К., державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори 08.07.2005, зареєстрованого в реєстрі за №1764, спадкова справа №149;

- земельної ділянки, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ №007686, виданого Лубенським районним відділом земельних ресурсів, Лубенською райдержадміністрацією 05.08.2005, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010555000068 (т.1 а.с. 15-17)

19.08.2021 приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. було відкрито спадкову справу №96/2021 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі заяви від 19.08.2021 сина померлої ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом та заяви від 16.11.2021 доньки померлої ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом (т.1 а.с. 165-166).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 19.08.2021 за параметрами пошуку ОСОБА_4 , 1935 р.н., (у зв`язку з відкриттям спадкової справи) у Спадковому реєстрі інформація про наявність заповітів/спадкових договорів відсутня (т.1 а.с. 171).

26.01.2022 повторно приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. (у зв`язку з підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину) отримано Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), згідно якої за параметрами пошуку ОСОБА_4 , 1935 р.н., у Спадковому реєстрі інформація про наявність заповіту відсутня (т.1 а.с. 88).

04.07.2022 втретє приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. (у зв`язку з підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину) отримано Інформаційну довіду зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), згідної якої за параметрами пошуку ОСОБА_4 , 1935 р.н., у Спадковому реєстрі інформація про наявність заповітів/спадкових договорів відсутня (т.1 а.с. 188).

04.07.2022 приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ №007686, виданого Лубенським районним відділом земельних ресурсів, Лубенською райдержадміністрацією 05.08.2005, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010555000068, сину спадкодавця ОСОБА_1 , зареєстровано в реєстрі за №859 (т.1 а.с. 20).

Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. на підставі свідоцтва про право на спадщину №859 від 04.07.2022 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за ОСОБА_1 (т.1 а.с. 21).

ОСОБА_2 до позову додано копію заповіту, складеного 17.01.1992 ОСОБА_4 , згідно з яким на випадок своєї смерті остання зробила таке розпорядження: усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також усе те, що належатиме їй на день смерті, заповіла ОСОБА_2 (т.1 а.с. 18).

Також ОСОБА_2 до позову додано копію дублікату заповіту ОСОБА_4 від 17.01.1992, нотаріально посвідчений Виконавчим комітетом Засульської сільської Ради народних депутатів Лубенського району, який зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій №8, що має силу оригіналу, який (дублікат заповіту), виданий ОСОБА_5 , старостою Засульського старостинського округу виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, та зареєстрований в реєстрі за №2-113, 06.12.2022 (т.1 а.с. 19).

З листа приватного нотаріусу Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. №233 від 12.12.2022 вбачається, що на усне звернення ОСОБА_2 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі дублікату заповіту, що має силу оригіналу, виданого 06.12.2022 ОСОБА_5 , старостою Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 , повідомлено наступне. 19.08.2021 відкрито спадкову справу №96/2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Подано заяву про прийняття спадщини за законом сином спадкодавці – ОСОБА_1 та заяву про прийняття спадщини за законом дочкою спадкодавці – ОСОБА_2 . При перевірці 19.08.2021 у Спадковому реєстрі, інформація щодо наявності заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_4 , 1935 р.н., відсутня. 04.07.2022 звернувся ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 у спадщині на земельну ділянку, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташовану на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При перевірці 04.07.2022 у Спадковому реєстрі інформація щодо наявності заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_4 , 1935 р.н., відсутня. Виходячи з цього, у приватного нотаріусу не було правових підстав відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташовану на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дублікат заповіту, що має силу оригіналу, виданий 06.12.2022 ОСОБА_5 , старостою Засульського старостинського округу виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, складений ОСОБА_4 на ОСОБА_2 , подано нотаріусу після видачі ним свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 (т.1 а.с. 22).

У позовній заяві ОСОБА_2 вказала, що вона не знала про існування заповіту ОСОБА_4 , складеного на її ім`я. Вона про його існування дізналась тільки після подання заяви про прийняття спадщини за законом, а саме 06.12.2022 під час спілкування з старостою Засульського старостинського округу виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Бойком С.А.

Разом з тим, позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначала, що вона знала про існування заповітів складених обома батьками у 1992 на її користь з моменту їх складання, тобто з 1992, вона їх тримала в руках, знала про їх зміст.

Однак, незважаючи на це, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 за законом. Пояснити, чому не вступала у спадщину після смерті батька за заповітом, про наявність якого знала, не може, оскільки не пам`ятає.

Відповідач ОСОБА_1 у зустрічному позові зазначає, що оспорюваний заповіт містить підпис іншої особи, а не його матері ОСОБА_4 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.09.2024 у даній справі за клопотанням відповідача ОСОБА_1 призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис 17.01.1992 у заповіті, складеного за життя ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посвідченого секретарем Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області Міценко Л.І., особисто ОСОБА_4 чи іншою особою? (т.2 а.с. 32-33).

Згідно висновку експерта №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025 (т.2 а.с. 52-58) надані на дослідження документи, були поділені експертом на 4 групи.

До групи 1 увійшли документи: копія паспорту ОСОБА_4 ; договір дарування квартири від 17.04.2002; договір оренди землі від 05.01.2015; акт прийому-передачі земельної ділянки від 06.08.2015 по договору оренди землі від 05.01.2015; додаткова угода №1 від 19.10.2018 до договору оренди землі від 05.01.2015; посвідчення «Ветеран праці» серії НОМЕР_3 .

При порівнянні між собою зразків групи 1, встановлений збір загальних та окремих ознак, який утворює індивідуальну сукупність, достатню для категоричного висновку про те, що зразки підписів групи 1 виконані однією особою, тому в ході подальшого дослідження будуть використовуватись єдиний почеркознавчий матеріал.

Порівнянням досліджуваного підписів зі зразками підписів групи 1 встановлено повну транскрипційну розбіжність досліджуваного підпису та зразків підписів групи 1. Обмеженість «зіставного графічного матеріалу» (порівнюються об`єкти одного порядку) не дозволяє виявити сукупність ознак, достатню для формулювання певного висновку (позитивного чи негативного) та виключають можливість проведення повного порівняльного дослідження.

Згідно висновку експертизи підпис від імені ОСОБА_4 у графі «ПІДПИС_____» у заповіті від 17.01.1992, складеного ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та посвідченого секретарем Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Міценко Л.І., виконаний особою, якою виконані підписи у документах зразків підпису групи 4 (відомості на виплату пенсії за жовтень 2020; розрахункова книжка з оплати за природний газ о.р. № НОМЕР_4 за липень 2020, серпень 2020, жовтень 2020, листопад 2020).

Суд першої інстанції прийняв до уваги, що підписи в паспорті ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ; нотаріально посвідченому договорі дарування квартири від 17.04.2002; посвідченні «Ветеран праці» серії НОМЕР_3 ; договорі оренди землі від 05.01.2015; акті прийому-передачі земельної ділянки від 06.08.2015 до договору оренди землі від 05.01.2015; додатковій угоді №1 від 19.10.2018 до договору оренди землі від 05.01.2015 виконані саме ОСОБА_4 , оскільки вчинені у відповідних державних органах, які зобов`язані перевірити особу, яка звернулась за отриманням паспорта громадянина України, посвідчення, вчинення нотаріальних дій та цивільно правових угод з юридичними особами.

Що стосується групи підписів №4 (відомості на виплату пенсії за жовтень 2020; розрахункова книжка з оплати за природний газ о.р. № НОМЕР_4 за липень 2020, серпень 2020, жовтень 2020, листопад 2020), а саме оплати природного газу, то вказана дія не потребує обов`язкового встановлення особи, що здійснює цей платіж.

Сама ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що підписи в паспорті, договорі дарування квартири, договорі оренди землі, акті прийому-передачі земельної ділянки, додатковій угоді, посвідченні «Ветеран праці» належать її матері ОСОБА_4 , оскільки вони були власноручно вчинені нею у відповідних державних органах.

Також суд першої інстанції прийняв до уваги, що ОСОБА_2 зазначила, що як вона, так і її брат ОСОБА_1 вчиняли дії щодо сплати комунальних платежів та отримання пенсії від імені їх матері ОСОБА_4 .

Беручи до уваги, що порівнянням досліджуваного підпису в заповіті зі зразками підписів групи 1 експертом встановлено повну транскрипційну розбіжність досліджуваного підпису та зразків підписів групи 1, суд першої інстанції прийшов до висновку що підпис у заповіті від 17.01.1992 виконаний не заповідачем ОСОБА_4 .

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення первісного та зустрічного позовів, виходячи з наступного.

Предметом первісного позову ОСОБА_2 є: - визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом протягом 3 місяців після набрання рішенням суду законної сили; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 04.07.2022 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, Якимцю С.В. на частку у спадщині – земельну ділянку площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в реєстрі за №859; - скасувати запис про право власності №47230719 на частку земельної ділянки площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесений 04.07.2022 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області.

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є: - визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , складений 17.01.1992 та нотаріально посвідчений Виконавчим комітетом Засульської сільської ради народних депутатів Лубенського району, секретарем виконкому Л.І. Міценко – недійсним.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що порівнянням досліджуваного підпису в заповіті зі зразками підписів Групи 1 експертом встановлено повну транскрипційну розбіжність досліджуваного підпису та зразків підписів Групи 1 та cуд прийшов до висновку, що підпис у заповіті від 17.01.1992 виконаний не заповідачем ОСОБА_4 , тому зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про право власності та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (тобто як похідного від зустрічного позову, без зазначення мотивованої оцінки щодо відсутності підстав для задоволення кожної позовної вимоги первісного позову) слід відмовити.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції частині того, що підпис у заповіті від 17.01.1992 виконаний не заповідачем ОСОБА_4 , виходячи з наступного.

Приходячи до висновку, що підпис у заповіті від 17.01.1992 виконаний не заповідачем ОСОБА_4 , суд першої інстанції на свій розсуд розтлумачив висновок №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025, проведений Полтавським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (т.2 а.с. 52-59) в частині зразків підписів Групи 1, до якої увійшли документи: копія паспорту ОСОБА_4 ; договір дарування квартири від 17.04.2002; договір оренди землі від 05.01.2015; акт прийому-передачі земельної ділянки від 06.08.2015 по договору оренди землі від 05.01.2015; додаткова угода №1 від 19.10.2018 до договору оренди землі від 05.01.2015; посвідчення «Ветеран праці» серії НОМЕР_3 , посилаючись на те, що вони вчинені у відповідних державних органах, які зобов`язані перевірити особу, яка звернулась за отриманням паспорта громадянина України, посвідчення, вчинення нотаріальних дій та цивільно правових угод з юридичними особами.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що висновок №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025 не містить категоричного висновку на поставлене питання судом першої інстанції, яке не відповідало Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08.101998 №53/5 (зі змінами та доповненнями) та було у відповідності до вимог п.4.12. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» викладено експертом у наступній редакції: 1. Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 у графі «ПІДПИС___» у заповіті від 17.01.1992, складеного ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та посвідченого секретарем Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області ОСОБА_6 – ОСОБА_4 , чи іншою особою?

Як вбачається з висновку №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025, надані зразки підпису ОСОБА_4 у документах поділені експертом на 4 Групи, порівняльне дослідження проводилося по усім Групам та надана відповідь стосовно кожної Групи окремо.

Щодо груп 1,2,3, то у висновку вказано, що обмеженість «зіставного матеріалу» не дозволяє виявити сукупність ознак, достатню для формулювання певного висновку (позитивного чи негативного) та виключають можливість проведення повного порівняльного дослудження.

Щодо групи 4, то у висновку вказано, що виявлені збіги загальних та окремих ознак сійкості, суттєві та утворюють індивідуальну сукупність, достатню для категоричного висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_4 у графі «ПІДПИС___» у заповіті від 17.01.1992, складеного ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та посвідченого секретарем Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Міценко Л.І. – виконаний особою, якою виконані підписи у документах зразків підпису Групи 4 (відомость на виплату пенсії за жовтень 2020; розрахункова книжка з оплати за природний газ о.р. № НОМЕР_4 за липень 2020, серпень 2020, жовтень 2020, листопад 2020).

Як встановлено рішенням суд першої інстанції, позивач ОСОБА_2 зазначала суду, що як вона, так і її брат ОСОБА_1 вчиняли дії щодо сплати комунальних платежів та отримання пенсії від імені їх матері ОСОБА_4 , з чого слід зробити висновки про збіг підписів у заповіті та документах Групи 4, а не Групи 1, як на це послався суд першої інстанції. Крім цього, колегія суддів зазначає, що підписи на документах Групи 4 вчинені в межах одного року до смерті спадкодавиці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підписи на документах Групи 1 (папорт, договір дарування, договір оренди землі та інші) вчинені у період 1997, 2002, 2015, 2018, тобто задовго до її смерті.

Отже, за загальним висновком №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025, питання в частині виконання підпису від імені ОСОБА_4 у графі «ПІДПИС___» у заповіті від 17.01.1992, складеного ОСОБА_4 (щодо зразків підписів Груп 1,2,3) не вирішувалося з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку експерта.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що порівнянням досліджуваного підпису в заповіті зі зразками підписів Групи 1 експертом встановлено повну транскрипційну розбіжність досліджуваного підпису та зразків підписів Групи 1, на підставі чого cуд прийшов до висновку, що підпис у заповіті від 17.01.1992 виконаний не заповідачем ОСОБА_4 , не відповідає висновку №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025.

Таким чином вбачається, що суд першої інстанції неправильно оцінив висновок №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025, допустив протиріччя при аналізі експертом підписів у документах Групи 1 та Групи 4 та прийшов до помилкового висновку про наявність законних підстав для визнання заповіту від 17.01.1992, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , недійсним.

Висновок №1051 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2025 взагалі не містить категоричного висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_4 у графі «ПІДПИС___» у заповіті від 17.01.1992, складеного ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та посвідченого секретарем Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області ОСОБА_6 – ОСОБА_4 , вчинений не ОСОБА_4 , а іншою особою.

По справі вбачається, що 28.07.2025 до суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_9 - адвоката Лисенка А.Ф. про призначення у справі почеркознавчої експертизи, на розгляд якої поставити питання: Чи виконано підпис у заповіті від 17.01.1992 особисто ОСОБА_4 , чи іншою особою. Проведення експертизи просили доручити експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Полтавські області (т.2 а.с.79).

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.07.2025 у задоволенні клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи було відмовлено (т.2 а.с. 80).

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем ОСОБА_1 не доведено підстави зустрічного позову про визнання заповіту від 17.01.1992 недійсним, а висновки суду першої інстанції про його задоволення не відповідають зібраним доказам у справі, тому рішення суду в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішеня про відмову у його задоволенні.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції вирішив первісний позов як похідний від зустрічного позову, зокрема, виходячи з того, що оскільки заповіт є дійсним, то у задовленні первісного позову слід відмовити.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такою підставою відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є рідними сестрою та братом.

Їх мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.08.2021 приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. було відкрито спадкову справу №96/2021 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі заяви від 19.08.2021 сина померлої ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом та заяви від 16.11.2021 доньки померлої ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом (т.1 а.с. 165-166).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 19.08.2021 за параметрами пошуку ОСОБА_4 , 1935 р.н., (у зв`язку з відкриттям спадкової справи) у Спадковому реєстрі інформація про наявність заповітів/спадкових договорів відсутня (т.1 а.с. 171).

26.01.2022 повторно приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. (у зв`язку з підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину) отримано Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), згідно якої за параметрами пошуку ОСОБА_4 , 1935 р.н., у Спадковому реєстрі інформація про наявність заповіту відсутня (т.1 а.с. 88).

04.07.2022 втретє приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. (у зв`язку з підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину) отримано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), згідної якої за параметрами пошуку ОСОБА_4 , 1935 р.н., у Спадковому реєстрі інформація про наявність заповітів/спадкових договорів відсутня (т.1 а.с. 188).

04.07.2022 приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ №007686, виданого Лубенським районним відділом земельних ресурсів, Лубенською райдержадміністрацією 05.08.2005, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010555000068, сину спадкодавця ОСОБА_1 , зареєстровано в реєстрі за №859 (т.1 а.с. 20).

Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. на підставі свідоцтва про право на спадщину №859 від 04.07.2022 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за ОСОБА_1 (т.1 а.с. 21).

Як вказує позивач ОСОБА_2 у позові, після подання заяви про прийняття спадщини їй 06.12.2022 під час спілкування із ОСОБА_5 , старостою Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, стало відомо, що на її ім`я матір`ю ОСОБА_4 17.01.1992 було складено заповіт. Того ж дня 06.12.2022 їй було видано дублікат заповіту, нотаріально посвідченого Виконавчим комітетом Засульської сільської ради народних депутатів Лубенського району, який зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій №8, що має силу оригіналу, який (дублікат заповіту) зареєстровано в реєстрі за №2-113, 06.122.2022, у зв`язку з чим вона звернулася до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. та повідомила про наявність заповіту.

З листа приватного нотаріусу Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. №233 від 12.12.2022 вбачається, що на усне звернення ОСОБА_2 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі дублікату заповіту, що має силу оригіналу, виданого 06.12.2022 ОСОБА_5 , старостою Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 , повідомлено наступне. 19.08.2021 відкрито спадкову справу №96/2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Подано заяву про прийняття спадщини за законом сином спадкодавці – ОСОБА_1 та заяву про прийняття спадщини за законом дочкою спадкодавці – ОСОБА_2 . При перевірці 19.08.2021 у Спадковому реєстрі, інформація щодо наявності заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_4 , 1935 р.н., відсутня. 04.07.2022 звернувся ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 у спадщині на земельну ділянку, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташовану на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При перевірці 04.07.2022 у Спадковому реєстрі інформація щодо наявності заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_4 , 1935 р.н., відсутня. Виходячи з цього, у приватного нотаріусу не було правових підстав відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,8986 га, з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташовану на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дублікат заповіту, що має силу оригіналу, виданий 06.12.2022 ОСОБА_5 , старостою Засульського старостинського округу виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, складений ОСОБА_4 на ОСОБА_2 , подано нотаріусу після видачі ним свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 (т.1 а.с. 22).

Проте, як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначала, що вона знала про існування заповітів, складених обома батьками у 1992 на її користь з моменту їх складання, тобто з 1992, вона їх тримала в руках, знала про їх зміст. Однак, незважаючи на це, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 за законом. Пояснити, чому не вступала у спадщину після смерті батька за заповітом, про наявність якого знала, не може, оскільки не пам`ятає.

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, якою передбачено види спадкування, то с падкування здійснюється за заповітом або за законом.

По справі вбачається, що позивач ОСОБА_2 подала 16.11.2021 через ОСОБА_5 , старосту Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надійшла 23.11.2021 у спадкову справу №96/2021, відкриту приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі заяви від 19.08.2021 сина померлої ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом (т.1 а.с. 166). Позивач ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини подала нотаріусу до початку війни рф проти України, тому її доводи щодо існування військового стану є безпідставними.

Таким чином вбачається, що позивач ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1217 ЦК України скористалася своїм правом подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 саме за законом, а не за заповітом, хоча, як встановлено судом першої інстанції, вона знала про його існування.

Позовна вимога ОСОБА_2 про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом протягом 3 місяців після набрання рішенням суду законної сили є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Решта позовних вимог: - про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 04.07.2022 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, Якимцю С.В. на частку у спадщині – земельну ділянку площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в реєстрі за №859; - скасування запису про право власності №47230719 на частку земельної ділянки площею 3,8986 га з кадастровим номером 5322886600:03:003:0209, розташованої на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесений 04.07.2022 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки вчинені нотаріальні дії є законними, приватний нотаріус тричі перевіряла наявність заповіту померлої ОСОБА_4 на користь інших осіб, проте отримані нею Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) свідчать про відсутність у Спадковому реєстрі інформації про наявність заповітів/спадкових договорів від імені ОСОБА_4 .

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне.

Позивач ОСОБА_2 надала ксерокопію заповіту, який складений 17.01.1992 ОСОБА_4 , згідно з яким на випадок своєї смерті остання зробила таке розпорядження: усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також усе те, що належатиме їй на день смерті, заповіла ОСОБА_2 (т.1 а.с. 18).

Також ОСОБА_2 надала ксерокопію дублікату (має силу оригіналу) заповіту ОСОБА_4 від 17.01.1992, який виданий ОСОБА_5 , старостою Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, та зареєстрований в реєстрі за №2-113, 06.12.2022 (т.1 а.с. 19).

Згідно наказу МЮ України №1810/5 від 07.07.2011, зареєстрованого в МЮ України 11.07.2011 за №831/19569 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр» відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №491, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.1999 №1272 "Про державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції" та з метою створення єдиної системи обліку заповітів, спадкових договорів, заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину, з атверджено Положення про Спадковий реєстр. Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України наказано забезпечити збереження відповідних реєстраційних записів про заповіти, спадкові договори, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину, що були зареєстровані до набрання чинності цим наказом у Спадковому реєстрі, створеному відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.10.2000 №51/5 "Про Спадковий реєстр", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2000 за N 714/4935.

Згідно п.1.1. Положення про Спадковий реєстр, це Положення установлює порядок ведення й користування Спадковим реєстром, внесення до нього відомостей про заповіти та

спадкові договори, посвідчені в Україні, а за бажанням заповідача - посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах згідно з Конвенцією про запровадження системи реєстрації заповітів, про заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину, а також надання інформації з нього.

Згідно п.1.2. цього Положення, р еєстраторами Спадкового реєстру є, зокрема, державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії щодо: заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Згідно п.1.4., реєстратори вносять відомості до Спадкового реєстру, перевіряють за даними Спадкового реєстру інформацію про наявність або відсутність посвідчених заповітів, спадкових договорів, заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину і видають (виготовляють) відповідні витяги та інформаційні довідки в порядку, встановленому цим Положенням.

Згідно п.1.6., відомості про заповіти, у тому числі посвідчені посадовими та службовими особами, зазначеними в статтях 1251 та 1252 Цивільного кодексу України, статті 37 та частині першій статті 40 Закону України "Про нотаріат", спадкові договори та внесення змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру.

Згідно п.2.3., посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання Держінформ`юсту або його філіям заяв за формою, наведеною в додатках 1-3, 9.

Внесення до Спадкового реєстру відомостей про заповіти, посвідчені посадовими та службовими особами, що зазначені у статті 1252 Цивільного кодексу України і частині першій статті 40 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ), здійснюється державними нотаріальними архівами у разі прийняття на зберігання примірника заповіту.

Згідно п.2.5., заповіти, посвідчені нотаріусами, консульськими установами, посадовими і службовими особами, які зазначені в статтях 1251 і 1252 Цивільного кодексу України, статті 37 і частині першій статті 40 Закону України "Про нотаріат", до створення та введення в дію програмного забезпечення Спадкового реєстру підлягають обов`язковій державній реєстрації в зазначеному реєстрі шляхом подання зазначеними особами та установами реєстраторові заяви за формою, наведеною в додатку 9.

Таким чином, на виконання законодавства про створення Спадкового реєстру заповіт від 17.01.1992 повинен був поданий Держінформ`юсту або його філії згідно заяви за формою, наведеною в додатках 1-9, для внесення відповідної інформації та формування реєстраційного запису.

По справі вбачається, що заповіт від 17.01.1992, вчинений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , не був внесений до Спадкового реєстру і така бездіяльність посадових осіб не може негативно впливати на права та обов`язки спадкоємця за заповітом, проте, сама спадкоємиця ОСОБА_2 під час подачі заяви про прийняття спадщини не повідомила про наявність заповіту на її користь, тому у приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М. не було законних підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії по видачі спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2022 після смерті матері ОСОБА_4 .

З огляду на встановлене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_2 є недоведеним, а рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову підлягає скасуванню з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

В частині заявленого клопотання позивача ОСОБА_2 про допит апеляційним судом свідка ОСОБА_6 , то у відповідності до вимог ч.3 ст. 367 УПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. По справі вбачається, що позивачем ОСОБА_2 19.10.2023 подавалося клопотання про допит вказаного свідка.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмовив у позові – на позивача.

По справі вбачається, що позивачем ОСОБА_2 при подачі первісного позову сплачено 3 220,80 грн (т.1 а.с. 2), при подачі апеляційної скарги нею сплачено 4 835 ,00 грн. (т.2 а.с. 195). При подачі зустрічного позову відповідачем ОСОБА_1 сплачено 1073,60 грн судового збору (т.1 а.с.108). У разі відмови у задоволенні первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, понесені витрати зі сплати судового збору покладаються відповідно на позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (як позивача за зустрічним позовом). За подачу апеляційної скарги (з урахуванням відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог) з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1610,40 грн (2684,00 грн х 0,4 х 150%). Також на відповідача ОСОБА_1 покладають судові витрати по сплаті ним за проведення судової експертизи у розмірі 23 097,04 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 1,2,3,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.2, 376, ч.1 п. 1,2,3,4, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року – скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про право власності та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець Оксана Михайлівна, про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1610,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов