Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №536/1892/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №536/1892/25

Суддя: Лобов О. А.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/1892/25 Номер провадження 22-ц/814/4717/26Головуючий у 1-й інстанції Река А. С. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Дряниця Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Буцьківського М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою адвоката Кононенка Віталія Анатолійовича, представника ОСОБА_1 , на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року (час ухвалення судового рішення з 13:24:11 (15 червня 2026) до 23 червня 2026 (час не вказаний); дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначена) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

треті особи: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, виконавчий комітет Пришибської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог посилався на такі обставини і доводи.

08 липня 2017 року між позивачем та відповідачкою укладено шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 .

28 лютого 2019 року шлюб розірвано та 12 лютого 2021 року судовим наказом Кременчуцького районного суду Полтавської області стягнуто з відповідачки на користь позивача аліменти в розмірі частки усіх її доходів на утримання дитини ОСОБА_3

25 січня 2022 року рішенням суду визначено місце проживання ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 .

З моменту розірвання шлюбних відносин між сторонами відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний стан доньки, її навчання, не спілкується з нею.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.

Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дитини.

В апеляційній скарзі адвокат Кононенко В.А., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції не врахував преюдиційні обставини, встановлені рішенням суду у справі 536/637/21, згідно яких відповідачка не проживає з дитиною з 2017 року, не піклується про неї, а з 2018 року виїхала до Польщі, тобто самоусунення від участю у житті дитини вже триває майже дев?ять років.

Суд не дав належної оцінки істотним обставинам, які підтверджують тривале самоусунення відповідачки від участі у житті дитини, а саме несплата аліментів понад два роки, відсутність спілкування з дитиною у будь-який спосіб (останнє листування мало місце влітку 2025 року), відсутність у відповідачки жодних об?єктивних перешкод для спілкування з дитиною; суд залишив поза увагою, що орган опіки та піклування вживав заходів для того, щоби з?ясувати позицію відповідачки щодо позбавлення її батьківських прав через доступні і відомі засоби зв?язку, проте на звернення органу опіки та піклування відповідачка не відреагувала.

Опитана судом дитина, якій виповнилося одинадцять років, надала чіткі пояснення про обставини відносин та спілкування із відповідачкою, з яких слідує, що контакт між матір?ю і дитиною відсутній тривалий час.

Застосоване судом попередження відповідачки не має жодного реального наслідку чи впливу на ситуацію, що склалася.

Суд не врахував, що з огляду на приписи ст.169 СК України відповідачка вправі у судовому порядку порушити питання про відновлення її батьківських прав, тобто задоволення позову у цій справі не матиме невідворотних наслідків для дитини і матері також.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отримано.

19 жовтня 2026 року адвокат Кононенко В.А., представник ОСОБА_1 , подав апеляційному суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючи на його (адвоката) зайнятість в іншому судовому розгляді.

Як слідує з матеріалів справи, спір розглянутий судом за участю представника позивача, який не був обмежений у праві довести суду свою позицію (аргументи) по справі, подавати відповідні докази, тощо; в апеляційній скарзі відсутні обгрунтовані доводи про необхідність дослідження нових фактичних обставин та відповідних доказів.

Надання адвокатом, представником позивача, переваги іншій справі, що розглядається судом за його участю, не є підставою для відкладення розгляду цієї справи (див., зокрема постанову ВС від 01 жовтня у справі № 361/8331/18).

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.10).

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2022 року у справі №536/637/21 визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_1 (а.с.22-23).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №64753632 боржник ОСОБА_2 за період з серпня 2023 року по травень 2025 року має заборгованість у розмірі 53 736,00 грн (а.с.24-28).

Відповідно до характеристики наданої Потоківською гімназією №33 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23 липня 2025 року, ОСОБА_3 навчається у 5 класі. Вихованням дитини займається батько ОСОБА_1 , співпрацює з вчителем, радиться та систематично відвідує батьківські збори. ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 . Зв`язок з адміністрацією закладу та з класним керівником підтримує батько ОСОБА_1 , він цікавиться навчанням дитини, відвідує батьківські збори. Кіра забезпечена усім необхідним для навчання та розвитку. Мати ОСОБА_4 не підтримує зв`язок ні з адміністрацією закладу, ні з класним керівником (а.с.13 -14).

Відповідно до довідки Потоківського ЗДО (ясла-садок) №6 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23 липня 2025 року ОСОБА_3 відвідувала Потоківський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з листопада 2016 року по червень 2021 року. Дитину до дошкільного закладу приводили і забирали батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 . Батьківські збори та інші заходи, які проводилися в ЗДО відвідували батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 , які цікавилися навчанням та розвитком дитини. Плату за харчування в ЗДО систематично вносив батько (а.с. 15).

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 31.07.2025 року відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості щодо ОСОБА_1 відсутні (а.с.16).

Також позивач надав відомості за звітний 2025 рік від 22 липня 2025 року, відповідно до яких дохід за рік склав 209 954,85 грн (а.с.12).

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який брав участь у справі, надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який затверджено рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №330 від 29 січня 2026 року. Згідно з вищевказаним висновком, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування висновку вказано, що позивачем було надано письмові пояснення, відповідно до яких останній звернувся до суду щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що мати дитиною не цікавиться протягом півтора роки, матеріально не допомагає, здоров`ям не цікавиться, не бачиться. За останньою інформацією, знаходиться в Республіці Польщі. Зв`язок не підтримує.

12.02.2021 Кременчуцьким районним судом Полтавської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно. Відповідно до інформації Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.11.2025, заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 01.11.2025 складає 71 676,00 грн.

У ході бесіди зі спеціалістами служби у справах дітей малолітня ОСОБА_8 пояснила, що її вихованням займається бабуся, тато та ОСОБА_9 (співмешканка батька). Зі своєю мамою дівчинка останній раз переписувалась в месенджері влітку 2025 року та зазначила, що мама не цікавилась її життям та здоров`ям, а лише написала, що поїхала до Польщі щоб виплатити кредити. Також зазначила, що на день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) мама її не привітала. Кipa ображена на неї, але не проти спілкування з мамою та сестричками. На запитання стосовно її думки щодо позбавлення матері батьківських прав відносно неї, зауважила, що підтримує тата в такому рішенні.

Спеціалістам служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області зв`язатися із ОСОБА_2 не вдалося.

Об`єктивних обставин, які б вказували на наявність перешкод ОСОБА_2 у виконанні батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_3 Службою у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області нe встановлено. Мати дитини, ОСОБА_2 , не зверталася до органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області чи служби у справах дітей за місцем проживання дитини для вирішення питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з донькою, якщо б такі факти мали місце бути.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок органу опіки та піклування не є обґрунтованим та поверхневим, у ньому не міститься достатньо відомостей, які об`єктивно характеризують відповідачку як особу, яка не здійснює батьківських обов`язків, оскільки заборгованість по аліментам у ОСОБА_2 виникла лише у останні півтора роки; з`ясувати думку матері з приводу цієї справи не виявилось за можливе; пояснення дитини та позивача, які свідчать про неналежне виконання відповідачкою батьківських обов`язків не можуть бути єдиною підставою для надання такого висновку. Досліджені службою довідки та характеристики не містять конкретизованої інформації, переконливих аргументів наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, чи наявності з боку матері загрози для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Окрім того, у зазначеному висновку не обґрунтовано наявності підстав для застосування до відповідачки такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав та його відповідність найкращим інтересам дитини.

Заслухана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила про свою прихильність до батька, за матір`ю не сумує, оскільки остання не бере участі у її житті.

На думку суду, оскільки малолітня ОСОБА_3 тривалий час проживає разом із батьком ОСОБА_1 , відносини з яким для неї є пріоритетними, з`ясована думка дитини не може вважатися визначальною, переважною підставою при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її справжнім інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким діти в силу свого віку та життєвого досвіду неспроможні надавати виважену та правильну оцінку. Відсутність у дитини позитивного ставлення до матері не свідчить про те, що дитина усвідомлює наслідки позбавлення її батьківських прав та свідомо бажає розірвати з нею сімейні стосунки.

Неактивність або певна бездіяльність ОСОБА_2 як матері з урахуванням наведеного вище є недостатньою підставою для того, щоб дійти висновку про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити її батьківських прав.

Відсутність емоційного зв`язку між членами родини, що може бути результатом відсутності сталого спілкування чи різних світоглядів, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.

Позивач не обґрунтував в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 батьківських прав та не надав беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винну та свідому поведінку ОСОБА_2 щодо ухилення від участі у вихованні дитини, умисне і свідоме нехтування обов`язками матері.

Необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про передчасність прийняття такого рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав та про доцільність надання можливості відповідачці змінити ставлення до виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується такими міркуваннями.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (див. постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21, 06 березня 2024 року у справі № 150/137/23, від 20 березня 2024 року у справі № 405/5236/20)

Судова практика у спорах такої категорії є сталою.

За змістом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02 липня 2026 року (справа № 331/1705/25), сам факт тривалого проживання матері за кордоном не є підставою для висновку про те, що вона свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків, а «доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача».

Оцінюючи матеріали справи, апеляційний суд зауважує таке.

Справа розглянута без участі відповідачки: вона повідомлялася про цю судову справу за адресою реєстрації місця проживання, де вона фактично тривалий час не проживає.

Висновок органу опіки та піклування ґрунтується лише на відомостях, наданих позивачем; з висновку органу опіки та піклування неможливо встановити, за яким номером телефону він намагався зв?язатися із відповідачкою та коли саме.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачка обізнана про наявність судового наказу про стягнення з неї аліментів на утримання дитини, а також про те, яким чином це судове рішення (наказ) звернуте до виконання.

У рішенні суду про справі № 536/637/21, на яке зроблено посилання в апеляційній скарзі, не встановлено обставин, що свідчать про умисне ухилення відповідачки від спілкування з дитиною та піклування про неї.

Апеляційний суд погоджується із оцінкою судом першої інстанції пояснень опитаної дитини.

У підсумку слід погодитися із висновком суду першої інстанції, що надані у справу докази у сукупності, за відсутності відомостей про обізнаність відповідачки про цей спір у суді, не підтверджують факт тривалого свідомого нехтування відповідачкою своїми обов?язками відносно дитини.

Слід визнати, що суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону та у відповідності до приписів ст.89 ЦПК України дав належну оцінку встановленим обставинам та поданим доказам і у відповідності до вимог ч.4 ст.265 ЦПК України у своєму рішенні надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Кононенка Віталія Анатолійовича, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

Ю.В. Дряниця

Оригінал: reyestr.court.gov.ua