Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №185/13308/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 185/13308/25 Номер провадження 22-ц/814/4932/26Головуючий у 1-й інстанції Кунець М. Г. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2026 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного текста судового рішення -16 червня 2026 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 491024803 у розмірі 44 086,09 грн, з яких 18 907,67 грн заборгованості по тілу кредиту, 25 178,42 грн заборгованості по відсотках, вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову посилалось на невиконання відповідачкою умов кредитного договору.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2026 року позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 086 гривень 09 копійок та судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції проігнорував призначення платежу – рефінансування (перекредитування) заборгованості за іншою угодою і фактичну сплату за кредитним договором 85%.

Судом першої інстанції безпідставно прийняв до уваги розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів, які не містять електронного підпису, печатку банку, відомостей про те, яка посадова особа їх сформувала та підписала.

Не взято до уваги факт непропорційних відсотків щодо тіла кредиту.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду у цій частині укладення договору та отримання коштів не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2020 ОСОБА_1 підписала оферту АТ «Альфа Банк» щодо укладення угоди про надання кредиту зі строком дії 60 місяців, тобто до 11.05.2025, а також анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту, заяву (акцепт) про прийняття пропозиції укласти договір страхування, які в сукупності становлять Договір № 491024803 від 12.05.2020 (ненаявне в системі «Електронний суд).

За умовами Договору № 491024803 від 12.05.2020 відповідачу надано тип кредиту: кредитування рахунку та встановлення кредитної лінії для споживчих цілей; встановлено ліміт кредиту 22285,82 грн із застосуванням фіксованої процентної ставки 39,90% річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівкою; відкрито рахунок та надано випущено міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 роки з моменту випуску; визначено порядок повернення кредиту платежами у розмірі не менш, ніж сума обов`язкового мінімального платежу у розмірі 862,14 грн шляхом їх внесення до 05 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця відкриття картки.

Факт виконання зобов`язань позивачем щодо надання відповідачу кредитних коштів у безготівковій формі підтверджується випискою з рахунку б/н за період з 12.05.2020 по 06.06.2025.

Згідно з пунктом 1.2 Статуту АТ «Сенс Банк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12.08.2022 АТ «Сенс Банк» створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав та зобов`язань АТ «Альфа-Банк» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 28.04.2018 (Протокол 2/2018).

У зв`язку з неналежним виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору згідно з розрахунком та випискою з рахунку утворилася заборгованість у сумі 44 086,09 грн, що складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту – 18 907,67 грн, за відсотками – 25 178,42 грн.

АТ «Сенс Банк» надіслав ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за договором № 491024803 від 12.05.2020 у 42 349,07 грн, що існувала за станом на 24.03.2025.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до статей 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір від 12.05.2020 містить інформацію про суму кредиту, мету кредиту, умови та порядок видачі, строк їх повернення, погашення, розмір відсоткової ставки (річної), відповідальність сторін, тобто сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, на момент укладення договору позичальник не заявляв додаткових вимог щодо умов кредитного договору та в подальшому частково виконував його умови, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним й відповідало їхній внутрішній волі.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконала.

Основним доводом заперечень на позовну заяву і апеляційної скарги є твердження про те, що банк і суд, відповідно, не врахували те, що відповідачка на виконання умов кредитного договору сплатила кошти у сумі 19 108,62 грн, тобто погасила майже 85% отриманої суми кредиту.

Наведені доводи не є обгрунтованими з огляду на приписи ст.534 ЦК Укрїани, якими визначена черговість погашення грошового зобов?язання: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов?язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю – основна сума боргу.

Як слідує з умов укладеного кредитного договору сторони не визначали іншого порядку погашення зобов?язання, отже позивач (банк) згідно відомостей, що містяться у виписці по рахунку, визначаючи розмір заборгованості, врахував оплати, які здійснювалися відповідачкою на виконання обов`язку з повернення коштів у загальному порядку, тобто відповідно до ст.534 ЦК України.

Твердження апеляційної скарги про ігнорування судом цільового призначення кредиту є безпідставним, адже закон не забороняє видавати кредитні кошти для погашення заборгованості за іншими кредитними зобов?язаннями і не містить спеціальних норм, які б регулювали такі правовідносини. Підписуючи оферту і анкету-заяву, відповідачка усвідомлювала, що кошти за цією кредитною угодою будуть спрямовані на погашення заборгованості за іншою кредитною угодою від 24 липня 2019 року.

Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, наведені апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов