Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №531/1907/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №531/1907/25

Суддя: Дорош А. І.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/1907/25 Номер провадження 22-ц/814/3255/26Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.

при секретарі: Коротун І. В.

за участю представників відповідача – Маслової О.В., Рябокінь Л.І.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2026 року, ухвалене суддею Поповим М. С., повний текст рішення складений – дата не вказана

у справі за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 12 липня 2015 року укладеною, -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Карлівської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 12 липня 2015 року укладеною, в якому просив суд визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015, що укладений між Карлівською міською радою та ОСОБА_1 , укладеною у запропонованій редакції; - стягнути з Карлівської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.07.2015 між позивачем як орендарем та Карлівською міською радою як орендодавцем укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно п. 1.1. вищевказаного договору Карлівська міська рада надала, а позивач на підставі рішення п`ятдесят дев`ятої позачергової сесії шостого скликання Карлівської міської ради Полтавської області від 12.06.2015 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0,0023 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321610100:50:006:0874. Вказаний договір укладено терміном на 5 років та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 710553853216, номер запису про інше речове право 10963185. 20.05.2020 між позивачем та територіальною громадою м. Карлівка в особі Карлівської міської ради на підставі рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Карлівської міської ради Полтавської області від 28.04.2020 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 та продовжено термін дії договору ще на 5 років. 26.06.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію іншого речового права – права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право: 10963185), строком до 20.05.2025, з правом передачі в піднайм (суборенду) та ОСОБА_1 видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 214151746. 16.04.2025 позивач звернувся до Карлівської міської ради з листом, в якому повідомляв про намір продовження договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015, кадастровий номер 5321610100:50:006:0874, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. До листа додав проєкт договору про внесення змін до договору оренди землі від 12.07.2015 і не заперечував щодо узгодження істотних умов. Крім того, 23.04.2025 ним подано до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Карлівської міської ради пакет документів щодо одержання адміністративної послуги з питань видачі рішення про продовження договору оренди землі. На даний час строк дії договору закінчився, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, має переплату по орендній платі у розмірі 2 593,51 грн, відповіді Карлівської міської ради на свою заяву від 16.04.2025 як до закінчення терміну дії договору, так і протягом місяця після закінчення договору не отримував, згідно листа Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Карлівської міської ради від 19.05.2025 повідомлений, що отримання результату адміністративної послуги буде можливим протягом 5 днів після проведення пленарного засідання Карлівської міської ради, а тому переважне право позивача на поновлення договору оренди невизнане і він вимушений звернутися до суду з вимогою визнати додаткову угоду укладеною. Крім того, він не має можливості реалізувати свої права на оформлення паспорту прив`язки належної йому тимчасової споруди, оскільки Карлівська міська рада в оформленні останнього через закінчення договору оренди відмовила та рекомендувала укласти договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Карлівської районного суду Полтавської області від 20 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Карлівської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 12 липня 2015 року укладеною – відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем вимоги ст. 33 Закону України Про оренду землі та умов договору не дотримано, оскільки строк дії договору оренди закінчився 20.05.2025 року, а заяву від 16.04.2025 щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 року (кадастровий номер 5321610100:50:006:0874) з проєктом додаткової угоди орендарем подано позивачем до ВК Карлівської міської ради лише 23.04.2025. Звернення орендаря поза межами встановленого договором строку, який у даному випадку складав пізніше ніж один місяць до закінчення строку дії договору оренди, свідчить про недотримання позивачем як положень законодавства, так і приписів договору оренди. Законодавством не передбачено безпосередньої можливості ігнорування чи пом`якшення зазначеної вимоги ані у формі винятків, ані у вигляді оціночних категорій, які б надавали суду можливість кваліфікувати пропуск установленого строку як "несуттєвий" чи "неістотний". Такий підхід законодавця відображає його намір забезпечити чіткість і передбачуваність у правовідносинах оренди землі, виключивши будь-які довільні тлумачення чи суб`єктивні оцінки при визначенні наслідків недотримання строку, а втручання суду у сферу, врегульовану законом та договором оренди, шляхом довільного оцінювання наслідків пропуску строку, фактично підміняє волю законодавця і сторін правочину судовим розсудом. У зв`язку з цим суд не наділений повноваженням визнавати пропуск строку "несуттєвим", оскільки це суперечить як договірним зобов`язанням, так і принципу верховенства права в аспекті правової визначеності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовив у позові, встановивши, що повідомлення про намір поновити договір подано 23.04.2025, тобто менш ніж за місяць до закінчення строку договору (20.05.2025). Проте, суд залишив поза увагою, що лист-повідомлення датований 16.04.2025 — тобто за 34 дні до закінчення строку договору, що відповідає вимозі не пізніше ніж за один місяць. Дата складання листа є датою реалізації орендарем свого волевиявлення. Обставина того, що Виконавчий комітет Карлівської міської ради зареєстрував лист 23.04.2025, є наслідком організаційної діяльності самого органу та не може бути поставлена у вину орендарю. Пункт 3.1. договору оренди (в редакції додаткової угоди від 20.05.2020) передбачає, що орендар повинен повідомити орендодавця «не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору». Суд першої інстанції не застосував частину 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору). Суд першої інстанції не дав належної оцінки обставині, що протягом місяця після закінчення строку договору, тобто у період з 20.05.2025 до 20.06.2025 Карлівська міська рада не надіслала ОСОБА_1 жодного листа-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору. Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній станом на 12.07.2015, яка підлягає застосуванню згідно з перехідними положеннями Закону), якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. ОСОБА_1 земельною ділянкою продовжує користуватися. Суд першої інстанції безпідставно ототожнив процедуру реалізації переважного права (ч. 1–5 ст. 33) та автоматичне поновлення за «мовчазною згодою» (ч. 6 ст. 33) і фактично позбавив орендаря захисту, передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону. Суд першої інстанції не врахував неможливість проведення сесії Карлівської міської ради. Суд першої інстанції встановив, що у відповіді від 19.05.2025 ЦНАП повідомив позивача, що результат послуги буде надано протягом 5 днів після проведення пленарного засідання Карлівської міської ради. При цьому, з відповіді на запит вбачається, що у період з 31.08.2023 по дату винесення рішення пленарні засідання сесії Карлівської міської ради не відбувалися. Суд першої інстанції не надав оцінки цій обставині з точки зору її правових наслідків для орендаря: систематична відсутність сесій ради є об`єктивною перешкодою для реалізації права орендаря на поновлення договору в адміністративному порядку і не може бути підставою для позбавлення його права оренди. Нездатність органу місцевого самоврядування забезпечити скликання сесії не повинна перекладатися на орендаря як несприятливі правові наслідки. Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив докази сплати орендної плати. Суд першої інстанції визнав недостатнім доказом роздруківку зі стану розрахунків з бюджету по орендній платі, оскільки, начебто, неможливо встановити найменування платника. Однак, суд першої інстанції не запропонував позивачу надати додаткові докази та не витребував підтверджуючі документи від органів ДПС. Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про «недобросовісність» орендаря. Суд першої інстанції кваліфікував пропуск строку (навіть якщо такий і мав місце) як «недобросовісну поведінку» позивача. Такий висновок є необґрунтованим, позивач звернувся із заявою до закінчення строку дії договору, підготував проєкт додаткової угоди, подав документи до ЦНАП, сплачував орендну плату та продовжував користуватися земельною ділянкою. Жодних ознак ухилення від виконання договірних зобов`язань не встановлено.

У відзиві на апеляційну скаргу Карлівська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

У судове засідання апеляційного суду 21.10.2026 не з`явився пощивач ОСОБА_1 , він належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 11.08.2026 судової повістки про виклик до суду у цивільній справі в електронний кабінет у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 166), яка була доставлена 12.08.2026 до електронного кабінету. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 21.07.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 21.10.2026 о 10.20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 21.10.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення справи розглядом на іншу дату з підстав з неможливості з`явитися до суду (поломка транспорту). Доказів на підтвердження зазначеної причини неявки суду не надано, тому, оцінючи причини неявки позивача до апеляційного суду, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених продату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 12.07.2015 між позивачем як орендарем та Карлівською міською радою як орендодавцем укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 13-17).

Згідно п. 1.1. вищевказаного договору, Карлівська міська рада надала, а позивач на підставі рішення п`ятдесят дев`ятої позачергової сесії шостого скликання Карлівської міської ради Полтавської області від 12.06.2015 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0,0023 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321610100:50:006:0874.

Вказаний договір укладено терміном на 5 років та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 710553853216, номер запису про інше речове право 10963185 (а.с. 22-23).

20.05.2020 між позивачем та територіальною громадою м. Карлівка в особі Карлівської міської ради на підставі рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Карлівської міської ради Полтавської області від 28.04.2020 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 та продовжено термін дії договору ще на 5 років (а.с. 24-25).

Додатковою угодою Розділ ІІІ договору «Строк дії договору» викладено в наступній редакції: «п.3.1. Даний договір діє до 20.05.2025. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Позивач звернувся до Карлівської міської ради з листом від 16.04.2025, в якому повідомляв про намір продовження договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015, кадастровий номер 5321610100:50:006:0874, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 28). До листа додав проєкт договору про внесення змін до договору оренди землі від 12.03.2015 і не заперечував щодо узгодження істотних умов (а.с. 29).

23.04.2025 позивачем подано до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Карлівської міської ради пакет документів щодо одержання адміністративної послуги з питань видачі рішення про продовження договору оренди землі.

Листом від 19.05.2025 йому було повідомлено, що його заяву зареєстровано під №2680 та передано у встановлені законодавством терміни до Карлівської міської ради для розгляду та прийняття рішення на сесії міської ради. Також повідомлено, що отримання результату адміністративної послуги буде можливим протягом 5 днів після проведення пленарного засідання Карлівської міської ради (а.с. 31).

Позивач також не має можливості реалізувати свої права на оформлення паспорту прив`язки належної йому тимчасової споруди, оскільки Карлівська міська рада у оформленні останнього через закінчення договору оренди відмовила та рекомендувала укласти договір оренди земельної ділянки (а.с. 34).

Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, ОСОБА_1 , повинен був саме з позовною заявою надати копії всіх документів, які, на його думку, підтверджують підстави позовної заяви.

У позовній заяві позивач зазначив, що на даний час, строк дії договору закінчився, він продовжує користуватися земельною ділянкою та має переплату по орендній платі у розмірі 2 593,51 грн, на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати до позовної заяви додано таблицю з зазначенням «Орендна плата з фізичних осіб», з якої не можливо встановити найменування платника, а також чи сплачувалася орендна плата саме за спірну земельну ділянку, кадастровий номер 5321610100:50:006:0874, яка перебувала у позивача в оренді згідно договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 (а.с. 33).

З доданої позивачем до матеріалів справи копії листа, що датоване 16.04.2025, не можливо встановити дату його одержання Карлівською міською радою (перша цифра дати майже відсутня).

На виконання ухвали Карлівського районного суду від 28.10.2025 (а.с. 64), позивачем було надано оригінал заяви від 16.04.2025 щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 (кадастровий номер 5321610100:50:006:0874) з проєктом додаткової угоди, з якого вбачається дата її одержання Виконавчим комітетом Карлівської міської ради 23.04.2025 (а.с. 87-89).

Тобто, позивачем не виконано вимоги п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015, а саме не було дотримано строків подання письмового повідомлення до Карлівської міської ради про намір продовження договору оренди землі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору. Термін дії договору закінчився 20.05.2025, а повідомлення про намір його поновлення подано позивачем 23.04.2025.

Позивач долучив до матеріалів справи свою заяву до Карлівської міської ради від 06.11.2025 та відповідь на неї, з якої вбачається, що заяву ОСОБА_1 від 16.04.2025, яка подана до Виконавчого комітету Карлівської міської ради 23.04.2025 про намір продовження договору оренди, приєднана до справи стосовно розгляду заяви про продовження договору оренди землі на 5 років, зареєстровано в ЦНАП Виконавчого комітету Карлівської міської ради 23.04.2025 за №2680. У період з 31.08.2023 по даний час пленарні засідання сесії Карлівської міської ради не відбувалися. Неприйняття рішення, згідно поданої ОСОБА_1 заяви, не можна розцінювати, як згоду власника земельної ділянки на передачу її у власність (а.с. 91-92).

Як встановлено судом першої інстанції, у даному випадку позивачем вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та умов договору не дотримано. Адже, строк дії договору оренди закінчився 20.05.2025, а заяву від 16.04.2025 щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 (кадастровий номер 5321610100:50:006:0874) з проєктом додаткової угоди орендарем подано до Виконавчого комітету Карлівської міської ради лише 23.04.2025.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Право оренди, як різновид речового права, виникає виключно з моменту його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий висновок випливає з аналізу положень пункту 1 частини першої статті 2 та частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також статей 182 та 334 Цивільного кодексу України.

Строк дії договору оренди земельної ділянки є невід`ємно пов`язаним із строком реалізації самого права оренди. Обчислення строку договору розпочинається з моменту його укладення, отже право оренди припиняється разом із завершенням терміну дії договору, незалежно від дати державної реєстрації цього права.

При цьому, строк дії договору оренди землі може бути продовжений, змінений або договір оренди землі може бути укладений на новий строк.

Продовження договору оренди землі регулюється Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору.

Так, частинами 1-3 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Тобто, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, маючи намір реалізувати переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону або договором оренди) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №604/425/23, орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. На реалізацію такого наміру він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 Закону №161-XIV) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення – запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сто

Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що додаткова угода відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 66 постанови від 26.05.2020 у справі №908/299/18).

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому п. 6 ч. 2 ст.16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 №378/596/16-ц).

Таким чином, з аналізу вище викладеного, можна прийти до висновку, що завершити процедуру поновлення договору оренди можливо виключно в судовому порядку шляхом визнання укладеною відповідно додаткової угоди з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (ст. ст. 152, 158 ЗК України).

Згідно ст. 35 Закону України «Про оренду землі», спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідне своєчасне повідомлення є необхідною передумовою як для виникнення у орендаря права на продовження договірних правовідносин, так і для покладення на орендодавця обов`язку розглянути таке звернення та надати відповідь у встановленому порядку. Відтак, звернення орендаря поза межами встановленого договором строку, який у даному випадку складав не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди, свідчить про недотримання позивачем як положень законодавства, так і приписів договору оренди.

Законодавством не передбачено безпосередньої можливості ігнорування чи пом`якшення зазначеної вимоги ані у формі винятків, ані у вигляді оціночних категорій, які б надавали суду можливість кваліфікувати пропуск установленого строку як «несуттєвий» чи «неістотний». Такий підхід законодавця відображає його намір забезпечити чіткість і передбачуваність у правовідносинах оренди землі, виключивши будь-які довільні тлумачення чи суб`єктивні оцінки при визначенні наслідків недотримання строку.

Зазначене пояснюється тим, що втручання суду у сферу, врегульовану законом та договором оренди, шляхом довільного оцінювання наслідків пропуску строку, фактично підміняє волю законодавця і сторін правочину судовим розсудом. У зв`язку з цим суд не наділений повноваженням визнавати пропуск строку «несуттєвим», оскільки це суперечить як договірним зобов`язанням, так і принципу верховенства права в аспекті правової визначеності.

Суд зазначає, що у даному випадку пропуск орендарем строку звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору, встановленого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, є проявом недобросовісної поведінки. Така недобросовісність виявляється у свідомому ігноруванні чітко визначених законодавцем та сторонами договірних приписів, що покликані забезпечити баланс інтересів учасників орендних відносин.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

По справі вбачається, що предметом даного спору є визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015, що укладений між Карлівською міською радою та ОСОБА_1 , укладеною у запропонованій редакції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 12.07.2015 між ОСОБА_1 як орендарем та Карлівською міською радою як орендодавцем укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 13-17).

Згідно п. 1.1. договору Карлівська міська рада надала, а ОСОБА_1 на підставі рішення п`ятдесят дев`ятої позачергової сесії шостого скликання Карлівської міської ради Полтавської області від 12.06.2015 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0,0023 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321610100:50:006:0874.

Вказаний договір укладено терміном на 5 років та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 710553853216, номер запису про інше речове право 10963185 (а.с. 22-23).

20.05.2020 між ОСОБА_1 та територіальною громадою м. Карлівка в особі Карлівської міської ради на підставі рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Карлівської міської ради Полтавської області від 28.04.2020 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 та продовжено термін дії договору ще на 5 років (а.с. 24-25).

Додатковою угодою Розділ ІІІ Договору «Строк дії договору» викладено в наступній редакції: «п.3.1. Даний договір діє до 20.05.2025. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Таким чином, ОСОБА_1 мав право оренди вказаної земельної ділянки до 20.05.2025 (номер запису про інше речове право 10963185).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Карлівської міської ради з листом від 16.04.2025, в якому повідомив про намір продовження договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015, кадастровий номер 5321610100:50:006:0874, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 28). До листа додав проєкт договору про внесення змін до договору оренди землі від 12.03.2015 та не заперечував щодо узгодження істотних умов (а.с. 29).

23.04.2025 ОСОБА_1 подано до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Карлівської міської ради пакет документів щодо одержання адміністративної послуги з питань видачі рішення про продовження договору оренди землі.

Листом від 19.05.2025 ОСОБА_1 було повідомлено, що його заяву зареєстровано під №2680 та передано у встановлені законодавством терміни до Карлівської міської ради для розгляду та прийняття рішення на сесії міської ради. Також повідомлено, що отримання результату адміністративної послуги буде можливим протягом 5 днів після проведення пленарного засідання Карлівської міської ради (а.с. 30, 31).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та умов договору не дотримано, оскільки строк дії договору оренди закінчився 20.05.2025, а заяву від 16.04.2025 щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 (кадастровий номер 5321610100:50:006:0874) з проєктом додаткової угоди орендарем подано до Виконавчого комітету Карлівської міської ради лише 23.04.2025. У даному випадку пропуск орендарем строку звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору, встановленого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, є проявом недобросовісної поведінки. Така недобросовісність виявляється у свідомому ігноруванні чітко визначених законодавцем та сторонами договірних приписів, що покликані забезпечити баланс інтересів учасників орендних відносин.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з підстави відмови у задоволенні позову, виходячи з того, що своєчасне повідомлення є необхідною передумовою як для виникнення у орендаря права на продовження договірних правовідносин, так і для покладення на орендодавця обов`язку розглянути таке звернення та надати відповідь у встановленому порядку. Відтак, звернення орендаря поза межами встановленого договором строку, який у даному випадку складав «не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди», свідчить про недотримання позивачем як положень законодавства, так і приписів договору оренди.

Крім цього, як зазначає сам позивач у позові, відповіді Карлівської міської ради на свою заяву від 16.04.2025 як до закінчення терміну дії договору, так і протягом місяця після закінчення договору він не отримував, а згідно листа Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Карлівської міської ради від 19.05.2025 повідомлений, що отримання результату адміністративної послуги буде можливим протягом 5 днів після проведення пленарного засідання Карлівської міської ради, а тому вважає, що переважне право на поновлення договору оренди невизнане і він вимушений звернутися до суду з вимогою визнати додаткову угоду укладеною.

У цій частині судом першої інстанції встановлено, що у період з 31.08.2023 по час ухвалення рішення суду пленарні засідання сесії Карлівської міської ради не відбувалися, а тому неприйняття рішення, згідно поданої ОСОБА_1 заяви, не можна розцінювати, як згоду власника земельної ділянки на передачу її у власність.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що позивачу, згідно його листа від 16.04.2025, не було відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015, кадастровий номер 5321610100:50:006:0874, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Доводи апеляційної скарги про те, що лист-повідомлення датований 16.04.2025, тобто за 34 дні до закінчення строку договору, що відповідає вимозі «не пізніше ніж за один місяць», то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки зазначення позивачем дати 16.04.2025 безпосередньо у листі-повідомленні не можна розцінювати, як прояв наміру орендаря ОСОБА_1 щодо повідомлення орендодавця про бажання поновити договір оренди землі, оскільки наміри мають супроводжуватися діями, а у даному випадку відсутня дата відправлення листа-повідомлення від 16.04.2025, який одержано та зареєстровано відповідачем 23.04.2025 (а.с. 88).

Доводи апеляційної скарги позивача щодо не застосування судом частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору), є необґрунтованим, що мовчазна згода за приписами ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відбулася, що у період з 20.05.2025 по 20.06.2025, оскільки Карлівська міська рада не надіслала позивачу жодного листа-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору, то ці доводи не заслуговують на увагк, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 визнано за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому, таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»). При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, орендар ОСОБА_1 не дотримався вимоги, а саме до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повинен повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Суду не надано належні та допустимі докази (поштова квитанція з описом вкладення тощо) про направлення позивачем листа-повідомлення на адресу Карлівської міської ради, в якому значиться дата від 16.04.2025 (а.с. 28), яке зареєстроване відповідачем 23.04.2025 (а.с. 88), тобто одержане останнім менш ніж за місяць до закінчення строку дії договори оренди (20.05.2025).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував неможливість проведення сесії Карлівської міської ради, то ці доводи колегія суддів відхиляє, оскільки суди не мають повноважень втручатися у діяльність органів місцевого самоврядування та у питання прийняття ними рішень в межах їх компетенції.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції відхилив докази сплати орендної плати, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції в рішенні зазначено, що на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати до позовної заяви додано таблицю з зазначенням «Орендна плата з фізичних осіб», з якої не можливо встановити найменування платника, а також чи сплачувалась орендна плата саме за спірну земельну ділянку, кадастровий номер 5321610100:50:006:0874, яка перебувала у позивача в оренді згідно договору оренди земельної ділянки від 12.07.2015 (а.с. 33). З доданої таблиці з зазначенням «Орендна плата з фізичних осіб» вбачається, що з 31.12.2024 обліковується надміру сплачена сума 93,51 грн, станом на 16.01.2025 вона значиться у розмірі 1093,51 грн, на 18.03.2025 – 2 093,51 грн, станом на 20.05.2025 – 2 593,51 грн, проте прізвище платника податку ця таблиця не містить, тому суд позбавлений встановити факт переплати податку, як про це зазначає позивач.

Інші доводи апеляційної скарги на рішення суду також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua