Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №569/3196/20 — Волинський апеляційний суд

Справа № 569/3196/20Головуючий у 1 інстанції: Ковальов І. М.

Провадження № 22-ц/802/1048/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Власюк О. С.,

представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Рівненської міської ради до Виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_3 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою позивача Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року Рівненська міська рада звернулася до суду із позовом до відповідачів Виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі – виконком Корнинської сільської ради), ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 05.03.2021 до участі у цій справі співвідповідачами залучив Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, ТОВ «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О., ОСОБА_1

Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 15.02.2023 у цій справі замінив відповідача Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, на його правонаступника – Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.

Позов, з урахуванням уточнень, обґрунтовано тим, що на земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади міста Рівного, збудовано об`єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . За даними з Державного земельного кадастру відомості щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. Ця земельна ділянка є частиною земель запасу житлової та громадської забудови територіальної громади міста Рівного та не була відведена для будівництва спірного нежитлового приміщення площею 45,8 кв. м, тому це приміщення є самочинним будівництвом.

Щодо власників спірного нежитлового приміщення, тобто осіб, які порушують права позивача, позивач зазначав, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконкому Корнинської сільської ради Левандовської А. В. від 28.01.2020 право власності на нежитлове приміщення зареєстровано за ОСОБА_3 ..

Згодом рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О. від 25.02.2025 право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за ТОВ «Урбан ЛТД».

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О. від 28.02.2020 право власності на спірне нежитлове приміщення зареєстровано за ОСОБА_4 ..

За договором дарування № 270 від 29.02.2020 ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 спірне нежитлове приміщення. Рішенням приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О. від 29.02.2020 право власності на нежитлове приміщення площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 ..

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка не була виділена під будівництво спірного нежитлового приміщення, це приміщення побудовано самочинно і указані позивачем власники цього приміщення порушують права власності на землю територіальної громади міста Рівного, позивач просив:

1) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовської А. В., індексний номер: 50856248 від 28.01.2020 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О., індексний номер: 51314334 від 25.02.2020 про державну реєстрацію за ТОВ «Урбан ЛТД», права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О., індексний номер: 51378409 від 28.02.2020 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О., індексний номер: 51400593 від 29.02.2020 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

5) визнати недійсними акт приймання-передавання нерухомого майна № 1471, 1472 від 21.02.2020, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Урбан ЛТД», акт приймання-передавання нерухомого майна № 456, 457 від 26 лютого 2020 року, укладений між ТОВ «Урбан ЛТД» і ОСОБА_4 , та договір дарування № 270 від 29.02.2020, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В. О.;

6) зобов`язати ОСОБА_3 і ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (яка перебуває у власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради) шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки у стан, який існував до будівництва нежитлового приміщення;

7) припинити право власності ОСОБА_3 , ТОВ «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

8) закрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2023 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач Рівненська міська рада, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про задоволення позову.

Позивач покликається на листи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 20.02.2020 № 1017-357-20 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 18.02.2020 № 01-08/02, які вказують на те, що у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо прийняття в експлуатацію нежитлового приміщення площею 45,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 22.01.2020 № 01-1005/17 Управлінням не видавався наказ про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до листа Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради від 15.05.2020 № 01-10/130 звернення громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_1 чи іншої особи про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 не надходили, і Рівненською міською радою рішень щодо передачі земельної ділянки у власність чи користування на АДРЕСА_1 не приймалося.

Звертає увагу на лист Відділу у м. Рівному міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області № 32-17-0.17.2-172/116-20 від 24.02.2020, згідно якого відомості щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Запитувана земельна ділянка за вищевказаною адресою розташована на землях запасу житлової та громадської забудови Територіальної громади Рівненської міської ради.

Для визначення справедливого балансу інтересів та розкриття критерію пропорційності втручання, ні які послався місцевий суд в оскаржуваному рішенні, вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Стверджує, що обставини справи свідчать про відсутність добросовісності всіх відповідачів, які здійснювали реєстрації права власності щодо нежитлового приміщення площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, ОСОБА_3 , здійснюючи самочинне будівництво без відведення земельної ділянки у встановленому порядку та отримання дозволу на початок будівельних робіт, здійснив реєстрацію права власності у виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області на себе, а згодом передав до статутного фонду зареєстрованої ним юридичної особи (ТОВ «Урбан ЛТД»). ОСОБА_4 , ставши засновником ТОВ «Урбан ЛТД» 25.02.2020, уже наступного дня 26.02.2020 отримав майно згідно акта приймання-передачі нерухомого майна № 456, 457, а 28.02.2020 здійснив реєстрацію права власності в Управлінні забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, після чого 29.02.2020 подарував це майно ОСОБА_1 .

Зауважує, що після подання 25.02.2020 до Рівненського міського суду позову у об`єкта, що є предметом спору у цій справі, за період з 25 по 29 лютого 2020 року тричі змінився власник згідно прийнятих рішень державних реєстраторів.

Зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до Рівненської міської ради із заявою про надання земельної ділянки в оренду вже після подання позовної заяви до суду (25.02.2020) та залучення її, як відповідача у справі.

Згідно висновку експерта № 200923/2_ФМ від 29.09.2020 інженерно-технічної експертизи спірна споруда прибудована до житлового будинку; з 10.03.2020 до 24.09.2020 в спірній споруді з`явилися нові конструктивні елементи, зокрема сходи з пандусом.

Покликаючись на те, що наведені обставини свідчать про недобросовісність відповідачів, а тому наявні підстави для зобов`язання знесення самочинного будівництва, яке розміщене на земельній ділянці, власником якої є Рівненська міська територіальна громада в особі Рівненської міської ради, у зв`язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги повністю.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві відповідач Департамент цифрової трансформації забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Куцоконь Ю. П. вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Справа уже переглядалася в апеляційному порядку.

Так, постановою Рівненського апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу Рівненської міської ради було задоволено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов Рівненської міської ради задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовської А. В., індексний номер: 50856248 від 28.01.2020 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О., індексний номер: 51314334 від 25 лютого 2020 року про державну реєстрацію за ТОВ «Урбан ЛТД», права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними акт приймання-передавання нерухомого майна № 1471, 1472 від 21.02.2020, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Урбан ЛТД», акт приймання-передачі нерухомого майна № 456, 457 від 26.02.2020, укладений між ТОВ «Урбан ЛТД» і ОСОБА_4 , та договір дарування № 270 від 29.02.2020, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В. О..

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О., індексний номер: 51378409 від 28.02.2020 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О., індексний номер: 51400593 від 29.02.2020 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (яка перебуває у власності територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради) шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки у стан, який існував до будівництва нежитлового приміщення.

Припинено право власності ОСОБА_3 , ТОВ «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Закрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_3 , Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, ТОВ «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В. О., ОСОБА_1 на користь Рівненської міської ради судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 29 428 грн у рівних частинах по 4 204 грн з кожного.

Постановою Верховного Суду від 10 червня 2026 року ухвалену за результатами апеляційного розгляду постанову Рівненського апеляційного суду від 18 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про: визнання незаконними та скасування реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна, визнання недійсними актів приймання-передавання нерухомого майна від 21.02.2020, від 26.02.2020 та договору дарування від 29.02.2020 № 270; припинення права власності ОСОБА_3 , ТОВ «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а також закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення – скасовано, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2023 року в цій частині змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини в означеній частині у редакції постанови Верховного Суду від 10.06.2026.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 18 липня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до будівництва нежитлового приміщення – скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного суду № 6 від 25.06.2026 справу № 569/3196/20 передано на розгляд Волинському апеляційному суду у зв`язку із неможливістю утворити новий склад суду для розгляду цієї справи.

Таким чином, Волинським апеляційним судом переглядається рішення суду першої інстанції лише в частині позовних вимог про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до будівництва нежитлового приміщення.

Із наданої Волинському апеляційному суду копії свідоцтва про зміну імені встановлено, що з 02 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (т. 4 а. с. 204).

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила та просить залишити її без задоволення.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Не маючи зареєстрованих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС та не повідомляючи суду іншої адреси свого місцезнаходження, місця проживання чи перебування, надіслані засобами поштового зв`язку судові повістки відповідачам ОСОБА_3 , ТОВ «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 та повернуті з відміткою Укрпошти про відсутність цих адресатів за наявними у справі адресами, вважаються врученими відповідно до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до будівництва нежитлового приміщення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду в зазначеній частині скасувати з таких підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до будівництва нежитлового приміщення, суд першої інстанції дійшов висновку, що усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою не може бути однозначно легітимною метою через те, що Рівненська міська рада цією ділянкою не користувалася та не розпоряджалася, а єдиним претендентом на отримання земельної ділянки у користування на час розгляду спору є ОСОБА_5 , заява якої перебуває на розгляді у відповідача і щодо якої підготовлено проект рішення. Крім того, у спірному приміщенні розташований продовольчий магазин, будівництво якого потребувало істотних коштів, а його знесення потенційно призведе до ліквідації об`єкта торгівлі, звільнення працівників і, як наслідок, до зменшення надходження податків до місцевого бюджету, погіршення фінансового становища певної кількості осіб, які працюючи та отримуючи заробітну плату, утримували себе та свої сім`ї. Отже, задоволення позову не є пропорційним визначеній меті і буде становити для відповідачів надмірний індивідуальний тягар.

Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скасовуючи постанову Рівненського апеляційного суду від 18.07.2023 в частині позовних вимог про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки у стан, який існував до будівництва нежитлового приміщення та направляючи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції справу в цій частині, суд касаційної інстанції зазначив, що під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно з`ясувати: хто та коли здійснив будівництво спірного нежитлового приміщення; хто є забудовником самочинного будівництва, які права і на якій підставі передавалися між первісним власником спірного об`єкта та його кінцевим власником; хто є належним суб`єктом відповідальності за указане порушення прав територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради.

З матеріалів справи встановлено, що 28.01.2020 державний реєстратор Виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовська А. В. на підставі технічного паспорту серія та номер: 101/01/20 , виданого 22.01.2020 Асоціацією «Авістор-БУД», та висновку про технічний стан об`єкта нерухомого майна, серія та номер 101/01/20-1, виданого 22.01.2020 Асоціацією «Авістор-БУД», прийняла рішення, індексний номер 50856248, про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101, площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

25.02.2020 державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О. на підставі акта приймання-передавання нерухомого майна, серія та номер: 1471, 1472, виданого 21.02.2020, укладеного між ОСОБА_3 і ТОВ «Урбан ЛТД», справжність підписів на якому засвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рибак Ю. В., прийняв рішення за індексним номером 51314334 про державну реєстрацію за ТОВ «Урбан ЛТД» права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 .

28.02.2020 державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Панасюк В. О. на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Урбан ЛТД», серія та номер: 02/20, виданого 26.02.2020, справжність підписів на якому засвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О. В., акта приймання-передавання майна, серія та номер: 456, 457, виданого 26.02.2020, укладеного між ТОВ «Урбан ЛТД» і ОСОБА_4 , справжність підписів на якому засвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О. В., та заяви, серія та номер: 451, виданої 26.02.2020 ОСОБА_4 , справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О. В., прийняв рішення за індексним номером 51378409 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101 площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

29.02.2020 приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов В. О. на підставі договору дарування, серія та номер: 270, виданого 29.02.2020 цим приватним нотаріусом, прийняв рішення за індексним номером 51400593 про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2017547256101, площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

За повідомленням Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 20.02.2020 № 1017-357-20, згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 20.05.2011, не міститься інформації щодо документів, які б надавали право на виконання підготовчих/будівельних робіт та або підтверджували прийняття в експлуатацію об`єктів, замовником яких є ОСОБА_3 , зокрема, щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з повідомленням Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 18.05.2020 № 01-17/323, у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо прийняття в експлуатацію (шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи видачі сертифіката) нежитлового приміщення площею 45,8 кв. м на АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 24.02.2020 № 01-10/56 наказ щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 вказаним управлінням не видавався.

Повідомленням Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20.02.2020 № 01-10/66 підтверджується, що ОСОБА_3 станом на 20.02.2020 не звертався із заявою про надання земельної ділянки для будівництва нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 та рішень щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_3 у власність чи користування на АДРЕСА_1 міська рада не приймала.

За повідомленням Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради від 15.05.2020 № 01-10/130 станом на 15.05.2020 звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_7 чи іншої особи про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 не надходило, і, відповідно, Рівненська міська рада рішень щодо передачі земельної ділянки у власність чи користування на АДРЕСА_1 не приймала. За інформацією відділу у м. Рівному міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області за даними Державного земельного кадастру відомості щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у відділі відсутні. Земельна ділянка за спірною адресою розташована на землях запасу житлової та громадської забудови територіальної громади міста Рівне. Нежитлове приміщення площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом.

ОСОБА_5 замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій розташоване спірне нежитлове приміщення. На підставі виготовленого 22.12.2021 ТОВ «Західземпроект» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 22.02.2022 відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вищезазначена земельна ділянка площею 0,0111 га зареєстрована з присвоєнням кадастрового номеру 5610100000:01:026:0314. Цільове призначення земельної ділянки – 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Категорія земель – землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Наведене підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0500582282-22 від 22.02.2022.

14.06.2022 ОСОБА_5 звернулася до Центру надання адміністративних послуг у місті Рівне для одержання послуги: «Передача в оренду земельних ділянок юридичним та фізичним особам» щодо передачі їй згаданої земельної ділянки в оренду, для чого подала відповідну заяву, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Заява та відповідні документи прийняті, визначено виконавця – Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради та визначено строк виконання – 15.07.2022, що підтверджується супровідною карткою від 14.06.2022, реєстраційний номер 18694.

18.07.2022 на офіційному веб-сайті Рівненської міської ради в розділі «Проекти рішень міської ради» (https://rivnerada.gov.ua/public-services/draft-decisions/senate) опубліковано проект рішення Рівненської міської ради (восьме скликання) «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна».

Станом на час перегляду справи Волинським апеляційним судом з відомостей, розміщених на вебсайті Рівненської міської ради встановлено, що проект рішення «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна (вх. № 3594 від 18.07.2022)» відхилено Рівненською міською радою 26.10.2023.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва урегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

Самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Разом із цим, сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки у користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 в справі № 908/2388/21 виснувала, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Отже, здійснення самочинного будівництва ОСОБА_3 (завершеного ним 22.01.2020) спірної прибудови до житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , яке у день звернення позивача із цим позовом (25.02.2020) було передане ОСОБА_3 у власність ТОВ «Урбан ЛТД», а пізніше (до відкриття провадження у цій справі судом першої інстанції 26.03.2020) також було передане ТОВ «Урбан ЛТД» у власність ОСОБА_4 28.02.2020, і наступного дня (29.02.2020) – передане ОСОБА_4 у власність ОСОБА_5 , порушує права Рівненської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій спірний самочинний об`єкт нерухомості побудований. Відтак заявлений спосіб захисту порушеного права позивача у цій справі – знесення спірного об`єкта самочинного будівництва є ефективним. Внаслідок задоволення цієї позовної вимоги буде ефективно відновлене порушене право позивача – земельна ділянка територіальної громади міста Рівне буде відновлена до попереднього стану, у якому вона знаходилася до порушення.

Водночас, для правильного вирішення справи у межах позовних вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до будівництва нежитлового приміщення, слід визначитися із тим, хто є належним суб`єктом відповідальності за указане порушення прав територіальної громади.

За загальним правилом відповідачем у цивільному спорі є особа, яка станом на момент вирішення спору порушує право позивача.

Згідно з матеріалами справи спірний об`єкт самочинного будівництва 28 січня 2020 року зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 , який є особою, яка здійснила самочинне будівництво та у подальшому першим зареєстрував за собою право власності на спірне нежитлове приміщення.

У порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України жодних належних, допустимих і достовірних доказів у спростування зазначеної обставини відповідачі не надали ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згодом власник спірного самочинно збудованого об`єкта змінювався і останнім його власником є відповідач ОСОБА_5 , до якої позивач також пред`явив позовну вимогу про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (яка перебуває у власності територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради) шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до будівництва нежитлового приміщення.

Законом встановлено, що власник земельної ділянки, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Негаторний позов пред`являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Звернення з негаторним позовом спрямоване на відновлення суб`єкта речового права у попередньому стані. Вимоги за негаторним позовом полягають в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Негаторний позов може бути пред`явлений впродовж всього строку тривання відповідного порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Враховуючи негаторний характер позову власника земельної ділянки, обов`язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, покладається на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тому відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач). Слід з-поміж іншого зауважити, що процесуальний статус останнього набувача прав на об`єкт самочинного будівництва, як відповідача, надає такій особі можливість використовувати всі передбачені процесуальним законом засоби для захисту своїх прав та інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 від № 908/2388/21).

За змістом ст. 331 ЦК до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає. Особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

При цьому, самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 511/2303/19).

Особливістю об`єктів самочинного будівництва є те, що відповідно до частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з висновком судового експерта № 200212/3-ФМ від 10.03.2020, зведений ОСОБА_3 спірний об`єкт – споруда, прилаштована до рогу багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 складається із таких конструктивних елементів:

- металевий каркас (металевий профіль з кутників та труб прямокутного і квадратного перерізу – без заповнення між профілями);

- покрівля (металочерепиця, влаштована по дерев`яних прогонах, що спираються на металевий каркас);

- - підлога (цементно-піщана стяжка, яка влаштована по гідроізоляційній плівці, укладеній по пінопласту, який в свою чергу укладений на бруківку – влаштована в частині споруди);

- водовідна система з покрівлі (металеві жолоба, водоприймальні воронки та труби).

Передаючи за актом приймання-передавання нерухомого майна від 21.02.2020 право власності на такий об`єкт первинний власник ОСОБА_3 на користь ТОВ «Урбан ЛТД», а надалі за актом приймання-передавання нерухомого майна від 26.02.2020 ТОВ «Урбан ЛТД» на користь ОСОБА_4 , а останній – за договором дарування від 29.02.2020 на користь ОСОБА_5 , зважаючи на встановлений судом правовий статус такого об`єкта, як самочинне будівництво, фактично передав (передали) кінцевому набувачу не об`єкт нерухомого майна, а самочинне будівництво, тобто за своєю правовою природою лише матеріали, обладнання, які були використані у процесі цього самочинного будівництва (створення майна).

Ні на час зведення спірного самочинного будівництва ОСОБА_3 до 20.01.2020 (безпосередньо напередодні звернення міської ради з цим позовом) , ні станом на день перегляду справи судом апеляційної інстанції Рівненська міська рада не передавала жодному з відповідачів ( ОСОБА_3 , ТОВ «Урбан ЛТД», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) у користування таку земельну ділянку під таку забудову, а відтак порушення прав власника земельної ділянки (територіальної громади) є триваючим та існувало не лише на час звернення до суду з цим позовом, але й у період розгляду справи судом, оскільки продовжується кінцевим набувачем об`єкта самочинного будівництва – ОСОБА_5 ..

Отже відповідач ОСОБА_5 є належним відповідачем за позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення (самочинного будівництва) та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до такого будівництва.

У постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та постановляє рішення щодо суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

За усталеним висновком Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 9.61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, пункт 103 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 907/825/22, пункт 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Оскільки належним відповідачем за розглядуваними позовними вимогами є відповідач ОСОБА_5 , то в позові до відповідача ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Щодо добросовісності відповідача ОСОБА_5 та пропорційності застосовуваних до неї засобів.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які потрібно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального («суспільного», «публічного») інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення від 02 листопада 2004 року у справі «Tregubenko v. Ukraine», заява № 61333/00, пункт 54).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо добросовісна особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге – стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє – визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.

У пункті 71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі «Rysovskyy v. Ukraine» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

За сталою практикою Верховного Суду зазначені вище гарантії стосуються випадків, коли, діючи добросовісно, особа набула майнове право, зокрема право власності, від держави чи територіальної громади, які діяли під впливом помилки. Тоді як недобросовісна поведінка набувача майна у приватну власність чи як його, так і відчужувача відповідного майна, не є набуттям права приватної власності під впливом помилки органу влади та не зумовлює таке набуття. Більше того, повернення власникові майна від недобросовісної особи не може становити для останньої індивідуальний і надмірний тягар (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

У такій категорії справ, досліджуючи, чи добросовісно діє особа – набувач майна, суду слід з`ясувати, чи могла така особа знати або обґрунтовано припускати, зокрема, що будівництво об`єкта нерухомості проводиться без дотримання вимог закону щодо отримання дозвільних документів та здійснюється на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, а також чи дотримані інші критерії добросовісного набуття майна.

У справі, яка переглядається, Верховний Суд у своїй постанові від 10.06.2026 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що будівництво нежитлового приміщення площею 45,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено без отримання дозвільних документів, зокрема без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належно затвердженого проекту, а набувачі майна не могли не знати, що земельна ділянка, на якій відбулося будівництво не була відведена для цієї мети та є частиною земель запасу житлової та громадської забудови територіальної громади Рівненської міської ради.

Добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості встановлення розумної обачності як критерію добросовісного набувача, зокрема, у постановах від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц. Тому набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо прав інших осіб на нерухоме майно, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним.

У силу видимого місця розташування спірного об`єкта самочинного будівництва відповідач ОСОБА_5 , проявивши принаймні розумну обачність, могла та повинна була знати про те, що такий об`єкт (прибудова) розташований на земельній ділянці комунальної власності, яка призначена для житлової та громадської забудови, оскільки сама самочинна прибудова розміщена безпосередньо під багатоквартирним будинком (прибудована до нього). Крім того, реєстр речових прав на нерухоме майно не містить інформацію про передачу будь-якому із попередніх набувачів права користування земельною ділянкою під такою прибудовою. Однак, проігнорувавши це, у такий спосіб вона фактично взяла на себе ризики, пов`язані, у тому числі, з можливим знесенням самочинно збудованого об`єкта будівництва.

Отже, у цій справі захист суспільних інтересів територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради шляхом знесення самочинного будівництва є пропорційним втручання у право недобросовісного набувача майна (спірного нежитлового приміщення - прибудови) на мирне володіння майном та співвідношення такого втручання із суспільними інтересами указаної територіальної громади.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову у позові в частині вимог про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки у стан, який існував до будівництва нежитлового приміщення зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду цій частині з ухваленням нового судового рішення – про часткове задоволення позову.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення частково лише щодо відповідача ОСОБА_5 , то з цього відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 5 254 грн, з яких: 2 101 грн – за подання позовної заяви і 3 153 грн – за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача Рівненської міської ради задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2023 року у цій справі в частині відмови у позові про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки до стану, який існував до будівництва нежитлового приміщення, скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення – про часткове задоволення позову.

Усунути Рівненській міській раді перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (яка перебуває у власності територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради).

ОСОБА_1 знести нежитлове приміщення площею 45,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку у стан, який існував до будівництва нежитлового приміщення.

В позові Рівненської міської ради до ОСОБА_8 про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення нежитлового приміщення та приведення цієї земельної ділянки у стан, який існував до будівництва такого нежитлового приміщення – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської міської ради 5 254 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий – суддя

Судді