Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №760/29970/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №760/29970/26

Суддя: Воронкін О. А.

Справа №760/29970/26

1-кп/760/3803/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду кримінальне провадження, відомості про яке внесено 17.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105090000749 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Рівненської обл. Рівненського р-н., м. Костопіль, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 08.04.2021 вироком Костопільського районного суду Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України на строк три роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 23.09.2025 вироком Костопільського районного суду Рівненської області за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2026, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, перебуваючи біля зупинки громадського транспорту поблизу буд. 174/32 по вул. Борщагівська в місті Києві, на ґрунтовій ділянці, виявив зіп-пакет із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору масою 0,675 г, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-26/51770-НЗПРАП від 24.09.2026 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (таблиця I список №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №770), масою PVP у речовині 0,533 г.

ОСОБА_3 , враховуючи факт вживання ним психотропних речовин та усвідомлюючи, що у вказаному зіп-пакеті може міститися особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, а її придбання та зберігання є незаконним, поклав його у задню праву кишеню джинсів синього кольору, в які був одягнений останній, чим здійснив незаконне придбання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.

Після цього, ОСОБА_3 , зберігаючи при собі вищевказаний зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, направився за місцем свого проживання, чим здійснив незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Наступного дня, а саме 17.09.2026, приблизно о 22:40 годині, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, 13-А, ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції, яким він добровільно повідомив, що має при собі, у задній правій кишені джинсів синього кольору, в які був одягнений, зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, яку у подальшому, у період часу з 23:57 год. 17.09.2026 по 00:07 год. 18.09.2026, у нього вилучено під час затримання та проведення особистого обшуку на підставі ст. ст. 298-2, 298-3 КПК України.

Відповідно до таблиці 2 наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» невеликі розміри особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP становлять до 0,15 г, великі розміри - від 1,5 до 15,0 г.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 яка складена в присутності його захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того, йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.381-382 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. ч382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

При призначенні виду покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжуючі покарання. не одружений, не працює, має середню спеціальну освіту, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий.

Скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до кримінального проступку.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим діяння є кримінальним проступком, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.1ст.309КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив вищевказаний кримінальний проступок, будучи судимим вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 23.09.2025 за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (ч. 4 ст. 71 КК України).

Положеннями ч. 3 ст. 72 КК України встановлено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Аналогічна правова позиція, висловлена об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 06.12.2021 року (справа № 243/7758/20), для застосування закріплених у ч. 1 ст. 71 КК України правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначив сукупність двох обов`язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності, а саме: першої, що стосується моменту вчинення нового кримінального правопорушення засудженим - «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; та другої - наявності не відбутої частини покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком на момент призначення судом покарання за новим вироком.

Також, згідно з позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 20.01.2022 року (справа № 686/3226/20), положення ч. 3 ст. 72 КК України не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч. 3 ст. 72 КК України передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.

Таким чином, на підставі ст. 71, 72 КК України слід повністю приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 23.09.2025 року та призначити остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків у виді позбавлення волі та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який згідно із ч. 3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за правилами ст. 69 КК України - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і признати покарання у вигляді у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 23.09.2025 року за ч. 4 ст.185 КК України та призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок - виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Речові докази:

-психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP- масою 0,533 г., - знищити.

-DVD-R- диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробі № СЕ-19/111-26/51770-НЗПРАП від 24.09.2026 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua