Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №756/11251/26 — Оболонський районний суд міста Києва

14.10.2026 Справа № 756/11251/26

№ 3/756/3241/26

№ 756/11251/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 жовтня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

19 червня 2026 року, близько 07 год. 25 хв., ОСОБА_1 , у м. Києві по вул. Героїв полку «Азов», 24/10, керував автомобілем марки «Nissan», моделі «Rogue», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Dr?ger Alcotest 6820» № ARНК-0521, що зафіксовано технічним засобом відеозапису (нагрудні камери патрульних поліцейських). Результат тестування на алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 – 0.47 ‰.

Будучи неодноразово, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП України), ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Сіренко М.Ю. будучи також неодноразово, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у судове засідання не прибув. При цьому, адвокат Сіренко М.Ю. неодноразово подавав до суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю в інших справах та відрядженнях в м. Черкаси, а також перебуванням ОСОБА_1 на службі, однак адвокат жодного разу документально не підтверджував такі обставини.

Водночас, адвокат Сіренко М.Ю. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, яке мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі вказаного, адвокат Сіренко М.Ю. просив суд закрити провадження по справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд зауважує, що ОСОБА_1 було належним чином забезпечено реалізацію права на захист, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями адвоката Сіренка М.Ю., тим більш, останній висловив позицію сторони захисту клопотанням від 13.10.2026.

При цьому, ОСОБА_1 , з метою свого захисту – мав змогу залучити іншого захисника, однак таким правом не скористався.

Вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, а також позицію сторони захисту, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується:

- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696911, в якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 був ознайомлений із його змістом про що свідчить підпис останнього;

- результатами тесту приладу «Dr?ger Alcotest 6820» № ARНК-0521 – 0.47 ‰;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказано результат огляду на стан сп`яніння –0.47 ‰ та із змістом якого ОСОБА_1 було ознайомлено, про що свідчить підпис останнього;

- відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_2 добровільно пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Dr?ger» саме як водій, з результатами огляду погодилась.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Щодо посилань адвоката Сіренка М.Ю. на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд зважає на наступне.

Із відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських вбачається, що після зупинки автомобіля марки «Nissan», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, а в ході спілкування з працівниками поліції вказав, що напередодні вживав алкогольні напої. Водночас, із вказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 , після виявлення ознак алкогольного сп`яніння та пропозиції пройти огляд на такий стан, останній добровільно пройшов огляд саме як водій транспортного засобу, з результатами огляду погодився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що докази, які містяться в матеріалах справи, повністю узгоджуються між собою та підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, зокрема факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, суд вважає необґрунтованими вищевказані посилання адвоката.

Відповідно до ст. 33 КпАП України суд при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті КпАП України з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись статтями 33, 40-1, ч. 1 ст. 130 КпАП України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Суддя В.В. Дев`ятко