Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №755/4401/26
Суддя: Катющенко В. П.
Справа №:755/4401/26
Провадження №: 2/755/5577/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому, просить суд: ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дні пред`явлення позову до досягнення ОСОБА_3 , повноліття, після чого, продовжувати стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення ним повноліття.
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 22.06.2018 між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що в книзі реєстрації шлюбів 22.06.2018 зроблено актовий запис № 792.
На даний час, офіційно зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем має формальний характер, у зв`язку з чим позивач виявила бажання розірвати шлюб в судовому порядку та подала позовну заяву до Дніпровського районного суду м. Києва. Станом на сьогодні, судом ще не винесено рішення про розірвання шлюбу.
У шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на день подання позову до суду діти проживають разом з матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1 . Всі встановленні в законодавстві обов`язки по вихованню дітей на даний час самостійно виконує позивач.
Сторони не досягли жодних домовленостей щодо того, в який спосіб відповідач буде виконувати свій матеріальний обов`язок перед дітьми та, відповідно, який розмір аліментів сплачуватиме на їх утримання.
Станом на день подання позову виплати на утримання дітей від відповідача мають нестабільний і періодичний характер та існує ймовірність того, що відповідач припинить матеріально забезпечувати дітей. Враховуючи викладене, позивач вирішила формалізувати стосунки з відповідачем щодо утримання спільних дітей шляхом отримання судового рішення про стягнення з останнього аліментів на утримання дітей, що надасть змогу щомісячно стабільно отримувати грошові кошти у визначеному судом розмірі, які необхідні для забезпечення нормального проживання дітей.
Матеріальний стан позивача не дає можливості в повному обсязі забезпечувати повноцінний, всебічний розвиток дітей, зокрема: витрати а харчування, одяг, оплату медичних послуг, садочка/школи та гуртків для дітей, шкільне знаряддя та інше.
Таким чином, спільні діти позивача та відповідача потребують значних витрат для забезпечення належного рівня життя.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.03.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Відповідач копію вказаної ухвали суду, разом із копією позовної заяви з доданими до неї документами, отримав 24.04.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
21.05.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надійшло клопотання про долучення доказів.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.10.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.03.2022.
Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно довідки № 30824-2026 від 11.02.2026, Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, виданої капралу поліції Чабану Руслану Олександровичу про те, що він дійсно з 14.01.2025 по теперішній час проходить службу в Національній поліції України. З 14.01.2025 перебуває на посаді поліцейського-водія сектору логістики Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києва.
Відповідно до довідки про доходи № 171 від 11.02.2026, ОСОБА_2 нараховано заробітну плату/грошове забезпечення, за період з серпня 2025 року по січень 2026 року в розмірі 208 254,03 грн.
Позивачка зазначає, що спільні з відповідачем діти проживають з нею, проте батько дітей лише періодично надає допомогу на утримання дітей.
Сторонами не було укладено договір про сплату аліментів на дитину у порядку ст. 189 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 9 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За приписами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959, Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За вимог ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 3 ст. 183 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи убачається, що позивачка проживає разом із дітьми, які перебувають на її утриманні. При цьому, відповідач є особою працездатного віку, законодавчо на останнього покладено обов`язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, у зв`язку з чим, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, з урахуванням усіх істотних обставин справи, та беручи до уваги, що відповідачем не подано до суду жодних заперечень щодо заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та відповідатиме принципам розумності та справедливості.
Разом з тим, оцінюючи доводи позивача про стягнення аліментів після досягнення сином ОСОБА_3 повноліття у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_4 , суд керується положеннями ч. 3 ст. 183 СК України, згідно з якими, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Частиною 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, СК України визначає порядок стягнення аліментів після досягнення найстаршою дитиною повноліття та встановлює, що позов визначення розміру аліментів на інших дітей має заявлятися після настання цього юридичного факту. Позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів після досягнення сином повноліття, обґрунтувавши позов обставинами, які існуватимуть на той час. Таким чином, наразі відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
У відповідності до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 23.03.2026.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки в силу п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, з урахуванням ч.6 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 354, 430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2026 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua