Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №753/21121/19 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №753/21121/19

Суддя: Просалова О. М.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21121/19

провадження № 1-кп/753/259/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Ворожені РФ, є громадянином України, з вищою освітою, ФОП, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , не судимий,

- який обвинувачується за ч.1 ст.263 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 , маючи умисел направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав короткоствольну гладко ствольну вогнепальну зброю, придатну для стрільби - пістолет «Zoraki MOD. 914-S», калібру 9 мм, виготовлений промисловим способом та 9 патронів з маркуванням «SOBR 9 мм Р.А.» калібру 9 мм Р.А.

Придбавши за вищевказаних ообставин зазначену вогнепальну зброю, а саме - пістолет «Zoraki MOD. 914-S», калібру 9 мм, виготовлений промисловим способом та 9 патронів з маркуванням «SOBR 9 мм Р.А.» калібру 9 мм Р.А. , ОСОБА_3 за невстановлених обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час переніс їх до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де розпочав незаконно зберігати до 01.11.2028.

В ході проведення обшуку 01.11.2018 в період часу з 07-30 по 10-10 годину за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , розташованої за адрессою: АДРЕСА_2 , а саме у шафі серед особистих речей останнього, працівниками правоохоронних органів виявлено та вилучено вогнепальну зброю - пістолет «Zoraki MOD. 914-S», калібру 9 мм, виготовлений промисловим способом та 9 патронів з маркуванням «SOBR 9 мм Р.А.» калібру 9 мм Р.А., які ОСОБА_3 раніше незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучений під час проведення обшуку квартири за вищевказаною адресою предмет являється пістолетом «Zoraki MOD. 914-S», та відноситься до коротко ствольної гладко ствольної вогнепальної зброї калібру 9 мм Р.А., виготовлений промисловим способом, в подальшому в конструкцію пістолета були внесені зміни саморобним способом, а саме: встановлено металеву заглушку в газовідвідний отвір, видалено захисні елементи з каналу ствола, встановлено металеву трубку в канал ствола, видалено маркувальні позначення заводського номеру, змінено гвинт кріплення накладки рукоятки. Крім того встановлено, що вилучені під час обшуку 9 патронів з маркуванням «SOBR 9 мм Р.А.» калібру 9 мм Р.А., відносяться до боєприпасів до вогнепальної зброї.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» при вирішення питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про довільну систему (затверджене постановою ІКабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р №576 з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 №622 зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 №222 та іншими нормативними актами.

Основною характерною ознакою зброї є її призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.

Цією постановою Пленуму ВСУ роз`яснено, що незаконне придбання, зберігання холодної, вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх придбанню (купівлі, знаходженні, отриманні у подарунок, обміну, сплати боргу тощо) та зберіганні (короткочасне або постійне знаходження вогнепальної зброї у приміщенні, до якого особа має доступ).

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисних діях, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в суді пояснив, що вину в інкримінованому йому злочині він не визнає. Зброя, яка була знайдена за місцем проживання його батьків, йому не належить і ніколи йому не належала. Ситуацію, яка склалася 01.11.2018 року ОСОБА_3 пояснив тим, що податкові органи мають неприязнь до нього з приводу його підприємницької діяльності, він писав на них скарги про їх незаконну діяльність, вони викрадали його матір і жорстоко побили. В зв`язку з цим його мати писала заяви в правоохоронні органи. З метою тиску та залякування його та його родичів, працівниками правоохоронних органів, був організований обшук в квартирі його батьків. Він проживає з квітня 2018 року зі своєю дівчиною на АДРЕСА_3 і там прописаний, до батьків він приїжджає у гості, але дуже рідко.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що обвинувачений є її сином, він займається підприємництвом. З податкової поліцією у нього стався якійсь конфлікт, крім того її вдарив працівник поліції, вона місяць лежала в лікарні і потім написала заяву про злочинні дії працівників правоохоронних органів, по якій жодних результатів. В зв`язку з цим працівники поліції постійно їх страшили, залякували, а у 2018 році прийшли до квартири, де жила вона з чоловіком з обшуком. Син з ними не жив, оскільки має свою сім`ю. Лише в той день коли прийшли з обшуком він якраз був у них у гостях. Під час обшуку в шафі знайшли пістолет, який належить її чоловіку, і про цей факт неодноразово саме під час обшуку її чоловік казав працівниками поліції і казав, що на пістолет у нього є дозвіл. Син теж одразу казав, що йому цей пістолет не належить, він взагалі не знав про цей пістолет, оскільки в кімнаті де його знайшли були її речі і син туди не заходив коли приїжджав. Після обшуку її чоловіка викликав слідчий на ОСОБА_7 та сказав, щоб той говорив, що пістолет йому не належить.

Явку свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сторона обвинувачення не забезпечила. При цьому судом задовольнялися усі клопотання прокурора для забезпечення явки свідків в суд для їх допиту під час судового розгляду, приймалися рішення про привід свідків, доручалося встановити місце перебування (проживання) цих свідків, враховувалися особливі обставини, викликані оголошенням у державі воєнного стану.

Прокурор не наполягала на допиті свідків сторони обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки забезпечити їх явку до суду для допиту не виявилося можливим.

Свідок ОСОБА_10 за станом здоров`я до суду не з`явився. Стороною захисту було надано суду його письмові пояснення, які свідок надав захиснику ОСОБА_5 в присутності адвоката ОСОБА_11 .

В суді адвокат ОСОБА_11 підтвердив, що надавав правову допомогу цьому свідку ОСОБА_10 під час надання ним пояснень. В його присутності адвокат ОСОБА_5 перечитував пояснення ОСОБА_10 вголос і його клієнт їх підписав.

Суд зауважує, що відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або на отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Письмовий документ, навіть підписаний свідком, позбавляє сторону обвинувачення, сторону захисту та сам суд можливості поставити свідку запитання, провести перехресний допит.

Таким чином, суд не може визнати документ - письмові пояснення свідка ОСОБА_10 належним доказом.

На підтвердження винуватості ОСОБА_3 прокурором надано суду письмові докази:

- копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 19.10.2018 року, винесеною в рамках кримінального провадження № 42018100000000810 від 31.08.2018 про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та вилучення предметів, вилучених з обігу (зброї, бойових припасів та вибухових речовин тощо). Цією ухвалою відмовлено у необхідності проведення обшуку з метою виявлення та вилучення речей, документів, комп`ютерної техніки, засобів зберігання інформації (флеш-носії, СД- диски, тощо), мобільних терміналів, які містять інформацію з приводу незаконного обігу зброї, бойових припасів та вибухових речовин, а також діяльності банди в цілому або окремих її членів (а.с.65-67 т.1);

- протокол обшуку від 01.11.2028 року з додатком флеш накопичувачем KINGSTON SD, з відеозаписом процесуальної дії, який було переглянуто судом в судовому засіданні проведених в рамках кримінального провадження за № провадження № 12018100100003970 від 09.04.2018 року, протокол огляду даного відеозапису слідчим від 17.10.2019, який проведений в рамках кримінального провадження №12019100000001122 від 10.10.2019 (а.с. 68-80 т.1)

- копію постанови прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури м.Києва ОСОБА_12 від 07 жовтня 2019 року про закриття на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 12018100100003970 від 09.04.2018 року відносно ОСОБА_3 в частині повідомлення йому підозри за ст. 257, ч.1 ст. 263 КК України (а.с. 28-29 т.1);

- постанову від 01.11.2018 про визнання речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018 року вилученого під час обшуку квартири АДРЕСА_4 майна в тому числі і предмет ззвоні схожий на пістолет чорно-сірого кольору без нормувальних знаків і 9 предметів ззовні схожих на набої із маркуванням 9мм Р.А. (а.с. 83-85 т.1);

- постанову слідчого судді від 20.11.20218 винесеної в рамках кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018 року про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку 01.11.2018 в квартирі АДРЕСА_4 (а.с. 81-82 т.1);

- ухвалу слідчого судді від 13.11.2018 року про призначення комплексної судово-молекулярно-генетичної, дактилоскопічної, балістичної та вибухової експертизи в рамках кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018 року та висновок експерта №8-5/1126 від 18.12.2018 року (а.с. 88-101 т.1);

- протокол затримання ОСОБА_3 01.11.2018 року (а.с.108-111 т.1);

- постанову про виділення кримінального провадження від 10.10.2019, згідно якої з кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018 року виділено в окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та відомості про виділення кримінального провадження внести до ЄРДС, виділеному кримінальному провадженню надати № 12019100000001122 (а.с. 11-117 т.1);

- повний витяг з Єдиного Реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018 року в якому під №29 зазначена дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Зокрема зазначено , що 03.04.2019 року о 10:3342 внесено відомості до ЄРДР про те, що слідчим самостійно виявлено кримінальне правопорушення під час досудового розслідування. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «01.11.2028 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено: пістолет «Zoraki MOD. 914-S», калібру 9 мм, виготовлений промисловим способом та 9 патронів з маркуванням «SOBR 9 мм Р.А.» калібру 9 мм Р.А., які відносяться до боєприпасів до вогнепальної зброї. Особою, якій повідомлено про підозру зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, заслухавши обвинуваченого, свідків, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України кожна особа має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1960 року.

Є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність особи, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Так, судом встановлено, що в рамкам кримінального провадження № 42018100000000810 від 31.08.2018 року на підставі ухвали слідчого судді від 19.10.2018 року в квартирі АДРЕСА_4 було проведено обшук, в ході якого слідчим було виявлено та вилучено серед іншого майна пістолет «Zoraki MOD. 914-S», калібру 9 мм, виготовлений промисловим способом та 9 патронів з маркуванням «SOBR 9 мм Р.А.» калібру 9 мм Р.А. і це стало підставою затримання ОСОБА_3 в той же день, що підтверджується відеозаписом, доданим до протоколу обшуку, протоколом затримання особи від 01.11.2018. На відеозапису чутно та видно як ОСОБА_3 надає пояснення про те, що цю зброю він бачить вперше, при цьому батько ОСОБА_3 та його мати повідомляють, що зброя була придбана батьком для самозахисту. В цей же день - 01.11.2018 ОСОБА_3 повідомляють про підозру, однак вказаний епізод у підозрі не фігурує.

Таким чином, слідчий під час виконання процесуальної дії в рамках кримінального провадження № 42018100000000810 від 31.08.2018року, яке було об`єднано 31.10.2018 з кримінальним провадженням №12018100100003970 від 09.04.2018 виявив ознаки іншого кримінального провадження.

В подальшому слідчий фактично починає здійснювати по новому епізоду досудове розслідування, при цьому відомостей до ЄРДР про самостійне виявлення кримінального правопорушення не вносить. Під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_4 , слідчий вилучає майно (предмет схожий на пістолет та патрони), яке відношення не мало до кримінального провадження в рамках якого надавався слідчим суддею дозвіл на обшук, тобто поза межами дії ухвали слідчого судді та на наступний день в рамках кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018 визнає це майно речовими доказами.

Разом з тим за вищенаведених обставин вказане майно відповідно до вимог КПК України набуло статусу тимчасово вилученого майна, а не речового доказу, доля якого мала бути вирішена відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України (клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено).

У постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22 детально розмежовано процесуальний статус речей як «речових доказів» та «арештованого майна». Суд наголосив, що визнання речі речовим доказом - це лише визначення її внутрішнього статусу для доказування, тоді як обмеження прав володільця (утримання, заборона, користування) вимагає окремої судової процедури арешту. Винесення слідчим постанови про визнання майна речовим доказом не позбавляє обов`язку звернутися з клопотанням про арешт цього майна, За відсутності ухвали слідчого судді про арешт майна, його утримання понад 48 годин є незаконним.

В подальшому слідчий звертається до суду з клопотанням про призначення експертизи та не повідомляє суд, що майно на той момент правоохоронним органами неправомірно утримується, оскільки рішення суду про арешт майна було винесено лише 20.11.2018 року. Слідчий суддя 13.11.2018 року в справі №12018100100003970 від 09.04.2018 призначає проведення комплексної експертизи, тобто в рамках кримінального провадження до якого це майно не має відношення і фактично незаконно утримувалося слідчими органами.

Вказані обставини суд вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Окрім цього, норми ч.1 ст. 214 КПК України зобов`язують слідчого або прокурора внести відомості про виявлене правопорушення невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту його самостійного виявлення.

Разом з тим, як вбачається з витягу з ЄРДР кримінального провадження №12018100100003970 від 09.04.2018 року під №29 зазначено, що 03.04.2019 року о 10:33:42 внесено відомості до ЄРДР про те, що слідчим самостійно виявлено кримінальне правопорушення під час досудового розслідування. Отже, відомості про виявлене 01.11.2018 року правопорушення були внесені до ЄРДС лише 03.04.2019 року, тобто через п`ять місяців з моменту його виявлення. З зазначеного випливає, що всі слідчі дії, які були проведені слідчим і зазначені судом вище по епізоду даного кримінального провадження проводилося в рамках іншого кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених законом, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. До внесення відомостей до реєстру у невідкладних випадках може бути проведений огляд місця події і відомості мають бути внесені невідкладно після завершення огляду місця події.

Дії слідчого, який самостійно виявив правопорушення і до ЄРДР відомості по ньому вніс лише через 5 місяців, при цьому здійснював досудове розслідування по цьому кримінальному правопорушенню в рамках іншого кримінального провадження, суд вважає істотним порушення прав та свобод людини, адже дії пов`язані з проведення обшуку в квартирі в частині цього майна, (до того ж здійсненні поза межами дії ухвали слідчого судді від 19.10.2018), визнання майна речовими доказами, накладення арешту на майно, призначення та проведення експертизи, - все це фактично було розслідуванням нового епізоду, яке проводилось в рамках первісного провадження, до якого це майно відношення не мало.

При цьому з переглянутого відеозапису, який долучений до протоколу обшуку від 01.11.2018 та протоколу затримання від 01.11.2018, видно, що саме в зв`язку з тим, що у квартирі було знайдено предмет схожий на пістолет, в той же день було затримано ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому суд, враховує практику ККС Верховного суду, який зазначає, що невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) само по собі не є умовою законності слідчих дій та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (постанова від 21 січня 2020 року у справ № 204/6541/16-к) однак, вирішуючи питання про допустимість доказів в даному провадженні, суд враховує істотне порушення основоположним прав і свобод людини, яке полягало у затриманні ОСОБА_3 саме після виявлення в квартирі предмету схожого на пістолет. Суд вважає, що у даному провадженні не внесення відомостей до ЄРДС про самостійне виявлення слідчим під час досудового розслідування іншого кримінального правопорушення протягом п`яти місяців є критичним строком.

Сукупність вказаних порушень є істотним порушенням вимог процесуального закону.

Враховуючи наведене, суд визнає протокол обшуку від 01.11.2018 року недопустимим доказом, оскільки вказана слідча дія була проведена з істотним порушенням прав людини та за відсутності ухвали слідчого судді.

Відповідно до сформованої практики ЄСПЛ та правової позиції Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у справі № 1-07/07), у судовому процесі застосовується доктрина "плодів отруєного дерева" (fruit of the poisonous tree). Згідно з цією концепцією, якщо джерело доказів є недопустимим, то всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.

Оскільки вилучена в ході незаконного обшуку предмети стали підставою для призначення експертизи, суд приходить до висновку, що Висновок експерта №8-5/1126 від 18.12.2018 є похідним доказом від недопустимого першоджерела. З огляду на це, за правилом "плодів отруєного дерева", вказаний висновок експертизи також визнається судом недопустимим доказом.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази як автономно, так і в їх сукупності, та визнавши ключові докази обвинувачення недопустимими на підставі доктрини "плодів отруєного дерева", констатує відсутність інших належних та допустимих доказів, які б доводили винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин ОСОБА_3 підлягає виправданню у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні суд відносить на рахунок держави.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 373, 374, 375, 376, ч.15 ст. 615 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення.

Речові докази - спец пакет з НДКЦ № 4090912 в якому по опису знаходяться пістолетом «Zoraki MOD. 914-S» з набоями - знищити (зберігається на складі озброєння відділу озброєння УЛМТЗ ГУНП в м.Києві зброї і боєприпасів (а.п.103)

Процесуальні витрати в розмірі 25 656 гривень 63 коп. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію повного тексту вироку вручити учасникам кримінального провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_13

Оригінал: reyestr.court.gov.ua