Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №488/1971/24 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №488/1971/24

Суддя: Селіщева Л. І.

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1971/24

Провадження № 2/488/147/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді – Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Гейко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

встановив:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом до відповідача – ОСОБА_2 , в обґрунтування якого вказав, що 07.01.2024 року близько 19 год. 30 хв. у м. Миколаєві, по вул. Садовій, відповідачка керуючи автомобілем марки «BMW X3 SPORT» з р/н НОМЕР_1 , була неуважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою та здійснила проїзд регульованого перехрестя на забороняючий «червоний» сигнал світлофора, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем марки «SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 під його керуванням, який рухався по АДРЕСА_1 на дозволяючий «зелений» сигнал світлофора.

Внаслідок вказаної ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження, і позивачу були спричинені матеріальні збитки.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2024 р. (справа № 487/11117/24) відповідачка ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні даної ДТП, і притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Для визначення розміру шкоди, завданого йому як власнику пошкодженого автомобіля, позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 . Згідно його звіту за № 016/01-24 від 02.02.2024 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля становить – 343 276,13 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідачки не була застрахована, тому позивач звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування завданих йому збитків. В подальшому він отримав від МТСБУ страхове відшкодування у сумі – 150 606,04 грн., проте невідшкодованими залишилися збитки у розмірі - 192 670,09 грн. Крім матеріальної шкоди, йому була спричинена моральна шкода, яка виразилася у його душевних стражданнях через пошкодження майна, безсонні, погіршенні стану здоров`я та зміну звичного способу життя його та його сім`ї.

Посилаючись на викладене, позивач в остаточній редакції позовних вимог, просив стягнути з відповідачки на його користь:

-у відшкодування матеріальної шкоди - 192 670,09 грн.;

-витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження – 5 000 грн.;

-у відшкодування моральної шкоди – 20 000 грн.;

-судові витрати у вигляду судового збору на загальну суму – 6 510,76 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача – адвокат Голубенко Д.К. у судовому засіданні заперечував проти позову та посилався на те, що згідно наданого позивачем звіту про оцінку вартості розміру майнової шкоди № 016/01-24 від 02.02.2024 р., автомобіль позивача вважається фізично знищеним, оскільки витрати на його відновлювальний ремонт є значно вищими ніж вартість цього транспортного засобу до ДТП. У такому випадку власник пошкодженого транспортного засобу може претендувати лише на різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП, та на витрати, пов`язані з евакуацією автомобіля з місця ДТП. Також представник відповідача посилався на те, що за замовленням МТСБУ проводилася оцінка вартості збитків внаслідок ДТП, і згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 за № 41-24, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 , на дату ДТП 07.01.2024 р. становить – 179 379,90 грн., із яких МТСБУ сплатила позивачу регламентну виплату у розмірі - 150 606,04 грн. Вимоги позивача про стягнення з відповідачки моральної шкоди представник відповідача вважав недоведеними і тому такими, що також не підлягають задоволенню. Відзив представника відповідача долучений до матеріалів даної справи.

У відповіді на відзив позивач не погодився із доводами представника відповідача та наполягав на задоволенні позову з підстав, що викладені в уточненій редакції позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши надані ними письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено і це підтверджується наявними у справі письмовими доказами, що 07.01.2024 року близько 19 год. 30 хв. у м. Миколаєві, по вул. Садовій, відповідач - ОСОБА_2 керувала автомобілем марки «BMW X3 SPORT» з р/н НОМЕР_1 , була неуважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою та здійснила проїзд регульованого перехрестя на забороняючий «червоний» сигнал світлофора, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем марки «SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 під керуванням позивача – ОСОБА_1 , який рухався по вул. Пограничній на дозволяючий «зелений» сигнал світлофора.

Внаслідок вказаної ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження, і позивачу були спричинені матеріальні збитки.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2024 р. (справа № 487/11117/24) відповідачка ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні даної ДТП, і притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22).

Частинами 1,2 ст. 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України).

Приписами ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Законом України № 1961-IV від 01.07.2004 р. «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який діяв на час існування відповідних правовідносин, та був спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 03.10. 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 зробила висновок, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961-IV).

Із матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «BMW X3 SPORT» з р/н НОМЕР_1 , не була застрахована.

Згідно вимог п. 41.1 «а» ст. 41 Закону № 1961-IV, - МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Судовим розглядом встановлено, що за заявою позивача, МТСБУ сплатило йому регламентну виплату у сумі – 150 606,04 грн. за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, яка сталася 07.01.2024 р. з вини відповідачки ОСОБА_2 , яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність. Зі звіту № 41-24, який виконаний суб`єктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_4 за замовленням МТСБУ, вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові автомобіля марки «SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 на дату ДТП 07.01.2024 р., становить – 179 379,90 грн.

Із наданого позивачем до позовної заяви звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди за № 016/01-24, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження під час ДТП 07.01.2024 р. (з включенням ПДВ на складові та лакофарбні матеріали), становить – 343 276,13 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження під час ДТП 07.01.2024 р. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових), складає – 143 264,74 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження під час ДТП 07.01.2024 р., складає – 208 176,27 грн.

За змістом ст. 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Виходячи із такого, ремонт автомобіля марки SKODA FABIA» з р/н НОМЕР_2 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, цей автомобіль вважається фізично знищеним.

У такому випадку, відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному приписами ст. 30 Закону № 1961-IV, і позивач повинен передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, і таким чином набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 р у справі № 125/1216/20.

Із врахуванням висновків наявного у справі звіту про оцінку вартості майнової шкоди за № 016/01-24, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідачки у відшкодування матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок ДТП, - 57 570,23 грн. (208 176,27 грн. ринкова вартість автомобіля на момент ДТП - 150 606,04 грн. виплачена позивачеві регламентна виплата МТСБУ = 57 570,23 грн.).

Суд також вважає необхідним зазначити, що у матеріалах справи відсутні дані щодо визначення вартості залишків транспортного засобу, і відповідачка та її представник, заперечуючи проти позову, не заявляли клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи. Альтернативного розрахунку вартості залишків, який би спростовував висновки суду, матеріали справи також не містять. У такому випадку, сама по собі лише незгода відповідачки із позовними вимогами без вчинення відповідних процесуальних дій, на думку суду, не є перешкодою для стягнення на користь позивача збитків, спричинених внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідачки.

За такого, і відповідно до принципу змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), суд встановлює розмір збитків на підставі наявних у справі доказів.

Суд також вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним витрати за проведення звіту про оцінку, у розмірі – 5 000 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.4-5 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Заперечуючи проти позову в частині моральної шкоди, відповідачка та її представник посилалися на недоведеність позивачем спричинення йому моральної шкоди. Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки ДТП, внаслідок якого був пошкоджений автомобіль позивача, сталося з вини відповідачки, і вона цього не заперечує. Це на думку суду, безперечно порушило звичний спосіб життя позивача, змусило його докладати додаткові зусилля та час на відновлення його прав, і спричинило йому душевні страждання, пов`язані із пошкодженням його майна.

Суд вважає, що виходячи з вимог розумності і справедливості, та враховуючи глибину страждань позивача, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 10 000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди, що буде пропорційним завданим йому душевним стражданням.

Таким чином, позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП підлягає задоволенню частково і з відповідача на користь позивача слід стягнути: 57 570,23 грн. у відшкодування майнової шкоди за пошкодження автомобіля, 5 000 грн. витрат на проведення звіту про оцінку розміру шкоди, а всього – 62 570,23 грн. майнової шкоди, та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати у вигляді судового збору пропорційно задоволених вимог, у розмірі – 2 213,66 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 62 570,23 грн. та у відшкодування моральної шкоди – 10 000,00 грн., а також судовий збір у розмірі – 2 213,66 грн., а всього стягнути на загальну суму - 74 783,89 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Повний текст рішення суду складено 22.10.2026 року

СУДДЯ Л.І. СЕЛІЩЕВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua