Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №478/815/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/815/26 Провадження № 2/478/553/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року. с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючої судді Іщенко Х.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Крюкової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань суду с-ща Казанка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У червні 2026 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» через електронну систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором споживчого кредиту №193404 від 24.07.2025 року в розмірі 23 727,67 грн та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.07.2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачка уклали договір про споживчий кредит №193404 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з Правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідачка пройшла процедуру встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від неї відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.

Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 30845443. На виконання умов Кредитного договору, 24.07.2025 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 .

10 жовтня 2025 року Первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 10102025, згідно з яким, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином, відповідно до витягу з Додатку №1 від 03.02.2026 року до Договору факторингу 10102025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором по споживчий кредит № 193404 від 24.07.2025 року у розмірі 23 727,67 грн, яка складається з: 14 403,94 грн заборгованості по тілу кредиту; 8 722,73 грн заборгованості по несплаченим відсоткам та 601,00 грн заборгованості по комісії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 року справу передано судді Томашевському О.О.

Ухвалою судді Томашевського О.О. від 26 червня 2026 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребуванням доказів.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Казанківського районного суду Миколаївської області №19 від 21 вересня 2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2026 року матеріали цивільної справи передано 24 вересня 2026 року на розгляд судді Іщенко Х.В. у зв`язку з відрахуванням судді Томашевського О.О. зі штату Казанківського районного суду Миколаївської області 23 вересня 2026 року з підстав призначення його на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Ухвалою судді від 09.10.2026 року позовну заяву прийнято до провадження судді Іщенко Х.В. та призначено розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 02 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач повністю не погоджується з заявленими позовними вимогами та вважає їх необгрунтованими та без підставними в такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідач вважає, що позивачем не надано доказів отримання кредиту у вказаному розмірі, також вважає необгрунтованим нарахування комісії та непропорційними витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн. Окрім цього, просив розстрочити виконання рішення на 12 місяців для належного виконання судового рішення, оскільки він являється студентом денної форми навчання Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» та не має достатнього доходу для погашення заборгованості у повному обсязі.

04 вересня 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якій спростовує доводи відповідача, які наведені у відзиві на позовну заяву та зазначає наступне. Щодо перерахування грошових коштів позивачем надано довідку від 09.04.2026 року, підписану ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» про те, що 24.07.2025 року о 18:17 за № транзакції 1645627487 відповідачу перераховано 13 000,26 грн на номер картки НОМЕР_1 , щодо нарахування комісії зазначає про те, що 24.07.2025 року при укладенні договору №193404 відповідач погодився з умовами, зазначеними у п.2.5 Договору та зобов`язався сплатити одноразову комісію у розмірі 22% від суми кредиту, що складає 3 666,74 грн, тобто Позичальник повністю усвідомлював та приймав на себе всі зобов`язання, передбачені Договором, щодо витрат на правову допомогу представник позивача зазначає про те, що ним надано достатніх доказів щодо розрахування суми правової допомоги., тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

22 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив у якому просить врахувати його заперечення наведені у відзиві.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

24 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем було укладено Договір споживчого кредиту №193404.

Згідно з умовами договору (п.2.1-2.9.1) кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6 (126 днів) Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Договором. Сума кредиту становить 16 667,00 грн, яка надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 13 000,26 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3 666,74 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 Індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний тариф комісії за управліня та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Комісія за надання кредиту складає 3 666,74 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 22,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту. Загальний строк кредитування складає 126 дні з 24.07.2025 року по 27.11.2025 року. Строк, на який надається кредит встановлюється графіком. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Загальні витрати складають 16 743,03 грн. Денна процентна ставка складає 16 743.03 грн, тобто 0,7973% на день.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 13 601,87% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 33 410,03 грн.

З графіку платежів за кредитним договором визначено, що повернення кредиту відбувається шляхом сплати 9 платежів у загальній вартості 33 410,03 грн.

Договір про споживчий кредит № 193404 (індивідуальна частина) від 24.07.2025 року, Додаток до договору про споживчий кредит № 193404 від 24.07.2025 року, яким є Графік платежів за кредитним договором, відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором: 30845443.

Аналогічні умови кредитування передбачено у Паспорті споживчого кредиту, підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором: 0а67е910 разом із заявкою на видачу кредиту № 100894923 від 24.07.2025 року, до моменту укладання кредитного договору.

Відповідно до інформації наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08.07.2026 року №20.1.0.0.0/7-260706/114062-БТ, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 та на яку 24.07.2025 року були зараховані грошові кошти у сумі 13 000,26 грн.

З Картки обліку виконання договору № 193404 вбачається, що відповідач не здійснювала оплату для ТОВ «ФК «Кредіплюс» за кредитним договором, у зв`язку із чим, заборгованість за Договором складає 26 527,67 грн, яка складається з: 14 403,94 грн заборгованості по тілу кредиту; 8 722,73 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 601,00 грн заборгованості по комісії; 2 800,00 грн – заборгованості за пенею.

З виписки з особового рахунку за договором № 193404 від 24.07.2025 року вбачається. що станом на 01.05.2026 року заборгованість відповідачки не погашена.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем укладено Договір факторингу №10102025. Відповідно до умов цього договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 2.2. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. Підписаний та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників.

Згідно з Витягом з Додатку №1 до договору факторингу № 10102025 від 03.02.2026 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №193404 від 24.07.2025 року на загальну суму 26 527,67 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору споживчого кредиту №193404. Відповідач будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами та сплатою комісії, підписав кредитні документи.

Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом, розмір комісії.

Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість.

За зобов`язаннями відповідача перед ТОВ «ФК «Кредіплюс» за Договором споживчого кредиту № 193404 від 24.07.2025 року, право вимоги у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до Договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року, суд вважає такі обставини доведеними належними та допустимими доказами, яких достатньо для висновку про дійсність укладеного договору факторингу.

Факт отримання відповідачкою грошових коштів у кредит підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 08.07.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260706/114062-БТ.

Проте, за дослідженими судом розрахунками заборгованості відповідача за Договором, суд доходить до висновку, що заборгованість відповідача за таким кредитним договором становить 23 727,67 грн, яка складається з: 14 403,94 грн заборгованості по тілу кредиту; 8 722,73 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 601,00 грн заборгованості за комісією.

Відповідно до наведеного, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, згідно ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 7000,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що 20.01.2026 року між Адвокатським Бюро «Тимошенко та партнери» та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн позивач подав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року; додаткову угоду №25771532626 від 20.04.2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026), з яких: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 193404 від 24.07.2025 року 2 години 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 193404 від 24.07.2025 року 2 години 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 193404 від 24.07.2025 року на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 година 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 193404 від 24.07.2025 року на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 година 500 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд застосовує критерії реальності адвокатських витрат.

Як виснував Верховний Суд у справі №756/2114/17 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Верховний Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При вирішенні клопотання суд приходить до висновку, що обсяг наданих адвокатом послуг з правничої допомоги адвоката у цій справі не є значним, визначений адвокатом розмір витрат на правничу допомогу адвоката є завищеним та таким, що не відповідає складності справи та(або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач посилаючись на скрутне матеріальне становище, наявність триваючої хвороби, пов`язаної із отриманим пораненням під час проходження військової служби та захисту Батьківщини, наявність на утриманні малолітньої дитини та перебування дружини у стані вагітності просить суд розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців.

Частиною 1 ст. 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 4,5 ст. 435 ЦПК України, яка регламентує порядок відстрочення і розстрочення виконання судового рішення, зміну та встановлення способу і порядку його виконання (після набрання ним законної сили, тобто на стадії його виконання), передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Судом встановлено, що відповідач є особою з інвалідністю, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 та дружину, яка перебуває в стані вагітності.

За наведених обставин, суд вважає, що матеріальний стан відповідача заслуговує на увагу для цілей надання йому право на відстрочку виконання грошового боргового кредитного зобов`язання на строк протягом одного року, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.

Такий висновок суду відповідає засадам цивільного судочинства, передбаченим статтею 2 ЦПК України, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, суд вважає можливим застосувати до відповідача розстрочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄРДПОУ 43541163) заборгованість за договором про споживчий кредит №193404 від 24.07.2025 року у розмірі 23 727,67 грн, яка складається з: 14 403,94 грн заборгованості по тілу кредиту; 8 722,73 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 601,00 грн заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄРДПОУ 43541163) витрати пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄРДПОУ 43541163) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Виконання судового рішення розстрочити на строк один рік з дати набрання рішення суду законної сили зі сплатою присудженого на користь позивача розміру заборгованості, а також судові витрати у загальному розмірі 23 727,67 грн до стягнення рівними частинами щомісячно в розмірі по 1 977,31 грн до повного погашення суми в зазначений строк.

У разі невиконання ОСОБА_1 (боржником) добровільно судового рішення в частині розміру і строку розстрочки, - стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» примусово суму заборгованості, яка залишатиметься несплаченою.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163)

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Х.В. Іщенко