Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №478/1336/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Суд: Казанківський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №478/1336/26

Суддя: Іщенко Х. В.

Справа № 478/1336/26 Провадження № 2/478/887/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року. с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Крюкової О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду с-ща Казанка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

В с т а н о в и в:

У жовтні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач уклали шлюб, який був зареєстрований 30 листопада 2023 року Криворізьким відділом ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з актовим записом № 378. Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає із позивачкою.

Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, у зв`язку із чим не працює та потребує матеріальної допомоги, в той час, як із відповідачем вони спільно не проживають та останній не надає допомогу на утримання дитини.

У зв`язку із наведеним, позивачка вимушена звернутися до суду, де просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів, до досягнення дитиною трирічного віку, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з моменту пред`явлення позову.

Ухвалою суду від 07.10.2026 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином, повідомила суд про розгляд справи за її відсутності та задоволення її позовних вимог з підстав зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, відзиву на позову заяву не надав, повідомив суд про розгляд справи за його відсутності та не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача .

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою сторін по справі в судове засідання суд ухвалив розглядати справу на підставі наявних у справі доказів .

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 30.11.2023 року Криворізьким відділом ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом № 378, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 30.11.2023 року.

Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження, виданого Казанківською селищною радою від 17.07.2026 року, серії НОМЕР_2 .

З копій витягів з реєстру територіальної громади від 17.07.2026 року № 2026/012010693 та 11.09.2026 року № 2026/015839834, вбачається, що малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає разом з позивачкою.

Будь-яких доказів щодо матеріального стану, стану здоров`я, наявність утриманців та фінансової можливості утримувати дружину відповідачем, суду не надано та відповідних обмежень в утриманні дружини зі сторони відповідача судом не встановлено.

Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.

Згідно з ст. 5 Протоколу N 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом N475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно з ч. ч. 8-10 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін, як це передбачено ч. 4 ст. 15 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 49 СК України, дружині-матері мають бути створені у сім`ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов`язків.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з положеннями ч. 4 ст.84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Відповідно до Постанови КЦС Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 712/4702/19 (61-929 св20), право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що враховуючи відсутність у позивача самостійного доходу, та відсутність доказів неможливості надання чоловіком матеріальної допомоги, останній має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені.

У ході судового розгляду справи суд встановив, що сторони в справі є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір`ю – позивачкою ОСОБА_1 і знаходиться на її утриманні.

Виходячи із встановлених судом обставин, а також з огляду на наведені вище норми сімейного законодавства, позивачка має право на утримання зі сторони батька дитини до досягнення дитиною трирічного віку.

Будь-яких обставин, що свідчать про неможливість відповідача надавати визначену законодавством допомогу дружині судом не встановлено.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності та до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Твердження про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачці, відповідач не спростував.

За таких обставин, суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі, виходячи з норм права, які регулюють спірні правовідносини, керуючись принципом справедливості та розумності, з урахуванням потреб дружини, приймаючи до уваги відсутність відомостей щодо неналежного матеріального становища відповідача, а також та стану його здоров`я та наявності у відповідача утриманців, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягають аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трьох років.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Положеннями ч. 3 ст.77 СК України визначено, що аліменти сплачуються щомісячно.

Згідно з ч. 1 ст.79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць (виходячи з мінімальної заробітної плати) слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Оскільки позивачка згідно з Законом України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 3, 7, 15, 18, 21, 49, 75, 84, 91, 180-183 СК України, ст. ст.10, 12, 13, 81, 82,141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , щомісячно, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з моменту пред`явлення позову, тобто з 06.10.2026 року, і до досягнення дитиною трирічного віку, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя Х.В.Іщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua