Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №467/1352/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1352/26

3/467/327/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання – Рожкової Т.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , прокурора – Пахомова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новокрасне Арбузинського район Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності - відсутні,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачення, яке визнане судом доведеним

ОСОБА_1 , будучи депутатом 9 скликання Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, у зв`язку із чим, будучи згідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюються дія цього Закону, будучи зобов`язаним згідно ч. 1 ст. 45 указаного Закону у строк до 31 березня 2024 року включно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, несвоєчасно подав таку декларацію лише 25 серпня 2026 року, не маючи на те поважних причин.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи депутатом 9 скликання Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, у зв`язку із чим, будучи згідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюються дія цього Закону, будучи зобов`язаним згідно ч. 1 ст. 45 указаного Закону у строк до 31 березня 2024 року включно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, несвоєчасно подав таку декларацію лише 25 серпня 2026 року, не маючи на те поважних причин.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи депутатом 9 скликання Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, у зв`язку із чим, будучи згідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюються дія цього Закону, будучи зобов`язаним згідно ч. 1 ст. 45 указаного Закону у строк до 31 березня 2024 року включно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, несвоєчасно подав таку декларацію лише 25 серпня 2026 року, не маючи на те поважних причин.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи депутатом 9 скликання Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, у зв`язку із чим, будучи згідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюються дія цього Закону, будучи зобов`язаним згідно ч. 1 ст. 45 указаного Закону у строк до 31 березня 2025 року включно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, несвоєчасно подав таку декларацію лише 25 серпня 2026 року, не маючи на те поважних причин.

Дії ОСОБА_1 , за таких обставин, уповноваженою на складання протоколу особою були кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, що відображені у протоколах про адміністративні правопорушення, визнав повністю, кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не оспорював, тим самим визнав свою вину у повному обсязі.

Крім цього, пояснив, що в період з лютого 2022 року по червень 2023 року проходив службу у лавах ЗСУ, у тому не міг подати декларації.

Після звільнення з військової служби йому ніхто не нагадав про необхідність подання декларацій.

Тому фактично він про забув про наявність у нього цього обов`язку.

Прокурор в судовому засіданні вважав наявними і доведеними підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку із чим просив накласти на нього адміністративне стягнення згідно санкції указаної статті.

У свою чергу, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ураховуючи положення ст.ст. 245, 251, 280 цього ж Кодексу, аналізував наступні питання.

Чи було вчинено адміністративне правопорушення

Суд встановив, що відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання 1 чергової сесії Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області дев`ятого скликання від 20 листопада 2020 року затверджено підсумки виборів депутатів Арбузинської селищної ради дев`ятого скликання 25 жовтня 2020 року.

Так за результатами вказаних виборів, ОСОБА_1 обрано депутатом Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Матеріали справи містять у собі дані, що ОСОБА_1 під особистий підпис був ознайомлений про обов`язок подання щорічної декларації відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі ст. 45 указаного Закону.

Зокрема, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 є депутатом місцевої ради і на нього згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія цього Закону.

Тоді як згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Разом із цим, указом Президента України від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України введено воєнний стан який діє і до теперішнього часу.

Відповідно до роз`яснень НАЗК від 07.03.2022 року «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок)» які розроблені з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 року № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» було відтерміновано обов`язок подання декларації.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-ІХ, який набрав чинності 12.10.2023 року, обов`язок декларування було відновлено.

Зокрема, відповідно до п. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, щорічні декларації за 2021 рік та 2022 рік повинні були бути подані відповідними суб`єктами до 31 січня 2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щорічна декларація за 2023 рік повинна була бути подана до 01 квітня 2024 року, а за 2024 рік – до 01 квітня 2025 року.

Проте, установлено і підтверджується матеріалами справи, зокрема, скіншотом з офіційного сайту НАЗК України, а саме розділу «Єдиний державний реєстр декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 щорічні декларації за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки було подано лише 25 серпня 2026 року.

Разом із цим, відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При цьому, суд враховує, що обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

Встановлений ст. 45 Закону обов`язок подання суб`єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб`єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб`єкта декларування, незнання закону тощо).

Для кваліфікації несвоєчасного подання декларації як адміністративного правопорушення необхідна наявність двох обставин, а саме: 1) сам факт несвоєчасного подання та 2) відсутність у суб`єкта декларування поважних причин порушення термінів подання декларації.

Тобто, у цьому випадку законодавець установлює відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації як принципового елементу складу правопорушення.

Аналізуючи питання наявності/відсутності у ОСОБА_1 поважних причин несвоєчасного подання декларацій за чотири роки поспіль, суд враховує, що під поважними причинами розуміють неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особини на лікуванні, унаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення до декларації, перебуванням (триманням) під вартою,тощо.

Але об`єктивних обставин, які б дійсно перешкоджали ОСОБА_1 подати щорічні декларації за 2021, 2022, 2023 та 2024 року суд не встановив.

Посилання ОСОБА_1 на перебування у складі ЗСУ, суд не приймає як об`єктивні причини, які б могли перешкоджати подати йому щорічні декларації, оскільки обов`язок декларування відновлено 12 жовтня 2023 року, тобто вже після його звільнення з військової служби, що мало місце 11 червня 2023 року.

Відповідно, суд встановив, що було вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.

Чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується комплексом доказів щодо кожного з епізодів.

Так, несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації за 2021 рік підтверджується, перш за все, протоколом № 467 від 14 вересня 2026 року, у якому відображено усі дані щодо часу і способу вчинення правопорушення.

Рапортом о/у УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України від 14 вересня 2026 року та роздруківкою скріншоту зображень з монітора комп`ютера, із яких у сукупності слідує, що щорічна декларація за 2021 рік була подана 25 серпня 2026 року.

Несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації за 2022 рік підтверджується протоколом № 466 від 14 вересня 2026 року у частині, зокрема, часу і способу учинення правопорушення; рапортом о/у УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України від 14 вересня 2026 року та роздруківкою скріншоту зображень з монітора комп`ютера, із яких у сукупності слідує, що щорічна декларація за 2022 рік була подана 25 серпня 2026 року.

Несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації за 2022 рік підтверджується протоколом № 465 від 14 вересня 2026 року щодо часу і способу учинення правопорушення; рапортом о/у УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України від 14 вересня 2026 року та роздруківкою скріншоту зображень з монітора комп`ютера, із яких у сукупності слідує, що щорічна декларація за 2023 рік була подана 25 серпня 2026 року.

А несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації за 2022 рік підтверджується протоколом № 464 від 14 вересня 2026 року щодо часу і способу учинення правопорушення; рапортом о/у УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України від 14 вересня 2026 року та роздруківкою скріншоту зображень з монітора комп`ютера, із яких у сукупності слідує, що щорічна декларація за 2024 рік також була подана також 25 серпня 2026 року.

Протоколи за своїм змістом відповідають вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП України, у тому числі й у частині викладу суті правопорушення, а тому підстав для визнання їх недопустимим доказами немає.

Решта долучених до них доказів, у тому числі й докази, що вказують на статус суб`єкта відповідальності, а саме депутата Арбузинської селищної ради, який обумовлює обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», підтверджують обставини, що відображені у протоколі, і у сукупності з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дають повне уявлення про наявність і дійсність усіх принципових ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Тому у ракурсі установлених фактичних обставин справи, підтверджених доказами, шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії інкримінованому складу правопорушення, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Чи підлягає порушник адміністративній відповідальності

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, передбачених ст.ст. 18-20 КУпАП, суд не встановив.

Підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП також немає, так як правопорушення включає у себе чотири епізоди і характеризується тривалим терміном неподання щорічних декларацій.

Обставин, встановлених ст. 247, ч. 2 ст. 284 КУпАП, немає.

Стягнення накладається у межах, визначених ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Тому ОСОБА_2 підлягає відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП і застосуванням її санкції.

Мотиви накладення стягнення

З огляду на викладене, суд приймає рішення про накладення на ОСОБА_1 стягнення згідно із санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу за кожним із епізодів.

Проте, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, враховуючи, що справи розглядаються одним і тим же суддею, стягнення накладається за в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На цій підставі справи про адміністративні правопорушення підлягають об`єднанню.

У даному випадку, усі епізоди правопорушення кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому й остаточне стягнення має бути накладене у межах цієї норми.

На підставі ч.2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, кількість епізодів і тривалість його вчинення, особу порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі й за аналогічні правопорушення, та наразі є пенсіонером, в так само що він захищав країну від іноземного вторгнення, у тому числі й відсутність даних, які б свідчили про його неприйнятну репутацію у місці його постійного проживання та роботи, його майновий стан, ступінь його вини, та ставлення до учиненого.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність суд визнає щире розкаяння винного (п. 1 ст. 34 КУпАП), у той час, як обставин, що обтяжують відповідальність, згідно із ст. 35 КУпАП суд не встановив.

Інші питання, що вирішуються судом при винесенні постанови

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню й судовий збір у розмірі 665,60 грн., розмір якого передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення не застосовувались.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 245, 246, 280, 283,284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення № 467/1352/26 (провадження № 3/467/327/26), № 467/1353/26 (провадження № 3/467/328/26), № 467/1355/26 (провадження № 3/467/329/26), № 467/1356/26 (провадження № 3/467/330/26) про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти єдиний унікальний номер – 467/1352/26 і номер провадження – 3/467/327/26.

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку із чим на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Ірина Явіца