Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №146/467/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/467/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

при секретарі судового засідання Колісник А.М.,

за участі представника заявника адвоката Ярмош М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль заяву адвоката Ярмош М.С. в інтересах ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом в якому просить розірвати договір оренди землі, який укладено 12 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо передачі земельної ділянки площею 3,0134 га, кадастровий номер 0523980300:04:000:0366, який було зареєстровано 22.02.2019 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвською Валентиною Петрівною, номер запису про інше речове право 30471218 та розірвати договір оренди землі, який укладено 12 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо передачі земельної ділянки площею 3,2099 га, кадастровий номер 0523980300:04:000:0367, який було зареєстровано 22.02.2019 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Гаєвською Валентиною Петрівною, номер запису про інше речове право 30471415.

08 жовтня 2026 року Томашпільським районним судом Вінницької області винесено рішення у даній цивільній справі.

До постановлення рішення суду представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Ярмош М.С. зробила заяву про надання доказів про понесені судові витрати в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

12 жовтня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Ярмош М.С. щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

До заяви додано докази розміру судових витрат.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча сторона позивача була належним чином повідомленп про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача, адвокат Ярмош М.С. в судовому засіданні заяву підтримала за обставин викладених у ній та просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі відмовлено.

На виконання вимог ч.3 ст. 137 ЦПК України представник відповідача подав до суду Договір про надання правової допомоги №19/05-2026 від 19.05.2026 року укладений між адвокатом Ярмош М.С. та відповідачем; звіт №1 про надання правничої допомоги, акт приймання – передачі наданих послуг №1, згідно якого вартість послуг складає 6000 грн, звіт №2 про надання правничої допомоги, акт приймання – передачі наданих послуг №2, згідно якого вартість послуг складає 6000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником відповідача у відзивіпозові було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а саме на суму 20000 грн. судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 4 статті 270 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засіданні осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача виконані вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до висновку Великою Палатою Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів; сума компенсації визначається за детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги; заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року, відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Також у вказаній постанові Верховний суд зазначив, що додаток до договору - акт виконаних робіт є документальним підтвердженням витрат на правову допомогу.

Враховуючи, що в задоволенні позову було відмовлено, а також зважаючи на час, витрачений адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, участь представника позивача у шести судових засіданнях, обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для сторін, виходячи з засад співмірності заявлених витрат та позовних вимог в задоволенні яких було відмовлено, суд приходить до висновку, що з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача підлягає стягненню 12000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 17, 141, п.13 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву адвоката Ярмош М.С. в інтересах ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень) .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено: 21 жовтня 2026 року

Суддя: О. В. Пилипчук