Суд: Ладижинський міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №135/1748/26
Суддя: Волошина Т. В.
Справа № 135/1748/26
Провадження № 3/135/511/26
ПОСТАНОВА
іменем України
22.10.2026 ??м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює у 30 державній пожежно-рятувальній частині 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146333 від 10 жовтня 2026 року ОСОБА_1 10 жовтня 2026 року о 19:00 у м. Ладижині на вул. Будівельників, 16, перебуваючи в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим учинив дрібне хуліганство, передбачене статтею 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 10 жовтня 2026 року проводив ремонтні роботи з облаштування балкона, під час яких використовував перфоратор. Через спричинений шум ОСОБА_2 зробила йому зауваження, після чого між ними виникла емоційна словесна суперечка. Зазначив, що конфлікт стосувався проведення ремонтних робіт, а наміру порушувати громадський порядок і спокій громадян він не мав.
Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що причиною суперечки стали ремонтні роботи, які супроводжувалися шумом, та її зауваження із цього приводу. Просила закрити провадження у справі.
У письмовій заяві потерпіла повідомила, що 11 жовтня 2026 року примирилася з ОСОБА_1 і вважає конфлікт вичерпаним. Зазначила, що суперечка мала особистий характер, та висловила думку, що дії сусіда не утворюють складу дрібного хуліганства.
Свідок ОСОБА_3 була викликана до суду, однак у судове засідання не з`явилася. ОСОБА_1 та потерпіла не наполягали на її повторному виклику. Суд дослідив письмові пояснення ОСОБА_3 , надані працівникові поліції, у яких вона зазначила, що 10 жовтня 2026 року близько 19:00 ОСОБА_1 викрикував нецензурні слова на адресу її матері та неї самої.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП установлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Отже, для кваліфікації дій за цією статтею необхідно встановити не лише факт нецензурних висловлювань, а й порушення ними громадського порядку і спокою громадян, а також умисел і мотив поведінки особи.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 686/25183/24, розмежовуючи кримінально каране хуліганство та дрібне хуліганство, зазначив, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, характеризується прямим умислом: особа усвідомлює протиправність своїх дій, передбачає порушення громадського порядку та прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони є також мотив самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Умисел і мотив поведінки підлягають установленню з урахуванням причин виникнення конфлікту, його перебігу, характеру та спрямованості дій особи. Саме по собі заперечення наміру порушувати громадський порядок не спростовує наявності такого умислу, якщо він підтверджується іншими доказами. Водночас нецензурна форма висловлювань не є безумовним підтвердженням усіх ознак дрібного хуліганства.
За змістом статей 245, 280 КУпАП суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статтею 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Суд установив, що 10 жовтня 2026 року близько 19:00 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка через шум під час проведення ремонтних робіт. Причину конфлікту обидва учасники пояснили однаково. Їхні пояснення в цій частині узгоджуються між собою та з первинними письмовими поясненнями потерпілої.
Відомості про нецензурні висловлювання ОСОБА_1 містяться в поясненнях потерпілої та письмових поясненнях ОСОБА_3 . Суд не вбачає підстав відхиляти ці відомості лише через родинні стосунки між потерпілою та свідком. Оцінені в сукупності, зазначені докази підтверджують, що під час конфлікту ОСОБА_1 висловлювався нецензурно.
Повідомлення ОСОБА_3 про висловлювання також на її адресу суд ураховує під час оцінки характеру та перебігу події. Водночас предметом розгляду є діяння, викладене в протоколі, — нецензурна лайка на адресу ОСОБА_2 .
Установлена причина суперечки свідчить про її зв`язок із конкретними розбіжностями між сусідами щодо проведення ремонтних робіт. Проте особистий характер конфлікту та адресування висловлювань конкретним особам самі собою не виключають дрібного хуліганства. Вирішальним є те, чи підтверджують обставини поведінки особи посягання на громадський порядок і спокій громадян та наявність хуліганського мотиву.
У протоколі про адміністративне правопорушення наведено адресу події та загальне твердження про перебування ОСОБА_1 в громадському місці. При цьому не конкретизовано, де саме в межах зазначеної адреси відбувалися висловлювання та в чому полягало порушення громадського порядку і спокою громадян.
Цю неповноту опису суд оцінює не окремо, а у взаємозв`язку з іншими матеріалами справи. Саме по собі зазначення в протоколі громадського місця та правової кваліфікації за статтею 173 КУпАП не замінює доказування відповідних фактичних обставин.
З інших досліджених доказів також неможливо встановити, де саме за зазначеною адресою ОСОБА_1 висловлювався нецензурно та чи було це місце громадським.
Досліджені пояснення містять відомості про причину суперечки, нецензурний характер висловлювань та осіб, яким вони були адресовані. Водночас наведені в них відомості в сукупності з іншими матеріалами справи не є достатніми для висновку про спрямованість умислу ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою громадян та наявність хуліганського мотиву.
Оцінюючи характер поведінки ОСОБА_1 , суд ураховує повідомлення свідка про те, що він викрикував нецензурні слова. Однак гучність і нецензурна форма висловлювань у сукупності з установленими причинами та обставинами суперечки не є достатніми для висновку про наявність мотиву самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей та умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Заяву потерпілої про примирення суд ураховує в частині повідомлених нею відомостей про причини та характер конфлікту. Примирення учасників не є самостійною підставою для закриття провадження за статтею 173 КУпАП, а висловлена потерпілою правова оцінка дій ОСОБА_1 не визначає висновку суду.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, досліджені докази підтверджують факт словесного конфлікту та нецензурних висловлювань ОСОБА_1 , однак не дають змоги поза розумним сумнівом установити всі обов`язкові ознаки дрібного хуліганства, зокрема спрямованість умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян та хуліганський мотив.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не доведено, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 173, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя?
Оригінал: reyestr.court.gov.ua