Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №130/2001/26
Суддя: Заярний А. М.
2/130/1915/2026
130/2001/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
УСТАНОВИВ:
10.06.2026 позивач звернувся з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач та відповідач від шлюбу, який відповідно до рішення суду було розірвано мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу позивач та відповідач продовжували проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Більше одного року вони разом не проживають та не підтримують сімейних стосунків. Спільні діти проживають разом з позивачем.
Відповідно до довідки військової частини відповідач перебуває на військовій службі під час мобілізації на особливий період. Між позивачем та відповідачем була усна домовленість про те, що остання буде надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання дітей. Відповідач надавала таку допомогу в добровільному порядку на утримання дітей до березня 2026 року, але останніх три місяці вона такої допомоги не надає.
Позивач вказав, що для дітей необхідно купувати продукти харчування та гігієни, одяг, сплачувати комунальні послуги, купувати ліки в разі хвороби, а також купувати інші необхідні речі. Позивачу матеріально важко одному утримувати дітей.
Відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу. Позивач також працевлаштований, працює в 8 пожежно – рятувальній частині м. Жмеринка Вінницької області ГУДНС України старшим пожежним рятувальником.
Заперечення відповідача.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
03.07.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами 20.10.2026.
Копію ухвали про відкриття провадження позивача отримав 17.07.2026, що стверджується рекомендованим повідомленням, що повернулось на адресу суду.
19.10.2026 від відповідача на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої остання позовні вимоги позивача визнала. Розгляд справи просила проводити у її відсутність.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Відповідно до копії рішення Жмеринського міськрайонного суду від 01.03.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.6-7).
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8-9). Діти проживають разом з позивачем, що підтверджується копією відомості про осіб місце проживання яких зареєстровано в АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до копії довідки ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі під час мобілізації на особливий період (а.с.11).
Мотиви суду. Норми права застосовані судом.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно з частиною 3 статті 181 цього Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ч. 3 ст. 181Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Відповідно до частини 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до частини 1 статті 155 СК України.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК України).
Частинами 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням задоволення позову відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, Суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.06.2026 до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (з 10.06.2026 до 10.07.2026) допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: : АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua