Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №754/19005/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №754/19005/25

Суддя: Коломієць Ганна Василівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 754/19005/25

провадження № 61-6963св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М.,Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - директор Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району міста Києва Семенюк Людмила Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду

від 20 травня 2026 року,постановлену у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Євграфової Є. П., Саліхова В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району міста Києва Семенюк Л. В. про відшкодування моральної шкоди, в якому просив суд стягнути на його користь 59 108,00 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району міста Києва Семенюк Л. В. про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня

2026 року повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана шляхом направлення її до Деснянського районного суду міста Києва, тому до розгляду апеляційним судом не приймається і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

25 травня 2026 року на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня

2026 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково повернув йому апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року, оскільки у своїй апеляційній скарзі він вказав, що апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року у вказаній справі відмовлено. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2026 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

24 червня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2026 року заяву(доповнення до касаційної скарги) ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду, оскільки вказана заява не підписана електронним цифровим підписом.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коломієць Г. В. від розгляду справи визнано необґрунтованою, передано заяву для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України, іншому судді.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2026 року у задоволенні заяви

ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коломієць Г. В. від участі у розглядісправи відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2026 року справу призначено до розгляду колегією в складі п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року заявлений суддею Верховного Суду Лідовцем Р. А. самовідвід задоволено. Справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2026 року визначено такий склад колегії: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д., Осіян О. М., Черняк Ю. В.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права,

а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства,

які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи

та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить

із того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції стосовно доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони

і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, які встановлюють зміст, форму, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

У частині першій статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У статті 355 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга подаєтьсябезпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції

у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, у розділі XIII «Перехідні положення» ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку, та вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.

Київський апеляційний суд у грудні 2023 року здійснив оголошення на сайті суду про завершення початкового етапу інтеграції Київського апеляційного суду до модулів ЄСІТС, а саме до підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет» і про побудову обміну між АСДС та Електронним судом. Альтернативою звернення учасників до суду з процесуальними документами залишається звернення в письмовій формі. Проте вказане звернення має бути здійснене до суду, визначеного відповідним положенням процесуального закону, а норми пункту 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України застосуванню не підлягають.

У пункті 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо її подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 06 травня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу шляхом направлення її до Деснянського районного суду

міста Києва на офіційну електронну адресу (а. с. 133-134).

Матеріали справи разом з апеляційною скаргою надійшли до Київського апеляційного суду 19 травня 2026 року.

Таким чином, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування пункту 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки заявник подав апеляційну скаргу в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 , хоча

і зазначив у вступній частині апеляційної скарги, що апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду, однак 06 травня 2026 року направив апеляційну скаргу на офіційну електронну адресу Деснянського районного суду міста Києва.

Дані обставини підтверджуються штампом вхідної кореспонденції Деснянського районного суду міста Києва «Отримано електронною поштою» (а. с. 133). Аналогічні штампи вхідної кореспонденції Деснянського районного суду міста Києва «Отримано електронною поштою» наявні на позовній заяві ОСОБА_1 , поданій до Деснянського районного суду міста Києва та зареєстрованої судом 10 листопада 2025 року (а. с. 1), та на запереченні ОСОБА_1 щодо відзиву відповідача, поданому до Деснянського районного суду міста Києва та зареєстрованому судом 08 грудня 2025 року (а. с. 121).

Верховний Суд звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатись обмеженням права доступу до суду, оскільки заявник має право повторно звернутись до апеляційного суду з апеляційною скаргою в порядку, визначеному статтею 355 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 754/10982/25 (провадження № 61-10180св25).

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційний суд порушив норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

О. М. Осіян

Ю. В. Черняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua