Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №904/2993/26
Суддя: Колісник Іван Іванович
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2993/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е Інжиніринг", м. Запоріжжя
до Приватного підприємства "Нікопольська броварня", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 40 141,79 грн.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Е Інжиніринг" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Нікопольська броварня" про стягнення 40141,79 грн, з яких: 31296,00 грн - основний борг, 2106,37 грн - інфляційні втрати, 6739,42 грн - пеня.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача. При цьому позивач зазначив, що остаточний розрахунок його витрат на професійну правничу допомогу, який за попереднім розрахунком ним визначено в сумі 15000,00 грн, буде подано до суду разом із доказами в порядку та строки, встановлені частиною восьмою статті 129 ГПК України.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з повної оплати електричної енергії, спожитої у липні - серпні 2025 року за публічним договором про постачання електричної енергії споживачу від 09.05.2022 на підставі заяви-приєднання від 10.05.2022 на умовах комерційної пропозиції постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Е Інжиніринг".
Розгляд справи позивач просив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву в установлений судом строк та на час ухвалення цього рішення не скористався.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом була направлена ухвала від 29.05.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 53200, Дніпропетровська область, Нікопольський р-н, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 102/2. Проте до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 29.05.2026 з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 46 - 49).
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).
За змістом статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).
У пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі №906/638/22).
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев`ятою статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Е Інжиніринг" (далі - постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Нікопольська броварня" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 09.05.2022 (далі - договір; а.с. 11 - 15) шляхом підписання відповідної заяви-приєднання від 10.05.2022, що є додатком 1 до договору (а.с. 16).
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.1).
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з пунктом 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.
Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.3).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 договору).
Відповідно до пункту 5.3 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.4 договору).
Згідно з пунктом 5.6 договору оплата за електричну енергію здійснюється споживачем на умовах обраної комерційної пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Пунктом 5.7 договору встановлено, що обсяг поставленої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом оформлення постачальником до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідного акта-рахунка купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Надсилання постачальником акта-рахунка купівлі-продажу електричної енергії може бути здійснена шляхом надсилання на визначену споживачем у заяві-приєднанні електронну адресу.
У разі наявності зауважень до акта-рахунка купівлі-продажу електричної енергії споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг та вартість електричної енергії, за якими є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, вказаними в наданому постачальником акті-рахунку купівлі-продажу електричної енергії, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
Споживач повинен заявити про наявність зауважень протягом 3 днів з моменту отримання акта-рахунка купівлі-продажу електричної енергії. Якщо заява споживача в зазначений строк не надходила, то вважається, що споживач підтвердив прийняття електричної енергії відповідно до зазначеної в акті-рахунку купівлі-продажу електричної енергії інформації.
За змістом пункту 5.8 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені.
Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (п. 13.1).
Розділ 2 комерційної пропозиції, що є додатком 2 до договору (а.с. 17 - 19), визначає ціну на електричну енергію за 1 кВт*год.
Зокрема, ціна на електричну енергію за договором формується з урахуванням регульованих цін (тарифів) на послуги операторів системи. Ціна (ЦЕЕ) за фактично спожитий обсяг у розрахунковому періоді включає такі компоненти:
ЦЕЕ = (VЗАЯВЛ.*ЦРДН+-VНБ*ЦНБ)х Кп + Р + Т, де:
VЗАЯВЛ. - об`єм, заявлений споживачем, КВтг;
VНБ - об`єм небалансів, КВтг;
ЦРДН - ціна небалансів на розрахунковий місяць на сайті оператора ринку (www.oree.com.ua), грн/КВтг;
ЦНБ - ціна небалансів за розрахунковий місяць на сайті Укренерго (https://ua.energy/uchasnikam_rinku/rezultaty-balansuyuchogo-rynku-2/), грн/КВтг;
Кп - коефіцієнт, який враховує дохідність постачальника і складає 1,04;
Р - регульована ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, грн/кВт*год;
Т - регульована ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, грн/кВт*год.
При виборі цієї комерційної пропозиції вперше (укладення договору) ЦЕЕ для розрахунку розміру попередньої оплати повідомляється постачальником шляхом направлення електронного повідомлення на адресу електронної пошти, вказаної споживачем у заяві-приєднанні до договору, та/або в рахунку на попередню оплату.
Сторони узгодили, що зміна ЦЕЕ пов`язана зі зміною регульованих цін на послуги (Р, Т та/або інших, у разі їх встановлення регулятором), формування яких не залежить від постачальника, застосовуються з моменту введення їх в дію відповідним нормативним актом.
Про зміну коефіцієнту Кп споживач повідомляється не пізніше ніж за 20 днів до початку його застосування.
За умовами розділу 5 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не пізніше 3 банківських днів після виставлення рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від оператора системи/адміністратора комерційного обліку.
Рахунок за фактичне споживання надається постачальником споживачу на підставі отриманих від оператора системи/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем на електронну адресу споживача.
Постачальник надсилає споживачу за розрахунковий місяць акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії, який споживач має підписати та повернути на адресу постачальника протягом трьох банківських днів з дати отримання. У випадку відсутності повернутого акта-рахунка та мотивованої відмови від його підписання з боку споживача в зазначений строк акт-рахунок вважається погодженим та підписаним споживачем. При мотивованій відмові від підписання акта визначальними обсягами електричної енергії є обсяги оператора системи/адміністратора комерційного обліку.
Розділом 6 комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу.
Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії (розд. 10 комерційної пропозиції).
Доказів, які б свідчили про намір припинити дію спірного договору, сторонами суду не надано, у зв`язку з чим указаний договір був чинний протягом спірного періоду.
На виконання зобов`язань за договором позивач у період з липня по серпень 2025 року поставив відповідачу електричну енергію в обсязі 3384 кВт*год на суму 31 296,00 грн, що підтверджується наступними доказами:
- довідкою АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про обсяги споживання електричної енергії ПП "Нікопольська броварня" (код ЄДРПОУ 37196491) за період січень - грудень 2025 року (а.с. 20 на звороті);
- актом-рахунком купівлі-продажу електричної енергії № 86Д/820 від 31.07.2025 в обсязі 852 кВт*год на суму 7 742,14 грн (а.с. 21);
- актом-рахунком купівлі-продажу електричної енергії № 86Д/1006 від 31.08.2025 в обсязі 2532 кВт*год на суму 23 553,86 грн (а.с. 23).
Указані акти-рахунки надсилалися 07.08.2025 та 09.09.2025 на електронну адресу відповідача, зазначену в заяві-приєднанні (nik.pivo@meta.ua), проте не повернуто постачальнику, мотивованої відмови від їх підписання споживачем не надано, у зв`язку з чим указані акти-рахунки вважаються погодженими та підписаними останнім.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає про те, що поставлена електрична енергія за спірними актами-рахунками відповідачем не оплачена.
15.10.2025 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1208 щодо сплати заборгованості, який залишився останнім без відповіді та належного реагування, що і стало причиною спору.
Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами зобов`язань за публічним договором про постачання електричної енергії споживачу від 09.05.2022 на підставі заяви-приєднання від 10.05.2022 на умовах комерційної пропозиції постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Е Інжиніринг".
Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За приписом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом пункту 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Згідно з розділом 5 комерційної пропозиції до договору, якою встановлено, що оплата за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не пізніше 3 банківських днів після виставлення рахунка, та зважаючи на дату надсилання на адресу відповідача актів-рахунків за липень та серпень 2025 року (07.08.2025 та 09.09.2025), останній день строку виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії у спірному періоді є 10.08.2025 та 12.09.2025 відповідно.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за поставлену у липні та серпні 2025 року електричну енергію в сумі 31 296,00 грн.
Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 31 296,00 грн є законними та обґрунтованими.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За порушення строків здійснення платежів, відповідно до розділу 6 комерційної пропозиції, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 6739,42 грн за загальний період прострочення з 13.08.2025 по 21.05.2026 окремо із сум заборгованості за актами-рахунками від 31.07.2025 на суму 7742,14 грн та від 31.08.2025 на суму 23553,86 грн.
Перевіркою розрахунку встановлено, що він здійснений правильно.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати в загальній сумі 2 106,37 грн розраховані за загальний період із серпня 2025 року по квітень 2026 року окремо із сум заборгованості за поставлену електричну енергію у липні та серпні 2025 року.
Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При перевірці наведеного у позові розрахунку помилок не встановлено.
За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 40 141,79 грн, з яких: 31 296,00 грн - основний борг, 2 106,37 грн - інфляційні втрати, 6 739,42 грн - пеня.
Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у сумі 2 662,40 грн.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу не розподіляються у зв`язку з його заявою про подання ним відповідних доказів в порядку і строки, встановлені частиною восьмою статті 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Е Інжиніринг" до Приватного підприємства "Нікопольська броварня" про стягнення 40 141,79 грн, з яких: 31 296,00 грн - основний борг, 2 106,37 грн - інфляційні втрати, 6 739,42 грн - пеня - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Нікопольська броварня" (ідентифікаційний код 37196491; місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, Нікопольський р-н, місто Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 102/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е Інжиніринг" (ідентифікаційний код 42503825; місцезнаходження: 69002, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, будинок 48) основний борг у сумі 31 296,00 грн, інфляційні втрати в сумі 2 106,37 грн, пеню в сумі 6 739,42 грн, судовий збір у сумі 2 662,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22.10.2026.
Суддя І.І. Колісник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua