Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №905/129/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №905/129/25

Суддя: Верхогляд Тетяна Анатоліївна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року м.Дніпро Справа № 905/129/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 у справі № 905/129/25 (суддя Новікова Р.Г.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», м. Тернівка, Дніпропетровської області

про стягнення штрафу в розмірі 198 885,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

12.02.2025 Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» штраф у сумі 198 885,00 грн за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» за залізничною накладною № 49546807 від 08.07.2024 зазначило масу вантажу у вагоні № 52238482 у розмірі 69 000 кг, тоді як під час контрольного зважування 10.07.2024 на станції Чаплине Дніпропетровської залізниці встановлено фактичну масу 70 800 кг, що підтверджується актом загальної форми № 33 та комерційним актом № 454201/18. Оскільки різниця перевищує допустиме відхилення 0,2%, позивач вважає, що відповідачем неправильно зазначено масу вантажу, що відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України є підставою для стягнення штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення. Розмір заявленого до стягнення штрафу становить 198 885,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 у справі № 905/129/25 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» штраф у сумі 198 885,00 грн та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» оскаржило його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, а також стягнути з позивача судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення у даній справі прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції всупереч ст. 86 ГПК України не надав належної оцінки доказам і доводам відповідача у їх сукупності та не застосував належним чином стандарт вірогідності доказів, передбачений ст. 79 ГПК України. Зокрема, суд не врахував обставини виявлення недостачі вантажу на станції призначення, наявність у спірному вагоні ознак втручання сторонніх осіб, а також те, що 10.07.2024 працівники АТ «Укрзалізниця» здійснили переважування 16 вагонів, відібрали з них частину вантажу та сформували вагон № 61514410, у якому згодом була виявлена значна нестача.

На думку апелянта, зазначені обставини та надані документи ставлять під сумнів правильність зважування вантажу працівниками позивача на станції Чаплине та не підтверджують факту неправильного зазначення відповідачем маси вантажу саме у вагоні № 52238482.

Також апелянт вказує, що позивач не надав доказів фактичної кількості вантажу, відібраного зі спірного та інших 15 вагонів, незважаючи на подальше виявлення недостачі.

У зв`язку з цим відповідач вважає недоведеними обставини, на яких ґрунтується позов, а висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають встановленим обставинам справи.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 у справі № 905/129/25 є законним та обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Позивач наголошує, що відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця мала право перевірити правильність зазначеної відповідачем у накладній маси вантажу, а проведене 10.07.2024 на станції Чаплине контрольне зважування вагона № 52238482 на справних вагонних вагах засвідчило перевищення фактичної маси вантажу над зазначеною в накладній на 1800 кг. Виявлені обставини підтверджені актом загальної форми та комерційним актом № 454201/18, складеним відповідно до встановлених правил, що, на думку позивача, є належною підставою для застосування до відправника штрафу за ст. 122 Статуту залізниць України.

Доводи апелянта щодо подальшої нестачі 300 кг вантажу на станції призначення позивач вважає такими, що не спростовують факт неправильно зазначеної маси на станції Чаплине, оскільки вагон після відвантаження надлишку був доставлений та виданий одержувачу без заперечень. Також позивач заперечує твердження про неправильне відвантаження надлишку з 16 вагонів, посилаючись на те, що відповідача було повідомлено про результати контрольного зважування та запропоновано направити представника для усунення комерційної несправності, однак представник не прибув, а відповідач сплатив нараховані залізницею додаткові збори.

Позивач вважає встановлений факт перевищення маси вантажу та складені за його результатами документи достатніми для покладення на відповідача передбаченої законом відповідальності, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 30.06.2020 № 48-33959754/2020-0001 Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі – перевізник) засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (далі – замовник, відповідач) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.03.2020 № 33959754/2020-001 (далі – договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.4., 1.6., 1.7. договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних із цим супутніх послуг, а також проведення розрахунків за такі послуги. Надання послуг за договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття цієї пропозиції в цілому (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилася та погоджується з усіма його умовами.

Встановлено, що у липні 2024 року АТ «Українська залізниця» прийняло від ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» до перевезення зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці вагони з вантажем «вугілля кам`яне», зокрема вагон № 52238482, оформлений залізничною накладною № 49546807 від 08.07.2024.

Під час проходження вагона № 52238482 через станцію Чаплине Придніпровської залізниці 10.07.2024 на підставі акта загальної форми від 10.07.2024 № 33 проведено контрольне зважування вагона на справних 150-тонних вагонних вагах станції Чаплине, заводський № 1465, державна повірка яких проведена 02.07.2024. Зазначені ваги прийняті до обліку регіональною філією «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» під № 1.

За результатами контрольного зважування встановлено невідповідність маси вантажу, зазначеної відправником у залізничній накладній № 49546807 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником», фактичній масі вантажу. Зокрема, маса нетто за накладною становила 69 000 кг, тоді як за результатами контрольного зважування – 70 800 кг, тобто фактична маса була більшою на 1 800 кг.

За результатами контрольного зважування станція Чаплине Придніпровської залізниці повідомила станцію відправлення Курахівка Донецької залізниці телеграмою від 10.07.2024 № 170 про можливість прибуття представників відправника для усунення комерційної несправності. Представник відповідача протягом перебування вагона на станції Чаплине для усунення виявленої комерційної несправності не прибув.

На підставі ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, складено комерційний акт № 454201/18 від 10.07.2024. Акт підписали ДСЗ (заступник начальника станції) Усік А.О., приймальники поїздів ОСОБА_1 та Спірідонова М.О. У комерційному акті зазначено про відсутність у штатному розкладі станції посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору).

Для усунення виявленого надлишку вантажу вагон № 52238482 було відчеплено на станції Чаплине. Після відвантаження надлишку вагон № 52238482 направлено до станції призначення Бурштин Львівської залізниці за залізничною накладною № 45800588. Відвантажений надлишок вантажу засобами залізниці завантажено у вагон № 61514410, який направлено до станції призначення за досильною накладною № 45942935.

Після прибуття вагона № 52238482 на станцію Бурштин Львівської залізниці вантаж видано одержувачу разом із комерційним актом від 10.07.2024 № 454201/18 та актами загальної форми станції Чаплине від 17.07.2024 № 110 і станції Бурштин від 29.07.2024 № 1616 за участю представника одержувача. Відповідна відмітка зроблена у розділі «Є» комерційного акта № 454201/18/36 від 10.07.2024 відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

На виконання п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц, комерційний акт попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці від 10.07.2024 № 454201/18 зареєстровано на станції призначення Бурштин Львівської залізниці за номером 454201/18/36 від 10.07.2024.

Посилаючись на неправильно зазначену відповідачем масу вантажу у залізничній накладній № 49546807 від 08.07.2024 щодо вагона № 52238482, позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України нарахував штраф у сумі 198 885,00 грн.

Розрахунок штрафу здійснено виходячи з провізної плати за перевезення одного вагона від станції Курахівка Донецької залізниці до станції Бурштин Львівської залізниці на відстань 1 390 км у сумі 39 777,00 грн, а саме: 39 777,00 грн х 5 = 198 885,00 грн.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також надавши оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між АТ «Українська залізниця» та ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» укладено публічний договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.03.2020 №33959754/2020-001.

На виконання зазначеного договору за залізничною накладною № 49546807 від 08.07.2024 відповідачем пред`явлено до перевезення зі станції Курахівка Донецької залізниці до станції Бурштин Львівської залізниці вантаж - вугілля кам`яне у вагоні № 52238482.

У зазначеній накладній відповідачем визначено масу вантажу 69 000 кг.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. При цьому залізниця має право перевіряти правильність таких відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу.

Як убачається з матеріалів справи, 10.07.2024 під час проходження вагона № 52238482 через станцію Чаплине Придніпровської залізниці на підставі акта загальної форми від 10.07.2024 № 33 проведено контрольне зважування вантажу.

Зважування здійснювалося на 150-тонних вагонних вагах станції Чаплине, заводський № 1465, державна повірка яких проведена 02.07.2024 та які прийняті до обліку регіональною філією «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» під № 1.

За результатами контрольного зважування встановлено фактичну масу вантажу 70 800 кг, тоді як у накладній № 49546807 зазначено 69 000 кг. Отже, різниця між фактичною та зазначеною у перевізному документі масою становить 1 800 кг.

За результатами виявленої невідповідності складено комерційний акт від 10.07.2024 № 454201/18.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені обставини належними та допустимими доказами підтверджують факт невідповідності фактичної маси вантажу у вагоні № 52238482 масі, зазначеній відповідачем у накладній № 49546807.

При цьому доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Апелянт, зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам подальшого переміщення частини вантажу, зокрема завантаження його до вагона № 61514410, у якому на станції призначення в подальшому було встановлено недостачу, що, на думку відповідача, ставить під сумнів правильність контрольного зважування вагона № 52238482.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами.

З матеріалів справи вбачається, що контрольне зважування вагона № 52238482 проведено 10.07.2024 до здійснення подальших операцій з вантажем. Саме за результатами цього зважування встановлено фактичну масу вантажу 70 800 кг та різницю у 1 800 кг порівняно з даними накладної.

Подальше вивантаження надлишку вантажу зі спірного вагона та його переміщення до іншого вагона не спростовує результатів проведеного 10.07.2024 контрольного зважування.

Так само не спростовує встановленої невідповідності маси вантажу і факт подальшого виявлення недостачі вантажу у вагоні № 61514410.

Зазначені обставини стосуються подальшого руху вантажу після проведення контрольного зважування та самі по собі не свідчать про несправність ваг, помилковість їх показань або неправильність результатів зважування вагона № 52238482.

Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що встановлена 10.07.2024 різниця у масі вантажу виникла внаслідок помилки працівників АТ «Українська залізниця» під час зважування.

Не підтверджено матеріалами справи і твердження відповідача про те, що працівниками залізниці було вилучено зі спірного вагона саме таку кількість вантажу, яка могла б зумовити встановлену під час контрольного зважування різницю.

За таких обставин посилання апелянта на подальшу недостачу вантажу у вагоні № 61514410 не перебуває у необхідному причинно-наслідковому зв`язку з питанням правильності визначення маси вантажу у вагоні № 52238482 станом на 10.07.2024.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем фактичної кількості вантажу, вилученого зі спірного та інших вагонів.

Предметом доказування у цій справі є факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у накладній № 49546807, а не встановлення кількості вантажу, яка в подальшому переміщувалася між вагонами.

Для вирішення спору визначальним є встановлення того, чи відповідала фактична маса вантажу у вагоні № 52238482 на момент контрольного зважування 10.07.2024 масі, зазначеній відправником у перевізному документі.

Такий факт підтверджений актом загальної форми від 10.07.2024 № 33, результатами контрольного зважування та комерційним актом від 10.07.2024 № 454201/18.

Доводи апелянта про недоліки оформлення комерційного акта та неналежність осіб, які його підписали, також відхиляються апеляційним судом.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника або вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено порядок підписання комерційного акта.

Комерційний акт від 10.07.2024 № 454201/18 підписаний ДСЗ (заступником начальника станції) Усиком А.О. та приймальниками поїздів ОСОБА_1 і Спірідоновою М.О. Належність повноважень зазначених працівників на підписання комерційних актів підтверджена наданими позивачем доказами. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про належність оформлення та підписання зазначеного комерційного акта.

Доводи апелянта щодо неналежності зазначених осіб як підписантів комерційного акта фактично ґрунтуються на припущенні про відсутність у них відповідних повноважень, яке спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів також не встановила підстав для сумніву у достовірності результатів контрольного зважування.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач визначив масу вантажу шляхом зважування на вагонних вагах вантажопідйомністю 150 т, заводський № 04071036.

Контрольне зважування позивач здійснив також шляхом зважування на вагонних вагах вантажопідйомністю 150 т, заводський № 1465.

Отже, маса вантажу визначалася сторонами одним способом – шляхом зважування. При цьому державна повірка ваг, на яких здійснювалося контрольне зважування, проведена 02.07.2024, тобто до проведення зважування 10.07.2024.

Доказів несправності зазначених ваг, порушення строків їх повірки, некоректності їх роботи або недостовірності результатів зважування відповідачем не надано, а саме лише припущення відповідача про можливу неправильність зважування не є достатнім для спростування результатів контрольного зважування, підтверджених відповідними первинними документами.

Відповідно до п. 2.6. розділу ІІ Правил оформлення перевізних документів маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою та масою, зазначеною у перевізних документах, не перевищує 0,2%. У цьому випадку при зазначеній у накладній масі 69 000 кг допустиме розходження становить 138 кг. Фактично ж під час контрольного зважування встановлено різницю у 1 800 кг, що істотно перевищує допустиме граничне розходження.

Отже, встановлена невідповідність маси вантажу не може бути віднесена до допустимої похибки визначення маси.

Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у накладній маси вантажу з відправника стягується штраф у розмірі, визначеному ст. 118 цього Статуту.

Таким чином, для застосування до вантажовідправника передбаченої ст. 122 Статуту відповідальності необхідним є встановлення факту неправильного зазначення у накладній відповідних відомостей, зокрема маси вантажу, що й було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не застосував належним чином стандарт вірогідності доказів, передбачений ст. 79 ГПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У цій справі позивач надав сукупність доказів, які узгоджуються між собою та підтверджують факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу: накладну № 49546807, акт загальної форми №33 від 10.07.2024, результати контрольного зважування та комерційний акт № 454201/18 від 10.07.2024. Натомість докази, на які посилається відповідач, не підтверджують недостовірності результатів контрольного зважування та не встановлюють іншої причини виникнення різниці у масі вантажу, ніж неправильне зазначення його маси у накладній.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про належне встановлення фактичних обставин справи та оцінку доказів відповідно до ст. 86 ГПК України.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф становить п`ятикратний розмір провізної плати за всю відстань перевезення. Судом встановлено, що провізна плата за перевезення вагона № 52238482 за залізничною накладною № 49546807 від 08.07.2024 від станції Курахівка Донецької залізниці до станції Бурштин Львівської залізниці на відстань 1 390 км становить 39 777,00 грн, у зв`язку з чим розмір штрафу складає 198 885,00 грн (39 777,00 грн х 5). Відповідачем правильність розрахунку не спростована, доказів сплати штрафу матеріали справи не містять, а тому наявні правові підстави для стягнення з ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на користь АТ «Українська залізниця» штрафу у сумі 198 885,00 грн за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 49546807.

Доводи апеляційної скарги зводяться переважно до іншої оцінки відповідачем доказів у справі, однак не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та не підтверджують неправильного застосування ним норм матеріального чи процесуального права.

Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а норми матеріального права застосовано правильно.

За таких обставин апеляційна скарга ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 у даній справі слід залишити без змін.

6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.

Колегія суддів ЦАГС дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

7. Щодо розподілу судових витрат.

Витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 у справі № 905/129/25 – залишити без змін.

Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ».

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua