Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №905/122/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року м.Дніпро Справа № 905/122/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Верхогляд Т.А.,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі № 905/122/25 (суддя Ліпинський О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», м. Тернівка, Дніпропетровської області

про стягнення штрафу в розмірі 198 885,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

11.02.2025 Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» штраф у сумі 198 885,00 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовної вимоги посилається на неправильне зазначення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» маси відправного вантажу у вагоні № 53568382 у залізничній накладній № 49547136, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у сумі 198 885,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.02.2025 у справі № 905/122/25 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про стягнення штрафу в сумі 198 885,00 грн з доданими до неї матеріалами передано до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на користь АТ «Українська залізниця» 198 885,00 грн штрафу, 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі № 905/122/25 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову АТ «Українська залізниця», а також стягнути з позивача витрати зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» мотивована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі № 905/122/25 ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи і належної оцінки всіх доказів.

Апелянт зазначає, що судом не враховано обставини щодо вагона № 53568382, за яким на станції призначення було складено акт форми ГУ-23 та виявлено недостачу 150 кг, наявність у комерційному акті ознак втручання сторонніх осіб, а також те, що 10.07.2024 працівники АТ «Укрзалізниця» здійснювали переважування 16 вагонів відповідача, відбирали з них частину вантажу та самостійно сформували вагон № 61514410, у якому при прибутті було виявлено нестачу 6200 кг.

На думку апелянта, зазначені обставини у сукупності свідчать про можливі помилки під час зважування та відбору вантажу саме працівниками позивача і ставлять під сумнів факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні № 53568382. При цьому позивач не надав доказів щодо фактичної кількості вантажу, відібраного з цього та інших вагонів, а також не спростував доводи відповідача про можливий зв`язок між проведеним переважуванням та виявленими надалі нестачами.

Апелянт також вказує, що суд першої інстанції безпідставно застосував правові висновки Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 905/2360/18, від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17, сформульовані в інших справах, оскільки фактичні обставини вказаних справ не є подібними до обставин справи № 905/122/25.

Таким чином, на думку відповідача, суд не встановив усіх істотних обставин справи, неправильно оцінив докази, зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для скасування рішення.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» зазначає, що відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця мала право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, а за результатами контрольного зважування вагона № 53568382 на станції Чаплине 10.07.2024 встановлено, що фактична маса вантажу на 1700 кг перевищувала зазначену відповідачем у накладній та вантажопідйомність вагона. Виявлені обставини були належним чином оформлені актом загальної форми та комерційним актом № 454201/12 від 10.07.2024, після чого надлишок вантажу було відвантажено засобами залізниці у вагон № 61514410, а вагон № 53568382 після усунення комерційної несправності направлено до станції призначення.

Позивач наголошує, що саме комерційний акт є належною підставою для застосування до відправника відповідальності за ст. 122 Статуту залізниць України, а відповідач не направив свого представника для участі в усуненні виявленої комерційної несправності та фактично визнав її, сплативши нараховані залізницею додаткові збори.

Доводи апеляційної скарги щодо подальшого виявлення нестачі вантажу та можливих помилок при формуванні вагона № 61514410 позивач вважає безпідставними, оскільки вони не спростовують факту неправильно зазначеної відправником маси вантажу, встановленого під час контрольного зважування та підтвердженого належними документами. Також позивач посилається на постанови Центрального апеляційного господарського суду у справах № 905/121/25 та № 905/112/25 як на такі, що стосуються аналогічних правовідносин та підтверджують правомірність застосування штрафу.

З урахуванням викладеного АТ «Українська залізниця» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», а рішення суду першої інстанції без змін.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-33959754/2020-0001 від 30.06.2020 АТ «Українська залізниця» засвідчило прийняття від ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних із цим супутніх послуг, а також проведення розрахунків за такі послуги.

Відповідно до п. 1.4. Договору надання послуг за Договором може підтверджуватися, зокрема, накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу та іншими документами.

У відповідності до п. 1.6. Договору, з урахуванням змін до нього, Договір оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ із накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Відповідно до п. 1.7. Договору він укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) та прийняття в цілому такої пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилася та погоджується з усіма його умовами.

Як убачається з матеріалів справи, у липні 2024 року за накладною № 49547136 зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці АТ «Українська залізниця» прийняло до перевезення вагони з вантажем «Вугілля кам`яне», у тому числі вагон № 53568382. 10.07.2024 під час проходження зазначеного вагона через станцію Чаплине Придніпровської залізниці на підставі акта загальної форми № 27 від 10.07.2024 було проведено контрольне зважування вагона № 53568382 на справних 150-тонних вагонних вагах станції Чаплине, заводський номер № 1465, державна повірка яких проведена 02.07.2024, та які прийняті до обліку регіональною філією «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» під № 1.

За результатами зважування встановлено невідповідність маси вантажу, зазначеної відправником у залізничній накладній № 49547136 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником», фактичній масі вантажу, встановленій під час контрольного зважування. Зокрема, за вагоном № 53568382 маса нетто за накладною становила 69 000 кг, тоді як за результатами контрольного зважування – 70 700 кг, тобто різниця становила 1 700 кг.

За результатами контрольного зважування станцією Чаплине Придніпровської залізниці було повідомлено станцію відправлення Курахівка Донецької залізниці, що підтверджується телеграмою № 175 від 10.07.2024. У зв`язку з виявленою невідповідністю відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, складено комерційний акт № 454201/12 від 10.07.2024. Вагон № 53568382 було відчеплено для відвантаження надлишку вантажу, після чого за накладною № 45800570 його направлено до станції призначення Бурштин Львівської залізниці. Надлишок вантажу було відвантажено засобами залізниці у вагон № 61514410 та направлено до станції призначення за досильною накладною № 45942935.

Після прибуття вагона № 53568382 на станцію Бурштин Львівської залізниці вантаж було видано відповідно до комерційного акта № 454201/12 від 10.07.2024 та актів загальної форми станції Чаплине № 110 від 17.07.2024 і станції Бурштин № 1619 від 29.07.2024 за участю представника одержувача, про що зроблено відповідну відмітку в розділі «Є» комерційного акта № 454201/12 від 10.07.2024 відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334. Комерційний акт № 454201/12 від 10.07.2024, складений попутною станцією Чаплине, було зареєстровано на станції призначення Бурштин під № 454201/12/30 від 10.07.2024 відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц.

Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, АТ «Українська залізниця» нарахувало та пред`явило до стягнення з ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» штраф за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі п`ятикратної провізної плати за спірний вантаж, що становить 198 885,00 грн.

Таким чином, предметом спору у справі є матеріально-правова вимога АТ «Українська залізниця» до ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про стягнення штрафу за неправильно зазначену вантажовідправником масу вантажу в перевізному документі.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі № 905/122/25, дослідивши наявні у справі докази та надавши оцінку доводам учасників справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на користь АТ «Українська залізниця» штрафу у сумі 198 885,00 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли договірні правовідносини з перевезення вантажу залізничним транспортом, які регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, Статутом залізниць України, Правилами приймання вантажів до перевезення, Правилами оформлення перевізних документів та іншими нормативно-правовими актами у сфері залізничних перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Залізнична накладна № 49547136 є основним перевізним документом та підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, при цьому залізниця має право перевіряти правильність таких відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу.

Матеріалами справи підтверджується, що за накладною № 49547136 у вагоні № 53568382 відповідачем було заявлено масу вантажу 69 000 кг. Водночас 10.07.2024 на станції Чаплине Придніпровської залізниці працівниками залізниці проведено контрольне зважування зазначеного вагона на справних 150-тонних вагонних вагах, заводський № 1465, державна повірка яких проведена 02.07.2024.

За результатами зважування встановлено фактичну масу вантажу 70 700 кг, тобто на 1 700 кг більше маси, зазначеної у перевізному документі.

Зазначені обставини зафіксовані у комерційному акті № 454201/12 від 10.07.2024, складеному відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України та Правил складання актів. У комерційному акті наведено як дані щодо маси вантажу за документами, так і результати контрольного зважування, а також опис стану вантажу та вагона. Акт підписаний працівниками залізниці, повноваження яких на його складання та підписання підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Доводи апелянта про те, що зазначений комерційний акт не може бути належним доказом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу, колегія суддів відхиляє.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України маса вантажу визначається відправником, а спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач визначив масу вугілля у вагоні № 53568382 шляхом зважування на вагонних вагах, тоді як залізниця під час контрольної перевірки застосувала такий самий спосіб визначення маси – шляхом зважування вагона на вагонних вагах.

Отже, вказана залізницею розбіжність між масою вантажу, зазначеною у накладній, та фактичною масою вантажу встановлена шляхом застосування того самого способу визначення маси, який був використаний вантажовідправником. При цьому доказів несправності ваг станції Чаплине, заводський № 1465, на момент проведення контрольного зважування відповідачем не надано. Навпаки, матеріалами справи підтверджується проведення їх державної повірки 02.07.2024, тобто безпосередньо перед проведенням контрольного зважування 10.07.2024.

Посилання апелянта на те, що під час контрольного зважування працівники залізниці могли відібрати частину вантажу з вагона № 53568382 та саме внаслідок таких дій виникла встановлена різниця у масі, є припущенням, яке не підтверджене належними та допустимими доказами.

Зі змісту комерційного акта № 454201/12 від 10.07.2024 не вбачається проведення працівниками залізниці вивантаження або відбору частини вантажу до моменту визначення його фактичної маси. Навпаки, акт містить відомості про проведення повторного зважування, яким підтверджено результат контрольного зважування.

Не спростовують установленої обставини і посилання апелянта на вагон № 61514410, до якого після контрольного зважування було переміщено надлишок вантажу, а також на виявлену при його прибутті нестачу. Сам по собі факт подальшого виявлення іншої кількості вантажу у вагоні № 61514410 не свідчить про недостовірність результатів контрольного зважування вагона № 53568382 та не підтверджує, що саме працівниками залізниці було неправильно визначено або обліковано кількість вилученого вантажу.

При цьому апелянтом не надано належних доказів, які б безпосередньо підтверджували, що встановлена 10.07.2024 різниця у 1 700 кг виникла саме внаслідок дій працівників залізниці, а не внаслідок неправильного визначення відповідачем маси вантажу при оформленні накладної № 49547136.

Так само не свідчить про відсутність порушення з боку вантажовідправника посилання апелянта на акт, складений на станції призначення, яким, за твердженням відповідача, встановлено нестачу 150 кг у вагоні № 53568382, адже вказані обставини стосуються вже етапу перевезення після проведення контрольного зважування на станції Чаплине та самі по собі не спростовують зафіксованого комерційним актом № 454201/12 від 10.07.2024 факту перевищення фактичної маси вантажу над масою, зазначеною у накладній.

Щодо посилання апелянта на наявність у комерційному акті відомостей про виїмку вантажу та відсутність маркування у відповідному місці, колегія суддів зазначає, що такі обставини не змінюють встановленого актом факту: під час контрольного та повторного зважування фактична маса вантажу становила 70 700 кг при зазначених у накладній 69 000 кг. Доказів того, що виявлена різниця у 1 700 кг утворилася саме внаслідок втручання третіх осіб або дій залізниці до моменту контрольного зважування, матеріали справи не містять.

Отже, наведені апелянтом обставини щодо подальшого руху вантажу, вагона № 61514410, виявлення нестачі та стану вантажу на станції призначення не спростовують первинного доказу порушення – комерційного акта № 454201/12 від 10.07.2024, яким у встановленому законом порядку засвідчено невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 49547136.

Колегія суддів також не приймає доводи апелянта про неналежність комерційного акта у зв`язку з його підписанням працівниками залізниці. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи повноваження осіб, які підписали комерційний акт № 454201/12.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів до підписання комерційного акта залучаються визначені цим пунктом працівники залізниці, а у разі необхідності й інші працівники залізниці. При цьому відсутність у штаті відповідного структурного підрозділу окремої посади не виключає можливості покладення відповідних повноважень на іншого працівника залізниці на підставі наказу чи посадової інструкції.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що комерційний акт № 454201/12 від 10.07.2024 складений з дотриманням установленого порядку та є належним доказом встановленої невідповідності маси вантажу даним перевізного документа.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.08.2019 у справі № 905/2360/18, від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17, також не свідчить про незаконність оскаржуваного рішення.

Зазначені судові рішення були наведені судом першої інстанції щодо правового регулювання повноважень працівників залізниці на складання та підписання комерційних актів. При цьому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення штрафу ґрунтується не лише на зазначеній судовій практиці, а на сукупності доказів у справі, зокрема залізничній накладній № 49547136, комерційному акті № 454201/12 від 10.07.2024, документах щодо проведення контрольного зважування та підтвердженні справності ваг.

Таким чином, навіть якщо фактичні обставини справ, на які послався суд першої інстанції, не є тотожними обставинам цієї справи, це саме по собі не спростовує правильності застосування відповідних правових висновків у частині правового регулювання повноважень працівників залізниці та порядку оформлення комерційних актів.

Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з вантажовідправника стягується штраф у розмірі, встановленому ст. 118 цього Статуту, тобто у п`ятикратному розмірі провізної плати. Такий штраф є встановленою законом мірою відповідальності за порушення вимог щодо правильності відомостей, зазначених у перевізному документі, і його застосування не поставлено у залежність від доведення настання збитків у перевізника.

У цій справі провізна плата за перевезення вантажу за накладною № 49547136 у вагоні № 53568382 становить 39 777,00 грн, а тому розмір штрафу, обчислений у п`ятикратному розмірі провізної плати, складає 198 885,00 грн. Арифметична правильність цього розрахунку апелянтом не спростована.

Доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом обставин та зводяться переважно до припущень щодо можливого неправильного визначення або переміщення вантажу працівниками залізниці, які належними та допустимими доказами не підтверджені.

Відтак рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі № 905/122/25 є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.

Колегія суддів ЦАГС дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

7. Щодо розподілу судових витрат.

Витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі № 905/122/25 – залишити без змін.

Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ».

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков