Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №912/1094/23 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м.Дніпро Справа № 912/1094/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О (доповідач)

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання: Новіковій Д.О.

Представники сторін:

Прокурор: Федотова Олена Петрівна (в залі суду) - представник Дніпропетровської обласної прокуратури, посвідчення № 069880 від 01.03.3023р.

від скаржника: Серебряник Олеся Олександрівна (власні засоби EasyCon) - представник ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" адвокат, наказ серія АА № 1378723 від 08.11.2021р.

інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 (суддя Кабакова В.Г., повне рішення складено 13.11.2023) у справі №912/1094/23

за позовом

1. Керівника Кіровоградської обласної прокуратури, м. Кропивницький, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ

2. Східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Дніпро, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, м.Кропивницький,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", м. Київ

відповідача-2 Національного авіаційного університету, в особі відокремленого підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету, м.Кропивницький

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 1 192 970, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету, в особі відокремленого підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету та Східного офісу Державної аудиторської служби України, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" з такими вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду від 16.02.2022 № 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- визнати недійсною додаткову угоду від 18.08.2022 № 6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- визнати недійсною додаткову угоду від 29.09.2022 № 9 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- визнати недійсною додаткову угоду від 04.10.2022 № 10 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- визнати недійсною додаткову угоду від 02.11.2022 № 12 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- стягнути з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" кошти у розмірі 1 192 970,50 грн на користь бюджету з одержувачем коштів Льотна академія Національного авіаційного університету,

- покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю електричної енергії, укладено з порушенням частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі": щодо додаткової угоди № 1 - без урахування того, що постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 та № 2600 від 17.12.2021 були оприлюднені до укладення Договору; щодо додаткових угод № 6 та № 9 - за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на ринку; щодо додаткових угод № 10 та № 12 - з перевищенням граничного 10-відсоткового збільшення ціни. Сплачені на підставі цих угод надмірні кошти, на думку прокурора, підлягають поверненню на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23 позовні вимоги задовольнити частково.

- визнано недійсною додаткову угоду від 18.08.2022 № 6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- визнано недійсною додаткову угоду від 29.09.2022 № 9 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- визнано недійсною додаткову угоду від 04.10.2022 № 10 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

- визнано недійсною додаткову угоду від 02.11.2022 № 12 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 від 29.12.2021, укладеного між Льотною академією Національного авіаційного університету та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС",

Стягнуто з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" кошти у розмірі 847 074, 83 грн. на користь бюджету з одержувачем коштів Льотна академія Національного авіаційного університету за наступними реквізитами: код 37939527, банк ДКСУ м. Київ, IBAN UA 188201720343111001200081124.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь Кіровоградської обласної прокуратури – 18 074, 12 грн судового збору.

Стягнуто з Національного авіаційного університету, в особі відокремленого підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету на користь Кіровоградської обласної прокуратури 5 368, 00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурор належно обґрунтував підстави для представництва інтересів держави. Порушення інтересів держави полягає в безпідставній зміні істотних умов договору закупівлі та нераціональному і неефективному витрачанні бюджетних коштів. Східний офіс Держаудитслужби є органом державного фінансового контролю, уповноваженим здійснювати моніторинг закупівель і звертатися до суду (ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 2, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"). Міністерство освіти і науки України є головним розпорядником бюджетних коштів і органом управління щодо Національного авіаційного університету (ст. 22 Бюджетного кодексу України, Положення про МОН України). Обидва органи, отримавши листи прокурора від 27.01.2023 № 24-34вих-23 та від 16.05.2023 № 24-178вих-23, до суду не звернулися. Суд розцінив це як бездіяльність, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ч. ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України є підставою для представництва.

Щодо додаткової угоди № 1 від 16.02.2022 суд дійшов висновку, що її укладено правомірно на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону та пп. 13.7.7 п. 13.7 Договору у зв`язку зі зміною регульованих тарифів на передачу та розподіл електричної енергії. Відповідач формував тендерну пропозицію з урахуванням тарифів, чинних на 24.11.2021. Постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 та № 2600 від 17.12.2021 на той час не були затверджені, а набрали чинності з 01.01.2022. Доказів непропорційного збільшення ціни договору прокурор не навів, а наведені ним постанови Верховного Суду стосуються неподібних правовідносин. У цій частині в позові відмовлено.

Щодо додаткових угод № 6 та № 9 суд зазначив таке. Цінова довідка Харківської ТПП від 21.07.2022 № 414/22 не відповідає умовам п. 13.7.2 Договору: заявник звернувся до ТПП 19.07.2022, а довідку датовано 21.07.2022; крім того, за розрахунковий період узято 1 декаду червня та 1 декаду липня 2022 року, а не календарний місяць. Тому довідка не підтверджує коливання ціни за період з дати укладення Договору до дати укладення додаткової угоди № 6. Довідка від 01.09.2022 № 583-1/22 порівнює 3 декаду січня та 3 декаду серпня 2022 року, тоді як у додатковій угоді № 9 і в листі постачальника від 06.09.2022 № 1524/Ю2 зазначено довідку № 583-2/22. На думку суду, документ компетентної організації має містити чинну ринкову ціну та її порівняння з ціною на дату, з якої почалися зміни; кожна зміна потребує окремого документального підтвердження. Суд послався на постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 та від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22. Постачальник також не довів, що підвищення цін на ринку було непрогнозованим і зробило виконання договору за тендерною ціною неможливим (постанова Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Додаткові угоди № 10 та № 12 суд визнав похідними від додаткової угоди № 6. Без попередньої угоди ціна за наступною перевищує дозволене збільшення більш ніж на 10 % порівняно з основним договором. Обмеження 10 % є максимальним лімітом незалежно від кількості підписаних додаткових угод (постанови Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22). Суд також зазначив, що «каскадне» підвищення ціни може кваліфікуватися як недобросовісна ділова практика, а постачальник, укладаючи договір, несе ризики зміни ціни (ст. 42 ГК України; постанова Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 916/2536/22). Отже, додаткові угоди № 6, № 9, № 10 та № 12 укладено з порушенням п. п. 2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону, що є підставою для визнання їх недійсними (ст. ст. 203, 215 ЦК України).

Щодо стягнення суд застосував ч. 1 ст. 670 ЦК України як сталу правову підставу в цій категорії справ (постанова ОП КГС ВС від 18.06.2021 у справі № 927/491/19; постанови ВС від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 22.06.2023 у справі № 916/2536/22). Встановлено, що поставлено 1 624 190,2 кВт/год електричної енергії, за яку сплачено 9 476 338,89 грн. За ціною додаткової угоди № 1 (5,312964 грн) мало бути сплачено 8 629 264,06 грн, тож переплата становить 847 074,83 грн (вісімсот сорок сім тисяч сімдесят чотири грн 83 коп.). Порушення ч. 1 ст. 321 ЦК України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції суд не встановив: безпідставно отримані кошти не є «майном», щодо якого особа має «легітимні сподівання». Судовий збір розподілено пропорційно розміру задоволених вимог.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову Керівника Кіровоградської обласної прокуратури у повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт вважає оскаржуване рішення «незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права».

На думку апелянта, суд першої інстанції, змінивши ухвалою від 03.08.2023 процесуальний статус Національного авіаційного університету з позивача на відповідача-2, не врахував, що «для залучення у справу співвідповідача позивач повинен довести наявність порушеного права та мати вимоги до такого відповідача». Апелянт посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17. Стягнення коштів з відповідача-1 на користь відповідача-2 апелянт вважає «помилковим, оскільки не відповідає положенням ГПК України», тож суд мав відмовити у стягненні.

Апелянт стверджує, що прокурор «фактично веде мову про застосування такого способу захисту як одностороння реституція, що не передбачено нормами законодавства України». Абзац 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачає двосторонню реституцію, а за виконання недійсного правочину однією стороною застосовуються положення глави 83 ЦК України (постанова КЦС ВС від 27.11.2019 у справі № 396/29/17; постанова ОП КЦС ВС від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17). Двостороння реституція може погіршити становище Льотної академії, якій доведеться компенсувати вартість електроенергії за цінами на момент відшкодування, внаслідок чого «державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення». Апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 904/1907/15, від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, від 11.10.2023 у справі № 927/864/21, від 12.01.2022 у справі № 921/511/20, від 21.12.2022 у справі № 904/193/22 та на практику щодо ефективного способу захисту.

За доводами скарги, прокурор, заявляючи вимогу про стягнення на користь Льотної академії, «не відновлює інтереси держави в особі Міністерства» і «по суті намагається захистити Національний авіаційний університет», який не уособлює державу та є стороною недійсних угод (постанова ВС від 21.12.2022 у справі № 904/193/22). Апелянт також вважає, що Міністерство освіти і науки України «не є уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, у розумінні ст. 8 Закону». Держаудитслужба перевірку не проводила, акт не складала і порушень не виявила. Вона не є стороною Договору, її права не порушені, а вимог на її користь не заявлено, на що суд не звернув уваги.

Щодо додаткової угоди № 6 апелянт вказує, що «період з першої декади червня по першу декаду липня 2022 є все ж таки календарним місяцем». Довідка ТПП № 414/22 підтверджує коливання ціни на +11,81 %, а ціна зросла на 5,95 % без збільшення суми Договору. Щодо додаткової угоди № 9 апелянт зазначає, що до листа № 1524/Ю2 від 06.09.2022 додано довідку № 583-1/22, а номер 583-2/22 у листі є «технічною опискою». Цю обставину апелянт наводив у відзиві на позов, однак суд її не оцінив. Щодо додаткової угоди № 10 апелянт звертає увагу, що суд сам указав на збільшення ціни на 6,71 %, тобто в межах 10 %, а коливання за довідкою № 627-1/22 становило +12,01 %. Щодо додаткової угоди № 12 коливання за довідкою № 732/22 становило +17,05 %.

Апелянт посилається на постанову КМУ від 12.10.2022 № 1178, яка, на його думку, «не обмежує збільшення ціни товару лише 10 %, а допускає збільшення ціни навіть на відсоток коливання ціни такого товару на ринку». Посилання суду на ціну станом на 01.01.2022 апелянт вважає таким, що не має значення для угод, укладених після 18.08.2022. Наявність коливання ціни в обидва боки, на думку апелянта, лише підтверджує сам факт коливання, а оцінці підлягає коливання саме на момент укладення спірних угод. Апелянт описує механізм формування роздрібного тарифу за вільними цінами та наводить дані Оператора ринку (oree.com.ua) за спірні періоди. Ці дані, на його думку, є «належним та допустимим доказом коливання ціни на ринку електричної енергії у бік збільшення».

Апелянт наголошує, що зміни до Договору вносилися за згодою сторін у визначеному Договором порядку, із надсиланням споживачу повідомлення, проєкту угоди та довідки ТПП (ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України). Тому, на його думку, норми ст. 41 Закону не порушено, а прокурор належними доказами підстав для недійсності не довів (ст. ст. 73, 74, 79, 86 ГПК України).

Стягнення, на думку апелянта, становить непропорційне втручання у право мирного володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції; рішення ЄСПЛ у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", "Трегубенко проти України", "Фонд «Батьківська турбота» проти України"; постанова ВП ВС від 02.07.2019 у справі № 48/340). Апелянт також зазначає, що за ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальність за порушення Закону несуть службові особи замовників та інших визначених органів, а не постачальник.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Кіровоградська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким заперечує проти апеляційної скарги ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, посилаючись на наступне.

Прокуратура зазначає, що з доводами апелянта щодо відсутності порушеного права позивачів, невірної конструкції повернення коштів та наявності підстав для укладення додаткових угод «погодитися неможливо». Національний авіаційний університет залучено співвідповідачем ухвалою від 03.08.2023 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, оскільки вимоги про недійсність правочину мають бути спрямовані до обох його сторін. Вимога про стягнення спрямована лише до ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС".

За доводами відзиву, «стягувачем у даних правовідносинах є держава, а Льотна академія Національного авіаційного університету вказана лише як одержувач коштів за реквізитами повернення». Згідно з п. 2.4 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, такі кошти перераховуються до доходів загального фонду бюджету. Роз`єднання вимог у різних провадженнях прокуратура вважає неефективним.

Щодо повноважень на звернення до суду прокуратура посилається на ст. 53 ГПК України та усталену практику Великої Палати Верховного Суду. Згідно з цією практикою органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, а «фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган».

Щодо суті спору прокуратура підтримує висновки суду про невідповідність довідки № 414/22 п. 13.7.2 Договору та про похідність додаткових угод № 10 і № 12 від недійсної додаткової угоди № 6. Прокуратура наголошує, що довідки ТПП охоплювали лише періоди зростання ціни, вигідні постачальнику. Документ про зміну ціни має містити чинну ринкову ціну та її порівняння з ціною на дату початку змін (постанова ВС від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18). Обмеження 10 % є максимальним лімітом незалежно від кількості додаткових угод (постанова ВС від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Щодо ст. 1 Першого протоколу до Конвенції прокуратура зазначає, що апелянт не врахував її п. 2 про право держави контролювати користування майном. Укладення додаткових угод, на думку прокуратури, було «усвідомленим волевиявленням обох учасників», а не помилкою державних органів.

Міністерство освіти і науки України, Східний офіс Державної аудиторської служби України та Національний авіаційний університет в особі відокремленого підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 06.12.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №912/1094/23. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/1094/23.

19.12.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №912/1094/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме: оригінал платіжного документа про сплату судового збору у сумі 2 412, 97 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.04.2024 о 12:00 год.

31.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на апеляційну скаргу.

16.02.2024 до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

25.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

26.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Національного авіаційного університету в особі відокремленого підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 було задоволено подані клопотання, та вирішено проводити судові засідання у справі № 912/1094/23 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №207) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку “EasyCon” (https://vkz.court.gov.ua/).

02.04.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.06.2024 о 10:30 год.

24.06.2026 до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшли заперечення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2024 провадження у справі №912/1094/23 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23 поновлено. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 21.01.2025 об 11:00 год.

01.10.2024 до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

14.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Кіровоградської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення.

20.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Судове засідання, призначене на 21.01.2025 не відбулось, у зв`язку з відпусткою головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача)(Інформаційна довідка).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне призначити розгляд апеляційної скарги в судове засідання на іншу дату.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі № 912/1094/23 призначено в судове засідання на 06.02.2025 о 11:20 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2025 виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 912/1094/23, а саме дату та час судового засідання, вважати за вірною 06.03.2025 об 11:20 год.

05.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 912/1094/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великої Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24

06.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Кіровоградської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення.

Оскільки постановою Великої Палати Верховного Судувід 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство"залишено без задоволення, а Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі № 920/19/24, відповідно, без змін, колегія суддів виснує про відсутність процесуальних передумов для розгляду клопотання про зупинення провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" від 05.03.2025 і відмовляє в його задоволенні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2025 на 12:45 год.

Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025р. у зв`язку з встановленою відсутністю зв`язка з центральним сервером ВКЗ судове засідання, призначене на 11.03.2025, не відбулось.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі № 912/1094/23 призначено в судове засідання на 20.03.2025 о 12:50 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2025.

03.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" було подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 912/1094/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2025 зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі № 912/1094/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

15.01.2025 від представника Кіровоградської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, вмотивоване тим, що 21.11.2025 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято постанову по справі №920/19/24.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 гркдня 2023 року, (для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі) на підставі розпорядження керівника апарату суду № 105/26 від 17.02.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Мартинюк С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2026 поновлено провадження у справі № 912/1094/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 21.07.2026 на 11:00 год.

У зв`язку з вирішенням питання щодо поновлення провадження у справі та виходом з лікарняного судді Кощеєва І.М., на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.03.2026 № 195/26 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 912/1094/23, шляхом передачі справи раніше визначеній колегії суддів.

20.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 912/1094/23 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26) за конституційними скаргами ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", ТОВ "Промгаз Сіті" та ТОВ "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

20.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" надійшли письмові пояснення по справі.

В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:

20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів констатує, що тексти вищенаведених письмових пояснень та клопотання про зупинення провадження по справі, зареєстрованих в системі “Електроний суд” 20.07.2026 не містить звернень до суду апеляційної інстанції щодо поновлення пропущеного строку на подання заяви.

Відповідно, відсутня процесуальна передумова для розгляду зазначеного клопотання.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття “справедливе правосуддя” в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

На підставі вищевикладеного, в судовому засіданні 21.07.2026 колегія суддів, порадившись на місці залишила без розгляду подане клопотаня Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" про зупинення провадження у справі та додаткові пояснення як такі, що подано в поза встановлений процесуальним законом спосіб.

21.07.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: на офіційному веб-порталі "Prozorro" Льотною академією Національного авіаційного університету оприлюднено оголошення № UA-2021-10-21-008758-b про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії за Лотом 1 із запланованим обсягом 2 942 900 кВт*год та очікуваною вартістю 17 092 363,20 грн, кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 24.11.2021, закупівлю завершено 29.12.2021; За результатами торгів переможцем визначено ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" з ціною пропозиції після аукціону 15 008 780,00 грн з ПДВ; 29.12.2021 між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (Постачальник) та Національним авіаційним університетом в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 2/22 вартістю 15 008 780,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 2 501 463,33 грн (п. 5.1), з ціною за одиницю товару 4,249997168326 грн/кВтгод без ПДВ та 5,09999660 грн/кВтгод з ПДВ з урахуванням тарифів на передачу (0,29393 грн без ПДВ) і розподіл (1,16954 грн без ПДВ) електричної енергії та початком постачання з 01.01.2022; Підпунктом 13.7.2 Договору допускається збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни на ринку за умови, що це не призведе до збільшення суми Договору, а факт коливання ціни підтверджується довідками уповноважених органів, установ, організацій «на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій за розрахунковий період яким є календарний місяць у порівнянні до діючої ціни згідно з Договором»; Підпункт 13.7.7 Договору передбачає зміну ціни у зв`язку зі зміною регульованих тарифів; Протягом дії Договору сторони уклали додаткові угоди № 1–№ 17 (від 16.02.2022, 21.03.2022, 15.04.2022, 23.05.2022, 15.06.2022, 18.08.2022, 01.09.2022, 20.09.2022, 29.09.2022, 04.10.2022, 20.10.2022, 02.11.2022, 02.12.2022, 14.12.2022, 30.12.2022, 30.01.2023, 31.01.2023); Додатковою угодою № 1 від 16.02.2022 ціну за одиницю товару встановлено в розмірі 4,42747 грн/кВтгод без ПДВ і 5,312964 грн/кВтгод з ПДВ з урахуванням тарифів на передачу (0,34564 грн/кВтгод) та розподіл (0,12577 грн/кВтгод) електричної енергії, а загальну суму Договору - 15 635 521,75 грн, з поширенням її дії на відносини з 01.01.2022; Додатковою угодою № 6 від 18.08.2022, укладеною з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ціну збільшено до 5,647008 грн/кВт*год з ПДВ на підставі листа ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" від 22.07.2022 № 1474/Ю2 та цінової довідки Харківської ТПП від 21.07.2022 № 414/22, у якій порівнюються середньозважені ціни РДН за 1 декаду червня та 1 декаду липня 2022 року; Додатковою угодою № 9 від 29.09.2022 ціну збільшено до 6,014424 грн/кВт*год з ПДВ, в угоді зазначено цінову довідку Харківської ТПП від 01.09.2022 № 583-2/22, а замовником надано довідку від 01.09.2022 № 583-1/22, яка порівнює ціни за 3 декаду січня та 3 декаду серпня 2022 року; Додатковою угодою № 10 від 04.10.2022 ціну збільшено до 6,418548 грн/кВт*год з ПДВ на підставі цінової довідки Харківської ТПП від 13.09.2022 № 627-1/22, яка порівнює ціни за 1 декаду серпня та 1 декаду вересня 2022 року; Додатковою угодою № 12 від 02.11.2022 ціну збільшено до 6,863028 грн/кВт*год з ПДВ на підставі листа ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" від 04.10.2022 № 1555/Ю2 та цінової довідки Харківської ТПП від 04.10.2022 № 732/22, яка порівнює ціни за серпень та вересень 2022 року; ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" поставлено Споживачу 1 624 190,2 кВт/год електричної енергії, оплачено 9 476 338,89 грн; Прокуратура направляла Східному офісу Держаудитслужби та Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області лист від 27.01.2023 № 24-34вих-23, на який отримано відповідь від 16.03.2023 № 041131-17/958-2023 про відсутність правових підстав для звернення до суду, а Міністерству освіти і науки України - лист від 16.05.2023 № 24-178вих-23, на який отримано відповідь від 24.05.2023.

Враховуючи доводи і вимоги апеляційної скарги колегією суддів, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині відмови у визнанні недійсною додаткової угоди від 16.02.2022 № 1 та у стягненні 345 895,67 грн, а також обраної судом бази розрахунку надмірно сплачених коштів за ціною, встановленою додатковою угодою № 1.

Арифметичну правильність розрахунку суми надмірно сплачених коштів (за 1 624 190,2 кВт·год сплачено 9 476 338,89 грн, за ціною додаткової угоди № 1 - 5,312964 грн/кВт·год з ПДВ - належало сплатити 8 629 264,06 грн, різниця становить 847 074,83 грн) апелянт не оспорює, в зв`язку із чим відповідні обставини справи не перевіряються колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене колегія суддів враховує, колегія суддів враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, яка виснувала, що «Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива» (пункт 55) лише з підстав і в межах, визначених законом, і що «У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 %» від ціни, визначеної в договорі за результатами процедури закупівлі, «незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору» (пункт 56).

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції безпідставно змінив процесуальний статус Національного авіаційного університету в особі відокремленого підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету з позивача на відповідача-2, оскільки університет є стороною оспорюваних додаткових угод, а вимога про визнання правочину недійсним пред`являється до всіх його сторін.

Так, ухвалою від 03.08.2023 за клопотанням прокурора позов в частині звернення в інтересах Національного авіаційного університету в особі відокремленого підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а університет залучено співвідповідачем відповідно до частини 1 статті 48 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 виснувала, що «комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.» (пункт 8.30). Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 30.05.2023 у справі № 922/2057/22 у справі щодо закупівлі електричної енергії зазначив, що державна наукова установа - замовник і Національна академія аграрних наук України «не мають статусу суб`єкта владних повноважень» (пункт 42).

Відповідно, державний заклад освіти як замовник і сторона оспорюваних додаткових угод не може бути позивачем, в інтересах якого звертається прокурор, однак має бути відповідачем за вимогою про визнання цих угод недійсними.

Вимогу про стягнення коштів пред`явлено лише до відповідача-1. Відповідач-2 визначений не стягувачем, а одержувачем коштів, що повертаються до бюджету.

При цьому колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що відповідачем має бути особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17), оскільки, як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.07.2024 у справі № 916/1055/23, «Спір у справі №910/17792/17 не стосувався оскарження правочинів як таких» (пункт 77). Наведені апелянтом постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 523/9076/16-ц, № 308/3162/15-ц, № 127/93/17-ц, № 570/3439/16-ц, № 372/51/16-ц, № 910/7122/17 містять загальні висновки щодо визначення належного відповідача і не виключають того, що сторона оспорюваного правочину є належним відповідачем за вимогою про визнання його недійсним.

Щодо тверджень апеляційної скарги в частині того, що Держаудитслужба не проводила перевірку закупівлі, не є стороною Договору, її права не порушені і на її користь не заявлено жодної вимоги, колегія суддів виходить з того, що зазначений довід не впливає на правильність вирішення спору, оскільки прокурор звернувся до суду також в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, повноваження якого у спірних правовідносинах підтверджено.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 виснувала, що за наявності кількох органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, «Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.» (пункт 54).

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Твердження апеляційної скарги в частині того, що Міністерство освіти і науки України не є уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, у розумінні статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки Міністерство є позивачем у справі не як орган регулювання чи контролю у сфері закупівель, а як головний розпорядник бюджетних коштів і орган управління щодо Національного авіаційного університету (стаття 22 Бюджетного кодексу України), за рахунок коштів якого здійснено оплату за спірними додатковими угодами.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, розглядаючи позов прокурора в інтересах держави в особі головного розпорядника бюджетних коштів, який не був стороною оспорюваного правочину, виснувала, що «бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу» (пункт 35).

Органи, в особі яких прокурор звертається до суду, діють від імені держави. Тому те, що Міністерство не є стороною Договору, не свідчить про відсутність порушення інтересів держави, яке полягає у безпідставній зміні істотних умов договору про закупівлю та нераціональному і неефективному витрачанні бюджетних коштів.

Відповідні доводи прокурора, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, не були спростовані під час апеляційного перегляду.

Отримавши лист прокурора від 16.05.2023 № 24-178вих-23, Міністерство освіти і науки України до суду не звернулося. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала, що «прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"» (пункт 43).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що прокурор належно обґрунтував підстави для представництва інтересів держави, що, у свою чергу є підставою для відхилення помилкових доводів апеляційної скарги в частині того, що, заявляючи вимогу про стягнення коштів на користь Льотної академії Національного авіаційного університету, прокурор не відновлює інтереси держави в особі Міністерства, а фактично захищає особу, яка не уособлює державу та є стороною недійсних додаткових угод, з огляду на те, що кошти стягнуто не на користь Льотної академії, а на користь бюджету. Льотну академію визначено лише одержувачем коштів за реквізитами її рахунку в Державній казначейській службі України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 виснувала, що «…не допускається звернення прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошових коштів на користь підприємства об`єднання громадян як сторони правочину, яке (підприємство) не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, але прокурором визначено одним із відповідачів у справі, оскільки в такому випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб`єкта господарювання поза відносинами представництва…» (пункт 50).

Зазначений висновок сформульовано за інших обставин: у справі № 904/192/22 стягнення було заявлено безпосередньо на користь підприємства об`єднання громадян як суб`єкта господарювання. Так само у справі № 904/193/22, на яку посилається апелянт, прокурор просив стягнути кошти безпосередньо на користь замовника, у зв`язку з чим Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 зазначив, що прокурор «не має права вимагати стягнення на користь особи, яка не уособлює державу» (пункт 65), оскільки «нераціонально та неефективно витрачені кошти повинні повертатись (стягуватись) саме на користь держави» (пункт 66).

У цій справі вимогу заявлено і задоволено саме на користь бюджету, а одержувачем коштів визначено державний заклад освіти - бюджетну установу, з казначейського рахунку якої здійснювалася оплата за Договором.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, на який посилається прокурор, такі кошти перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Відповідні доводи прокурора, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, не були спростовані під час апеляційного перегляду.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що прокурор фактично просить застосувати не передбачену законом односторонню реституцію, а двостороння реституція могла б погіршити становище Льотної академії через необхідність компенсувати постачальнику вартість електричної енергії за цінами на момент відшкодування, з огляду на те, що недійсними визнано не Договір, а лише додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю товару з огляду на таке:

Договір № 2/22 від 29.12.2021 та додаткова угода № 1 від 16.02.2022 є чинними. Тому електрична енергія поставлена і прийнята на підставі дійсного договору, а її вартість підлягає оплаті за ціною, встановленою додатковою угодою № 1.

Відповідно, повернення товару чи відшкодування його вартості споживачем не відбувається, а постачальник повертає лише кошти, отримані понад ціну, встановлену дійсною умовою договору.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Згідно з пунктом 1 частини 3 цієї статті положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що «положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.» (пункт 72), і виснувала, що кошти, сплачені за недійсними додатковими угодами, «є такими, що були безпідставно одержані відповідачем», а їх стягнення «відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України» (пункт 82).

При цьому, визначаючи правову підставу повернення коштів, суд першої інстанції застосував частину 1 статті 670 Цивільного кодексу України, посилаючись на практику Верховного Суду, сформовану на час ухвалення оскаржуваного рішення.

Апелянтом не доведено, що застосування статей 216, 1212 Цивільного кодексу України замість частини 1 статті 670 цього Кодексу змінило б характер спірних правовідносин і поліпшило б становище апелянта, оскільки за кожною з цих норм постачальник зобов`язаний повернути кошти, отримані понад ціну, встановлену дійсною умовою договору.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині неврахування при прийнятті оспорюваного рішення постанов Верховного Суду щодо ефективності способу захисту порушеного права (у справах № 338/180/17, № 905/1926/16, № 569/17272/15-ц, № 925/1265/16, № 310/11024/15-ц, № 610/1030/18, № 910/3907/18, № 381/622/17, № 910/18214/19, № 209/3085/20, № 522/1528/15-ц, № 438/887/16-ц, № 921/199/20, № 910/18962/20), оскільки доводи апелянта в цій частині мають декларативний характер і не містять посилань на порушення судом першої інстанції цих принципів.

При цьому колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 912/1094/23 ухвалене місцевим господарським судом без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 396/29/17, № 761/26815/17, № 904/1907/15, № 906/1061/20, № 927/864/21, № 921/511/20 щодо реституції, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що додатковими угодами № 10 та № 12 ціну збільшено в межах 10 %, на що вказав і сам суд першої інстанції, з огляду на те, що обмеження у 10 % стосується сукупного збільшення ціни за одиницю товару, а не кожної окремої її зміни.

Так, «обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі» (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 910/14437/23, пункт 5.8); «обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі» (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, пункт 124).

Ціна за Договором становила 5,09999660 грн/кВт·год з ПДВ, а за додатковою угодою № 1 - 5,312964 грн/кВт·год з ПДВ. Ціну, встановлену додатковою угодою № 10 (6,418548 грн/кВт·год), збільшено порівняно з ціною за додатковою угодою № 1 на 20,81 %, а порівняно з ціною за Договором - на 25,85 %. Ціну, встановлену додатковою угодою № 12 (6,863028 грн/кВт·год), збільшено відповідно на 29,18 % та 34,57 %.

Відповідно, незалежно від того, яку з цих цін брати за базу, сукупне збільшення ціни за додатковими угодами № 10 та № 12 перевищує 10 %. Те, що кожна з цих угод окремо збільшувала ціну менш ніж на 10 % порівняно з попередньою, значення не має.

Наведені апелянтом відсотки збільшення ціни (5,95 %, 6,1 %, 6,3 %, 6,48 %) розраховано шляхом ділення приросту на нову, а не на попередню ціну. Однак і за таким розрахунком кожна наступна угода збільшувала вже збільшену ціну.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що додаткові угоди № 10 та № 12 укладено з перевищенням граничного 10-відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що період з першої декади червня по першу декаду липня 2022 року є календарним місяцем, оскільки охоплює 30 днів, з огляду на те, що календарним є місяць, визначений за календарем, а не будь-який тридцятиденний період.

Підпункт 13.7.2 Договору вимагає підтвердження коливання ціни довідкою «на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій за розрахунковий період яким є календарний місяць у порівнянні до діючої ціни згідно з Договором».

Цінова довідка Харківської ТПП № 414/22 порівнює середньозважені ціни РДН за першу декаду червня та першу декаду липня 2022 року. Вона не містить даних за календарний місяць і не порівнює ринкову ціну з діючою ціною згідно з Договором.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 зазначив: «У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар»; «Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.» (пункт 8.10).

Щодо тверджень апеляційної скарги в частині того, що позиція суду щодо звернення ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" до ТПП 19.07.2022 та видачі довідки 21.07.2022 є незрозумілою, колегія суддів виходить з того, що зазначений довід не впливає на правильність вирішення спору, оскільки довідка № 414/22 не відповідає підпункту 13.7.2 Договору незалежно від співвідношення дати звернення і дати її видачі. З цієї ж причини не має значення і зазначене в довідці коливання ціни на +11,81 % та збільшення ціни за додатковою угодою № 6 без збільшення суми Договору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що довідка № 414/22 не підтверджує коливання ціни за період з дати укладення Договору до дати укладення додаткової угоди № 6.

Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги в частині того, що місцевий господарський суд не надав оцінки доводу відповідача-1 про технічну описку в номері цінової довідки, зазначеному в листі № 1524/Ю2 від 06.09.2022 та в додатковій угоді № 9. Однак і за умови, що підставою укладення додаткової угоди № 9 слугувала довідка від 01.09.2022 № 583-1/22, вона не підтверджує коливання ціни у спосіб, визначений підпунктом 13.7.2 Договору.

Так, довідка № 583-1/22 порівнює середньозважені ціни РДН за третю декаду січня та третю декаду серпня 2022 року. Вона не містить даних за календарний місяць і не порівнює ринкову ціну з діючою ціною згідно з Договором, встановленою попередньою додатковою угодою № 6.

Так, відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22 (пункт 39), «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань».

Відповідно, вказана вада мотивування рішення суду першої інстанції не призвела до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що коливання ціни у бік збільшення підтверджується загальнодоступними даними АТ "Оператор ринку", ціна станом на 01.01.2022 не має значення для додаткових угод, укладених після 18.08.2022, а оцінці підлягає коливання саме на момент укладення спірних угод, з огляду на те, що підпункт 13.7.2 Договору вимагає порівняння з діючою ціною згідно з Договором, тобто з ціною на дату укладення Договору або попередньої зміни ціни.

Дані АТ "Оператор ринку", наведені в апеляційній скарзі, підставою укладення жодної зі спірних додаткових угод не були. Вони відображають ціни РДН на обрані апелянтом дати і не містять порівняння ринкової ціни з діючою ціною згідно з Договором за календарний місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 виснувала, що підставою збільшення ціни є «коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником)» (пункт 110), а «Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим» (пункт 134).

Середня ціна станом на 01.01.2022 становила 2 723,4 грн, тобто була нижчою за ціну на дату подання тендерної пропозиції. Протягом дії Договору ціна на ринку коливалася в обидва боки, однак для обґрунтування збільшення ціни постачальник обирав лише періоди її зростання. Сезонні коливання вартості електричної енергії постачальник мав враховувати під час укладення довготривалого договору.

Відповідні доводи прокурора, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, не були спростовані під час апеляційного перегляду.

Твердження апеляційної скарги в частині того, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (підпункт 2 пункту 19) не обмежує збільшення ціни товару 10 %, а допускає збільшення ціни на відсоток коливання ціни на ринку, відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки Договір укладено 29.12.2021 за результатами відкритих торгів, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", до прийняття зазначеної постанови.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Додаткові угоди № 6, № 9 та № 10 укладено до прийняття постанови № 1178. Щодо додаткової угоди № 12 апелянтом не доведено, що застосування зазначеної постанови до договору, укладеного до її прийняття, змінило б характер спірних правовідносин і поліпшило б становище апелянта.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що зміни до Договору вносилися за згодою сторін у визначеному Договором порядку з надсиланням споживачу повідомлення, проєкту угоди та довідки ТПП, а тому норми статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не порушено, з огляду на те, що згода сторін на зміну ціни не усуває обов`язку дотримуватися умов такої зміни, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК України).

За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" не надало належних і допустимих в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку у спосіб, визначений підпунктом 13.7.2 Договору, станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Твердження апеляційної скарги в частині того, що вимога про стягнення коштів є похідною від вимоги про визнання додаткових угод недійсними, а її розрахунок побудований на порушеннях, які не підтверджуються матеріалами справи, відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки суд першої інстанції правомірно визнав недійсними додаткові угоди № 6, № 9, № 10 та № 12 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що кошти, сплачені понад ціну, встановлену додатковою угодою № 1, у сумі 847 074,83 грн підлягають поверненню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що стягнення коштів є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, оскільки особа не може відповідати за помилки державних органів, з огляду на те, що спірні додаткові угоди укладено за ініціативою постачальника, який надсилав споживачу пропозиції про збільшення ціни, а не внаслідок помилки органу державної влади.

Укладення додаткових угод є наслідком волевиявлення обох їх сторін - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Льотної академії Національного авіаційного університету. Кошти, отримані постачальником понад ціну, встановлену дійсною умовою договору, набуті без достатньої правової підстави.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не обмежує права держави забезпечувати виконання законів, які вона вважає за необхідне для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Відповідні доводи прокурора, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, не були спростовані під час апеляційного перегляду.

Висновки Європейського суду з прав людини у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", "Трегубенко проти України", "Фонд «Батьківська турбота» проти України" та Великої Палати Верховного Суду у справі № 48/340, на які посилається апелянт, сформульовано щодо випадків, коли особа зазнає негативних наслідків помилок органів влади. Спірні правовідносини таких обставин не містять.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що безпідставно отримані кошти не є «майном», щодо якого особа має «легітимні сподівання».

Твердження апеляційної скарги в частині того, що частина 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" покладає відповідальність за порушення вимог Закону на службових (посадових) осіб замовників та інших визначених органів, а не на постачальника, відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки повернення безпідставно отриманих коштів є не заходом юридичної відповідальності, а наслідком недійсності правочину, передбаченим статтями 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 276 цього Кодексу суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

В даній справі колегія суддів дійшла висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням викладеного, колегія суддів виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, в зв`язку із чим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі № 912/1094/23 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 22.10.2026

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус