Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: щодо усунення перешкод у користуванні майном
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №910/10832/24
Суддя: Коробенко Г.П.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2026 р. Справа№ 910/10832/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Спаських Н.М.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.10.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 03.03.2026 (повний текст складено та підписано 07.05.2026)
у справі №910/10832/24 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ"
до Приватного акціонерного товариства "АБС-УКР"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвіль Сервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяна Олексіївна
про скасування державної реєстрації права власності та усунення перешкод у користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "АБС-УКР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвіль Сервіс" про:
- скасування державної реєстрації права власності за Приватним акціонерним товариством "АБС-УКР" (ЄДРПОУ: 24720911) приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19, група нежитлових приміщень №350, площею 155.5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2784821080000, номер відомостей про речове право 51453339 (вимога адресується відповідачу - ПАТ "АБС-УКР");
- усунення співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 перешкод у здійсненні ними права користування спільним майном, шляхом виселення Приватного акціонерного товариства "АБС-УКР" з приміщення №350 "приміщення майстерні служби експлуатації будинку", площею 155.5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 (вимога адресується відповідачу - ПАТ "АБС-УКР");
- усунення співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 перешкод у здійсненні ними права користування спільним майном, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвіль Сервіс" з приміщення №350 "приміщення майстерні служби експлуатації будинку", площею 155.5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 (вимога адресується відповідачу - ТОВ "Грінвіль Сервіс").
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведена державна реєстрація приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяною Олексіївною права власності за Приватним акціонерним товариством "АБС-УКР" на приміщення № 350, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19, загальною площею 155,50 кв.м., порушує право власності співвласників будинку і ОСББ "Грінвіль Парк Київ" вбачає наявність достатніх підстав для скасування відповідної державної реєстрації, оскільки спірне приміщення є допоміжним приміщенням та перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку на підставі Закону, а оспорювана державна реєстрація права власності здійснена з порушенням вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Крім того, позивачем з метою досягнення ефективного захисту порушених прав співвласників, та з огляду на те, що відповідач-1 самовільно та самочинно переобладнав спірне приміщення, реконструював його та унеможливив доступ співвласників до їх майна, передав у подальше користування іншій особі, заявлено вимогу і про усунення співвласникам перешкод у користуванні їх спільним майном, шляхом виселення з нього відповідачів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що спірне приміщення №350, загальною площею 155.5 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19, є нежитловим та не є допоміжним приміщенням будинку.
З огляду на те, що спірні приміщення № 350, розташовані у м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19, не є допоміжними приміщеннями будинку та, як наслідок, не можуть належати на праві спільної сумісної власності співвласникам квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку, суд дійшов висновку про те, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне приміщення за Приватним акціонерним товариством "АБС-УКР", не зумовлює порушення прав Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ", що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання такого рішення незаконним та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.
Суд зазначив, що оскільки спірне приміщення не є допоміжним, то право спільної сумісної власності у співвласників багатоквартирного будинку № 19 по вул. Пимоненка Миколи в м. Києві на це приміщення не виникло. Відтак, враховуючи встановлене, з урахуванням поданих доказів в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем не доведено наявності та порушення права власності на спірне приміщення, позивач не вправі вимагати усунення перешкод в користуванні цим приміщенням шляхом виселення відповідачів, а отже позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 03.03.2026 у справі №910/10832/24 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник наголошує, що досліджуючи статус спірного приміщення та визначаючи його як не допоміжне, суд першої інстанції виходив виключно з обставин відсутності у ньому будь-яких мереж та/або комунікацій, обладнання загальнобудинкового призначення, що прямо суперечить висновкам Верховного Суду.
Апелянт наголошує, що судом не досліджувалося та не встановлено, що відповідно до проектної документації визначено призначення спірного приміщення як «майстерня служби експлуатації будинку»; не встановлено, що відповідно технічного паспорту на багатоквартирний будинок визначено призначення спірного приміщення як «майстерня служби експлуатації будинку»; не з`ясовано та не надано жодної оцінки тій обставині, що згідно з проектною документацією на будинок всі ізольовані нежитлові приміщення комерційного призначення позначаються відповідно - «комерційне приміщення», водночас тільки щодо приміщень допоміжного/ технічного характеру визначається відповідне призначення, зокрема «венткамера», «електрощитова» та приміщення під номером 8 - «майстерня служби експлуатації будинку».
До того ж скаржник посилається на те, що експертом, за наслідком проведення судової екпсертизи, об`єднано всі запитання експертизи в єдине та надано мотивування, що не корелювало з запитаннями, зокрема, надаючи оцінку статусу запроектованих приміщень, експерт вийшов за межі першого запитання і визначених судом вихідних даних для проведення дослідження по питанню та окрім проектної документації врахував технічний паспорт на збудоване приміщення 350, результати візуального обстеження приміщення та матеріали судової справи, у зв`язку з чим, висновок за результатами експертизи № 3772/25-42 від 15.10.2025 не дозволяє встановити обставини, які входять в предмет доказування, а саме, чи згідно з проектною документацією спірне приміщення було запроектовано як допоміжне, чи нежитлове та не міг бути покладений в основу оскаржуваного рішення.
Крім того, апелянт стверджує, що наданий відповідачем висновок експертизи №1809/1, не є належним доказом у розумінні ст. 76 ГПК України та не міг братися судом до розгляду, оскільки не дозволяє встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі.
Також апелянт зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 300 000,00 грн.
Узагальнені доводи та заперечення відповідачів
10.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідач-2 наголошує на тому, що згідно наявних в матеріалах справи доказів, можливо обґрунтовано встановити, що спірне приміщення № 350 (номери за проектом 8 та 12), розташоване на -2 поверсі стилобату будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, є нежитловим приміщенням, до технічного або допоміжного приміщення у будинку не відноситься, що підтверджується як містобудівною так і проектною документацією та наявними у справі двома висновками судових експертів.
Також відповідач-2 зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 300 000,00 грн.
08.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу на 10 днів, в обґрунтування якої відповідач-1 посилається на те, що встановлений судом 5-ти денний строк для підготовки та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу є об`єктивно недостатнім для належної реалізації відповідачем-1 права на подання до суду відзиву.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Згідно із ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 одночасно з відкриттям провадження у даній справі, суд встановив позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу від 01.06.2026 було отримано відповідачем-1 - 04.06.2026, тобто відповідач-1 звернувся із завою про продовження строку на подання відзиву в межах встановленого законом строку (ч. 2 ст. 119 ГПК України).
Частиною 6 статті 119 ГПК України передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у клопотанні обґрунтування неможливості своєчасної подачі відзиву на апеляційну скаргу є доведеними, а тому клопотання про продовження строку подання відзиву на апеляційну скаргу підлягає задоволенню.
16.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідач-1 наголошує на тому, що в матеріалах справи містяться наступні докази, які в повній мірі були досліджені судом при прийнятті оскаржуваного рішення та в сукупності є беззаперечним підтвердженням того, що Приміщення № 350 було запроектовано саме як нежитлове, а не допоміжне. Вказані докази, належність та достовірність яких жодним чином не була спростована позивачем, були досліджені та правомірно враховані судом під час вирішення питання про проектування у стилобатній частині (-2 поверх) будинку за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19 нежитлових приміщень № 8 та № 12, які і складають спірне Приміщення № 350.
Також відповідач-1 зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 300 000,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань сторін
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.05.2026, справу №910/10832/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Спаських Н.М., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/10832/24. Судове засідання призначено на 30.06.2026. Витребувано матеріали справи №910/10832/24 з Господарського суду міста Києва.
08.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 24.06.2026.
22.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву відповідача-1, у задоволенні якого суд відмовив, з огляду на його безпідставність.
25.06.2026 матеріали справи №910/10832/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
29.06.2026 на адресу суду від третьої особи надійшов лист про розгляд справи без її участі.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10832/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.06.2026, справу №910/10832/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Гончарівської селищної ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2026 у справі №910/10832/24, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Тарасенко К.В., Спаських Н.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2026.
У судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2026.
17.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.
22.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про врахування висновків Верховного Суду.
23.07.2026 розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/10832/24, не відбувся у зв`язку з перебуванням 23.07.2026 судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2026 розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/10832/24, призначено на 03.09.2026.
Судове засідання призначене на 03.09.2026, не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Києві 03.09.2026 з 15:40 годин.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/10832/24, призначено на 13.10.2026.
У судовому засіданні 13.10.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 13.10.2026 з`явились представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2, які надали свої пояснення. Третя особа в судове засідання не з`явилася, просила розглядати справу без її участі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" за відсутності третьої особи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Приватне акціонерне товариство "АБС-УКР" (далі - ПАТ "АБС-УКР", відповідач-1) є замовником будівництва об`єкта "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 18.07.2011 № КВ 11411017721, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.
Відповідно до акту готовності об`єкта до експлуатації від 22.04.2021, зареєстрованого в ЄДЕССБ, за результатами технічної інвентаризації встановлено, що загальна площа стилобату - 1726,6 кв.м., корисна площа стилобату - 1656,3 м2, площа приміщень у т.ч. офісів - 790,9 кв.м., комор - 119,7 кв.м., інших приміщень - 745,7 кв.м.
Водночас, 21.04.2021 року ТОВ "Проектсервісгруп" було виготовлено технічний паспорт на будинок квартирного типу (гуртожиток) територія обмежена вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва, згідно якого площа нежитлових приміщень стилобатної частини будинку (по частині МЗК стилобату 2-го рівня та по частині МЗК стилобату 1-го рівня) становить 910,6 кв.м.
Сертифікатом № ІУ123210422541, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (надалі - ДАБІ) 07.05.2021 та сертифікатом № ІУ123210422541 виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 08 червня 2021 року (зі змінами), засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкту та вказано основні показники об`єкта Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва (будинок №2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (з урахуванням змін, згідно сертифікату № ІУ123210422541 від 08.06.2021): площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 1147,3, кількість однокімнатних квартир - 167, кількість двокімнатних квартир - 115, кількість трикімнатних квартир - 44, кількість чотирикімнатних і більше квартир - 3, загальна кількість квартир - 332, кількість поверхів - 24, технічний, мезонін, житлова площа приміщень - 9569, загальна площа квартир - 24174,4, кількість п`ятикімнатних квартир - 2, загальна площа п`ятикімнатних квартир - 463,4, житлова площа п`ятикімнатних квартир - 203,2, кількість шестикімнатних квартир - 1, загальна площа шестикімнатних квартир - 304,3, житлова площа шестикімнатних квартир - 138,5, загальна площа - 1726,6 (стилобату), корисна площа - 1656,3 (стилобату).
Вказані показники об`єкту та внесені зміни до сертифікату готовності підтверджуються відомостями, що містяться на державному порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=2557343992056383096/optype=100, де вказано, що корисна площа стилобату будинку становить 1656,3 кв.м., а в розділі "Зміни в дозвільному документі" в сертифікат № ІУ123210422541, 08.06.2021 внесено виправлення технічної помилки реєстратора.
24.09.2021 року ТОВ "Проектсервісгруп" було виготовлено технічний паспорт групи нежитлових приміщень №350 по вул. Миколи Пимоненка, №19, Шевченківського району міста Києва, згідно матеріалів експлікації у стилобаті 2-го рівня знаходиться група приміщень №350, загальною площею 155,5 кв.м., яка складається з майстерні служби експл. буд., площею 142,1 кв.м.; убиральні, площею 3,2 кв.м., вмивальника, площею 5,5 кв.м., убиральні, площею 4,7 кв.м.
Поряд з тим, розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.09.2021 № 523 "Про присвоєння поштової адреси новозбудованому житловому будинку на вулиці Пимоненка, 19 у Шевченківському районі м. Києва", вирішено присвоїти новозбудованому житловому будинку у складі проєкту реконструкції та забудови території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва (будинок №2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) поштову адресу: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19.
Згодом, розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.06.2023 № 348 "Про внесення змін до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.09.2021 №523 "Про присвоєння поштової адреси новозбудованому житловому будинку на вулиці Пимоненка, 19 у Шевченківському районі м. Києва", вирішено внести зміни до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08 вересня 2021 року № 523 "Про присвоєння поштової адреси новозбудованому житловому будинку на вулиці Пимоненка, 19 у Шевченківському районі м. Києва", а саме: пункт 1 розпорядження викласти в наступній редакції: " 1. Присвоїти новозбудованому житловому будинку у складі проєкту реконструкції та забудови території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва (будинок № 2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) поштову адресу: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19, квартири з 1 по 332, групи нежитлових приміщень з 333 по 362.".
Враховуючи прийняття житлового будинку в експлуатацію, з метою дотримання прав та інтересів усіх власників приміщень, співвласників у будинку, в тому числі і щодо належного утримання, обслуговування та забезпечення житлово-комунальними послугами, 06.12.2021 року проведено Установчі збори об`єднання співвласників будинку (протокол № 1 від 06.12.2021) та створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ".
24.12.2021 року проведено Загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ", що зафіксовано в протоколі № 2, на яких співвласниками багатоквартирного будинку прийнято наступні рішення, зокрема, обрано управителем багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвіль Сервіс" (далі - ТОВ "Грінвіль Сервіс", відповідач-2); затверджено тариф на послуги з управління, затверджено умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком разом з додатками - кошторисом, Правилами проживання тощо.
Як на цьому наголошує відповідач-1, з моменту укладення договору № ГС-7 (про надання послуги з управління багатоквартирним будинком), в приміщенні № 350 було розміщено управителя будинку - ТОВ "Грінвіль Сервіс", яке безпосередньо займалось та займається експлуатацією, управлінням та утриманням будинку.
17.08.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяною Олексіївною здійснено державну реєстрацію права власності за Приватним акціонерним товариством "АБС-УКР" на приміщення № 350, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68973601 від 22.09.2023; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2784821080000.
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством "АБС-УКР", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінвіль Сервіс", як орендарем, укладеного договір оренди нежитлового приміщення №22/08-23 від 22.08.2023, предметом якого, за умовами пункту 1.1 є строкова передача в користування "орендарю" на оплатній основі належної "орендодавцю" на праві власності групи нежитлових приміщень №350, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19, загальною площею 155,50 кв.м.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" реалізуючи статутні цілі, з метою захисту права власності співвласників багатоквартирного будинку, що розташований у місті Києві за адресою вул. Миколи Пимоненка, 19 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "АБС-УКР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвіль Сервіс", посилаючись на те, що проведена державна реєстрація приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяною Олексіївною права власності за Приватним акціонерним товариством "АБС-УКР" на приміщення № 350, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19, загальною площею 155,50 кв.м., порушує право власності співвласників будинку і ОСББ "Грінвіль Парк Київ" вбачає наявність достатніх підстав для скасування відповідної державної реєстрації, оскільки спірне приміщення є допоміжним приміщенням та перебуває у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку на підставі Закону, а оспорювана державна реєстрація права власності здійснена з порушенням вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Крім того, позивачем з метою досягнення ефективного захисту порушених прав співвласників, та з огляду на те, що відповідач-1 самовільно та самочинно переобладнав спірне приміщення, реконструював його та унеможливив доступ співвласників до їх майна, передав у подальше користування іншій особі, заявлено вимогу і про усунення співвласникам перешкод у користуванні їх спільним майном, шляхом виселення з нього відповідачів.
У свою чергу, відповідачі проти заявленого позову заперечили зазначивши, що у відповідності до проектної документації стадії "П", Том 1, архітектурне рішення, об`єкт: № ПОК-1-183 - АР, виготовленої ПП "АБ "Вертикаль", спірне приміщення відноситься до першого пускового комплексу, розташованого на 2-му рівні стилобатної частини об`єкту, складалось з приміщень за проектними № 8 та № 12, при цьому будь-яких загальнобудинкових мереж, комунікацій, обладнання у приміщенні передбачено та запроектовано не було, приміщення не було розташовано на технічному чи підвальному поверсі будинку, за своїм призначенням приміщення є нежитловим, а за функціональним призначенням визначено як - майстерня служби експлуатації будинку, що спростовує доводи позивача про приналежність такого приміщення до типу допоміжних.
Відповідач-1 також наголосив, що з доданих позивачем до позову доказів, зокрема, планів з проектної документації вбачається, що приміщення за проектними № 8 та № 12 (після введення в експлуатацію - № 350), розташоване на другому рівні стилобату будинку, не містило комунікацій, мереж та/або будь-яких елементів, обладнання загальнобудинкового призначення, що свідчить про те, що приміщення № 350 не відноситься до технічних приміщень будинку, не відноситься до допоміжних приміщень будинку, не є спільним майном багатоквартирного будинку, а згідно проектної та технічної документації на приміщення № 350, воно повністю відповідає характеристикам нежитлового приміщення, обмежене з усіх сторін стінами, стелею, підлогою, має окремий вхід, не є підвалом чи підсобним та/або допоміжним/технічним приміщенням, про що свідчить і висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №1809/1 від 24.09.2024.
Водночас, відповідач-2 зауважив, що позовна заява не містить жодних доказів, які б давали можливість встановити допущені при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором ПНКМНО Касандрович Т.А. порушення, а відтак заявлені вимоги в частині скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості є необґрунтованими.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" - допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Як визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
З положень статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" вбачається, що у процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 зазначеного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами, внесеними згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011.
У пункті 1.1 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 роз`яснено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.
За змістом частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
При цьому, допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно належати до допоміжного та бути нежитловим.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №922/1406/21.
Допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 924/195/22, від 27.06.2023 у справі № 910/22039/21, від 31.01.2023 у справі № 914/379/21.
Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.
Отже, визначальним для правильного вирішення цього спору є з`ясування та визначення правового режиму спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належать спірні приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик таких приміщень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 17.11.2021 у справі № 904/663/19, від 13.04.2021 у справі № 916/2961/18.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2022 та від 31.01.2023 у справі №914/379/21 зазначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
У той же час, в пункті 20 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21 сформульовано висновок про те, що чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції вірно відзначив, що для належного вирішення даного спору ключовим є з`ясування та визначення правового статусу спірного приміщення у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належать спірне приміщення до числа допоміжних, або чи є воно нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку, з урахуванням дійсної (первісної) мети його проектування та подальшого будівництва.
З метою встановлення дійсного правового статусу спірного приміщення, з огляду на спір, який виник між сторонами, судом першої інстанції було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: 1) Приміщення номер 5, 8 та 12, які запроектовані на "-2" поверсі на відмітці "-7,500" об`єкту "реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" (будинок №2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (проектна документація ПОК-1-183-АР) згідно з проектною документацією "ПОК-1-183-АР" відносяться до житлового/нежитлового чи допоміжного приміщення багатоквартирного будинку 2) Чи відповідає спірне приміщення (група приміщень) № 350, розташоване на -2 поверсі стилобату, в будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, передбаченим державними будівельними нормами, проектною та наявною в матеріалах справи №910/10832/24 документацією технічним характеристикам (параметрам), для визначення його як нежитлового приміщення та 3) Чи були запроектовані, передбачені, встановлені у спірному приміщенні (групи приміщень) №350, розташованому на -2 поверсі стилобату, в будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, будь-які загальнобудинкові комунікації або мережі обладнання тощо, необхідні для експлуатації будинку.
Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3772/25-42 від 15.10.2025 встановлено щодо 1-го питання, що приміщення №8 та №12, які запроектовані на -2 поверсі на відмітці -7,500 об?єкту "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" згідно з проектною документацією, в тому числі проектною документацією по об?єкту: ПОК-1-183-АР, відносяться до нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Приміщення №5, яке запроектоване на -2 поверсі на відмітці -7,500 об?єкту "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" згідно з проектною документацією, в тому числі проектною документацією по об?єкту: ПОК-1-183-АР, відноситься до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку.
По питанню №2 експертом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи №910/10832/24 документальних даних, в тому числі проектної документації, з врахуванням результатів візуально-інструментального обстеження, група приміщень №350, що розташована на -2 поверсі стилобату будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, за характерними ознаками є приміщеннями з функціональним призначенням нежитлові і відповідає передбаченим проектною документацією та державними будівельними нормами технічним характеристикам для визначення їх як нежитлових приміщень.
По питанню №3 експертом встановлено, що в приміщеннях групи приміщень №350, що розташовані на -2 поверсі стилобату будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві не передбачені проектною документацією та не влаштовані будь-які загальнобудинкові мережі, з встановленими на них, в межах зазначених приміщень, приладами обліку та арматурою, що необхідні для експлуатації будинку.
У дослідницькій частині висновку вказано, що відповідно до проектної документації "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва (коригування ІІ черги будівництва, 1-й пусковий комплекс)" функціональне призначення приміщення 1 (основне) площею 142,1 кв.м. групи приміщень № 350 (приміщення № 8 згідно проектної документації) - майстерня служби експлуатації будинку; функціональне призначення підсобних приміщень групи приміщень № 350: убиральня 2 площею 3,2 кв.м., вмивальник 3 площею 5,5 кв.м., убиральня 4 площею 4,7 кв.м. (приміщення № 12 згідно проектної документації) - санвузол.
Згідно Додатку А ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" приміщення комунального господарства - житлово-експлуатаційні заклади відносяться до громадських (нежитлових) приміщень.
Відповідно до проектної документації "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва (коригування ІІ черги будівництва, 1-й пусковий комплекс)" функціональне призначення приміщення VI площею 20,2 кв.м. (приміщення № 5 згідно проектної документації) - приміщення проходження інженерних мереж, венткамера (відноситься до технічних приміщень багатоквартирного житлового будинку).
Згідно листа ТОВ "Архітектурне бюро індивідуальних рішень" № 19 від 12.09.2024 та листа ПП "Архітектурне бюро "Вертикаль" № 01/09 від 12.09.2024 згідно проектної документації "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" вказано, що приміщення під № 8 та № 12 загальною площею 155,5 кв.м. в стилобатній частині житлового будинку № 2 (1 та 2 пускові комплекси) відносяться до нежитлового приміщення.
Таким чином, передбачене проектною документацією функціональне призначення приміщень групи приміщень № 350 в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві: приміщення 1 площею 142,1 кв.м. (приміщення № 8 згідно проектної документації), приміщення 2 площею 3,2 кв.м., приміщення 3 площею 5,5 кв.м., приміщення 4 площею 4,7 кв.м. (приміщення № 12 згідно проектної документації) - нежитлове приміщення, тоді як передбачене проектною документацією функціональне призначення приміщення VI площею 20,2 кв.м. (приміщення № 5 згідно проектної документації) - допоміжне (технічне) приміщення багатоквартирного житлового будинку.
Група приміщень № 350 та приміщення VI площею 20,2 кв.м. (приміщення № 5 згідно проектної документації) в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві є частиною внутрішнього об`єму будівлі, утворюють приміщення, які обмежені з усіх сторін захисними конструкціями - стінами та перегородками (у тому числі з дверима) зі стелею (перекриттям), підлогою, з можливістю входу і виходу.
Проектною документацією "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" не передбачено розміщення в приміщеннях групи приміщень № 350 в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві: приміщення 1 площею 142,1 кв.м. (приміщення № 8 згідно проектної документації), приміщення 2 площею 3,2 кв.м., приміщення 3 площею 5,5 кв.м., приміщення 4 площею 4,7 кв.м. (приміщення № 12 згідно проектної документації) технічного обладнання теплових вузлів, бойлерних, котелень, електрощитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо та не передбачено прокладання загальнобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, тепло-, газо-, електропостачання з встановленими на них, в межах зазначених приміщень, приладів обліку (водоміри, електролічильники тощо) та арматури (вентилі, випускні крани, задвижки тощо), що передбачені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.
Проектною документацією "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" передбачено розміщення в приміщенні VI площею 20,2 кв.м. (приміщення № 5 згідно проектної документації) технічного обладнання вентиляційної камери з щитом управління, що передбачені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.
Відповідно до результатів візуально-інструментального обстеження в приміщеннях групи приміщень № 350 в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві: приміщення 1 площею 142,1 кв.м. (приміщення № 8 згідно проектної документації), приміщення 2 площею 3,2 кв.м., приміщення 3 площею 5,5 кв.м., приміщення 4 площею 4,7 кв.м. (приміщення № 12 згідно проектної документації) відсутнє технічне обладнання теплових вузлів, бойлерних, котелень, електрощитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо, відсутне прокладання загальнобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, тепло-, газо-, електропостачання, з встановленими на них, в межах зазначених приміщень, приладів обліку (водоміри, електролічильники тощо) та арматури (вентилі, випускні крани, задвижки тощо), що передбачені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.
За результатами візуально-інструментального обстеження в приміщенні VI площею 20,2 кв.м. (приміщення № 5 згідно проектної документації) влаштовано технічне обладнання вентиляційної камери, що передбачене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.
Таким чином, в приміщеннях групи приміщень № 350, що розташовані на -2 поверсі стилобату будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві не передбачені проектною документацією та не влаштовані будь-які загальнобудинкові мережі, з встановленими на них, в межах зазначених приміщень, приладами обліку та арматурою, що необхідні для експлуатації будинку.
Відповідно до наданої документації (наявної в матеріалах справи), а також згідно вимог нормативної документації в галузі будівництва, приміщення групи приміщень № 350 та приміщення VI площею 20,2 кв.м. (приміщення № 5 згідно проектної документації) в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві не включені до житлового фонду (приміщення не є складовими житлових квартир в багатоквартирних житлових будинках), а за результатами візуально-інструментального обстеження та наданої проектної документації приміщення групи приміщень № 350 в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві є ізольованими з окремим виходом назовні через проїзд стилобатної частини.
Отже, згідно наявних в матеріалах справи № 910/10832/24 документальних даних, в тому числі проектної документації, з врахуванням результатів візуально-інструментального обстеження слідує висновок, що група приміщень № 350, що розташована на -2 поверсі стилобату будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, за характерними ознаками є приміщеннями з функціональним призначенням нежитлові і відповідає передбаченим проектною документацією та державними будівельними нормами технічним характеристикам для визначення їх як нежитлових приміщень.
Приміщення № 8 та № 12, які запроектовані на -2 поверсі на відмітці -7,500 об`єкту "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" згідно з проектною документацією, в тому числі проектною документацією по об`єкту: ПОК-1-183-АР, відносяться до нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Приміщення № 5, яке запроектоване на -2 поверсі на відмітці -7,500 об`єкту "Реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва" згідно з проектною документацією, в тому числі проектною документацією по об`єкту: ПОК-1-183-АР, відноситься до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку.
Додатково, судом досліджено та оцінено наявний в матеріалах справи висновок судового експерта Голубенко Інни Миколаївни №1809/1 від 24.09.2024, підготовлений на замовлення відповідача-1.
На вирішення вказаної експертизи відповідачем-1 було поставлено питання: «Чи відповідає приміщення № 350, загальною площею 155,5 кв.м., що розташоване на -2 поверсі стилобату будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко, що в м. Києві, проектній та технічній документації, щодо типу - нежитлового приміщення».
За наслідками здійсненого експертного дослідження, експерт виснував, що Приміщення № 350, загальною площею 155,5 кв.м., розташоване на -2 поверсі стилобату будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, який запроектований незалежно від житлової частини будинку та не являється технічним поверхом житлового будинку. Вказані приміщення відносяться до нежитлових приміщень та не являються допоміжними приміщеннями житлового будинку, в них відсутні загальнобудинкові мережі та обладнання. За своїми загальними технічними параметрами - планувальним рішенням, розташуванням в об`ємі житлового будинку, Приміщення № 350 відповідає технічним параметрам, що вказані в проектній та технічній документації.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Враховуючи, що суд не володіє спеціальними знаннями, які є необхідними для встановлення дійсного правового статусу спірного приміщення, без чого вирішити даний спір неможливо, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3772/25-42 від 15.10.2025 та висновок судового експерта Голубенко Інни Миколаївни №1809/1 від 24.09.2024 за результатами проведених експертиз, оскільки експерти, що здійснювали відповідні експертні дослідження були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку, а висновки судових експертиз узгоджені по суті своїх мотивів та висновків, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності.
Таким чином, судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини запроектованого призначення Приміщення № 350 на підставі зібраних у справі доказів, в тому числі двох висновків судових експертів, що в повній мірі спростовує протилежні доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі.
Водночас, судом враховано, що у зв`язку з завершенням спорудження об`єкту будівництва, у будинку було проведено технічну інвентаризацію, в тому числі і інвентаризацію спірного приміщення № 350, яке створено із приміщення №8 та №12 згідно проєкту та не включає в себе приміщення №5 згідно проєкту.
Інвентаризація розташованого у будинку спірного нежитлового приміщення № 350 проводилась на підставі чинної на той момент Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом № 127 від 24.05.2001 року, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (надалі - Інструкція), яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 939 від 12.10.2023 року.
Відповідно до п. 2 Інструкції нежитлове приміщення (група нежитлових приміщень) - сукупність нежитлових приміщень, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку, коридор або земельну ділянку чи прилеглу територію і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.
Технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру).
Зважаючи на відповідність спірного приміщення характеристикам нежитлового приміщення, що визначені в Інструкції, та встановлено судовими експертами у проведених експертних дослідженнях, ліцензованим інженером було проведено технічну інвентаризацію нежитлового приміщення та видано 24.09.2021 року технічний паспорт на приміщення.
Інформаційною довідкою № 069/23 від 25.09.2023 ТОВ "Проектсервісгруп", як особа, що проводила технічну інвентаризацію у будинку, підтвердило, що приміщення № 350 відносяться до нежитлових приміщень.
Пунктом 2 вищевказаної Інструкції (в редакції чинній на момент проведення інвентаризації) визначено, що приміщення - частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена з усіх сторін захисними конструкціями - стінами або перегородками (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (перекриттям) і підлогою, з можливістю входу і виходу. Горищний простір, а також простір, огороджений сітчастими захисними конструкціями, перегородками не до стелі (перекриття) заввишки менше ніж 190 см, не є приміщенням; допоміжні приміщення будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); технічний поверх - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, а також для влаштування нежитлових приміщень, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку.
Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Згідно пункту 6 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Із наявних в матеріалах справи планів з проектної документації, приміщення за проектними № 8 та № 12 (після введення в експлуатацію - № 350), розташоване на другому рівні стилобату будинку, не містило комунікацій, мереж та/або будь-яких елементів, обладнання загальнобудинкового призначення.
Відсутність у спірному приміщенні будь-яких мереж та/або комунікацій, обладнання загальнобудинкового призначення, свідчить про те, що приміщення № 350 не відноситься до технічних приміщень будинку, не відноситься до допоміжних приміщень будинку, а відтак і не може вважатися майном багатоквартирного будинку.
При цьому, згідно мотивів судового експерта, що викладені у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3772/25-42 від 15.10.2025, слідує, що така ознака допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, як прокладення через них загальнобудинкових комунікацій, які обслуговують більше одного приміщення, є не зовсім вірною та визначальною, оскільки загальнобудинковими інженерними мережами насичено весь простір житлового будинку та комунікації проходять практично через всі приміщення житлового будинку, в тому числі через квартири приватної власності, однак це не є підставою для віднесення таких приміщень до допоміжних, тобто, до спільної власності власників квартир. Окрім цього, за своєю конструкцією системи інженерних комунікації (окрім системи каналізації) влаштовуються таким чином, що обов`язково передбачають можливість відключення будь-якої частини системи в цілому або частково.
Отже, оскільки згідно проектної та технічної документації на приміщення № 350, воно цілком і повністю відповідає характеристикам нежитлового приміщення, що встановлено вищенаведеними висновками судових експертів, та обмежене з усіх сторін стінами, стелею, підлогою, має окремий вхід, то підстав вважати спірний об`єкт нерухомості підвалом чи підсобним та/або допоміжним/технічним приміщенням, не вбачається за можливе, іншого позивачем під час розгляду справи не доведено належними доказами.
За наведеного, є обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що спірне приміщення № 350, загальною площею 155.5 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19, є нежитловим та не є допоміжним приміщенням будинку.
Таким чином, з огляду на висновко суду про те, що спірні приміщення № 350, розташовані у м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19, не є допоміжними приміщеннями будинку та, як наслідок, не можуть належати на праві спільної сумісної власності співвласникам квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне приміщення за Приватним акціонерним товариством "АБС-УКР", не зумовлює порушення прав Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ", що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання такого рішення незаконним та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.
Згідно частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У даному випадку суд першої інстанції вірно виснував, що, оскільки спірне приміщення не є допоміжним, то право спільної сумісної власності у співвласників багатоквартирного будинку № 19 по вул. Пимоненка Миколи в м. Києві на це приміщення не виникло.Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту виникнення у співвласників багатоквартирного будинку та/або набуття позивачем у встановленому законодавством порядку права власності на спірне приміщення до суду не надано.
Відтак, враховуючи встановлене, з урахуванням поданих доказів в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем не доведено наявності та порушення права власності на спірне приміщення, є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не вправі вимагати усунення перешкод в користуванні цим приміщенням шляхом виселення відповідачів, а отже позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо доводів скаржника про не дослідження судом першої інстанції призначення спірного приміщення згідно з проектною та технічною документацією, колегія суддів зазначає, що відповідні докази, належність та достовірність яких не була спростована позивачем, були досліджені та правомірно враховані судом під час вирішення даної справи.
Разом з цим, заперечуючи проти висновків суду першої інстанції стосовно віднесення спірного приміщення до нежитлового, які ґрунтуються на оцінці наявних в матеріалах справи доказів, а також двох висновків судових експертів, якими підтверджено статус спірного приміщення як нежитлового, скаржник поданій ним апеляційній скарзі посилається на позначення найменування Приміщення № 350 в проектній документації та технічному паспорті як "майстерня служби експлуатації будинку".
Зокрема, за твердження апелянта, саме по собі позначення приміщення як "майстерня служби експлуатації будинку" вказує на те, що таке приміщення призначене для забезпечення утримання будинку та потреб його мешканців.
Водночас, норми згадного вище Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» як і Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, не відносять "майстерню служби експлуатації будинку" до переліку допоміжних приміщень житлового будинку за самим лише визначенням.
Враховуючи відсутність підстав для віднесення "майстерні служби експлуатації будинку" за самим лише визначенням до допоміжних приміщень житлового будинку, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно здійснив дослідження проектної та технічної документації на Приміщення № 350, його технічних характеристик, залучивши до цього судового експерта, за результатами чого виключив можливість віднесення такого приміщення і до підвалу чи підсобного та/або допоміжного/технічного приміщення.
Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Інші доводи, на які посилається скаржник під час розгляду даної справи, не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони грунтуються на власному тлумаченні скаржниками норм чинного законодаства у сфері спірних правовідносин, зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутность підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 03.03.2026 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляцій
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/10832/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ".
Матеріали справи №910/10832/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.10.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Н.М. Спаських
К.В. Тарасенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua