Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №910/7255/24 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №910/7255/24

Суддя: Козир Т.П.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р. Справа№ 910/7255/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Спаських Н.М.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Раць І.І. орд.;

від відповідача: Арнаут Б.О. самопредст.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нана Фудс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 (повний текст складено 07.11.2024)

у справі №910/7255/24 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нана Фудс"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Нана Фудс" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту №1319/5 від 03.05.2024 (далі - спірний наказ) Про задоволення скарги Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ДВС, третя особа) від 05.03.2024 №27846/23.14/7, яким анульовано рішення від 12.02.2024 №7153868 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Парамонова Олександра Вікторович, щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:16:001:0364.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ було прийнято всупереч приписам статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV), а саме:

- Відділ ДВС не міг бути суб`єктом звернення, оскільки останнім не доведено порушення його прав на земельну ділянку, площею 0,1281 га (кадастровий номер 2110100000:16:001:0364);

- у відповідності до правової позиції, викладеноъ у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №916/4093/21, Міністерство юстиції України не мало повноважень здійснювати розгляд скарги, оскільки спір щодо земельної ділянки вирішувався у судовому порядку (справа №308/1574/24).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Мін`юст та відділ ДВС діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні підстави для скасування спірного наказу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нана Фудс" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем не наведено, жодного аргументу, які саме права Відділу ДВС, як скаржника, суб`єкта права якого порушені реєстраційною дією, з переходу права власності від фізичної особи до юридичної особи, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, відповідно відповідач керуючись прямою нормою закону , визначеною пунктом 4 частини 6 статті 37 Закону№1952-IV мав прийняти рішення про залишення скарги без розгляду по суті, як такої що подана особою права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено; момент розгляду скарги у проваджені Ужгородського міськрайонного суду та Господарського суду Закарпатської області на розгляді перебували справи (№308/1574/24 та №907/151/23) предметом яких є земельна ділянка за кадастровим номером 211010000:16:001:0364 площею 0,1281 га (тобто спір про право, а саме правомірність набуття первісним власником ( ОСОБА_1 ) даної земельної ділянки та відповідно витребування її у добросовісного набувача - позивача в даній справі), тому Мін`юст не був наділений повноваженнями щодо розгляду скарги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що спірний наказ був прийнятий Мін`юстом у повній відповідності до норм чинного законодавства; державний виконавець мав право подати скаргу, оскільки оскаржувана ним реєстраційна дія перешкоджала виконанню ухвали Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/11935/23 від 11.12.2023 про накладення арешту, тому у Комісії були відсутні підстави для відмови у прийнятті скарги; за пошуком у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо судових справ, предметом яких є земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:16:001:0364; чинне на час розгляду скарги законодавство не забороняло Мін`юсту розглядати скарги за наявності інформації про судовий спір щодо нерухомого майна.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2025 року зупинене апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2546/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01 вересня 2026 року провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15 жовтня 2026 року.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів всіх учасників процесу.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив відхилити клопотання про відкладення розгляду справи та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, також пояснив, що заборони із земельної ділянки були скасовані ухвалою суду в кримінальному провадженні і наразі на ній побудований заклад громадського харчування.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №1 засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нана Фудс" від 01.02.2021 вирішено створити Товариство, єдиним учасником, якому належить 100% статутного капіталу, є ОСОБА_2 .

02.02.2021 проведено державну реєстрацію створення Товариства (номер запису: 1003241020000012477).

У грудні 2023 року прокурор Ужгородської окружної прокуратури Нірода М.В. звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №42022072030000110, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.07.2022.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.12.2023 у справі №308/11935/23 (провадження 1-кс/308/5825/23) зазначене клопотання прокурора задоволено та накладено арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь-яких будівельних робіт на ньому, здійснення будь-яких дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, проведення реєстраційних та нотаріальних дій, на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 0.1281 га, за адресою: АДРЕСА_1., яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

19.12.2023 старшим державним виконавцем Ярешко Н.А. на підставі вказаної ухвали винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73635153 та про накладення арешту на майно боржника ( ОСОБА_2 ), а саме, на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 0.1281 га, за адресою: АДРЕСА_1 ., яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

У той же день о 13:32:14 старшим державним виконавцем Ярешко Н.А. зареєстровано обтяження, номер запису про обтяження: 53007123, вид обтяження: арешт нерухомого майна, відомості про майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 відносно земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 012.81 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.01.2024 у справі №308/11935/23 (провадження 1-кс/308/578/24) задоволено клопотання адвоката Вовканича Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , та скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.12.2023 року на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 0.1281 га, за адресою: АДРЕСА_1 ., належну на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в частині заборони її користування.

06.02.2024 від ОСОБА_2 до Відділу ДВС (вх. № 2350) надійшла заява про зняття арешту на підставі ухвали Ужгородського мійськрайонного суду №308/11935/23 від 31.01.2024, в якій просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.12.2023 року на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 012.81 га, за адресою: АДРЕСА_1 ., належну на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , в частині заборони її користування.

06.02.2024 старшим державним виконавцем Ярешко Н.А. винесено постанову про зняття арешту з майна боржника згідно ухвали Ужгородського мійськрайонного суду №308/11935/23 від 31.01.2024.

06.02.2024 о 14:15:08 старшим державним виконавцем Ярешко Н.А. зареєстровано припинення обтяження, номер запису про обтяження: 53007123, вид обтяження: арешт нерухомого майна, відомості про майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 відносно земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 012.81 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, ухвалою суду від 11.12.2023 було накладено арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь-яких будівельних робіт на ньому, здійснення будь-яких дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, проведення реєстраційних та нотаріальних дій, а ухвалою суду від 31.01.2024 арешт із земельної ділянки було скасовано лише в частині заборони її користування, однак державний виконавець Ярешко Н.А., всупереч ухвали суду, скасував арешт повністю.

Як зазначав Відділ ДВС у своїх письмових поясненнях, постанова від 06.02.2024 про зняття арешту з майна боржника згідно ухвали Ужгородського мійськрайонного суду №308/11935/23 від 31.01.2024 була винесена помилково.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2024 (Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №308/1574/24 за позовом виконувача обов`язків керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , в якому просив суд, зокрема скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) та Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364 площею 0.1281 га, належну ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішенням учасника (засновника) Товариства від 08.02.2024 вирішено, зокрема, у зв`язку з прийняття рішення від 09.01.2024 "Про залучення додаткових вкладів" затвердити результати внесення додаткового вкладу у негрошовій формі (земельна ділянка, площею 0,1281 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718376721101, кадастровий номер 2110100000:16:001:0364) на загальну суму 550 000,00 грн.

На підставі передавального акту від 08.02.2024, серія та номер: 441, 442, виданий приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В., та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71538868 від 12.02.2024 12:26:50, вказаним реєстратором 08.02.2024 о 16:06:49 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,1281 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718376721101, кадастровий номер 2110100000:16:001:0364, за Товариством.

Таким чином, незважаючи на чинність ухвали суду щодо заборони відчуження земельної ділянки, ОСОБА_2 здійснив її відчуження на користь Товариства.

26.02.2024 Начальником Відділу ДВС Хвастою С.В. винесено постанову про скасування постанови про зняття арешту з майна від 06.02.2024 у виконавчому провадженні №73635153.

04.03.2024 о 15:53:39 старшим державним виконавцем Ярешко Н.А. в реєстрі відмінено операцію припинення обтяження, номер запису 53007123 від 06.02.2024.

05.03.2024 Відділ ДВС звернувся до Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції зі скаргою на реєстраційні дії державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (вих. №27846/23.14/7, вх. №СК-1464-24), в якій просив:

- прийняти рішення, яким скасувати реєстрацію права власності за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2718376721101, номер відомостей про речове право: 53662102, здійснену реєстратором, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим Олександром Вікторовичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 71538868 від 12.02.2024 12:26:50, на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 012.81 га, за адресою: АДРЕСА_1. на підставі передавального акту, серія та номер: 441, 442, виданого 08.02.2024 за Товариством ;

- скасувати припинення речового права, зареєстрованого 08.02.2024 о 16:09:49: здійснену реєстратором, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим Олександром Вікторовичем, номер відомостей про речове право: 50597778, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 67984885 від 12.06.2023 18:26:19, на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:16:001:0364, площею 012.81 га, за адресою: АДРЕСА_1. за ОСОБА_2.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.03.2023 було відкрито провадження у справі №907/151/23 за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради Закарпатської області та до Фізичної особи-підприємця Ковача Олександра Михайловича, в якому прокурор просив суд (з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, яка була прийнята ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2024), зокрема, зобов`язати відповідача повернути територіальній громаді міста Ужгород земельну ділянку в координатах, межах та конфігурації, що була визначена за кадастровим номером 2110100000:02:001:0117 площею 0,0680 га по пр. Свободи, поз. 1 в м. Ужгороді.

03.05.2024 Міністерством прийнято наказ №1319/5 (дата оприлюднення: 05.05.2024), яким скаргу Відділу ДВС від 05.03.2024 №27846/23.14/7 задоволено, визнано прийнятим з порушенням Закону №1952-IV та анульовано рішення від 12.02.2024 №71538868 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Парамонова О.В.

Згідно висновку Колегії Мін`юсту вказана колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення приватного нотаріуса прийнято з порушенням загальної засади державної реєстрації прав щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти ти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, тому воно підлягає анулюванню, а скарга - задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним наказом Мін`юсту позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту №1319/5 від 03.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступні підстави та обставини:

- Відділ ДВС не міг бути суб`єктом звернення, оскільки останнім не доведено порушення його прав на земельну ділянку, площею 0,1281 га (кадастровий номер 2110100000:16:001:0364);

- у відповідності до правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №916/4093/21, Міністерство юстиції України не мало повноважень здійснювати розгляд скарги, оскільки спір щодо земельної ділянки вирішувався у судовому порядку (справа №308/1574/24).

Мін`юст, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на наступне:

- арешт спірної земельної ділянки було скасовано лише в частині заборони користування нею, при цьому в частині заборони відчуження та розпорядження арешт на дату прийняття оскаржуваного рішення залишався чинним, тому скарга підлягала задоволенню;

- за пошуком у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо судових справ, предметом яких є земельна ділянка за кадастровим номером 211010000:16:001:0364;

- висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постанові від 03.04.2024 у справі №916/4093/21, стосуються правовідносин, які не є подібними до спірних правовідносин, які склалися у цій справі.

Відділ ДВС у письмових поясненнях заперечило проти позову, посилаючись на те, що на момент розгляду скарги були відсутні відкриті за заявою Відділу ДВС судові провадження, предметом в яких виступала вказана земельна ділянка, а на момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії земельна ділянка в частині відчуження та розпорядження перебувала під арештом, відтак ця реєстраційна дія є незаконною.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки законодавство, чинне на час розгляду скарги Мін`юстом, не забороняло розгляд скарг за наявності судових спорів, а відділ ДВС мав право подати скаргу на рішення щодо проведення реєстраційної дії.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, однак при цьому вважає, що мотивувальна частина рішення суду підлягає зміні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, який був чинним станом на час подання позову, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Таким чином, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Оскільки анульованим оскаржуваним наказом рішенням від 12.02.2024 №71538868 проводилися дії щодо реєстрації за ТОВ "Нана Фудс" права власності на земельну ділянку, то апеляційний господарський суд приходить до висновку, що спірний наказ безпосередньо стосується прав позивача.

У той же час, за принципом диспозитивності визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача, а суд у господарському чи цивільному судочинстві не вправі з власної ініціативи залучати іншого відповідача / співвідповідача до участі у справі.

Водночас установлення належності відповідачів є обов`язком суду, який той виконує під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (тобто ex officio), та має ґрунтуватися передусім на аналізі природи спірних правовідносин і позовних вимог.

Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор) та яка звернулася до суду з відповідним позовом, а відповідачем - особа, яка, за твердженням позивача, повинна виконати зобов`язання (боржник). Схожі висновки Велика Палата Верховного Суду викладала у пунктах 46, 47, 76 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Схожі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27) та від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (підпункт 33.2).

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 39 постанови від 26.02.2020 у справі № 304/284/18 та пункті 8.10 постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Задля остаточного вирішення спору і захисту порушеного права за результатами судового розгляду справи сторонами в судовому процесі мають бути саме сторони у спірних матеріальних правовідносинах, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Схожий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у пункті 80 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22.

Виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту, яким, на його переконання, незаконно скасовано рішення приватного нотаріуса про реєстрацію за позивачем речових прав на нерухоме майно (земельну ділянку). Тобто позовні вимоги у справі заявлено для захисту речових прав позивача на земельну ділянку, які, за твердженнями позивача, порушені спірним наказом.

У той же час, матеріалами справи підтверджується, що Мін`юст ухвалив оскаржуваний наказ за результатами розгляду скарги Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке обґрунтувало її тим, що реєстрація речових прав на земельну ділянку проведено з порушенням судової заборони, що порушує право Відділу ДВС на належне виконання судового рішення.

Крім цього, внаслідок анулювання рішення право власності на спірну земельну ділянку залишилось зареєстрованим за ОСОБА_2.

Беручи до уваги, що у даному спорі вирішуватиметься юридична доля земельної ділянки, а також виходячи з правової природи спірних відносин, саме до цих осіб мають бути звернуті матеріально-правові вимоги позивача, які здатні ефективно захистити порушені, на його думку, права.

Натомість Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку, оскільки з ним у позивача відсутній спір про речові права на нерухоме майно.

Позивач правом залучити Відділ ДВС та ОСОБА_2 співвідповідачем відповідно до статті 48 ГПК України не скористався.

За усталеними висновками Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові [див. постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.18) та від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 (пункт 103)].

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача [постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)].

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/2546/22, до вирішення спору в якій зупинялось провадження у даній справі.

Тому, на думку суду апеляційної інстанції, у позові слід відмовити з цих підстав.

З урахуванням наведених вище мотивів відмови в задоволенні позову, апеляційний господарський суд не надає оцінки усій сукупності доводів апеляційної скарги позивача.

Статтею 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 277 ГПК України).

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини відповідно до даної постанови.

Оскільки судом апеляційної інстанції не змінено судове рішення в частині остаточного його висновку по суті позовних вимог і відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нана Фудс" залишити без задоволення.

2. Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року, виклавши його мотивувальну частину відповідно до даної постанови.

3. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 22.10.2026.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

Н.М. Спаських

Оригінал: reyestr.court.gov.ua