Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №910/4459/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Справа № 910/4459/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Яковченко І.Г. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: Жовтун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 (повне рішення підписано 17.07.2026) (суддя Удалова О.Г.)

у справі № 910/4459/26 Господарського суду міста Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

про стягнення 365 720 823,32 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У квітні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - НЕК "Укренерго", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі також - ТОВ "Київські енергетичні послуги", відповідач) про стягнення 365 720 823,32 грн, з яких: 362 257 843,48 грн - основний борг; 3 041 559,38 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії в частині оплати наданих послуг за період із січня по лютий 2026 року у погоджений договором строк.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач 25.06.2026 звертався до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26 закрито провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 362 257 843,48 грн.

В іншій частині позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Київські енергетичні послуги" на користь НЕК "Укренерго" 2 744 159,58 грн 3 % річних, 7 000,05 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Заяву ТОВ "Київські енергетичні послуги" про відстрочення виконання рішення задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26 до 29.06.2027.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, врахував надані сторонами докази щодо здійснених відповідачем оплат за спірний період та дійшов висновків про відсутність предмета спору та закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 362 257 843,48 грн основного боргу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши заявлені позивачем до стягнення з відповідача розрахунки 3 % річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 744 159,58 грн 3 % річних.

Задовольняючи клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік, тобто до 29.06.2027, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених відповідачем обставин для застосування визначеної ст. 331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення про стягнення коштів за неналежне виконання договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26, НЕК "Укренерго" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки фінансовому стану позивача та відповідача; залишив поза увагою той факт, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які б унеможливлювали або істотно ускладнювали виконання рішення суду та могли бути підставою для його відстрочення; не врахував значний обсяг фінансових зобов`язань, покладених на НЕК "Укренерго" державою в межах виконання спеціальних обов`язків, належне виконання яких безпосередньо залежить від своєчасного надходження коштів за договорами про надання послуг із передачі електричної енергії.

На переконання скаржника, надання відстрочення виконання рішення суду не лише порушує майнові права позивача, а й суперечить принципу справедливого балансу інтересів сторін, оскільки негативні наслідки несвоєчасного виконання зобов`язання фактично перекладаються виключно на НЕК "Укренерго", яка одночасно несе значні фінансові витрати, пов`язані із забезпеченням стабільного функціонування об`єднаної енергетичної системи України та виконанням спеціальних обов`язків в умовах воєнного стану.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання НЕК "Укренерго" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2026 об 11:05; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 11.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 задоволено заяву НЕК "Укренерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 29.09.2026 взяли участь представник позивача (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та представник відповідача (в залі суду).

У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, НЕК "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

Засновником і єдиним акціонером НЕК "Укренерго" є держава в особі Міністерства енергетики України (п. 6.1 статуту НЕК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218).

НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі (ОСП) юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 31, 33, п. 8 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії"; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17.07.2014 № 1012 "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП "НЕК "Укренерго", від 17.12.2021 № 2624 "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго"; п. 2.1, 2.2 статуту НЕК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218). Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі. Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону оператор системи передачі надає послуги, зокрема, з передачі електричної енергії учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії затверджується Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Наказом НЕК "Укренерго" від 29.12.2025 № 1019 було затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Листом від 15.11.2023 № 01/61595 позивач підтвердив приєднання відповідача до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії з датою акцептування 01.01.2024 та ідентифікатором № 0205-02024-ПП (далі - Договір).

Пунктами 1.1, 1.2 Договору визначено, що цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з передачі електричної енергії.

Згідно з п. 15.1, 15.2 Договору цей Договір може бути змінений ОСП (позивачем) в односторонньому порядку у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини, пов`язані з наданням Послуги. Договір зі змінами оприлюднюється на сайті ОСП.

На офіційному вебсайті ОСП (позивача) доступні як попередня редакція, так і чинні умови за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/#1696341713148-16b0f4f3-d1df.

Згідно з п. 2.1 Договору ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду (календарного місяця) згідно з такою системою платежів і розрахунків:

- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості Послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості Послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

- 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості Послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Згідно з п. 6.4 Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідачу за період із січня по лютий 2026 року надавались послуги за вищевказаним договором, у зв`язку із чим у відповідача станом на момент звернення до суду з позовом наявна заборгованість у розмірі 362 257 843,48 грн. Крім того, позивач нарахував на суму заборгованості та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3 041 559,38 грн.

Заперечуючи проти задоволення повних вимог, відповідач вказував про настання форс-мажорних обставин у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України, що унеможливило виконання зобов`язань за Договором зі сторони Товариства у повному обсязі; позовні вимоги НЕК "Укренерго" щодо стягнення 3 % річних за період з 24.02.2022 по даний час є передчасними, оскільки відповідач у даному випадку звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання за Договором до завершення дії обставин непереборної сили; відповідач також звернув увагу на неправильність здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних, а саме неправильного включення до нього суми в розмірі 297 399,80 грн.

Також у відзиві на позов відповідач вказав, що після подання позовної заяви в даній справі відповідачем були здійснені оплати на загальну суму 362 080 037,40 грн, що є підставою для закриття провадження у справі у частині стягнення основної заборгованості у вказаному розмірі. Крім того, відповідачем було отримано акти коригування за попередні періоди в сторону зменшення на загальну суму 177 806,08 грн, що також є підставою для закриття провадження у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

За частиною першою статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач у порушення умов Договору не виконав зобов`язання з оплати послуги з передачі електричної енергії в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем за період січень - лютий 2026 року та на момент звернення до суду з даним позовом становила 362 257 843,48 грн.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині закриття провадження у справі в частині стягнення 362 257 843,48 грн основного боргу, а також стягнення з відповідача на користь позивача 2 744 159,58 грн 3 % річних рішення суду не оскаржується, відтак відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

Щодо доводів НЕК "Укренерго" про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення у справі № 910/4459/26 колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

За приписами статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати: 1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан; 2) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 3) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; 5) наявність інфляційних процесів у економіці держави; 6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Верховний Суд неодноразово (зокрема в постановах від 20.09.2018 у справі №905/2953/17, від 13.11.2024 у справі №926/4693/23) зауважував, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). Водночас за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Отже, питання про відстрочення, розстрочення виконання рішення господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін, оцінюючи доводи й заперечення сторін та визначаючи розумний строк відстрочки.

Оцінка заяви про відстрочення має ґрунтуватися на встановленні обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання рішення у відповідний період, та на перевірці пропорційності строку відстрочки з огляду на необхідність збереження сутності права стягувача на виконання рішення у розумний строк.

Суд зауважує, що тягар доведення відповідних обставин покладається на заявника; разом із тим, заперечення проти відстрочення повинні містити конкретні дані й докази, які спростовують заявлену винятковість або підтверджують реальну можливість негайного виконання без ризику непропорційної шкоди для сторін.

Наводячи мотиви для скасування наданої судом відстрочки боржнику у грошовому зобов`язанні кредитор вказує на відсутність доказів наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання рішення суду в розумінні ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України, та доказів, які підтверджують неможливість своєчасного виконання судового рішення.

Апеляційний господарський суд зауважує, що ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, на власний розсуд, і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

У будь-якому разі питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відповідач під час розгляду справи вказував, що на даний момент існує значна заборгованість споживачів перед відповідачем, при цьому у зв`язку з введенням воєнного стану у відповідача відсутня можливість заявляти до споживачів вимоги про стягнення штрафних санкції за несвоєчасну сплату наданих послуг; відповідачем фактично виконано основне зобов`язання та сплачено позивачу всю суму заборгованості за надані послуги. Також відповідач наголошував на тому, що значна частина атак Російської Федерації припадає на об`єкти критичної інфраструктури, зокрема, електропостання.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявна загроза банкрутства (неплатоспроможності), відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд із цим, відстрочення виконання рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Колегія суддів зазначає, що позивач не навів переконливих доводів, що відстрочення виконання рішення суду в даній справі істотно ускладнить становище кредитора перед іншими учасниками ринку.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що обидва учасники спору є особами приватного права і діють на ринку енергопостачання, а тому стикаються з однаковими обставинами, що впливають на їхню господарську та економічну діяльність, а також значне фінансове навантаження на відповідача, покладене об`єктивними обставинами, що викликані військовою агресією та бойовими діями Російської Федерації проти України, відтак відстрочення виконання судового рішення стосовно нарахованих 3 % річних, за умови повного погашення основної заборгованості, на переконання суду, не порушить баланс інтересів обох учасників правовідносин.

Доводи скаржника не спростовують висновку суду першої інстанції про існування у цій справі сукупності об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та обґрунтовують необхідність його відстрочення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що використавши свої повноваження, передбачені статтею 331 ГПК України, суд першої інстанції не припустився порушення норм матеріального чи процесуального права та балансу інтересів сторін, що могло б слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/4459/26.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 21.10.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська