Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №910/14175/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Справа№ 910/14175/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Синюк І.А., посвідчення № 070531 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Ященко Н.Л., ордер АО № 1256250 від 22.09.2026;

від відповідача-2: Самборська Г.М., дов. від 02.02.2026,

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі № 910/14175/25 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до:

1) товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Трейдінг"

2) комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації"

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі також - Київрада) до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Грін Трейдінг" та комунального некомерційного підприємства (далі - КНП) "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" (далі також - Перинатальний центр) про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 31.12.2024 до договору підряду № 09/2 від 12.09.2024, укладеного між КНП "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" та ТОВ "Грін Трейдінг";

- стягнення з ТОВ "Грін Трейдінг" на користь Київради 1 429 461,24 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення процедури закупівлі між КНП "Київський міський пологовий будинок № 5" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації", як замовником (додатковою угодою № 2 від 07.10.2024 замінений на правонаступника - КНП "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації"), та ТОВ "Грін Трейдінг", як підрядником, був укладений договір підряду № 09/2 від 12.09.2024 (далі - договір) на виконання робіт з ремонту захисної споруди цивільного захисту КНП "Київський міський пологовий будинок № 5", за яким сторони погодили строк виконання робіт та дію договору до 31.12.2024, однак у подальшому відповідачі підписали додаткову угоду № 5 від 31.12.2024 до договору (далі також - додаткова угода № 5 / спірна угода), якою змінили істотну умову, а саме продовжили строки виконання робіт та дію договору до 31.12.2025, за відсутності документального підтвердження об`єктивних причин, необхідних для продовження строку виконання робіт, чим порушили ч. 4 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 Особливостей про здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості закупівель), у зв`язку з чим прокурор просив визнати недійсною додаткову угоду № 5 до договору щодо продовження строків виконання робіт/дії договору та, відповідно, стягнути з ТОВ "Грін Трейдінг" на користь Київради 1 429 461,24 грн пені за порушення строків виконання робіт з 01.01.2025 по 22.09.2025.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі № 910/14175/25 відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 31.12.2024 до договору, оскільки внесення змін до договору підряду в частині продовження строків виконання робіт відповідало вимогам п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ст. 19 Особливостей закупівель та умовам самого договору, враховуючи, що строки виконання будівельних робіт за договором підряду були продовжені з об`єктивних причин, у зв`язку з недостатністю бюджетного фінансування будівництва та відсутністю капітальних видатків замовника на проведення робіт, а також з огляду на затримку постачальником відповідача (ТОВ "Укрбуд-контракт") виготовлення герметичних дверей та підіймальних платформ, необхідних для виконання робіт за договором. Разом з цим, оскільки відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 31.12.2024 до договору, якою сторони внесли зміни строків виконання робіт, то відсутні порушення підрядником строків виконання робіт у спірний період з 01.01.2025 по 22.09.2025, як і підстави для нарахування та стягнення 1 429 461,24 грн пені, яка при цьому за умовами договору не сплачується підрядником на користь третіх осіб, що не є сторонами цього договору, зокрема, Київраді. Також судом першої інстанції зазначено, що прокурором не доведено порушення законних прав та інтересів Київради у спірних правовідносинах, а саме за договором, який виконаний відповідачами у повному обсязі, та обрання прокурором неефективного способу захисту позивача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Київська міська прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що у оскаржуваній додатковій угоді до договору не зазначені підстави, відповідно до яких вносяться зміни до істотних умов договору, а саме строку виконання робіт/дії договору та відсутні посилання на будь-які документи, що підтверджують наявність об`єктивних обставин, які впливають на неможливість виконання зобов`язання у визначений строк. При цьому умовами спірної додаткової угоди № 5 до договору не визначено необхідність продовження строку виконання робіт саме через затримку фінансування, яке врегульовано додатковими угодами №№ 6, 7 до договору. Окрім цього листи від ТОВ "Укрбуд-контракт" про неможливість вчасного виготовлення дверей мають виключно суб`єктивний характер та відображають комерційні прорахунки самого підрядника, а не є документально підтвердженими об`єктивними обставинами у розумінні законодавства про публічні закупівлі. У зв`язку з наявними підставами визнання додаткової угоди № 5 недійсною підлягають також стягненню з відповідача 1 429 461,24 грн пені за порушення строків виконання робіт з 01.01.2025 по 22.09.2025, оскільки підрядник всупереч умовам договору не завершив будівництво у строк до 31.12.2024, а вартість невиконаних підрядних будівельних робіт на той час становила 6 490 276,80 грн. При цьому пеня за договором, який фінансувався за рахунок бюджетних коштів підлягають стягненню з відповідача безпосередньо до місцевого бюджету міста Києва в особі Київради. За твердженням апелянта необґрунтоване та незаконне відтермінування (на цілий рік) здачі критично важливого об`єкта в експлуатацію ставить під загрозу життя і здоров`я пацієнтів та медичного персоналу, а відтак незаконна пролонгація строків виконання робіт нівелює правомірні очікування територіальної громади на забезпечення безпеки у найкоротші строки. Також внаслідок несвоєчасного виконання підрядником своїх зобов`язань значні бюджетні ресурси виявились неефективно акумульованими, а фундаментальна мета відповідної бюджетної програми у запланованому 2024 році не була досягнута.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі № 910/14175/25, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Владимиренко С.В., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 14.07.2026.

30.06.2026 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача-2, в якому представник зазначав, що додаткова угода № 5 до договору укладена правомірно, з дотриманням норм законодавства, оскільки об`єктивними обставинами, які спричинили продовження строку дії договору стала затримка фінансування витрат замовника та затримка контрагентом підрядника виготовлення обладнання, необхідного для завершення робіт по договору. Також договором передбачено сплату пені на користь замовника, яким є відповідач-2, а отже заявлення прокурором вимоги про стягнення пені на користь Київради (позивача) є безпідставним.

30.06.2026 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача-1, в якому представник, зокрема, зазначав, що підставою для укладення додаткової угоди № 5 до договору була затримка фінансування витрат замовника та відсутність у нього капітальних видатків на проведення робіт, що не залежало від волі, сумлінності чи добросовісності підрядника та виникла після підписання договору, - через три місяці після укладення договору. Також затримка виготовлення постачальником герметичних дверей (до квітня 2025 року) та підіймальних платформ (до березня 2025 року) також не залежала від волі підрядника. Швидкість виготовлення спеціалізованого обладнання, погодженого авторським наглядом і такого, що не підлягає заміні, перебуває поза контролем товариства. Без цього обладнання функціонування захисної споруди є неможливим, а технологічно пов`язані роботи не могли бути продовжені. При цьому у ході виконання робіт виявлено необхідність коригування проєктно-кошторисної документації, що підтверджується договором № ПКД-2529 від 19.09.2025 та позитивним експертним звітом № 251110-17/В від 18.11.2025. Разом з цим вимога про стягнення пені є похідною від вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 5 до договору, тож оскільки строк виконання робіт продовжено правомірно, а роботи виконані у встановлений додатковою угодою № 5 до договору строк, то порушення зобов`язання підрядником відсутнє, а отже відсутня і необхідна умова для стягнення пені. При цьому, умовами договору не передбачено оплату підрядником пені на користь Київради.

10.07.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення (перенесення) розгляду справи.

10.07.2026 до апеляційного суду надійшла відповідь прокурора на відзив, в якій зазначено, що укладення додаткової угоди № 5 до договору без документально підтверджених об`єктивних обставин, які спричинили таке продовження та які не дають можливості здійснити роботи у встановлений строк, не відповідає принципу максимальної економії та ефективності, а отже така угода підлягає визнанню недійсною, у зв`язку з чим підрядник своєчасно не виконав свої зобов`язання щодо виконання робіт та прострочив виконання зобов`язання. Водночас недійсність додаткової угоди № 5 до договору не породжує наслідків у вигляді повернення сторонами одержаного за основним договором, а отже застосування реституції у цьому випадку не передбачається і наслідки недійсності додаткової угоди обмежуються відновленням дії умов договору у первісній редакції, без втручання у виконання основного договору.

14.07.2026 справу знято з розгляду, в зв`язку з перебуванням судді з колегії у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі № 910/14175/25, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю., прийнято апеляційну скаргу та справу призначено до розгляду на 22.09.2026.

У судовому засіданні, що відбулось 22.09.2026, скаржник просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Відповідачі-1, 2 заперечували доводи апеляційної скарги та вказували на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та за висновками апеляційного суду неявка його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Заслухавши пояснення представників, які з`явились у судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення процедури закупівлі UA-2024-08-05-007444-a (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-08-05-007444-a), 12.09.2024 між КНП "Київський міський пологовий будинок № 5", як замовником, та ТОВ "Грін Трейдінг", як підрядником, був укладений договір підряду № 09/2 (далі - договір; а.с. 21-24 том 1), за умовами якого підрядник зобов`язувався виконати роботи: "Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту № 106415 КНП "Київський міський пологовий будинок № 5" за адресою: 03037, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 2", код ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі роботи за цінами, зазначеними у протоколі узгодження договірної ціни (додаток 1), який додається до договору і є його невід`ємною частиною. Найменування і кількість робіт зазначені у локальних кошторисах (додаток 4), які є невід`ємною частиною даного договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно п.п. 1.4, 1.5 договору строки виконання робіт - до 31.12.2024, а місце виконання робіт за адресою: 03037, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 2.

Відповідно до п. 2.1 договору його ціна становить 11 813 246,40 грн, у т.ч. ПДВ 1 968 874,40 грн, з них: 1) загальний фонд - 9 153 427,34 грн, в тому числі ПДВ 1 525 571,22 грн; 2) власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 2 659 819,06 грн, в тому числі ПДВ 443 303,18 грн. Загальна вартість виконання робіт визначається згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1).

За змістом п. 3.1 договору розрахунки за роботи здійснюються поетапно на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2, КБ-3), підтверджених підписом та печаткою представника технічного нагляду, авторського нагляду, підрядника та КНП "Київський міський пологовий будинок № 5".

Згідно з п.п. 4.3, 4.4 договору підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до графіку виконання робіт та фінансування робіт (додаток 6 до договору). Сторони можуть уточнювати графік виконання робіт та фінансування робіт (додаток 6 до договору) у випадку зміни строків виконання робіт/етапів та обсягів фінансування.

У п.п. 8.1, 8.2 договору визначено, що приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) здійснюється відповідно до вимог загальних умов та нормативних актів. Здавання та приймання виконаних робіт здійснюється сторонами поетапно у строки, визначені графіком виконання робіт та фінансування робіт (додаток 6 до договору), шляхом підписання сторонами актів КБ-2в та довідок КБ-3.

Згідно з п. 12.1 договору він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2024.

Відповідно до п. 13.1 договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції переможця процедури закупівлі.

Також у п. 13.2 договору сторони погодили, що основні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У подальшому сторони внесли зміни до договору шляхом укладення наступних додаткових угод: № 1 від 18.09.2024 (а.с. 133 том 1), № 2 від 07.10.2024 (а.с. 134 том 1), № 3 від 14.11.2024 (а.с. 135 том 1), № 4 від 26.12.2024 (а.с. 136 том 1), № 5 від 31.12.2024 (а.с. 137 том 1), № 6 від 23.11.2025 (а.с. 76 том 2), № 7 від 19.12.2025 (а.с. 78 том 2).

Додатковою угодою № 2 від 07.10.2024 (а.с. 134 том 1) у договорі була змінена сторона замовника на його правонаступника - КНП "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" у зв`язку з реорганізацією КНП "Київський міський пологовий будинок № 5".

Додатковою угодою № 4 від 26.12.2024 (а.с. 136 том 1) сторони внесли зміни до п. 3.1 розділу 3 договору та виклали його в такій редакції: ціна цього договору становить 11 813 246,40 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 20% - 1 968 874,40 грн, з них: 1) місцевий бюджет - 5 322 969,60 грн, в т.ч. ПДВ 887 161,60 грн; 2) власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 6 490 276,80 грн в т.ч. ПДВ 1 081 712,80 грн.

Додатковою угодою № 5 від 31.12.2024 (спірна угода; а.с. 137 том 1) сторони внесли зміни у п.п. 1.4, 12.1 договору, якими встановлено строки виконання робіт - до 31.12.2025 та дію договору - до 31.12.2025, а також дійшли згоди внести зміни до договору та викласти додаток № 6 - графік виконання та фінансування робіт в новій редакції, що додається та є невід`ємною частиною договору (а.с. 137 зворот том 1).

На виконання договору підряду ТОВ "Грін Трейдінг" виконало роботи з капітального ремонту захисної споруди, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 22.12.2025 на суму 11 699 544,00 грн (а.с. 220 зворот - 239 том 2), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за грудень 2025 року від 22.12.2025 (а.с. 220 том 2), актом готовності об`єкта до експлуатації після капітального ремонту від 30.12.2025 (а.с. 156 том 2).

Зі свого боку замовник (КНП "Перинатальний центр м. Києва") повністю сплатив вартість виконаних робіт на суму 11 699 544,00 грн (а.с. 240-244 том 2), що вбачається з платіжних документів № 296334992 від 18.12.2024 на суму 1 084 552,80 грн, № 297432598 від 27.12.2024 на суму 2 289 868,80 грн, № 297480919 від 27.12.2024 на суму 662 203,20 грн, № 297459016 від 27.12.2024 на суму 1 286 344,80 грн, № 311096825 від 07.08.2025 на суму 1 046 444,40 грн, № 316710267 від 29.10.2025 на суму 1 031 995,20 грн, № 316759557 від 29.10.2025 на суму 21 615,60 грн, № 321528697 від 25.12.2025 на суму 3 522 957,60 грн, № 321537483 від 25.12.2025 на суму 753 561,60 грн, а також зі звіту про виконання договору UA-2024-08-05-007444-a (а.с. 246-247 том 2).

Прокурор зазначав, що додаткова угода № 5 від 31.12.2024 до договору була укладена відповідачами за відсутності документального підтвердження об`єктивних причин, необхідних для продовження строку виконання робіт, тобто з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 Особливостей закупівель, якими визначено вичерпний перелік підстав для зміни істотних умов договору, що має наслідком визнання цієї додаткової угоди недійсною та нарахування до стягнення з відповідача на користь Київради 1 429 461,24 грн пені за період прострочення виконання робіт з 01.01.2025 по 22.09.2025.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 31.12.2024 до договору, оскільки внесення змін до договору підряду в частині продовження строків виконання робіт відповідало вимогам п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ст. 19 Особливостей закупівель та умовам самого договору, враховуючи, що строки виконання будівельних робіт за договором підряду були продовжені з об`єктивних причин, у зв`язку з недостатністю бюджетного фінансування будівництва та відсутністю капітальних видатків замовника на проведення робіт, а також з огляду на затримку постачальником відповідача (ТОВ "Укрбуд-контракт") виготовлення герметичних дверей та підіймальних платформ, необхідних для виконання робіт за договором. Разом з цим, оскільки відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 31.12.2024 до договору, якою сторони внесли зміни строків виконання робіт, то відсутні порушення підрядником строків виконання робіт у спірний період з 01.01.2025 по 22.09.2025, як і підстави для нарахування та стягнення 1 429 461,24 грн пені, яка при цьому за умовами договору не сплачується підрядником на користь третіх осіб, що не є сторонами цього договору, зокрема, Київраді. Також судом першої інстанції зазначено, що прокурором не доведено порушення законних прав та інтересів Київради у спірних правовідносинах, а саме за договором, який виконаний відповідачами у повному обсязі, та обрання прокурором неефективного способу захисту позивача.

Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Таким чином підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді виникають за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону "Про прокуратуру", а також за наявності обставин щодо порушення інтересів держави.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор зазначав, що зміна істотної умови договору підряду у вигляді продовження строків виконання робіт порушила принципи здійснення публічних закупівель, спричинила неефективне використання бюджетних коштів, а також призвела до порушення встановлених державою гарантій із забезпечення конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності в умовах воєнного стану.

У даному випадку прокурор позивачем визначив Київраду як розпорядника бюджетних коштів та орган, що уповноважений здійснювати функції захисту інтересів територіальної громади у відповідних правовідносинах.

Згідно зі ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зазначила, що оскільки засновником комунального підприємства (закладу) та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, яка фінансує і контролює діяльність свого комунального підприємства (закладу), а також зобов`язана контролювати виконання міського (обласного) бюджету за договорами про закупівлю товарів, то орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, тому є належним позивачем у справах про стягнення бюджетних коштів.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що фінансування капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту КНП "Київський міський пологовий будинок № 5" був передбачений наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 251 від 21.03.2024 (зі змінами № 1187 від 18.12.2024; а.с. 169-174 том 1), відтак оплата за договором здійснювалася за кошти місцевого бюджету, а отже державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договором, на фінансування якого державою виділені бюджетні кошти.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу (далі - БК) України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно п.п. 4, 7 ч. 5 ст. 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошторис розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плати використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

У п. 1.1 статуту КНП "Перинатальний центр міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київського міського голови № 730 від 17.08.2023 (у редакції розпорядження Київського міського голови № 1161 від 05.12.2024) (а.с. 152-158 том 1) Перинатальний центр є закладом охорони здоров`я, неприбутковим підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва, віднесеним до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованим Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої діє Київська міська рада.

Згідно п. 3.2 статуту Перинатальний центр проводить некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку, спрямовану на збереження та зміцнення здоров`я населення.

Відповідно п. 6.2 статуту майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Враховуючи те, що: 1) закупівлю робіт здійснено за кошти місцевого бюджету; 2) міська рада затверджує місцеві бюджети, тобто розпоряджається державними коштами та контролює їх використання відповідно до затвердженого радою бюджету; 3) Департамент охорони здоров`я є головним розпорядником коштів та відповідальним виконавцем запланованих робіт, відповідно, виявлення будь-яких порушень, які свідчать про використання бюджетних коштів з порушенням вимог закону, є підставою для реагування.

З урахуванням викладеного прокурор правильно обрав орган, в інтересах якого він заявив позовні вимоги.

Разом з тим слід зазначити, що прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування за певних обставин, а саме у разі підтвердження спрямованості заявлених вимог на відновлення інтересів саме територіальної громади та стягнення коштів в дохід бюджету.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З метою з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Солом`янська окружна прокуратура зверталася до Київради з листами № 44-3918вих-25 від 11.04.2025 (а.с. 175-176 том 1), № 4362вих-25 від 23.04.2025 (а.с. 181-182 том 1), № 44-8267вих-14 від 04.08.2025 (а.с. 190-191 том 1), в яких повідомляла орган місцевого самоврядування про укладення додаткової угоди № 5 до договору з порушенням закону та необхідність стягнення з підрядника (ТОВ "Грін Трейдінг") пені за несвоєчасне виконання робіт.

Розгляд вищевказаних звернень доручався Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який листами № 061/53-1440 від 16.04.2025 (а.с. 180 том 1), № 061/53-1607 від 05.05.2025 (а.с. 183 том 1), № 061-3757 від 30.04.2025 (а.с. 184 том 1), № 061-6950 від 14.08.2025 (а.с. 192 том 1) повідомив прокурора про те, що для укладення додаткової угоди № 5 до договору були наявні обґрунтовані причини, передбачені п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, що регулює особливості здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану, а тому відсутні підстави для вжиття штрафних санкцій до ТОВ "Грін Трейдінг" та інтереси держави в даному випадку не порушені.

Листом № 44-8267вих-25 від 04.08.2025 (а.с. 190-191 том 1) прокуратура просила Київраду повідомити чи вживались дії щодо захисту порушених інтересів держави, а листом № 44-12182вих-25 від 07.11.2025 (а.с. 194 том 1) прокуратура зазначила Київраді про те, що інтереси держави тривалий час залишаються незахищеними, у зв`язку з чим на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено про звернення до суду з даним позовом.

Верховний Суд у постанові № 922/3219/20 зазначав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, оскільки Київрада не вжила, на думку прокурора, заходів щодо захисту законних інтересів держави, Солом`янська окружна прокуратура звернулася до господарського суду з відповідним позовом.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Так, за результатами проведення процедури закупівлі між КНП "Київський міський пологовий будинок № 5" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації", як замовником (додатковою угодою № 2 від 07.10.2024 (а.с. 134 том 1) замінений на правонаступника - КНП "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації"), та ТОВ "Грін Трейдінг", як підрядником, був укладений договір підряду № 09/2 від 12.09.2024 на виконання робіт з ремонту захисної споруди цивільного захисту КНП "Київський міський пологовий будинок № 5".

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Вказаний договір виконаний відповідачами, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 22.12.2025 на суму 11 699 544,00 грн (а.с. 220 зворот - 239 том 2), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за грудень 2025 року від 22.12.2025 (а.с. 220 том 2), актом готовності об`єкта до експлуатації після капітального ремонту від 30.12.2025 (а.с. 156 том 2), а також оплатою замовником підряднику 11 699 544,00 грн (а.с. 240-244 том 2) та звітом про виконання договору UA-2024-08-05-007444-a (а.с. 246-247 том 2).

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Київради щодо визнання недійсною додаткової угоди № 5 до договору, якою сторони договору змінили (продовжили) строки виконання робіт та дію договору. Водночас Київрада (позивач) не є стороною ні договору підряду, ні додаткової угоди № 5 до договору, але, як зазначав прокурор (що виступає від її імені), позивач є зацікавленою особою, права та інтереси якої порушені додатковою угодою № 5 до договору, оскільки наслідком її визнання є стягнення з ТОВ "Грін Трейдінг" на користь Київради 1 429 461,24 грн пені за порушення строків виконання робіт з 01.01.2025 по 22.09.2025.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (дана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовані ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Крім того в умовах воєнного стану публічні закупівлі здійснюються також з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості закупівель).

Відповідно до п. 17 Особливостей закупівель договір про закупівлю укладається відповідно до ЦК і Господарського кодексу України з урахуванням положень ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім ч.ч. 2-5, 7-9 ст. 41 Закону, та цих особливостей.

Підпунктом 4 п. 19 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.п. 10, 13 (крім пп. 13, 15 п. 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абз. 2, 3 ч. 1 ст. 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Так само в п. 13.2 договору сторони погодили, що основні умови договору про закупівлю можуть бути змінені за відповідних обставин.

Отже наведені загальні та спеціальні норми цивільного законодавства передбачають, що під час дії договору закупівлі сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт), шляхом продовження такого строку, однак виключно за наявності існування документально підтверджених об`єктивних обставин, що зумовили таке продовження (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21, від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).

Разом з тим ні приписами Закону України "Про публічні закупівлі", ні Особливостями закупівель не врегульована форма документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Аналізуючи обставини, що стали підставою для укладення спірної додаткової угоди № 5 до договору, слід зазначити наступне.

Так, за повідомлення замовника робіт - Перинатального центру від 31.12.2024 про внесення змін до договору про закупівлю UA-2024-08-05-007444-a (а.с. 75 том 2), розміщеного в електронній системі закупівель на сайті https://prozorro.gov.ua, вбачається, що продовження строку дії договору підряду № 09/2 від 12.09.2024 відбулося за відсутності у нього капітальних видатків на проведення робіт.

За умовами п. 2.1 договору (в первісній редакції) фінансування робіт за договором мало здійснюватися частково із загального фонду місцевого бюджету, а частково з власного бюджету Перинатального центру.

Проте згідно з наказами Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 406 від 13.05.2024 (а.с. 160-168 том 1), № 1187 від 18.12.2024 (а.с. 169-174 том 1) у 2024 та 2024 роках Департаментом охорони здоров`я здійснювався перерозподіл асигнувань на фінансування капітального ремонту за рахунок бюджетних коштів та вносилися зміни до адресного переліку об`єктів для виконання таких робіт, в якому зазначалось, зокрема, про проєкт капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту № 106415 Перинатального центру № 5, що здійснювався на підставі договору підряду № 09/2 від 12.09.2024.

При цьому матеріали справи свідчать, що листом № 061/53-1440 від 16.04.2025 (а.с. 180 том 1) Перинатальний центр повідомляв прокуратуру про те, що у 2024 році джерелом фінансування договору № 09/2 від 12.09.2024 були кошти місцевого бюджету відповідно до вищенаведених наказів Департаменту охорони здоров`я, а на 2025 рік джерелом фінансування є кошти, отримані Перинатальним центром від надання власних послуг за договором з НСЗУ.

Також із фінансової звітності Перинатального центру станом на кінець 2024 року, оприлюдненої на його офіційному сайті (а.с. 31-56 том 3; https://www.perinatalcenter.com.ua/publichna-informatsiya/#1770201334845-827b3d0e-5cbe), вбачається брак власних коштів замовника на капітальні витрати, а згідно із звітом про виконання фінансового плану за 2024 рік станом на 31.12.2024 залишок коштів на рахунках Перинатального центру складав 25 586,00 грн (код рядка звіту - 6013), що свідчить про те, що достатніх коштів для проведення капітальних вкладень, в тому числі й на здійснення оплати виконаних підрядних робіт за рахунок власних коштів, Перинатальний центр не мав.

Отже із наведеного вбачається, що асигнування виділені з місцевого бюджету на 2024 рік на фінансування робіт за договором підряду повністю не покривали загальну вартість робіт, погоджену сторонами.

У подальшому, у зв`язку з недостатністю фінансування, сторони додатковою угодою № 6 від 23.11.2025 (а.с. 76 том 2) внесли зміни до п. 3.1 розділу 3 договору підряду та виклали його в такій редакції: ціна цього договору складає 11 813 246,40 грн в т.ч. ПДВ 1 968 874,40 грн, з них: вартість договору на 2024 рік складає - 5 322 969,60 в т.ч. ПДВ 887 161,60 грн, із них: місцевий бюджет - 5 322 969,60 в т.ч. ПДВ 887 161,60 грн; власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 0,00 грн. Вартість договору на 2025 рік складає - 6 490 276,80 грн, в т.ч. ПДВ 1 081 712,80 грн, з них: місцевий бюджет - 6 490 276,80 грн, в т.ч. ПДВ 1 081 712,80 грн, власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 0,00 грн.

Додатковою угодою № 7 від 19.12.2025 (а.с. 78 том 2) сторони внесли зміни до ціни договору, яку визначили в сумі 11 771 658,20 грн, у т.ч. ПДВ 1 961 943,03 грн. Деталізована вартість договору: 2024 рік - 5 322 969,60 грн (в т.ч. ПДВ 887 161,60 грн), місцевий бюджет - 5 322 969,60 грн, власний бюджет - 0,00 грн; 2025 рік - 6 448 688,60 грн (в т.ч. ПДВ - 1 074 781,43 грн), місцевий бюджет - 6 448 688,60 грн, власний бюджет - 0,00 грн.

Таким чином, відповідачі укладали додаткові угоди згідно яких зменшився розмір вартості послуг за договором та порядок перерозподілу вартості робіт між місцевим бюджетом та власними коштами Перинатального центру (замовника).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Частиною 4 ст. 48 БК України встановлено, що зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Враховуючи наведене, строки виконання робіт/дії договору були продовжені з об`єктивних причин, у зв`язку з недостатністю бюджетного фінансування будівництва та відсутністю капітальних видатків замовника на проведення робіт.

Водночас посилання апелянта на те, що у спірній додатковій угоді № 5 до договору відповідачами не були зазначені підстави, відповідно до яких вносяться зміни до істотних умов договору, а саме строку виконання робіт/дії договору та відсутні посилання на будь-які документи, що підтверджують наявність об`єктивних обставин, які впливають на неможливість виконання зобов`язання у визначений строк, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з повідомлення замовника від 31.12.2024 про внесення змін до договору про закупівлю UA-2024-08-05-007444-a (а.с. 75 том 2) вбачається, що продовження строку дії договору відбулося за відсутності у нього капітальних видатків на проведення робіт, а також у додатковій угоді № 5 до договору відповідачі дійшли згоди внести зміни до договору та викласти додаток № 6 - графік виконання та фінансування робіт в новій редакції (а.с. 74 зворот том 2) та в подальшому затримку фінансування було врегульовано додатковими угодами №№ 6, 7 до договору і такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як вже зазначалось (п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ст. 19 Особливостей закупівель та п. 13.2 договору), основні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що внесення змін до договору додатковою угодою № 5 щодо продовження строків виконання робіт та дії договору, відповідало вимогам п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ст. 19 Особливостей закупівель та умовам самого договору.

Інша підстава для перенесення строків виконання робіт, а саме затримка постачальником відповідача (ТОВ "Укрбуд-контракт") виготовлення герметичних дверей та підіймальних платформ, необхідних для виконання робіт за договором (листами за жовтень 2024 а.с. 138-140 том 1) не має визначального значення.

Враховуючи вищевикладене, під час розгляду даної справи прокурор не довів наявність підстав для визнання додаткової угоди № 5 від 31.12.2024 недійсною, у зв`язку чим відсутні правові підстави для задоволення вимог прокурора в цій частині позову.

Стосовно вимог прокурора про стягнення 1 429 461,24 грн пені з ТОВ "Грін Трейдінг" на користь Київради, нарахованої за порушення строків виконання робіт з 01.01.2025 по 22.09.2025, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.ст. 611, 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що у разі невиконання робіт або виконання не в повному обсязі, підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від ціни договору за кожний день затримки.

Додатковою угодою № 5 від 31.12.2024 (а.с. 137 том 1) сторони внесли зміни у п.п. 1.4, 12.1 договору, якими встановлено строки виконання робіт та дію договору до 31.12.2025, а оскільки судом не встановлено передбачених законом підстав для визнання цієї додаткової угоди недійсною, тож її умови є обов`язковими для сторін та підлягають врахуванню при визначенні належного строку виконання зобов`язання.

Виходячи зі змісту наведених приписів закону та умов договору, необхідною умовою для стягнення пені є порушення зобов`язання, проте у даному випадку відсутні порушення підрядником строків виконання робіт за спірний період з 01.01.2025 по 22.09.2025, а відтак і відсутні підстави для нарахування пені.

Також слід зазначити, що за умовами договору зобов`язання зі сплати штрафних санкцій виникає між сторонами договору, в якому не міститься обов`язку щодо перерахування пені на користь третіх осіб, що не є сторонами цього договору, зокрема, Київраді. Одностороння зміна порядку стягнення пені, визначеного у договорі, не допускається, у тому числі якщо оплата за ним здійснювалася за рахунок коштів місцевого бюджету, оскільки така зміна суперечить закріпленим у ст.ст. 6, 204, 626-629 ЦК України принципам свободи договору, обов`язковості договору та презумпції правомірності правочину (подібні за змістом правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 908/2335/22, від 27.11.2024 у справі № 911/826/23, від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23, від 03.06.2025 у справі № 911/1623/24, від 17.06.2025 у справі № 911/2191/24).

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що подання прокурором позову в інтересах держави в особі Київради не призводить до відновлення інтересів держави в особі визначеного прокурором позивача, який не є стороною договору і спірної додаткової угоди № 5 до нього, а стягнення пені за порушення строків виконання підрядником робіт, за укладеним між відповідачами договором, на користь Київради, свідчить про обрання прокурором у цій справі неефективного способу захисту.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Грін Трейдінг" на користь Київради 1 429 461,24 грн пені за період з 01.01.2025 по 22.09.2025.

Оскільки скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, то апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду, тож підстав для його скасування або зміни не має.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі № 910/14175/25 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі № 910/14175/25 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14175/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.10.2026.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.Г. Сітайло