Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №917/99/26
Суддя: Коробенко Г.П.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2026 р. Справа№ 917/99/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Спаських Н.М.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.10.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 21.05.2026 (повний текст складено та підписано 29.05.2026)
у справі №917/99/26 (суддя В.О.Демидов)
за позовом Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані"
до 1) Полтавської обласної військової адміністрації
2) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонти"
про визнання протиправним та скасування розпорядження, припинення права постійного користування, визнання права постійного користування земельними ділянками
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва з Господарського суду Полтавської області надійшли за підсудністю матеріали позовної заяви за позовом Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" до Полтавської обласної військової адміністрації та до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання протиправним та скасування розпорядження, припинення права постійного користування, визнання права постійного користування земельними ділянками.
Відповідно до заявлених позовних вимог Приватне підприємство "Альфа-Капітал Компані" просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації "Про затвердження ДП "Полтавський лісгосп" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в постійне користування" №462 від 11.06.2021 в частині надання Державному підприємству "Полтавське лісове господарство" (ідентифікаційний код 25172647) у постійне користування земельну ділянку, зазначену у пункті 1 розпорядження, а саме земельну ділянку кадастровий номер 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га;
- припинити за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034, правонаступник Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" (ідентифікаційний код 25172647)) право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;
- визнати за Приватним підприємством "АЛЬФА-КАПІТАЛ КОМПАНІ" право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації "Про затвердження ДП "Полтавський лісгосп" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в постійне користування" №486 від 01.07.2021 в частині надання Державному підприємству "Полтавське лісове господарство" (ідентифікаційний код 25172647) у постійне користування земельну ділянку, зазначену у пункті 1 розпорядження, а саме земельну ділянку кадастровий номер 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га;
- припинити за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034, правонаступник Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" (ідентифікаційний код 25172647)) право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;
- визнати за Приватним підприємством "АЛЬФА-КАПІТАЛ КОМПАНІ" право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Позовна заява мотивована тим, що оскаржувані розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації №462 та №485 є протиправними та порушують права та інтереси позивача, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №002505 від 02.12.1997 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування Державному підприємству "Полтавське лісове господарство"; припинення за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України", правонаступник Державного підприємства "Полтавське лісове господарство", права постійного користування на земельні ділянки та визнання за позивачем права постійного користування на вказані земельні ділянки, не є належним способом захисту та не призведуть до відновлення прав позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Альфа-Капітал Компані" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 21.05.2026 у справі №917/99/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник посилається на те, що у разі невизнання протиправними та не скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації, вони є діючими та такими, що підлягають виконанню та проведення повторної державної реєстрації права постійного користування. Витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаціний позов) не є належним способом захисту та не призведе до відновлення прав позивача. У зв`язку з цим, скаржник наголошує, що ним обрано належний спосіб захисту порушених прав.
Апелянт зазначає, що у зв`язку зі скасуванням розпоряджень Полтавської обласної державної адміністрації позовна вимога про припинення права постійного користування за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" є похідною вимогою. Так, позивач у разі наявності судового рішення з обраним ним способом захисту відновить порушені права. Державний реєстратор на підставі рішення суду здійснить припинення права постійного користування за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" та здійснить державну реєстрацію права постійного користування за позивачем.
Апелянт також стверджує, що позовна вимога щодо визнання права постійного користування на земельні ділянки за позивачем є належним способом захисту, оскільки спірні земельні ділянки перебувають в користуванні виключно у ПП «Альфа-Капітал Компані», а також законодавством заборонена одночасна передача одних і тих же земельних ділянок різним особам у користування, та неможливість їх фактичного використання за цільовим призначенням.
Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції застосовано нерелевантну практику у спірних правовідносинах.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача-2
08.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідач-2 наголошує, що заявлена позивачем вимога про визнання права власності - це спосіб захисту, який, відповідно до приписів ст.392 ЦК України застосовується, коли це право оспорюється, не визнається іншими особами, або у разі втрати документів на майно. За змістом позовної заяви позивач вважає, що його право порушене тим, що відповідне речове право зареєстроване за відповідачем, у з чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що належним способом захисту є позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань учасників судового процесу
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.06.2026, справу №917/99/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Бестаченко О.Л., Шаратов Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у справі №917/99/26. Судове засідання призначено на 14.07.2026. Витребувано матеріали справи №917/99/26 з Господарського суду міста Києва.
26.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 08.07.2026.
02.07.2026 матеріали справи №917/99/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Шаратова Ю.А. та Бестаченко О.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/99/26.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.07.2026, справу №917/99/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у справі №917/99/26 колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Тарасенко К.В., Спаських Н.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.07.2026.
16.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
17.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 20.07.2026.
23.07.2026 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у справі №917/99/26, не відбувся у зв`язку з перебуванням 23.07.2026 судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2026 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у справі №917/99/26, призначено на 03.09.2026.
03.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Судове засідання у призначений час не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Києві 03.09.2026 з 15:40 годин.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 розгляд апеляційної скарги , Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у справі №917/99/26, призначено на 13.10.2026.
13.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
У судовому засіданні 13.10.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 13.10.2026 з`явився представник відповідача-2, який надав свої пояснення. Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 07.09.2026. До того ж позивач просив розглядати справу без участі його представника.
Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача, відповідача-1 та третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" за відсутності представників позивача, відповідача-1 та третьої особи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1.1 Статуту Приватного підприємства "Альфа-капітал компані", затвердженого рішенням одноособового засновника ПП "Альфа-капітал компані" №1 від 06.10.2021, приватне підприємство "Альфа-капітал компані" створене внаслідок припинення Приватного акціонерного товариства "Альфа-капітал" шляхом його перетворення (рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства "Альфа-капітал" №2 від 12.07.2021, рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства "Альфа-капітал" №3 від 06.10.2021, рішення одноособового засновника Приватного підприємства "Альфа-капітал компані" №1 від 06.10.2021 та є правонаступником його майна, прав і обов`язків відповідно до Передавального акта, затвердженого рішенням єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства "Альфа-капітал" (рішення №3 від 06.10.2021).
Черговими загальними зборами акціонерів, протокол №1 від 31.11.2011, прийнято рішення про зміну типу та найменування товариства з Відкритого акціонерного товариства "Авангард" на Публічне акціонерне товариство "Альфа-капітал".
Загальними зборами акціонерів, протокол №1 від 27.03.2017, прийнято рішення про зміну типу та найменування з Публічного акціонерного товариства "Альфа-капітал" на Приватне акціонерне товариство "Альфа-капітал".
Приватне підприємство "Альфа-капітал компані" є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Авангард", Публічного акціонерного товариства "Альфа-капітал" та Приватного акціонерного товариства "Альфа-капітал" за всіма його зобов`язаннями, щодо всіх його кредиторів і боржників, включаючи й зобов`язання, що оспорюються.
Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №002504 від 02.12.1997 видано ВАТ "АВАНГАРД" розпорядженням Полтавської райдержадміністрації Полтавського району Полтавської області та надано право постійного користування 807,1 га землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до розпорядження Полтавської райдержадміністрації Полтавського району Полтавської області №594 від 03.11.1997. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №154.
Позивач зазначає, що у відповідності до технічної документації по складанню державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею відкритого акціонерного товариства "АВАНГАРД" на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району вирахувана площа по координатах постійного користування 807,1 га, з них: резервного фонду - 181,9 га; лісового фонду - 115,3 га; водного фонду - 86,3 га; земель природоохоронного призначення - 423,6 га. Внаслідок виконаних робіт складено план землекористування з визначенням контурів угідь та їх площ, відомість виборки контурів по угіддях ВАТ "АВАНГАРД", експлікацію земельних угідь, а також виготовлені державні акти на право колективної власності та на право постійного користування землею. Згідно відомості виборки площ угідь по контурах земель ВАТ "АВАНГАРД" всього земель лісового фонду - 115,3 га.
Згідно розробленої форми №6-зем вказано, що у користуванні ВАТ "АВАНГАРД" земель лісового фонду - 153,00 га.
Згідно з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №433339993 від 28.06.2025 земельна ділянка кадастровий номер 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, перебуває на праві постійного користування земельною ділянкою у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Дана земельна ділянка передана у постійне користування на підставі розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації №462 від 11.06.2021.
Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 11.12.2025, земельна ділянка кадастровий номер 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Повоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, перебуває на праві постійного користування земельною ділянкою у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Згідно з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №433339876 від 28.06.2025, земельна ділянка кадастровий номер 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, перебуває на праві постійного користування земельною ділянкою у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Дана земельна ділянка передана у постійне користування на підставі розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації №485 від 01.07.2021.
Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 11.12.2025, земельна ділянка кадастровий номер 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, перебуває на праві постійного користування земельною ділянкою у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилається на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га та 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га знаходяться в межах земель Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №002504 від 02.12.1997, перебувають у постійному користуванні Приватного підприємства "Альфа-капітал компані", при цьому вилучення таких земельних ділянок у позивача у встановленому земельним кодексом порядку не проводилося, а саме будь-яка згода землекористувача на вилучення земельної ділянки позивачем не надавалась та вилучення у судовому порядку не проводилося. Будь-які рішення, розпорядження органу місцевого самоврядування, адміністрації про припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення не приймалися та не отримувались позивачем.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" зазначав, що зважаючи на несформованість земельної ділянки та вилучення її частини до земель резервного фонду, позивачем не надано доказів визначення меж спірних частин земельної ділянки, їх просторового розміщення, конфігурації. Відповідач відкрито користується земельними ділянками 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га та 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га, сплачує земельний податок у встановленому законом порядку.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані відповідачем-2 пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що предметом позову у цій справі є вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації про затвердження ДП "Полтавський лісгосп" проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування Державному підприємству "Полтавське лісове господарство"; припинення за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України", правонаступник Державного підприємства "Полтавське лісове господарство", права постійного користування на земельні ділянки та визнання за позивачем права постійного користування на вказані земельні ділянки.
Цивільним законодавством виокремлено серед способів захисту речових прав, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України), які можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння. Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Віндикаційний позов - спосіб захисту права власності, який полягає у витребуванні майна в особи з незаконного, без достатніх правових підстав, володіння. Це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника про витребування майна.
При цьому відповідно до ст. 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (п. 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).
Тобто предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння. Володіння як фактичний стан необхідно відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (ч. 1 ст. 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така інша особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння такою особою таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 927/222/24 та від 24.06.2025 у справі № 927/786/24.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених в постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц , від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, коли право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем.
Судом вище встановлено, що земельні ділянки кадастровий номер 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га та кадастровий номер 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га, перебувають на праві постійного користування у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", тому, з метою захисту своїх порушених прав на земельні ділянки кадастровий номер 5324083500:00:004:0030 площею 66,2000 га та кадастровий номер 5324083500:00:001:0003 площею 18,6000 га, позивач мав би звернутися з вимогою про витребування цих земельних ділянок від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", шляхом пред`явлення віндикаційного позову, який був би належним, ефективним та відповідав би порушеному праву позивача.
З огляду на вказане, є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування Державному підприємству "Полтавське лісове господарство"; припинення за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України", правонаступник Державного підприємства "Полтавське лісове господарство", права постійного користування на земельні ділянки та визнання за позивачем права постійного користування на вказані земельні ділянки, не є належним способом захисту та не призведуть до відновлення прав позивача.
Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
За таких обставин, враховуючи правові позиції Верховного Суду, оскільки звернення до суду із застосуванням неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи, на які посилається скаржник під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 21.05.2026 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альфа-Капітал Компані" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у справі №917/99/26 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Альфа-Капітал Компані".
Матеріали справи №917/99/26 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.10.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Н.М. Спаських
К.В. Тарасенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua