Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №907/1086/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/1086/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого – судді МАТУЩАКА О.І.

суддів КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання – Ярини ТЕЛИНЬКО

за участю представників від:

боржника – Тетеря В.І.(адвокат);

ініціюючого кредитора – Скічко І.В. (адвокат);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” (вх.ЗАГС №01-05/548/26, №01-05/549/26 від 26.02.2026)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2026 про розгляд вимог кредитора (повна ухвала – 19.01.2026, суддя Лучко Р.М.)

та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2026 (повна ухвала – 16.02.2026, суддя Лучко Р.М.) за результатами попереднього засідання

у справі №907/1086/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідертрансбуд Україна”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Атера Девелопмент”, м.Ужгород

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2025 відкрито провадження у справі №907/1086/24 про банкрутство ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент”; визнано грошові вимоги ТОВ “Лідертрансбуд Україна” до ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” у загальному розмірі 8 491 949,72 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначено розпорядником майна ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича.

20.02.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України було офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент”.

24.03.2025 до Господарського суду Закарпатської області від ТОВ «Скан Системс» надійшла заява від 20.03.2025 конкурсного кредитора з грошовими вимогами до боржника, у якій заявник просив визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 3 879 100,10 грн, з яких: 2 824 050,00 грн основний борг, 831 292,49 грн інфляційне збільшення, 223 757,61 грн 3 % річних - четверта черга, а також судовий збір за подання заяви до суду 6 056,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів.

Грошові вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання боржнику безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021, ТОВ «Скан Системс» перерахувало боржнику 2 824 050,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.10.2021 за №163. Однак, в обумовлений договором строк (30.06.2022), боржник свої зобов`язання щодо повернення коштів не виконав. Враховуючи порушення боржником грошового зобов`язання в частині повернення грошових коштів, кредитор нарахував та заявив до стягнення також інфляційні втрати та 3% річних, які нараховані на суму заборгованості за період з 01.07.2022 по 19.02.2025.

Разом з тим, Західний апеляційний господарський суд постановою від 05.06.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 14.07.2025) ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2025 у справі №907/1086/24 скасував. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні заяви ініціюючого кредитора ТОВ «Лідертрансбуд Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент» відмовив.

22.10.2025 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду в справі №907/1086/24 ухвалив постанову, якою задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Лідертрансбуд Україна», скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та залишив в силі ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2025 у справі №907/1086/24 про відкриття провадження у справі про банкрутство.

20.11.2025 матеріали справи №907/1086/24 повернулися до Господарського суду Закарпатської області.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 14.01.2026 у справі №907/1086/24 визнав грошові вимоги ТОВ «Скан Системс» до ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент» у загальному розмірі у загальному розмірі 3 885 156,10 грн, з яких: 6 056,00 грн із задоволенням вказаних вимог в першу чергу та 3 879 100,10 грн заборгованості із задоволенням вказаних вимог в четверту чергу.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 12.02.2026 за результатами попереднього засідання, серед іншого, ухвалив включити до реєстру кредиторів боржника визнанні судом вимоги, а саме грошові вимоги ТОВ «Скан Системс» до ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент» у загальному розмірі 3 885 156,10 грн.

Ухвала суду про визнання грошових вимог мотивована тим, що боржник у порушення норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення отриманої від ТОВ «Скан Системс» позики, у зв`язку з чим у ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент» виникла заборгованість перед ТОВ «Скан Системс» (станом на 20.03.2025) в розмірі 2 824 050,00 грн.

Встановивши факт прострочення виконання боржником грошового зобов`язання та перевіривши правильність здійснених кредитором розрахунків, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 831 292,49 грн інфляційних втрат та 223 757,61 грн 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Оскільки грошові вимоги кредитора є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, визнані розпорядником майна, то суд вказав, що такі грошові вимоги підлягають визнанню у цій справі про банкрутство у заявленому кредитором розмірі.

ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” подало апеляційну скаргу, у якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2026, якою визнані грошові вимоги ТОВ “Скан Системс” до ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” у загальному розмірі 3 885 156,10 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог ТОВ “Скан Системс” у повному обсязі;

- скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2026 в частині визнання такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” визнані судом вимоги ТОВ “Скан Системс” у загальному розмірі 3 885 156,10 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати відхиленими в повному обсязі вимоги, заявлені ТОВ “Скан Системс”.

В апеляційній скарзі ТОВ «БК «Атера Девелопмент» посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неналежним чином дослідив подані докази та безпідставно визнав грошові вимоги ТОВ «Скан Системс» у розмірі 3 885 156,10 грн.

Скаржник зазначає, що кредитором не доведено факту укладення договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021, оскільки його оригінал відсутній, докази погодження сторонами істотних умов договору не надані, а електронне листування, на яке посилається кредитор, не підтверджує факту його підписання. Крім того, матеріали справи не містять передбаченої умовами договору письмової вимоги боржника про надання фінансової допомоги.

Вважає, що сама лише платіжна інструкція від 27.10.2021 №163 не є достатнім доказом виникнення у боржника зобов`язання з повернення коштів, оскільки не підтверджує фактичного виконання платежу та правової природи перерахованих коштів. При цьому, суд не врахував відсутності належних доказів реальності договірних відносин, а також того, що кредитор протягом тривалого часу після настання визначеного договором строку повернення коштів не вживав заходів щодо їх стягнення.

Водночас скаржник стверджує, що перерахування ТОВ «Скан Системс» коштів у розмірі 2 824 050,00 грн фактично було пов`язане з виконанням договору поставки №ZV-108/21 від 06.09.2021, укладеного між боржником та ТОВ «Зар Ейр Системс», яке є пов`язаною з кредитором особою. Зазначені кошти були спрямовані на покриття додаткових витрат боржника зі сплати ПДВ, спричинених нереєстрацією ТОВ «Зар Ейр Системс» податкових накладних, а не на виконання договору поворотної фінансової допомоги. При цьому, сума перерахованих коштів збігається із сумою ПДВ за податковою накладною №5 від 16.09.2021.

Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції не встановив дійсної правової природи заявлених кредиторських вимог, не надав належної оцінки запереченням боржника та дійшов передчасного висновку про наявність грошового зобов`язання перед ТОВ «Скан Системс».

Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших додаткових заяв чи клопотань, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками справи подано не було.

У судовому засіданні взяли участь представники скаржника та ініціюючого кредитора, які виклали свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги.

Представники інших учасників справи не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів учасників справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі – КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1 КУзпБ визначено термін кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. До заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Разом з тим, ч. 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 27.10.2021 за №163, ТОВ «Скан Системс» перерахувало на користь ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент» грошові кошти в сумі 2 824 050,00 грн з призначенням платежу «надання безвідсоткової поворотної фін. допомоги згідно дог. №ФСАД/01/2021 від 25/10/2021. Без ПДВ».

Як на підставу перерахування грошових коштів, кредитор посилається на умови договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у користування позичальнику грошові кошти у вигляді безвідсоткової поворотної фінансової допомоги шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, а останній зобов`язується використати таку допомогу за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк, визначені цим договором.

Копія вказаного договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021 долучена кредитором до заяви про визнання грошових вимог.

За твердженням кредитора, боржник не виконав зобов`язання з повернення отриманої допомоги у визначений договором строк (до 30.06.2022), у зв`язку з чим заборгованість ТОВ «Будівельна компанія «Атера Девелопмент» станом на 20.03.2025 (дата оформлення заяви про визнання грошових вимог) складає 2 824 050,00 грн, вимоги про визнання якої разом з нарахованими кредитором за період з 01.07.2022 по 19.02.2025 відсотками 3% річними на суму 223 757,61 грн та втратами від інфляції в розмірі 831 292,49 грн заявлені ТОВ «Скан Системс».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Звертаючись із заявою про грошові вимоги до боржника кредитор покликався на укладений між сторонами договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021.

Водночас боржник заперечує проти існування вказаних обставин, покликаючись на неукладеність договору №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021 між кредитором та боржником. Як вказав місцевий господарський суд, боржник у заяві від 27.05.2025 про розгляд грошових вимог ТОВ «Скан Системс» просив суд витребувати у кредитора оригінал означеного договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021.

Згідно з поясненнями представника кредитора договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021 укладався між сторонами шляхом електронного листування з долученням сканованих примірників підписаного договору, а паперовий примірник оригіналу договору в нього відсутній, оскільки не був повернутий боржником у справі

Колегія суддів вважає доводи кредитора щодо укладення договору та безпідставне неповернення боржником оригіналу підписаного договору необґрунтованими, адже на підтвердження зазначених обставин кредитор не надав жодних доказів.

Враховуючи те, що кредитор не надав оригіналу підписаного сторонами договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021 на підтвердження відповідності долученої до заяви про визнання грошових вимог копії цього договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в силу приписів ч. 6 ст. 91 ГПК України вказане виключає можливість оцінки судом наявної в матеріалах справи копії договору №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021 як доказу на підтвердження досягнутих сторонами домовленостей щодо умов надання фінансової допомоги та її повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 2 цього ж Кодексу господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під час вирішення спору, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19 та від 10.02.2021 у справі № 910/18950/19.

Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2026 у справі № 926/2853-б/24(926/2908/25) вказав, що набуття особою, як однією зі сторін зобов`язання, коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов`язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують, що між сторонами укладено у передбачений законом спосіб договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги до правовідносин у цій справі не підлягають застосуванню норми зобов`язального права.

Водночас положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми, можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання. Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

У кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Так, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Водночас застосування наведених правових висновків у кожній конкретній справі потребує встановлення характеру спірних правовідносин та належної оцінки доказів, які підтверджують або спростовують існування між сторонами відповідної правової підстави для перерахування спірних коштів.

При цьому, суд у кожному конкретному випадку повинен встановити дійсний характер спірних правовідносин та надати оцінку усім доказам у їх сукупності.

Як було зазначено вище, звертаючись із заявою про грошові вимоги до боржника, кредитор покликався на те, що спірні кошти були перераховані саме на виконання договірних зобов`язань, оскільки у платіжній інструкції безпосередньо зазначено призначення платежу: «надання безвідсоткової поворотної фін. допомоги згідно дог. №ФСАД/01/2021 від 25/10/2021. Без ПДВ».

Колегія суддів зазначає, що наявність копії платіжної інструкції із зазначенням призначення платежу не підтверджує існування між сторонами належних договірних правовідносин, однак є обставиною, яка підлягала оцінці судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами та доводами учасників справи під час вирішення питання про наявність або відсутність достатньої правової підстави для перерахування спірних коштів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Вказаний вище стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи встановлені у справі обставини та оцінюючи наявні докази у їх сукупності відповідно до положень ст. 79 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність між сторонами правовідносин щодо надання боржнику поворотної фінансової допомоги є більш вірогідною, ніж їх існування, на підтвердження якого посилається кредитор. Відтак надані ТОВ «Скан Системс» докази не підтверджують за стандартом вірогідності доказів виникнення у боржника грошового зобов`язання з повернення фінансової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів звертає увагу, що хоча заява кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство не є позовом у процесуальному розумінні, така заява також повинна містити визначені кредитором вимоги, фактичні обставини їх виникнення, правові підстави заявлених вимог та докази на їх підтвердження.

Так, предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі № 906/593/24).

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

При цьому, саме кредитор, реалізуючи принцип диспозитивності, самостійно визначає підстави виникнення заявленого ним грошового зобов`язання, зокрема правовідносини, з яких воно виникло, та юридичні факти, якими обґрунтовується наявність відповідної заборгованості.

Водночас обов`язок суду щодо самостійної правової кваліфікації спірних правовідносин не наділяє його повноваженнями змінювати фактичні підстави заявлених кредитором вимог або самостійно формувати інші, не наведені заявником, обставини виникнення грошового зобов`язання.

В силу норм КУзПБ, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанови Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Заявник самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду необхідно розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

Беручи до уваги зазначене, оскільки ТОВ «Скан Системс» обґрунтовувало свої грошові вимоги до боржника саме неналежним виконанням зобов`язань за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №ФСАД/01/2021 від 25.10.2021, однак належними та вірогідними доказами не підтвердило факту виникнення між сторонами відповідних договірних правовідносин, а відтак і наявності у боржника обов`язку з повернення коштів на заявлених кредитором підставах, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність заявлених кредиторських вимог.

За таких обставин, з огляду на відсутність належного доказового підтвердження правових та фактичних підстав виникнення заявленої заборгованості, грошові вимоги ТОВ «Скан Системс» до ТОВ «БК «Атера Девелопмент» у загальному розмірі 3 885 156,10 грн є необґрунтованими та не підлягають визнанню у справі про банкрутство боржника.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвали суду від 14.01.2026 та від 12.02.2026 скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ «Скан Системс» до боржника у розмірі 3 879 100,10 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на кредитора ТОВ «Скан Системс».

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” (вх.ЗАГС №01-05/548/26, №01-05/549/26 від 26.02.2026) задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2026 у справі №907/1086/24 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання грошових вимог ТОВ “Скан Системс” до ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” у загальному розмірі 3 885 156,10 грн відмовити.

3. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2026 за результатами попереднього засідання у справі №907/1086/24 в частині визнання такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ “Будівельна компанія “Атера Девелопмент” визнані судом вимоги ТОВ “Скан Системс” у загальному розмірі 3 885 156,10 грн скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким визнати відхиленими в повному обсязі вимоги, заявлені ТОВ “Скан Системс” до боржника.

4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Скан Системс» (01133, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 50; код ЄДРПОУ 34980750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атера Девелопмент» (69019, м. Запоріжжжя, вул. Миру, 1; код ЄДРПОУ 42612894) 9 629, 6 грн сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді Н. М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК